115142 (Виховання естетичної культури підлітків), страница 3

Підвищення вимог до освіти на сучасному етапі приводить до перегляду змісту естетичного виховання і освіти, організації естетичної діяльності школярів, пошуку шляхів їх оновлення. Естетична освіта починає грати все більшу роль в процесі переходу від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку. Серед моделей побудови учбового процесу виділяється: викладання мистецтва з окремих дисциплін, які відображають основні види і інтегрування (поліхудожнє) викладання мистецтва [14, 22].

В Україні була створена і узгоджена комісією з дисциплін художньо-естетичного циклу науково-методичної ради Міністерства освіти України, нова програма “Художня культура", яка розгалужується на "художню культуру України" 8-9 класи і художню культуру світу" 10 - 11 класи. Програма включає в себе огляд образотворчого мистецтва, музичної культури і кіномистецтва світу і України.

У напрямку дослідження проблем оновлення системи естетичного виховання і навчання працюють С.Замашна., С.Коновець, М.Опанащук, Н.Миропольська та ін.

Однією з найважливіших форм естетичного виховання є мистецтво. Будучи джерелом естетичної насолоди, воно виступає для підлітка засобом пізнання і оцінки оточуючої дійсності і самого себе.

В.С.Кузін пише, що найважливіше місце в житі людини займає потреба в естетичній насолоді. Завдяки цій потребі людина прагне зробити своє життя красивішим — свій побут, відпочинок, свої взаємовідносини з іншими людьми, всі свої вчинки людина визначає з позиції прекрасного, з позиції моральних принципів. Сприйняття естетичних цінностей в дійсності і в мистецтві облагороджує особистість, підносить її, розкриває красу оточуючого світу [18, 46].

Але в умовах переходу до сучасного 12-річного навчання в українській школі, зміст і викладання основних мистецтвознавчих предметів потребує подальшого удосконалення. Так, наприклад, образотворче мистецтво і музика в умовах години на тиждень і їх відсутність в старших класах не можуть, на наш погляд, в повній мірі сприяти прагненню підлітка до творчості, до проявлення уже закладених у нього естетичних задатків. Більш того, в умовах авторитарної, словесної педагогіки, коли діти ще часто позбавлені уміння ясно відчувати себе і оточуючий світ, свободи самовираження, розкриття власної індивідуальності, практично неможливо навчати їх вносити художньо-творчу основу в повсякденне життя.

Справедливо зазначає О.Онищенко, що підліток 90-х більш інформаційно насичений суб'єкт, який існує зовсім у іншому вимірі. Він уже пережив відеореволюцію, знає про існування комп'ютерної графіки, Про феномен "Віртуальної реальності". Технологічна орієнтація породжує небезпеку духовно-естетичного вакууму [1, 51].

Ось чому вважається необхідним звернутися до використання елементів поліцентричного методу: першої педагогічної технології цілісного розвитку особистості, розробленої Б.М.Наумовим, у формуванні естетичної діяльності учнів. Б.М. Наумов пише про те, що виникла настійна необхідність змінити структуру внутрішнього життя школи, так обладнати навчально-виховний процес, щоб він сприяв цілісному розвитку особистості.

Цілісний, тобто взаємозв'язаний розвиток серця, розуму, тіла підростаючої людини для повнокровного трудового і суспільного життя в нашій країні — мета цього підходу [28, 46-47]

Використання таких елементів поліцентричного методу, як навчання (пізнавальна діяльність), ігрова діяльність і особисто естетична діяльність з урахуванням історичного огляду образотворчих мистецтв у формуванні естетичної діяльності старшокласників, могло б сприяти її ефективності.

Ми повністю згодні з В.С.Кузіним, якій вважає, що споглядання естетичних цінностей часто викликає потребу в художній творчості, у цьому випадку людина не тільки оволодіває естетичними якостями, але і виробляє їх за законами мистецтва. Естетичні потреби визначають розвиток естетичних смаків, ідеалів, прагнення жити і трудитися за законами краси [18, 46].

Стикаючись зі світом пластичних мистецтв, підліток придбає емоційний досвід, який сприяє формуванню його естетичної діяльності, потреби в ній. Ось чому вважається доцільним використовувати елементи поліцентричного методу в формуванні естетичної діяльності учнів з урахуванням огляду образотворчих мистецтв.

Розділ 2. Процес виховання естетичної культури підлітків, як основа експериментального дослідження

Сучасний соціокультурний, економічний розвиток країни, процеси глобалізації, інформатизації суспільства не применшують, а навпаки, поглиблюють значимість морально-естетичного виховання людини. Прояви негативних явищ у підлітковому й молодіжному середовищі, подвійність моралі в певній його частини, зміна ціннісних ідеалів, утриманська психологія, споживче відношення до життя, низька культура поведінки спричинили збідніння емоційних почуттів і моральну глухоту сучасних підлітків.

