115130 (Використання музично-дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва), страница 4

2. Завдання для розвитку художньо-образних уявлень під час гри на дитячих музичних інструментах: створити "заклики птаха", звукові сигнали на засвоєних ступенях ладу; знайти варіанти завершення музичної фрази; скласти мелодії в характері маршу, польки, колискової; створити музичні загадки типу "Що я бачив і чув у лісі?"; проілюструвати розповідь або маленьку історію з музично-шумовим супроводом.

3. Завдання для розвитку творчого сприймання музики: передати темп твору під час його звучання певним жестом, обрати і інструмент для ритмічного супроводу мелодії.

Аналіз цих завдань свідчить, що в окремих випадках учитель обмежує творчу свободу дітей (певним ритмічним малюнком, ступенями ладу тощо). Завдяки цьому підвищується значення свідомості у творчій діяльності.

Проводячи дослідну роботу в школі, психологи О. Лазаревська і С. Науменко проводили з учнями такі творчі ігри:

а) імпровізація короткого ритмічного малюнку;

б) вигадування віршованого тексту до окремих двотактових відрізків ритму;

в) створення невеликих віршів;

г) імпровізація мелодії до готових ритмізованих прикладів.

Психологи більш схильні до надання дітям свободи творчості, однак в роботі повинні бути елементи свідомого навчання. Так, перш ніж зіграти гру, школярі повторювали ритмосхеми, відтворені вчителем. Це було підказкою, оскільки настроювало слух на певну протяжність ритмосхеми (двотакт) і метроритм (чергування восьмих і четвертних тривалостей у розмірі дві чверті без затакту). Свобода творчості в іграх обмежувалася певним ритмічним малюнком. Перед виконанням останньої гри діти тренувалися на легших вправах, створюючи мелодії до окремих слів, запитань і відповідей.

Зв'язок навчання і творчості виявився й у тому, що з основними музично-теоретичними поняттями та опорними знаннями, засобами музичної виразності школярі відбувався безпосередньо процес усвідомлення й аналізу спільної творчої діяльності. О. Лазаревська і С. Науменко пропонують тактовний методичний прийом - "натяк підказку". На підставі аналізу методичної літератури можна зробити висновки. Дитяча музична творчість є органічним елементом різних видів музичної діяльності: співу, слухання музики, гри на дитячих музичних інструментах, тощо.

Творчий процес сприяє розвитку мислення, уяви, спостережливості, активності, позитивних емоцій, а також спеціальних музичних здібностей, через це творчість у музичній діяльності має бути невід'ємним компонентом кожного уроку музики.

Процес керівництва дитячою художньою творчістю складний і суперечливий, і учитель має надавати дітям певну свободу, одночасно залучаючи їх до навчання - набування знань, умінь і навичок.

Головне біологічне призначення гри, як відзначав Л.С. Виготський, у створенні уявної ситуації, яка допомагає тренувати природні механізми цілеспрямованої діяльності завдяки уявній ситуації створюється зона найближчого розвитку дитини. У грі дитина завжди підноситься над своїм середнім розвитком, своєю звичайною поведінкою, тому гра—джерело і засіб розвитку.

Отже, гра як метод музично-естетичного виховання має особливе значення для школярів. Тож і сучасна програма "Музичне мистецтво" націлює на широке застосування музичних ігор, різноманітних музичних вправ, танцювальних рухів тощо. Для того, щоб музично - творча гра захоплювала дітей, учителеві слід визначити, чим діти цікавляться, докладно продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідні унаочнення. Багато важить також вмілий підсумковий аналіз гри з виділенням її дидактичного результату, де результат гри неодмінно оцінюється не лише вчителем, а й самими учнями.

Таким чином, ігрова діяльність -- різновид активної творчої діяльності дітей, в процесі якої вони оволодівають способами спілкування між людьми засобами мистецтва. Вона є свого роду дитячим моделюванням соціальних відносин. При правильному керівництві з боку дорослих ігрова діяльність формує естетичні, моральні, інтелектуальні, творчі сфери свідомості.

Отже, творча музично - ігрова діяльність розглядається як продукт прояву максимальних самостійних духовних зусиль молодших школярів у процесі музично - естетичного виховання інноваційними педагогічними методами.

1.3 Методика застосування творчих ігор у музично-естетичному вихованні молодших школярів

Творчий доробок українських класиків та сучасних композиторів є важливим засобом в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Пісенні жанрові різновиди застосовуються у педагогічній діяльності як в поурочній так і в позакласній виховній роботі, де є необмежений простір для творчої праці.

