116092 (Використання народного фольклору у загальноосвітній школі), страница 6
Описание файла
Документ из архива "Використання народного фольклору у загальноосвітній школі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "116092"
Текст 6 страницы из документа "116092"
Кожен народ (нація, етнічна група) має свої культурно-освітні традиції, на яких повинна будуватися національна школа. У творах педагогів-класиків К. Д. Ушинського, С. Ф. Русової підкреслюється, що справжнім господарем школи є населення, громадськість, а не державна бюрократія.
Оволодіння в національній школі кожним учнем рідною культурою, основою культури інших народів є запорукою повноцінного громадського життя, продуктивної праці в ім'я підвищення добробуту представників різних національностей.
В умовах „розкріпачення” шкільного життя, вільного вибору педагогічними колективами, вчителями, напрямів, форм і методів роботи з учнями педагогіка народознавства відіграє роль серцевини навчально-виховного процесу. У багатьох школах виникають нові педагогічні явища, малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі та інше. На вищому науковому рівні відроджують свою діяльність історично-краєзнавчі та етнографічні музеї, а також музеї і кімнати народного побуту.
Одним з шляхів викладання народної творчості є впровадження факультативного курсу „Музичне краєзнавство” з метою комплексного вивчення музичної культури краю в єдності аспектів творчості і виконавства, професійного та народного мистецтва. Програмою факультативного курсу передбачено застосовувати такі форми навчання, як лекції, семінари, екскурсії, експедиції, конференції. Спеціально розроблена система завдань по збиранню музичного фольклору сприятиме розвитку вмінь і навичок самостійної роботи пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Реалізація принципів народного виховання має багатоплановий характер і, як правило, здійснюється із застосуванням різноманітних форм музично-естетичного виховання школярів.
Відомі три основні види форм виховання: колективно-масові, які містять в собі конкретні форми – тематичні вечори, лекції-концерти, екскурсії та культпоходи, радіо- та телепередачі, вечори-зустрічі з відомими фольклористами, виконавцями народних пісень та інше; групові – гуртки, студії, секції, факультативи, клуби любителів народної творчості, об'єднання тощо; індивідуальні – що включають самостійне виконання завдань кожним учнем під керівництвом учителя та контролем батьків, які допомагають безпосередньому вивченню фольклорно-пісенного матеріалу, поглибленню теоретичних знань, розширенню музичного світогляду та інтересу школярів.
Таким чином, на практиці застосовуються методи музично-естетичного виховання як найефективніший засіб реалізації форм народного виховання. Загальна класифікація таких методів дає можливість поділити їх на три класи: словесні, наочні та практичні.
До словесних методів музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості належать бесіди, дискусії, обговорення концертів та обмін враженнями про них, обговорення екскурсій, статей про пісенну творчість, письмових творів, контрольних робіт, теле- та радіопередач тощо.
До наочних методів школярів належить колективне відвідування концертів, екскурсії до музеїв, знайомство з фольклористами, виконавцями народних пісень, перегляд тематичних теле- та радіопередач, кінофільмів тощо.
Практичні методи музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості включають пошукову роботу і збирання та записування народних пісень, створення музеїв, тематичних кімнат, кутків, стендів, організацію оглядів, конкурсів, вечорів-зустрічі з ученими фольклористами та інше.
Доцільно використовувати ігрову методику для вивчення фольклорного матеріалу на уроках музики. У навчальних середовищах моделюється зміст об'єктів шляхом його конструювання самими учнями. Розробка навчально-ігрових середовищ на основі фольклору дозволить значно поліпшити зміст навчального процесу і приведе до зміни традиційних способів вивчення матеріалу. Поєднання емоційної привабливості, яка притаманна грі з графічними, інформаційними та іншими можливостями комп'ютера, несе в собі великий дидактичний потенціал, який може і повинен бути реалізований в шкільній практиці.
Особливо цікаво використовувати таку форму вивчення фольклору на уроках музики під час знайомства з темою „Календарно-обрядовий цикл”, яка передбачає:
-
графічні образи, костюми, побутову атрибутику;
-
вибір персонажів, визначення їх функціональної ролі в конкретних ситуаціях;
-
виділення конфліктів, що визначають динамічні властивості комп'ютерного навчально-ігрового середовища;
-
визначення музичного змісту кожної навчально-ігрової пізнавальної ситуації.
При створення такої навчальної гри за етнографічної тематикою України необхідно залежно від часу й регіону вибрати відповідну побутову атрибутику, одяг, кольорову палітру, музичний матеріал. Це дозволить розв'язати проблему взаємопроникнення різних видів мистецтва, використовуючи народні традиції.
