114812 (Формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів)
Описание файла
Документ из архива "Формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "114812"
Текст из документа "114812"
ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ 4
1.1. Класики педагогіки про професійно-значущі якості вчителя 4
1.2. Сучасний підхід до класифікації професійно-значущих якостей вчителя 5
1.3. Професійно значущі якості сучасного вчителя 9
РОЗДІЛ 2. ОРІЄНТАЦІЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА САМООЦІНКУ ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ 18
2.1. Використання занять з психолого-педагогічного та професійно науково-предметного циклів дисциплін для формування професійно-значущих якостей учителя 19
2.2. Застосування рольових ігор для формування студентами адекватної самооцінки професійно-значущих якостей 27
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ВИСТУП 36
ВСТУП
В умовах нової освітянської парадигми, підготовка вчителів нового типу стає найважливішою умовою відродження не тільки освіти, але і всієї вітчизняної культури, її інтеграції в загальнолюдське та європейське співтовариство.
Соціальна ситуація, що склалась, якісно по-новому ставить проблему підготовки педагогічних кадрів, вимагає наукового переосмислення цінностей системи, формування професійно-значущих якостей вчителя, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому закладі освіти.
У зв’язку з вищезазначеним виникає протиріччя між вимогами, що суспільство висуває до вчителя, та якістю його професійної підготовки у вищому закладі освіти, показником якої виступають сформовані професійно - значущі якості майбутнього педагога. Розв’язання цього протиріччя й обумовило вибір теми дослідження – “Формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів”.
Мета дослідження – визначити професійно-значущі якості сучасного вчителя та запропонувати шляхи їх формування в умовах ВЗО.
Завдання дослідження:
-
Розглянути сутність поняття “професійно значущі якості вчителя”.
-
Визначити професійно значущі якості сучасного вчителя.
-
Запропонувати шляхи формування професійно-значущих якостей сучасного вчителя.
Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів.
Предмет дослідження – процес формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів.
Гіпотеза дослідження: процес формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів відбуватиметься ефективно, якщо буде постійно здійснюватися орієнтація майбутнього вчителя на їх самооцінку.
Теоретичними засадами дослідження були положення про систему вищої професійної освіти педагогічних кадрів в Україні, які відображені в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті; наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені вивченню суті та структури педагогічної діяльності (А.М. Богуш, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, Д.Ф. Ніколенко, О.М. Пехота, В.О. Сластьонін); психології особистості майбутнього вчителя і теорії професійно-педагогічної діяльності (Г.О. Балл, І.Д. Бех, А.О. Вербицький, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, З.Н. Курлянд, М.В. Кухарев, А.Ф. Линенко, В.В. Радул, Р.І. Хмелюк); інтенсифікації підготовки майбутніх учителів іноземних мов (І.О. Зимняя, С.Ю. Ніколаєва, В.Л. Скалкін).
Методи дослідження: теоретичні методи: вивчення наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти, ознайомлення з досвідом роботи факультетів в аспекті теми дослідження; емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності студентів, рейтинг, самооцінка; педагогічний експеримент.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг 39 сторінок.
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
1.1. Класики педагогіки про професійно значущі якості вчителя
Загальновідомо, що педагог реалізує два основних соціальних завдання – навчання й виховання підростаючого покоління. Незмінно залишаючись провідними в його професійній діяльності, ці взаємопов’язані завдання згідно вимогам, що ставляться до школи тією чи іншою історичною епохою, наповнюються конкретним змістом й отримують специфічну спрямованість.
Зазначимо, що питання про те, яким бути вчителю й наскільки широким має бути спектр його професійно-значущих якостей, знань, умінь і навичок хвилювало педагогів уже давно, що можна простежити з наведеної нижче таблиці (див. табл.1.1).
Таблиця 1.1
Класики педагогіки про професію вчителя
| Педагоги | Теоретичний вклад в історію питання |
| 1 | 2 |
| Я.А. Коменський | Вважав, що людина, що обрала вчительство своєю професією, повинна бути чесною, діяльною, наполегливою, живим взірцем доброчесності, яку має прищеплювати учням, бути людиною освіченою та працелюбною, безмежно любити свою справу, ставитися до учнів по-батьківськи, збуджувати в них інтерес до знань. |
| І.Г. Песталоцці | Вказував, що вчитель мусить бути сповнений любові, мудрості, цінувати порядок, уміти володіти собою; учні повинні довіряти йому; він має бути здатним побачити в кожній дитині її призначення й допомогти їй відбутися як особистості |
| Й.Ф. Гербарт | Відзначав керівну роль учителя; метою навчання вважав формування інтелектуальних умінь, уявлень, понять, теоретичних знань. |
| А.В. Дистервег | Вказував на те, що хороший учитель повинен не тільки досконально володіти предметом, а й любити свою професію та дітей; вважав, що вчителю треба знати історію, літературу, а також весь час слідкувати за новими працями з педагогіки, психології й методики; надавав велике значення озброєнню вчителів практичним педагогічними вміннями й навичками. |
| Л.М. Толстой | Вважав, що для педагогічної роботи велике значення має “не метода, а мистецтво й талант”, а також любов. |
Великий внесок у розвиток педагогічної науки зробили й українські філософи, педагоги, письменники минулого. Питання, пов’язані з особистістю та діяльністю вчителя, часто висвітлювались в їхніх працях Наведемо деякі з них (див. продовження табл.1.1).
