112971 (Музичні ігри у початкових класах), страница 2

Плануючи структуру уроку й музичний матеріал, доцільно враховувати, що тривале перевантаження будь-яким одним видом діяльності спричиняє втому. Втома розвивається, якщо не враховують емоційне забарвлення творів для виконання і слухання.

Досвід роботи багатьох педагогів свідчить, що одним з найкращих варіантів побудови уроку музики є такий, коли спочатку вчитель розучує або повторює з дітьми пісні сумного характеру, а потім слухає з ними радісну, веселу музику. Деяке закономірне зниження працездатності в середині уроку компенсує її підвищення наприкінці. Якщо на початку заняття розучують або повторюють бадьорі, енергійні пісні, то в другій половині можна послухати твори спокійного, наспівного звучання. Такий варіант побудови уроку також сприяє збереженню працездатності учнів.

Якщо на початку уроку вчитель планує слухання сумної музики, то потім треба співати веселі пісні. Коли виконують і сприймають однохарактерні пісні, працездатність наприкінці уроку спадає. Деяке зниження працездатності має місце, якщо після слухання веселої музики співають пісні сумного характеру. Вдалою є побудова уроку, на якому використовують твори для співу і слухання жартівливого, веселого, енергійного звучання.

Наш досвід переконує, що в молодших класах уроки бажано закінчувати в мажорних, світлих тонах. Через те на першому зі згаданих уроків діти спочатку розучували веселу, жваву «Пісню Лисички», потім слухали спокійну, ліричну «Колискову» й наприкінці – жартівливу, мажорну пісню «Два півники». У середині другого уроку звучали мінорна колискова «Котику сіренький», потім жартівлива «Веселий музикант». Слухання творів веселого характеру наприкінці уроків доповнювали музично-ритмічними рухами.

У побудові уроку музики важливо, крім методичної структури, враховувати й дидактичну.

Відомо, що дидактична структура комбінованого уроку не може бути універсальною. Це стосується й занять з музики. Так, можливі різні структурні варіанти уроку музики. Наприклад:

хоровий спів – музична грамота – слухання музики;

музична грамота – хоровий спів – слухання музики;

слухання музики – хоровий спів – музична грамота.

Водночас гра на дитячих музичних інструментах і музично-ритмічні рухи можуть супроводжувати будь-який з таких компонентів комбінованого уроку, як опитування, актуалізація опорних знань, вивчення нового матеріалу та ін.

Іноді методична структура уроку музики буває ще складнішою. Якийсь вид музичної діяльності через деякий час може повторитися (на основі іншого музичного матеріалу), наче проникаючи в інший. Такий взаємозв'язок компонентів методичної структури уроку дає змогу планувати безліч варіантів, що важко піддаються чіткій класифікації. Готуючись до уроку, вчитель обирає той із них, який допоможе йому краще розкрити тему, досягти мети, розв'язати поставлені навчально-виховні завдання.

Отже, новий матеріал може бути в одному з багатьох видів діяльності на будь-якому часовому відрізку уроку. Це стосується й опитування, яке може передувати поясненню нового матеріалу або, навпаки, закінчувати його.

Специфічним для уроків музики є традиційне опитування. Оскільки його мета – виявити, яких знань набувають школярі, його бажано проводити на уроці неодноразово, згідно з видами музичної діяльності, що чергуються. Учитель повинен знати, як школярі засвоїли навчальний матеріал і зі співу, слухання музики, інструментального музикування. Мета опитування на уроках музики та з інших предметів збігається лише частково. На заняттях мистецтва вона відображає зовнішній, формально-логічний бік навчання. Хоча й сьогодні ще немало архаїчних уроків музики, коли вчителя цікавить лише знання дітьми літературного тексту розучуваних пісень. Внутрішня сутність опитування в іншому, а саме, в тому, щоб допомогти дітям висловити власні думки про музику. Це зумовлено особливостями сприймання музики, що становить основу будь-якої музичної діяльності.

Один із шляхів забезпечення цілісності уроку – визначення наперед його драматургії: зав'язки, розвитку, кульмінації, розв'язки. Кульмінація уроку заснована здебільшого на проблемній ситуації і буває найчастіше, коли минуло дві третини уроку (як і в художньому творі).

Отже, урок музики – складне цілісне утворення, в якому нерозривно пов'язані різні компоненти методичної та дидактичної структур. Особливо багатопланова методична структура уроку. Кожний з видів музичної діяльності має свої, часткові навчальні завдання. Якщо вчитель зможе інтегрувати на уроці згадані види діяльності, підпорядковуючи часткові завдання загальним, він виконає головну мету – забезпечить виховання в учнів естетичного, творчого ставлення до мистецтва й дійсності.

