115447 (Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку), страница 3

Отже, всі тварини об’єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов’язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги – це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об’єктів природи).

Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.

Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні процеси, виховуючи культуру особистості, найперше при проведенні бесіди.

ВИСНОВКИ

Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.

Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда – підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда – повідомлення - базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда – повторення - використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда - використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда – основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті).

Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.

Запитання повинні бути конкретними і короткими, в жодному разі не можуть бути невизначеними; також слід уникати альтернативних запитань, щоб уникнути випадкового вибору відповідей учнями; не слід ставити питання подвійні чи потрійні, особливо, що стосуються різних об’єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх несумісних ознак, властивостей. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Запитання ставлять перед усім класом, якщо відповідь неповна або неточна, тоді потрібно, щоб доповнив інший учень. Бажано, щоб питання були індивідуалізовані.

Відповіді учнів повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформленні.

Як показав аналіз педагогічного досвіду, вчителі використовують бесіду на уроках природознавства для формування природничих знань на усіх етапах уроку (фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів, поясненні нового матеріалу, узагальненні та систематизації знань учнів, підбитті підсумків уроку) і вважають її ефективним методом навчання, що позитивно впливає на формування особистості учнів.

Отже, при врахуванні вимог до проведення бесіди і правильної побудови на уроці природознавства, вона є найефективнішим діалогічним методом навчання природничих знань молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Байбара Т. М. Бесіда як метод навчання в процесі викладання природознавства // Початкова школа. – 1999. - №4. – С. 20 – 22.

2. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. Вид. 2-е. К.: Веселка, 1995. – 334 с.

3. Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. – 1990. - №9. – С. 35 – 39.

4. Водойми України. Конспект уроку. 4 клас // Початкова освіта. – 2006. - №39. – С. 10 – 12 (Вкладка).

5. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2003. – 576 с.

6. Гончарова К. Д. Форми організації навчального процесу: Навч. посіб. для пед. училищ. – К., 1990. – 320 с.

7. Горощенко В. П., Степанов И. А. Методика преподавания природоведения: Учеб. пособие для учащихся в пед.. уч - щ. – 2-е узд., дораб. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.

8. Дяченко Л. М. Матеріали до уроків. Я і Україна. 3 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 288 с.

9. Кондратова Л. О., Павлюк І. Ю. Матеріали до уроків. Я і Україна. 4 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 160 с.

10. Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. 1 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 128 с.

11. Лукач С. Метод беседы на уроке // Все для вчителя. – 1997. - №21 – 22. – С. 31 – 33.

12. Майхрук М. І., Митохір Н. Б., Янусь С. В. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас: Посібник для вчителя. 2 вид., перероб. І доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 200 с.

13. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5 –е видання, доповнене і перероблене. – К., 2002. – 656 с.

14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.

15. Програми для середньої загальноосвітньої школи 3 – 4 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.

16. Птахи нам на крилах весну принесли. Урок-проект до курсу «Я і Україна» // Розкажіть онуку. – 2008. - №3. – С. 43 – 45.

17. Савчин М. В. Педагогічна психологія. Навч. посіб. – К.: Академія, 2003. – 416 с.

18. Тварини – частина живої природи. Конспект уроку. 3 клас // Початкова освіта. – 2006. - №10. – С. 3 – 5 (Вкладка).

19. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000. – 542 с.

ДОДАТОК А

АНКЕТА

1. Які методи навчання Ви використовуєте на уроках природознавства?

2. Чи використовуєте Ви бесіду на уроках природознавства як метод навчання:

а) Так; б) Ні.

3. Які види бесіди Ви використовуєте?

4. Які основні критерії відбору питань для бесіди використовуєте Ви:

а) поділ змісту матеріалу на великі частини;

б) поділ змісту матеріалу на малі частини;

в)поділ змісту матеріалу на смислові частини;

г) створення системи питань;

д) побудова бесіди за принципом наступності;

е) запитання конкретні за змістом;

є) запитання можуть бути невизначеними;

ж) використання альтернативних питань;

з) Ваш варіант

5. На яких етапах уроку Ви використовуєте бесіду?

6. Чи вважаєте Ви бесіду ефективним методом навчання? Чому?

7. Як Ви вважаєте, як впливає бесіда на уроках природознавства на формування особистості учня?

ДОДАТОК Б

Конспект уроку з курсу «Я і Україна» З клас.

Тема. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення.

Мета. Формувати поняття рослиноїдна, хижа і всеїдна тварини, вміння розрізняти тварин за способом живлення; поглибити поняття ланцюги живлення; формувати вміння аналізувати об’єкти природи, встановлювати взаємозв’язки між ними; розвивати увагу, мовлення, мислення; виховувати бережливе ставлення до тварин на підставі осмислення цих взаємозв’язків.

Обладнання. 1. У кожного учня: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці, малюнок тварини, сигнали – числа 4 до 12 (бали), текст вірша «Наш дивний світ» (на одній парті), чисті аркуші паперу. 2. Магнітофон, аудіокасети із записом голосів птахів, пісні «Щебетала пташечка» (укр. народна пісня), вальсу чи польки.

Оформлення дошки. 1. Тема уроку. 2. План розповіді про тварину. 3. Таблиці для запису видів тварин. Записані назви груп: а) Звірі. Птахи. Комахи. Плазуни. Земноводні. б) Рослиноїдні. Хижі. Всеїдні. (Під назвою кожної групи залишається місце не менш ніж для 3-х наступних записів). 4. Малюнки різних тварин. 5. Ребус «Весняні місяці». 6. Малюнок: капусти, зайця, вовка. 7. На трьох плакатах: ланцюжки живлення. 6. Малюнок «Весна» з використанням предметів, що описані у вірші «Наш дивний світ». На переносних дошках: №1 – віршик для фізкультхвилинки; №2 – план роботи на уроці.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу

Перевірте один в одного порядок на партах.

Сьогодні ми будемо частіше, ніж будь-коли працювати в парах. Це ваші пропозиції, і я їх виконую. Приготуйте обладнання для спільної роботи: підібраний вірш, розповідь, малюнок тварини, чисті аркуші паперу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

1.Слово вчителя.

Ви прокидаєтесь вранці, і починаєте новий день. А чи відомо вам, коли прокидається від сну природа? На Землі ранком року є перший місяць весни.

Спробуємо розбудити сонечко знайомою уже вам закличкою:

Вийди, вийди , сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На красиві квіточки,

На маленькі діточки.

Тут вони граються,

Тебе дожидаються.

Сонечко прокинулось, посміхнулось, і все навкруги стало оживати.

2. Поетична хвилинка.

(Дівчинка і хлопчик читають вірш, використовуючи малюнок).

Наш дивний світ такий, як казка:

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум’ям палає,

І ясне сонечко блищить,

Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

Щоб милуватися цією красою, берегти її, треба цей дивосвіт знати. Багато що ви уже знаєте: і про хмари, і про сонечко, і про рослини. А про тварин ми вивчаємо.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ознайомимося із темою уроку. Чи все вам зрозуміло? На цій переносній дошці записаний план уроку.

ІV. Підсумки спостереження за зимовою погодою

1. Виступи синоптиків і прогностиків.

Закінчилася зима. Синоптики від кожної групи, підійдіть до стендів і підбийте підсумки, якою була зима:

- ясною, хмарною чи похмурою (залежить від кількості певних днів)?

- дощовою, сніжною чи сухою?

- які ще явища природи були взимку?

- якою була найвища і найнижча температура?

- що корисного зробили наші учні , які цікавинки в пригоді знайшли?