115447 (Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку), страница 2

Щоб зосередити увагу дітей на запропонованому запитанні, воно ставиться перед усім класом, а для відповіді викликається один учень. Для інших дітей обов’язковою є настанова з її мотивацією на уважне слухання відповіді.

Бажано, щоб усі запитання були індивідуалізовані. На кожне з них відповідає той учень, рівень підготовки і розвитку якого дозволяє успішно це зробити. Так, якщо запитання складне, то відповідь на нього дає «сильний» учень, а «середній» чи «слабкий» її повторює. Якщо просте, воно адресується «слабкому» учневі, а інші доповнюють і коригують його відповідь.

Запитання, які складають бесіду, бувають різні за характером:

а) репродуктивно – мнемічні. Вони активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань і умінь;

б) репродуктивно – пізнавальні. Ці запитання стимулюють репродуктивну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів наочності, спостережень, дослідів і т. ін.;

в) продуктивно – пізнавальні. Відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми.

У кожного із цих видів є свої особливості, які обов’язково повинен врахувати вчитель, оскільки вони впливають на зміст запитань, структуру бесіди, її хід і результативність.

Під час бесіди важливо звернути увагу на якість відповідей учнів і за змістом, і за стилем. Вони повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформлені. Якщо учень неправильно відповідає на запитання, його формулюють зрозуміліше для нього, якщо ж він і в такому разі не може відповісти, ставлять легше запитання, відповідь на яке допоможе підійти до правильного висвітлення питання в першому його формулюванні.

Причини неточних або неправильних відповідей можуть бути різними. В одних випадках – це неглибоке розуміння змісту навчального предмета, в інших – невміння проаналізувати запитання і зрозуміти його сутність або словесно сформулювати відповідь.

Отже, для того, щоб бесіда дала очікуваний результат, до неї висуваються певні вимоги: вчитель повинен ретельно підготуватися, поділити матеріал на змістові частини; питання повинні бути короткі і точні, розвивати думку учня, розвивати його самого, кількість запитань – оптимальна. Ефективність методу бесіди залежить від уміння вчителя формулювати і ставити запитання. Крім того, важливо, щоб учень давав відповідь повну, усвідомлену, точну, чітку, літературно правильно оформлену.

2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

Бесіду можна проводити на всіх етапах уроку природознавства: при опитуванні, вивченні нового матеріалу, актуалізації знань тощо. Це можна показати за допомогою фрагментів уроків з природознавства.

Організаційна частина. Її мета – мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

• Які ми учні на уроці?

• Уважні та старанні.

• Що ми робимо на уроці?

• Здобуваємо знання.

• Хто ми з вами?

• Ми – майбутнє України. (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова).

Фенологічні спостереження. Їх основна мета навчити дітей спостерігати за змінами, що відбуваюся в природі.

Тема «Природа навколо нас» 2 клас.

• Діти, яка зараз пора року?

• Чому ви думаєте, що осінь?

• За якими ознаками ви дізнались, що саме така пора року?

• Скажіть, який стан неба?

• На вулиці тепло чи холодно?

• Чи були опади?

• Чи є вітер? [ 13, с. 25].

Тема «Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони» 3 клас.

• Яка пора року минає? Назвіть місяці осені.

• Якою була осінь? Доведіть.

• Яка була найвища і найнижча температура? [9, с. 67].

Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу.

Тема «Водойми України» 4 клас.

Бесіда з використанням технології «Мозковий штурм».

• Діти, прочитайте вислів французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «…у тебе ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою втішаються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя; ти – саме життя… Ти найбільше багатство у світі».

• Подумайте, і скажіть, про що він міг сказати? (Про воду)

• Наші предки, обираючи місце для поселення, обов’язково зважали на те, чи є на цьому місці умови вкрай необхідні для життя. Як ви гадаєте, на що насамперед звертали увагу перші поселенці? (Чи є питна вода)

• Чому вода така важлива для життя? [4, с. 10.].