1.2 Фізіологічні особливості молодих школярів

На наш погляд, подоланню ізольованості видів діяльності на уроці музики сприятимуть такі напрями їх взаємозв'язку залежно від навчально-виховних завдань: розуміння учнями змістової сутності музики; ознайомлення з основами музичної грамоти; формування виконавських умінь і навичок; розвиток творчих здібностей.

Розуміння змістової сутності музики. Виділення цього напряму взаємозв'язку видів діяльності зумовлене завданням музичного виховання – забезпечити розуміння учнями того, що музика відбиває життя в різних його виявах. Стосовно учнів молодших класів – це зображення картин природи, птахів, тварин, казкових персонажів, характерів людей.

Як правило, кожний музичний твір пройнятий певним настроєм, породжує ті чи інші емоції. Навчити дітей переживати музику – важливе завдання, реалізація якого сприяє формуванню естетичних і моральних рис школярів.

Забезпечити розуміння змістової сутності музики допоможе взаємозв'язок співів, гри на музичних інструментах, слухання музики, використання ритмічних рухів, окремих видів художньої діяльності (сприймання казки, картини, пейзажу).

Ознайомлення учнів з основами музичної грамоти. У музичному навчанні й вихованні молодших школярів важливим є усвідомлення засобів музичної виразності, за допомогою яких композитор втілює той чи інший задум. Знання учнями основ музичної грамоти позначаються на розвиткові їхнього музичного мислення, навичок диференційованого сприймання музики, розуміння її метроритмічних, тембродинамічних, ладових особливостей, а також формотворних елементів.

На уроках є можливість залучати учнів до різних видів художньої діяльності, використовувати аналогії. Це зумовлено тим, що мажорне або мінорне забарвлення властиве не тільки музичним, а й літературним творам; форму оповідань, віршів можна порівняти з відповідними особливостями музичних творів (наприклад тричастинною). За допомогою аналогій виділяють загальне і специфічне в різних видах мистецтва.

Формування виконавських умінь і навичок. Є узагальнені уміння й навички, зокрема й такі, що формуються в різних видах музичної діяльності.

Одне із завдань учителя – формувати естетичне ставлення до звучання. Під час співу, гри на дитячих музичних інструментах важливо добиватися красивого, нефорсованого звуку; увагу дітей до звучання привертають також, коли слухають музику.

Увагу слід приділити виробленню навичок виконання з різною динамікою та артикуляцією, зокрема під час співу, гри на музичних інструментах, застосування ритмічних рухів.

Важливо також навчати дітей читати ноти з аркуша; успіх у роботі залежатиме від того, наскільки гра на дитячих музичних інструментах пов'язана зі співом, сольмізацією.

Взаємозв'язок різних видів діяльності забезпечує перенесення вироблених навичок з одного з них на інший, наприклад гри на дитячих музичних інструментах в хоровий спів.

Розвитку творчих здібностей учнів великою мірою сприяє діяльність пошукового характеру. На уроках музики доцільно пропонувати дітям такі завдання: придумати назву для музичного твору; закінчити мелодію або казку; аранжувати знайому пісню, інструментувати п'єсу. Успіх у роботі залежить від взаємозв'язку слухання музики, співу, гри на дитячих музичних інструментах, ритміки, допоміжних видів діяльності.

Виділені напрями взаємозв'язку видів діяльності можна забезпечити на будь-якому уроці, якщо на кожному з них ставити комплекс відповідних завдань. Розглянемо докладніше, як саме пов'язувати на уроках різні його компоненти – види діяльності.

Розділ 2. Особливості ігрової діяльності на уроках музики у початкових класах

2.1 Методичні рекомендації щодо проведення музичних ігор на уроках музики

Взаємозв'язок хорового співу і слухання музики можна забезпечити різними способами. Передусім, порівнянням музичного матеріалу для співу і слухання, взявши за основу настрій і характер у музиці, засоби художньої виразності. Треба мати на увазі, що музичні твори, які діти співають і слухають, можуть бути схожими або контрастними. Наприклад:

1. Музичний матеріал: спів – «Веселий музикант» А.Філіпенка; слухання музики – «Осінній настрій» Ю.Іщенка.

Можливі варіанти взаємозв'язку:

за характером: бадьорий, радісний – ліричний, задумливий;

за темпом: обидва твори у помірному темпі; за ладовими особливостями: мажор – мінор;

за способом виконання: вокальний твір (хоровий або сольний) – інструментальна п'єса;

за метроритмічними особливостями: дводольний розмір – чотиридольний розмір;

обидва твори починаються із сильної долі.