Приступаючи до проведення гри, учні обов'язково попередньо мають ознайомитись з ігровим репертуаром. При цьому підбираються такі пісні-ігри, які за змістом, формою, і способом проведення відповідали віковим особливостям учнів. Під час гри потрібно обов’язково звернути увага на всі запитання, зауваження та доповнення учнів, що стосувалися змісту та способу проведення .

Ігрова діяльність для школярів зберігає своє значення як найбільш доступна і природна форма діяльності, що усуває авторитарність у стосунках учителів і учнів, створює особливу атмосферу інтересу, емоційного піднесення.

Народні ігри-драматизації є віками перевіреним засобом виховання підростаючого покоління. В більшості таких хороводних ігор пісня, діалог, рухи органічно взаємопов'язані між собою. Крім того, ігри розвивають і загартовують дітей фізично, ознайомлюють їх з тими чи іншими трудовими процесами, вчать спостережливості, кмітливості. Ігри - драматизації є до того ж формою "незацікавленого спілкування", "спілкування заради спілкування", яке в процесі історичного розвитку набувало самостійної цінності для людської особистості і стало загальнонародним надбанням. Спілкування в цьому випадку є одночасно і самоствердженням особистості, своєрідним визнанням її іншими членами колективу. В таких іграх зміцнювалась дисципліна, загартовувалась воля, досягалось взаєморозуміння та взаємодопомога між учасниками колективних дій, виховувалися норми та правила поведінки, розроблялись форми діалогу в різних життєвих ситуаціях, у дітей формувалися жвавість і безпосередність.

Це насамперед, ігри землеробської тематики, які в слові й пластиці відтворюють сівбу, вирощування, догляд, збирання, обробку польових та городніх культур. Прикладів таких хороводних ігор можна навести багато: "Мак"," А ми просо сіяли", "Ой на горі льон " та інші.

Українську народну творчість слід не просто вивчати, а опановувати, навчитись з її допомогою висловлювати своє розуміння явищ навколишньої дійсності. Практичне освоєння фольклору, створення інтелектуального та естетичного фону, який передує розучуванню пісні - гри, залучає всіх учасників до творчої реалізації, у ході якої розкривалися здібності кожного учня.

Також можна використовувалися пісні сучасного професійного композитора Е.Б. Бриліна, які створені відповідно до вимог нової програми "Музика", затверджена Міністерством освіти і назв України. Програма поєднує виконавську та різні форми творчої роботи з учнями, що створює умови для проведення цілісності уроку музики як уроку мистецтва. Збірник пісень для школярів присвячується актуальним гопанням виховання культури поведінки як важливої педагогічної проблеми. Основу текстів пісень складають вірші, які увійшли до методичного посібника С.Г. Мельничука та Т.Я. Довгої "Виховання поведінки молодших школярів". Матеріал даного посібника розміщений згідно програми з виховання культури поведінки школярів, що містить чотири розділи :

- правила поведінки у школі;

- правила поведінки вдома;

- правила поведінки на вулиці;

- правила поведінки в громадських місцях;

За цими розділами розміщені пісні. До першого розділу відносяться пісні "Правила для школярчаток" - слова К. Мухаммаді, "Тиждень ввічливості в школі" - слова О. Сенатович "Невдалий виступ" - слова Г. Бойко. Другий розділ включає пісні "Косички" — слова А. Костецького, "Чия це справа? " — слова Г. Бойко. В третій розділ входять пісні: "Косарі" —слова О. Пархоменко — Великий і малий" - слова В. Бичко, "Спогад дитинства" — слова О. Сенатович ,"Справжнє хлопченя" — слова О. Петрова. До четвертого розділу відносяться пісні "Критик " - слова І. Кульської, "Чому мені не везе?" — слова І. Ільченко.

Більшість сюжетів пісень мають жартівливий, гумористичний характер, тому вони легко сприймалися школярами і з інтересом виконувалися. Музично-поетичний матеріал дозволяє використовувати різні форми творчої інтерпретації - в сольному та ансамблевому виконанні, у вигляді інсценізацій чи театралізованого дійства, а також може включатись як ілюстрація до тематичних бесід і лекцій-концертів.