Сучасне навчання, спрямоване на досягнення освітніх стандартів, не дозволяє загальноосвітній школі приділяти достатню увагу проблемам виховання, які набирають актуальності. Назріла необхідність створення педагогічного середовища, у якій би підліток міг звертатися до високих моральних й естетичних зразків в активній взаємодії з педагогами й батьками.

Значними можливостями в рішенні завдань естетичного виховання дітей володіє система додаткової освіти, покликана задовольняти інтереси дітей і підлітків, їх духовні, соціокультурні й освітні потреби, що має умови для самовизначення, самовиховання й самореалізації особистості.

Естетичне виховання – це соціокультурно-обумовлений процес цілеспрямованої взаємодії вихователів і вихованців, у якому створюються умови для їхнього самовиховання, розвитку здатності сприймати й цінувати прекрасне в житті й мистецтві, удосконалювати навколишній світ на основі гуманістичних ідеалів, загальнолюдських цінностей і норм морального поводження.

2.1 Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Отже, в Рівненській ЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого — експериментальним шляхом перевірити ефективність педагогічних умов естетичного виховання підлітків в процесі навчальної діяльності.

Реалізація програми дослідження передбачала рішення наступних завдань: обґрунтувати висунуті критерії й рівневі показники естетичної вихованості підлітків; реалізувати в процесі навчання виявлені педагогічні умови естетичного виховання підлітків; розробити програму організації й проведення дослідно-експериментальної роботи, у тому числі діагностичних процедур; провести діагностичне дослідження динаміки рівнів естетичної вихованості підлітків.

Програма дослідно-експериментальної діяльності складалася з наступних етапів: організаційного, констатуючого, формуючого, заключного. У таблиці 1 наведені етапи, завдання й методи дослідно-експериментальної роботи.

Таблиця 1

Етапи, завдання й методи дослідно-експериментальної роботи

Естетична вихованість характеризується рівнем знань сутності й розумінням моральних якостей, норм, правил, усвідомленим прийняттям загальнолюдських цінностей і орієнтованістю на них у кожній, у тому числі естетичній, творчо спрямованої діяльності, а також характером і рівнем емоційних проявів. У нашому дослідженні ми орієнтувалися на вивчення динаміки базових компонентів особистості. При оцінюванні рівнів естетичної вихованості підлітків ми використовували критерії: когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий. У нашому дослідженні взяли участь 41 респондентів. Серед підлітків — 21 дівчина й 20 хлопців.

Діагностична програма включала три діагностичних блоки. У першому вивчалися й аналізувалися матеріали, отримані за результатами опитування підлітків і їхніх батьків, у другому — тільки підлітків, у третьому — батьків (див. таблицю 2).

Слід зазначити, що в ході дослідно-експериментальної роботи, на різних її етапах, нами використані наступні діагностики: початкова — з метою виявлення наявного рівня досліджуваного феномена; поточна — одержання інформації про динаміку розвитку педагогічного об'єкта й факторів, що впливають на цей процес; узагальнююча — співвіднесення кількісних і якісних показників, тобто аналіз досягнення мети діяльності.

Таблиця 2

Діагностична програма дослідження естетичної вихованості підлітків

Отримані в ході початкової діагностики дані дозволили виявити, що учням старших класів даної школи властиві зацікавленість як в особистих успіхах, так і прагнення до взаємодії, допомога й підтримка інших у досягненні результатів спільної діяльності, однак не завжди проявляються такі якості, як наполегливість, акуратність, копіткість, що є найціннішим і суспільно значимим для підлітка особисто й для колективу в цілому. Вивчення особливостей сімейного виховання визначило основні напрямки, форми й методи взаємодії як з усіма респондентами, окремими групами, так і з кожною родиною. Зміст роботи з батьками підлітків, особливо при наявності конфліктів між ними, полягав у тому, щоб батьки в пошуках шляхів допомоги на етапі особистісного становлення своєї дитини прийшли до моральних і естетичних цінностей.

На основі узагальнення результатів наукових досліджень виділено критерії сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: емоційно-естетичний (виявлення естетичних потреб, інтересів, установок; здатність до емоційно-ціннісного світопереживання); аксіологічний (естетичне оцінювання об’єктів та явищ навколишнього середовища); когнітивний (наявність естетичних уявлень, поглядів, переконань); творчо-діяльнісний (виявлення творчої активності в процесі естетичного світосприйняття).

Відповідно до завдань констатуючого етапу експерименту вивчався вихідний рівень сформованості основних структурних компонентів естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків. Діагностування проводилось на основі тестових завдань, спостережень, створення естетичних ситуацій, бесід, логіко-статистичного аналізу творчих робіт підлітків. На підставі матеріалів, отриманих у ході констатуючого етапу експерименту, на кожного підлітка складено індивідуальну картку, у якій наведено характеристики естетичного сприйняття згідно з визначеними критеріями.