2. Музичний матеріал: спів – «Щебетала пташечка» українська народна пісня; слухання музики – «Скерцино» В.Косенка.

Можливі варіанти взаємозв'язку:

за характером: спокійний, наспівний – легкий, витончений;

за темпом: помірний – швидкий; за ладовими особливостями: мажор – мінор;

за способом виконання: вокальний твір (хоровий або сольний) – інструментальна п'єса;

за метроритмічними особливостями: повний такт – затакт; чотиридольний розмір – тридольний розмір;

за авторством: народна пісня – п'єса, створена композитором.

Аналіз уроків музики свідчить, що кожний вид діяльності можна розглядати як самостійний компонент і як допоміжний метод. Наприклад, слухання музики може бути відносно

окремою складовою уроку, а уважне вслуховування в музику – умовою виконавської діяльності школярів (співу, гри на дитячих музичних інструментах). Імпровізація може бути самостійним видом діяльності, але її використовують і для активізації мислення учнів під час співу, інструментального музикування, слухання музики.

Види діяльності, що переважають на уроці, назвемо домінуючими, їх визначають під час підготовки до кожного уроку на основі навчально-виховних завдань.

Хоровий спів можна розглядати і як допоміжний метод, що використовують для надання допомоги учням; зокрема в засвоєнні окремих понять музичної грамоти; запам'ятовуванні теми творів для слухання музики; визначенні виразності інструментального твору; розвиткові творчих здібностей.

Відчути виразність інструментального твору допоможе проспівування його мелодії, завдяки якому діти краще вслуховуються в музику, наче «пропускаючи її крізь себе». Можна навіть проспівати мелодію твору, призначеного для слухання музики, як пісню. Наприклад, рекомендуємо проспівати з дітьми мелодію «Старовинної французької пісеньки» П.Чайковського на слова Е.Александрової (переклад з російської Е.Печерської) (бажано транспонувати в зручнішу для дітей тональність, зокрема, у фа мінор):

Від річки йде вітрець, він спокій нам несе,

І пролітають білі хмари вдалечінь.

Кудись вони спішать, струмляться, як вода.

Неначе ті птахи, і слід їх пропада.

Ось десь далекий дзвін тремтить, зове!

Чи хтось до серця вістки подає?

Біжить, дзюрчить вода, минає швидко час,

А пісня ця живе і завжди буде в нас!

Для розучування цієї пісеньки потрібний час, через те на кількох уроках хоровий спів домінуватиме.

Гру на дитячих музичних інструментах використовують найчастіше як допоміжний метод у хоровому співі й слуханні музики. Застосування дитячих музичних інструментів сприяє розвитку в молодших школярів координації слуху й голосу; творчих музичних здібностей; розумінню особливостей музичних творів.

Іноді гра на дитячих музичних інструментах домінує в діяльності учнів. Водночас учитель залучає дітей до творчості: складання «партитури», забезпечення ансамблю.

Нерідко на уроці практикують одночасно різні види музичної діяльності. Так, грою на дитячих музичних інструментах можна супроводити спів. Сприймаючи музику, діти реагують на неї відповідними ритмічними рухами, що виконують звичайно функцію допоміжного методу (пластичного інтонування).

Буває, що одна частина класу співає, друга – акомпанує на дитячих музичних інструментах, третя – слухає. Такий розподіл обов'язків забезпечують звичайно за допомогою ігрового методу: один ряд – хор, другий – оркестр, третій – слухачі. Одночасне застосування різних видів музичної діяльності можна вважати одним з варіантів комплексної структури уроку.

2.2 Різноманітність в уроках засобами словесної творчості

У процесі слухання музики є можливість активізувати літературно-творчі здібності дітей, якщо запропонувати їм створити невеликі вірші до мелодій окремих фортепіанних п'єс. Наприклад «Колискова» (муз. А.Філіпа):

На добраніч, спи, моя Катрусе.

Все спокійно, тихо засинай.

Про лисичку казочку послухай

І привіт від нас їй передай.

Ось і добра казка закінчилась.

Все спокійно, тихо засинай.

Інший вірш на мелодію «Колискової»:

Ніч, вже пізно, сплять птахи і мушки,

Сплять ведмеді, зайці та слони.

Ти лягай зручніше на подушку,

Щоб наснились радіснії сни.

Ніч, вже пізно, всі давно заснули,

Засинати треба вже й тобі.

В одному з других класів учні запропонували створити свої вірші до мелодії української народної пісні «Щебетала пташечка»: (Додаток 1)