Музичний матеріал даного збірника побудований на ритмічних, інтонаційних формулах сучасних стильових різновидів, що потребує вирішення не лише методичних завдань, але й творчих, завдяки яким школярі оволодівають елементарними навичками сольного та ансамблевого співу. Особливого акторського впливу - інсценування потребують пісні, побудовані в діалогічній формі, що створює умови для творчого пошуку художньо-образної інтерпретації.

Пісні насичені ігровими елементами, нескладні для виконання, ознайомлюють учнів з тематичними діями. На першому етапі з учнями вивчаються мелодія і слова пісні. Після чого обговорюються головні персонажі та обираються виконавці, розподіляються ролі, аналізується головний зміст та виявляється основна драматургія пісні, співставляються основні художні засоби літературного та музичного тексту. При цьому визначилась така послідовність вивчення: а) розлучення пісні, б)вибір дійових осіб, в) проведення гри.

Важливою умовою успішного опанування пісень є творче ставлення вчителя до роботи: це й створення партитур для класного оркестру, і виконання власних інструментальних варіацій, і підготовка співацьких вправ на матеріалі творів, і використання можливостей для їхнього інсценування. Не в кожному класі діти вільно виконують запропоновані їм творчі завдання, через те вчитель має заохочувати їх і поступово прилучати до творчої діяльності.

Основною формою організації музично-естетичного виховання в процесі експериментальної роботи є уроки музики. Сконцентрувавши увагу учнів на звучанні музики, розвиваючи їхню уяву, вчитель допомагає увійти у світ музичних образів, чітко відчути їх виразність.

Разом з тим, інтерес, який виникає у школярів, є важливим стимулом до творчості, пробуджує учнів до систематичного спілкування з музичним мистецтвом, інтенсифікує психічні процеси, а саме: сприйняття, образне мислення, пам'ять тощо, розвиває творчі здібності.

На уроках музики застосовуються творчі рольові ігри, через які відбуваються навчальні функції, що з кожним наступним класом ускладнюються і зростали. Розвиток пам'яті, слуху, ритмічності, відчуття краси, гармонії і мелодії — все це створює атмосферу невимушеності та емоційного відгуку.

Особливо важливо те, що в таких умовах найбільше проявляються творчі можливості учнів. Всі творчі завдання виконуються в певній послідовності.

Бесіда 1.

Учитель. Баян дуже схожий на гармонію, а відрізняється розміром, кількістю рядів та звучанням. Коли музикант розтягує міхи, повітря проходить через невеличкі спеціально виготовлені пластини , і баян звучить. Сьогодні жоден народний хор не обходиться без баяна, бо його голос поєднує в собі й пісню дніпровських хвиль, і шелест пшеничних ланів... Уявіть собі, що ви

граєте на баяні.

Учитель разом з учнями імітує гру на баяні.

Учитель. Одним із найвеселіших українських інструментів є бубон. Він так гарно відбиває ритм веселих мелодій, що його просто неможливо не запросити на весілля. Спробуємо уявити собі, що ми весело вибиваємо на бубні.

А зараз пропоную вам пограти на барабанах. Інструмент цей поважний, голосистий завдяки повітрю, яке знаходиться між його туго натягнутими шкірами, має звук об'ємний та компактний: "Бум,бум!"

Учитель. І останній інструмент, на якому хотіли навчитися грати малесенькі вітерці, - брязкальця. Чарівний передзвін їхніх камінців, що знаходяться в середині кульок, супроводжує навіть класичні твори, які виконують оркестри.

Діти, полічіть, будь ласка, скільки інструментів буде в нашому оркестрі. Які саме? Знайдіть на малюнках їх зображення Отже, на чому грати, ми знаємо. Яку пісню ви хотіли б виконати на ваших інструментах?

Учитель разом з учнями готують українську народну пісню ' Галя по садочку ходила".

Учитель. Візьміть у руки свої інструменти і під акомпанемент фортепіано спробуйте відтворити цю пісеньку. Чудово, та мені здається, що над виконанням нашого твору слід трішечки попрацювати. А саме, спробуємо послухати, яку партію, тобто, що грає наша бандура.

Учитель може самостійно показати, як інструменти повинні виконувати пісні.

Діти повинні не тільки знати назви інструментів, а й вміти охарактеризувати їхнє звучання. Наприклад, барабан гримить, як травневий грім, металофони дзвенять як весняні краплі. Можливі й інші асоціації - головне, щоб вони були яскравими, емоційними.