Тема «Перетворення води. Кругообіг води в природі» 3 клас

• Звідки береться вода і куди вона дівається?

• Чому вчора калюжа була, а сьогодні її немає?

• Чому влітку в ставках, озерах, річках води стає менше? [9, с. 54].

Перевірка домашнього завдання. Передбачає контроль завдання, виконаного вдома самостійно.

Тема « Без води немає життя. Властивості води-рідини» 3 клас.

• Які ви знаєте властивості повітря?

• З чого складається повітря?

• Як зберегти повітря чистим? [ 9, с. 48].

Актуалізація опорних знань учнів. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями.

Тема «Тварини. Різноманітність тварин» 1 клас.

• Яких ви знаєте свійських тварин?

• Які свійські тварини є у вашої бабусі в селі?

• Що вони їдять?

• Які у них клички? [11, с. 89].

Тема «У царстві рослин» 2 клас.

• Що таке природа?

• Що належить до живої природи?

• Чому?

• Яку користь дає природа людям? [13, с. 41].

Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань.

Тема «Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими» 2 клас.

Бесіда про свійських і диких тварин.

На дошці прикріплені малюнки зайця, ведмедя, лисиці, вовка, корови, коня, собаки, кота. Діти називають тварин.

• На які дві групи можна розділити цих тварин? (Дикі, свійські)

• Яких тварин називають дикими?

• Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

• Яких тварин називають свійськими?

• Які свійські тварини є у вас вдома?

• Хто їх доглядає?

• Який корм їх до вподоби?

• До кого з членів сім’ї вони найбільше прихильні? Чому? [13, с. 70].

Тема «Тварини – частина живої природи» 3 клас.

Бесіда з елементами розповіді.

• Тварини як і рослини, - це живі організми. Які ознаки властиві живим організмам?

• То чому ж живу природу поділили на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність – те як і чим вони живляться)

• Як живляться рослини? Де вони беруть собі їжу?

• А чим живляться тварини?

• Чим же відрізняються тварини від рослин? [19, с. 3]

Фізкультхвилинка. Основне завдання – зняти втому дітей, змінити вид діяльності на більш рухливий.

• Друзі мої, як живете?

• Ось так, ось так. (плескають в долоні)

• Друзі мої, як вчитеся?

• Ось так, ось так. (плескають в долоні)

• Друзі мої, як летять пташата?

• Ось так, ось так. (імітують політ птаха)

• Друзі мої, як стрибають зайчата?

• Ось так, ось так. (стрибки)

• Друзі мої, як спить природа?

• Ось так, ось так. (зображають природу, що спить)

• Друзі мої, як живете?

• Ось так, ось так. (плескають в долоні) (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова)

Узагальнення та систематизація знань учнів. Даний етап дозволяє зробити учням, з допомогою вчителя, певні загальні висновки щодо даної теми уроку.

Тема «Грунт» 1 клас.

• Що таке грунт?

• З чого складається грунт?

• Для яки тварин грунт є домівкою?

• Яке значення грунту в житті людини?

• Як люди повинні дбати про грунт? [11, с. 78].

Тема «Птахи нам на крилах весну принесли» 2 клас.

• Які основні ознаки птахів?

• Чому вони вимушені відлітати у теплі краї?

• Хто першим сповіщає людям про прихід весни?

• Яких перелітних птахів ви знаєте, покажіть на малюнку. [17, с. 43].

Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз вчителем, що дізналися учні на уроці, якими знаннями та вміннями оволоділи.

Тема «Тварини навесні» 2 клас.

• Які турботи у птахів навесні?

• Що змінилося у житті звірів навесні?

• Як треба поводитися у природі? [13, с. 166].

Тема «Населення України» 4 клас.

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Скільки людей мешкає в Україні?

• Яка кількість населення у нашому місті?

• Що на уроці вам найбільше запам’яталося? [10, с. 148].