Така форма заглиблення у навчальне середовище незвична для учнів, її можна використовувати як на уроках музики, так і в позакласній роботі. Це дає змогу використанню нових інформаційних технологій у навчальному процесі і дозволяє з нової точки зору побачити проблему музичного розвитку школярів.
Педагогічний зміст, закладений у народній творчості, і реальна можливість розв'язання виховних завдань, які стоять перед школою, шляхом використання фольклору визначають необхідність вести роботу в позаурочний час у таких напрямках:
-
Організація безпосередньої художньої творчості у фольклорних формах, що можливо в рамках колективу художньої самодіяльності, створеного на базі класу, який використовує в своїй роботі традиції фольклору (музично-пісенні, хореографічні, інструментальні та інші).
-
Орієнтація підростаючого покоління на освоєння цінностей народної художньої скарбниці в процесі широкого використання фольклору в позаурочній діяльності не тільки як репертуарного джерела, а й як засобу активізації учасників в організаційно-масових формах культ просвітньої роботи.
-
Здійснення педагогічного впливу на учнів за допомогою благотворного спілкування дітей і членів їхньої сім'ї під час занять у шкільних фольклорних колективах.
Засвоєння народних творчих традицій сприяє формуванню в учнів умінь, навичок реалізовувати свої задуми, створювати власні проекти, конструкції. Так формується творчий потенціал особистості.
З метою успішного формування людини-творця треба відроджувати і розкривати далі національні художні школи (гуцульську, кролевецьку, петриківську, решетилівську, опішнянську та інші). Кожне село, місто необхідно перетворювати в осередок традиційних народних мистецтв, ремесел і промислів, підносити їх на новий творчий рівень.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО – ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА.
2.1. Констатуючий експеримент.
Мета: виявити рівень знань з народної музичної та пісенної творчості, знання про народні музичні інструменти, обряди, звичаї, традиції.
Для проведення експериментальної роботи виділено експериментальну та контрольну групи дітей в кількості 10 дітей на одну групу. З експериментальною групою працювала я, з контрольною – вчитель музики. Методика роботи складається з трьох завдань.
Завдання перше: бесіда про народну музичну творчість.
-
Які народні пісні ви знаєте?
-
Коли вони виконуються?
-
Які народні свята ви знаєте?
-
Які народні ритуали ви знаєте?
-
Хто виконував ці ритуали?
-
Які народні танці ви знаєте?
-
Що таке календарно-обрядові пісні?
-
Коли їх виконують?
-
Яка головна мета цих пісень?
-
Про що розповідається в народних піснях?
Завдання друге: „Вгадай жанр пісні”.
-
Як називається пісня?
-
Коли вона виконується?
-
Якому святу присвячена пісня?
-
Які народні інструменти потрібні для її виконання?
Завдання третє: інсценування зимових обрядових пісень.
-
Зміст обряду.
-
Головні персонажі.
-
Елементи костюмів.
-
Творчість (виконання різдвяних пісень, колядок і щедрівок).
За результатами експериментального дослідження складено таблицю успішності дітей експериментальні групи:
№ п/п | Імена дітей | 1 завдання | 2 завдання | 3 завдання | Рівень | ||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | ||||||
1 | Ярослав З. | + | - | + | + | + | + | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 16 – В | |||
2 | Роман Ц. | + | - | - | + | - | - | + | + | - | - | - | + | - | - | - | + | - | + | 7 – С | |||
3 | Артем Р. | - | - | + | - | - | + | - | - | + | - | - | - | - | + | - | + | - | - | 5 – Н | |||
4 | Ганна М. | + | + | - | - | - | - | - | - | + | + | - | - | + | - | + | - | + | + | 8 – С | |||
5 | Олександр Б. | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | - | + | + | + | - | + | - | 15 – В | |||
6 | Віталій С. | + | - | + | - | + | - | + | + | + | + | + | - | - | - | + | - | - | - | 9 – С | |||
7 | Богдан К. | + | - | - | + | - | - | + | + | - | - | + | + | - | - | - | - | + | + | 8 – С | |||
8 | Олена Б. | - | - | + | - | - | + | - | + | + | - | + | + | - | + | - | + | + | - | 9 – С | |||
9 | Ганна Г. | - | - | - | - | + | + | - | + | - | - | - | - | - | + | - | + | - | + | 6 – Н | |||
10 | Анастасія Р. | + | + | + | + | + | + | + | + | + | - | - | + | - | + | + | - | - | + | 13 – В |
Діти з високим рівнем знань: