106879 (Методика слухання музики на уроках у 1-3 класах), страница 4

ІІ семестр

Основні завдання: ввести учнів у світ музичної мови, на доступних, яскравих і захоплюючих зразках ознайомити із засобами музичної виразності ( темп, динаміка, мелодія, метро ритм, регістр, тембр тощо), дати уявлення про зв'язок характеру музики й засобів музичної виразності; розвивати виконавські вміння і навички учнів.

2 клас

У 2 класі закріплюються, поглиблюються і розширюються музичні знання, вміння і навички, набуті у 1-му. За своїми фізіологічними та психологічними особливостями другокласники мало відрізняються від першокласників. Вони так само відчувають потребу в русі, мають обмежений обсяг уваги. Але якщо в попередньому класі учні набували знання, уміння і навички в основному в процесі гри, то в 2 класі ця форма роботи поступово відходить на другий план. Накопичений вже досвід робить процес музичного навчання більш свідомим.

У цьому класі продовжується робота стосовно сприймання головних жанрів музичного мистецтва (пісні, танцю, маршу) у їх зв’язку з життям, у виразному і зображальному значенні; сприймання музичних образів у їх взаємозв’язку, а музичної мови – як “будівельного матеріалу”, з якого складається цілісний образ.

Тема першого семестру “Три типи музики – пісня, танець, марш” вводить учнів у світ найпоширеніших жанрів музичного мистецтва. Важливо, щоб вчитель підходив до пісні, танцю й маршу не як до найпростіших та найдоступніших для дитячого сприймання жанрів, а як до основних сфер музичної образності, які пронизують усю класичну та сучасну симфонічну й камерну, вокальну й інструментальну музику. Тому так важливо розглядати кожен твір, що прозвучить на уроці, не як конкретний дидактичний матеріал, а як один із зразків музики, що звучить навколо нас.

Зміст теми “Про що говорить музика” поглиблює уявлення учнів про зв'язок музики з життям, допомагає їм повніше пізнати внутрішній світ людини, відчути красу навколишнього світу. З перших уроків слід цілеспрямовано виховувати в школярів здатність сприймати музику як мистецтво, виразне за своєю природою.

Усвідомлення школярами виразних і зображальних можливостей музики відбувається на основі сприймання ними емоційного змісту трьох сфер музики – пісні, танцю, маршу, що сприяє закріпленню тем попереднього семестру й підготовці до засвоєння нової теми – “Куди ведуть нас пісня, танець, марш”.

У другому семестрі пісня, танець, і марш сприймаються на вищому рівні. Вони стають надійними провідниками у будь-який жанр музичного мистецтва. У цьому семестрі ставиться завдання на основі набутих уявлень про різні елементи музичної мови сприйняти й осягнути їхнє виразне значення. Вслухаючись у музичну мову, учні повинні визначити своєрідність змісту музичних образів. Чільне місце на уроках посідає аналіз музичних творів, у ході якого учні зіставлятимуть і порівнюватимуть різні музичні твори, пов’язуватимуть музику з життєвими ситуаціями, намагатимуться з’ясувати, за якими ознаками вони розрізняють характерні особливості трьох сфер музики. Важливо, щоб осягнення художньої своєрідності музичних творів відбувалося в єдності їх змісту й форми.

Музичне сприймання другокласників майже не відрізняється від сприймання першокласників. Відмінності пов’язані насамперед зі збільшенням життєвого й музичного досвіду дітей. Нагадаємо, що до життєвого належить досвід мовний, моторний, емоційний, а також досвід зв’язку життєвих і музичних вражень. Музичний досвід набувається під час сприймання й осягнення музики, її виконання. Поглиблення сприймається у власне музичну сферу відбувається у дітей природним шляхом: від комплексного жанрово-ситуативного враження – до диференційованого сприймання музичних творів. При цілеспрямованому розвитку музичного сприймання учні набувають здатності до усвідомлення мелодизму музики, її ритмічної організації, емоційної узагальненості інтонаційного розвитку як найважливіших компонентів музичного мистецтва.

Накопичення музичних вражень пов’язане не лише з шкільними уроками музики, а й з позаурочною музично-виховною роботою. Враження ці підкріплюються численними контактами з музикою у домашній обстановці, на заняттях у гуртках художньої самодіяльності, дитячій музичній школі тощо. Необхідно всіляко використовувати спілкування дітей з музикою за межами школи, заохочувати їх до розповіді про свої враження на уроках. Можна використати таку, наприклад, форму домашнього завдання: слухати музику, де вона не звучала, і розповісти про свої враження у класі. Доцільно рекомендувати учням слухати і дивитися протягом тижня певні радіо- і телепередачі.