Продовження табл.. 1.1
| 1 | 2 |
| Г.С. Сковорода | Вважав, що чуйність, гуманність та чесність можуть сформувати в молоді тільки такі педагоги, яким ці якості глибоко властиві. |
| Т.Г. Шевченко | Шанував учителів, які метою свого життя ставили самовіддане служіння народу; критикував жорстокість і обмеженість багатьох педагогів свого часу. |
| К.Д. Ушинський | Вважав, що вчитель повинен бути не тільки викладачем того чи іншого предмету, але й вихователем, любити свою професію, ставитися з почуттям великої відповідальності до справи виховання, володіти педагогічною майстерністю й педагогічним тактом. |
| І.Я. Франко | Звертався до питання про особистісні й професійні якості, що властиві хорошому вчителю; вважав за необхідне мати педагогічний талант, володіти вміннями під час уроків жити загальним життям всього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі, тривоги. |
| Г. Ващенко | Бачив в особі вчителя, насамперед, носія ідеї українського національного виховання, здатного вкласти цю ідею в серця і розум молодого покоління. |
| С. Русова | Вважала, що вчитель впливає на своїх учнів своїм характером, веселим, енергійним; що він зобов’язаний бути громадянином і так наближати до життя шкільну науку, щоб вся громада бачила її користь і поважало таке навчання й самого вчителя. |
| А.С. Макаренко | Вважав, що справжній педагог-майстер повинен вміти й знати багато; надавав великого значення морально-політичному складу вихователя; визнавав, що якості особистості, характер педагога є “інструментом” виховної роботи; підкреслював, що ніякі рецепти не допоможуть, якщо в самій особистості вихователя є великі недоліки. |
| В.О. Сухомлинський | Вказував на виключне значення особистості вчителя в процесі виховання дітей, на необхідність досконалого |
| глибокого знання вчителем свого предмета; вважав, що педагогічна майстерність залежить від бажання вчити, від наснаги, від готовності до подолання труднощів; основною вимогою до педагога вважав любов до дітей. |
Відтак, питання, пов’язані з особистістю вчителя, його професійними якостями, знаннями, вміннями, навичками не нові. Але час вносить свої корективи, висвітлюючи нові грані проблеми, змушує розглядати їх з сучасних позицій, із урахуванням останніх досягнень психології та педагогіки.
1.2. Сучасний підхід до класифікації професійно-значущих якостей вчителя
Як відомо, якість особистості – це існуюча тривалий час характеристика, яка проявляється в поведінці індивіда в різноманітних ситуаціях. ”Якість спеціаліста – це сукупність найбільш суттєвих, відносно стійких його властивостей та характеристик, що обумовлюють готовність до виконання певних соціальних та професійних функцій” [31: 24].
Отже, професійно-значущі якості особистості (ПЗЯО) – це суттєві психологічні характеристики, до яких певна професійна діяльність висуває підвищені вимоги. Високий рівень розвитку ПЗЯО людини при сформованій позитивній мотивації є важливою умовою, що забезпечує його високу продуктивність у професійної діяльності. “ПЗЯО – це постійно закріплене ставлення до своєї професії, праці, природи, речей як певної системи мотивів, форм і способів професійно-рольової поведінки, в якій ці стосунки реалізуються” [17: 33].
Поняття професійно-значущого об’єднує внутрішнє і зовнішнє, виокремлює й конкретизує головне в предметному змісті мотивації та регуляції поведінки педагога. Якості особистості, які залучені до процесу становлення професійної діяльності, впливають на ефективність її виконання з основних параметрів: продуктивності, якості, надійності.
Існує більш ніж 500 класифікацій професійно-значущих якостей учителя. Розглянемо деякі з них. Так, І.А. Зязюн вказував на те, що майбутньому вчителю необхідно працювати “над таким синтезом якостей і властивостей особистості, які дадуть змогу без зайвого емоційного напруження здійснювати свою професійну діяльність: педагогічний оптимізм, впевненість у собі як в учителеві, відсутність страху перед дітьми, вміння володіти собою, відсутність емоційного напруження, наявність вольових якостей (цілеспрямованість, самовладання, рішучість) ” [24: 50].
В.О. Сластьонін виокремлює такі професійно значущі якості вчителя: інтерес і любов до дитини, як відображення потреби в педагогічній діяльності, справедливість, педагогічна пильність та спостережливість, педагогічний такт, педагогічна уява, товариськість, вимогливість. наполегливість, цілеспрямованість, організаторські здібності, витримка, врівноваженість, професійна працездатність [31].
Ю.К. Бабанський найважливішими особистісними якостями вчителя вважає: ідейно-політичний, культурний кругозір, суспільну активність, почуття нового, потребу працювати з дітьми, наполегливість, педагогічний такт, педагогічне орієнтування, вимогливість, самооцінку, знання в галузі свого предмета, вміння розвитку мислення школярів, навички навчальної праці, інтерес до предмета, вміння забезпечити індивідуальний підхід до учнів під час навчання та виховання, вміння організувати позакласну роботу з предмета [2].
В дослідженні Н.В. Кузьміної виокремлено п’ять груп якостей, зумовлених відповідними видами діяльності вчителя: гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські [16], які в функціональній схемі О.І. Щербакова віднесені до загальнотрудових. До власне професійних він відносить інформаційні, мобілізаційні, розвиваючі й орієнтувальні функції педагогічної діяльності [41]. Професійно компетентний фахівець може і повинен бути підготовлений за час навчання в педагогічному вищому закладі. освіти, в нього мають бути сформовані всі необхідні для майбутнього вчителя професійно значущі якості, які детально розглянуті в п.1.3.; останні дозволяють йому успішно здійснювати педагогічну діяльність. Як слушно зазначив С.Г. Вершловський, завершення формування спеціаліста – результат формування його особистості на етапі становлення, виявлення його громадської позиції, загальний підсумок формування особистості на етапі професійного становлення. Педагогічний вищий заклад освіти інтегрує весь досвід особистості, підпорядковуючи його професійній ролі, в основі якої лежить принцип взаємодії суб’єктів, їх активний взаємовплив [28]. З досвідом роботи, за умови постійного саморозвитку і самовдосконалення вчитель стає професіоналом і майстром педагогічної діяльності.
Згідно з Наказом Міністерства освіти та науки України та Академії педагогічних наук України № 428/48 від 04.09. 2000 р. [20] було розроблено критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти, де визначено основні компетенції, яких вимагає сучасне життя, а саме: громадські, ті, що стосуються життя в полікультурному суспільстві, ті, що пов’язані з володінням усною і писемною рідною та іншими мовами, пов’язані з вимогами інформаційного суспільства, а також компетенції щодо бажання і готовності постійно навчатися як у професійному, так і в особистому та суспільному плані [11]. Вчитель повинен бути готовим до роботи з формування в учнів усіх зазначених видів компетенцій. Але для того, щоб здійснити це, у випускника педагогічного вищого закладу освіти мають бути сформовані не тільки усі складові професійної компетентності, а й професійно значущі якості, що необхідні сучасному вчителю для виконання професійної діяльності.
Зазначимо, що зарубіжні дослідники також працюють над питаннями професійно-значущих якостей вчителя. Так, Американський Національний Комітет з професійних учительських стандартів розробив вимоги для отримання національного вчительського сертифікату, визначивши п’ять базових стандартів для компетентних педагогів:
-
вчитель повинен брати на себе відповідальність за учнів та їх навчання;
-
вчитель повинен знати свій предмет та вміти його викладати;
-
вчитель повинен бути менеджером навчання та наставником для своїх учнів;
-
вчитель повинен удосконалювати свої знання, виходячи з практичного досвіду;
-
вчитель повинен бути членом Комітету з освіти [42].
Канадські науковці (Є. Джимез, М. Леннон, П. Мерсер, Х. Мурей і М. Робінсон) під педагогічною майстерністю розуміють не тільки знання свого предмета, але й педагогічні знання й вміння, до яких входять комунікативність, вибір ефективних методів викладання матеріалу, забезпечення можливості для практики й зворотного зв’язку, вміння працювати з різними учнями [44].
Польські вчені також приділяють багато уваги питанням професійної майстерності вчителя. Так, Р. Квасніцею була запропонована нова типологія, до якої увійшли два комплекси – комплекс практично-моральних знань, досвіду та вмінь і комплекс технологічно-аналітичних умінь і навичок.