Отже, бесіду як метод навчання в початковій школі можна використовувати на всіх етапах уроку природознавства: організаційній частині, фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань, поясненні нового матеріалу, фізкультхвилинці, узагальненні та систематизації знань учнів, підбиті підсумків уроку.

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ТА АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ЗОШ №54 МІСТА ЛЬВОВА

З метою виявлення особливості використання та ролі методу бесіди на уроках природознавства було здійснено діагностику та проаналізовано педагогічний досвід вчителів на базі ЗОШ №54 м. Львова. Для цього був використаний емпіричний метод – метод опитування (анкетування).

Було опитано 5 вчителів початкових класів СШ №54 м. Львова, які мають педагогічний стаж від 15 до 20 років. В анкеті міститься 7 питань (див. Додаток А).

Із 5 опитаних вчителів усі 5 (100 %) використовують бесіду на уроках природознавства як метод навчання.

Вступну бесіду використовують 4 вчителів (80 %).

Бесіду – повідомлення – 1 вчитель (20 %).

Бесіду – повторення – 1 вчитель (20 %).

Контрольну бесіду – 3 вчителів (60 %).

Репродуктивну бесіду – 1 вчитель (20 %).

Систематизуючу бесіду - 2 вчителів (40 %)

Евристичну бесіду – 4 вчителів (80 %).

Катехізисну бесіду – жоден вчитель (0 %).

Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).

Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства

Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:

поділ змісту матеріалу на смислові частини – 4 вчителів (80 %);

створення системи питань – 5 вчителів (100 %);

побудова бесіди за принципом наступності – 3 вчителів (60 %);

запитання конкретні за змістом – 2 вчителів (40 %) (Див. Рис. 2).

Рис. 2 Критерії відбору питань для бесіди

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку:

фенологічні спостереження – 5 вчителів (100 %);

мотивація навчальної діяльності – 1 вчитель (20 %);

перевірка домашнього завдання – 2 вчителів (40 %);

актуалізація опорних знань – 5 вчителів (100 %);

пояснення нового матеріалу – 5 вчителів (100 %);

узагальнення та систематизація знань учнів – 4 вчителів (80 %);

підбиття підсумків уроку – 4 вчителів (80 %) (Див. Рис. 3).

Рис. 3 Використання бесіди на різних етапах уроку природознавства

Всі опитані вчителі (5 вчителів - 100 %) вважають бесіду ефективним методом навчання, оскільки з її допомогою ознайомлює дітей з певною темою, дізнається рівень знань учнів, а також їхню думку щодо певного питання, у ході бесіди формуються природничі знання; вчитель може активізувати учнів; учні у ході бесіди роблять свої певні узагальнення, висновки.

За допомогою методу анкетування було виявлено, що усі опитані вчителі використовують метод бесіди на уроках природознавства. Вони використовують різні види бесіди. Найчастіше вчителі використовують вступну бесіду (4 вчителів - 80 %), евристичну (4 вчителів - 80 %) , контрольну (3 вчителів - 60 %) та систематизуючу (2 вчителів - 40 %).

Готуючись до використання бесіди, вчителі використовують певні критерії відбору питань: поділяють зміст матеріалу на смислові частини (4 вчителів - 80 %), створюють систему питань (5 вчителів - 100 %), будують бесіду за принципом наступності (5 вчителів - 100 %), відбирають запитання конкретні за змістом (2 вчителів - 40 %). Це свідчить про те, що вчителі використовують такі критерії відбору питань, що сприяють побудові ефективної бесіди на уроках природознавства.

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку. Найчастіше використовують під час фенологічних спостережень (5 вчителів - 100 %), актуалізації опорних знань учнів (5 вчителів - 100 %), пояснення нового матеріалу (5 вчителів - 100 %), узагальненні та систематизації знань учнів (4 вчителів – 80 %), підбиття підсумків уроку (4 вчителів - 80 %), перевірці домашнього завдання (2 вчителів – 40 %).

Усі ,опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням,вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.

Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя – методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 – А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.

Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.