І семестр

Основні завдання:: спираючись на життєвий досвід учнів, підвести їх до відчуття відмінностей у характері музики маршу, танцю і пісні, до осягнення виражально-зображальних можливостей кожного з означених типів музики; розвивати виконавські вміння і навички учнів.

Підвести учнів до висновку, що музика виражає внутрішній світ людини (її стани, настрій, почуття, думки, характер), а зображує різноманітні події, картини природи, звукові сигнали, шуми довкілля тощо; розвивати виконавські вміння і навички учнів.

ІІ семестр

Основні завдання: сприяти засвоєнню типових виразних засобів та інтонаційних комплексів пісні, танцю і маршу як провідників у світ музичної образності; підвести учнів до висновку, що той, хто навчився розрізняти у музиці пісню, танець і марш, може “увійти” до будь-якої “музичної країни” – опери, балету, симфонії, концерту; розвивати виконавські вміння і навички учнів.

Підвести учнів до осмислення виразного значення різних елементів музичної мови ( мелодії, ритму, метру, ладу, темпу, динаміки, регістру, фактури, виконавських штрихів тощо) у їх взаємозв’язку і взаємозалежності; узагальнити музично-слуховий досвід та знання дітей; розвивати виконавські вміння учнів.

3 клас

Уроки музики у 3 класі піднімають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва.

Протягом вивчення першої теми семестру учні мають сприйняти й усвідомити пісенність, танцювальність і марш овість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю і маршу.

Тема “Інтонація” дає уявлення про зв’язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини. З інтонацій складається музика, тому наступна тема – “Розвиток музики”. Цей розвиток, у свою чергу, приводить до різної побудови музики, звідси тема останньої чверті – “Будова (форми) музики”.

Засвоєння означених тем ґрунтується на набутих школярами знаннях і вміннях, виконавських навичок, на інтонаційно-слуховому досвіді дітей і передбачає постійне розкриття життєвих зв’язків музики через зіставлення подібних і відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо. Важливо, щоб музична мова твору ставала для учнів засобом сприймання й розуміння його образного змісту.

У 3 класі емоційність музичного сприймання поступово доповнюється прагненням учнів зрозуміти, що виражає музика, у чому її зміст. Школярі можуть досить повно визначити емоційний зміст музики, дати їй образне пояснення, а завдяки властивій спостережливості – почути окремі деталі музичної мови, відтінки виконання. Щоб допомогти учням глибше проникнути в суть музичного образу, в цьому класі слід приділяти особливу увагу формуванню вмінь відчувати жанрові ознаки у більш розвинутих формах, виділяти інтонаційні зв’язки твору, стежити за розвитком основних інтонацій, виявляти змістовність функціонування використаних у творах засобів виразності.

Необхідно продовжувати привчати учнів обмінюватися враженнями, думками щодо прослуханого, роздумувати разом з ними, порівнювати й відчувати те, чого він з певних причин не схильний відчувати. Дійовими є лише обхідні шляхи, які наводять дітей на глибше сприймання музики.

І семестр

Основні завдання:: підвести учнів до усвідомлення пісенності, танцювальності й маршовості як найважливіших властивостей музики, що виростають з пісні танцю й маршу і роблять музику близькою, доступною й зрозумілою людям.

Сформувати в учнів уявлення про зв’язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини; про інтонацію як основу музики і носія її життєвого досвіду; продовжувати розвивати інтонаційно-слуховий досвід дітей.

ІІ семестр

Основні завдання:: сформувати в учнів уявлення про музику як мистецтво, зміст якого розгортається в звуковому потоці й розподіляється в часі; про розвиток музики як процес відображання почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні; про інтонаційні та тематичні зміни як основу розвитку музики; про прийоми розвитку музики (мелодійні, ладо гармонійні, темпові, темброві, динамічні, жанрові, сюжетні, виконавські).

Навчити учнів свідомо сприймати одно-, дво-, три частинні форми, рондо й варіації в їх органічному зв’язку зі змістом музики; підвести до висновку, що найважливішими засобами побудови музики є повторення ( просте і варіативне) й контраст.

Висновок

Отже, розвиток музичного сприймання дітей – складне завдання вчителя, який повинен не лише яскраво виконати твір, а й словесно інтерпретувати його, вміло застосовувати методи розповіді й бесіди. Крім цих загально дидактичних методів, є й інші, що стосуються саме музичного виховання: метод вибору підхожих визначень, метод порівняння, метод музичних колекцій, ігровий метод, співаннях фрагментів музичних творів, призначених для слухання, використання інших видів мистецтва.

Потрібно враховувати специфіку різних видів мистецтва, суб’єктивність сприймання художніх творів. Слід уникати прямолінійних аналогів, дітей треба вчити глибоко й тонко відчувати настрій твору, характер художніх образів.

Один із шляхів розвитку музичного сприймання молодших школярів – проблемне навчання. Цей метод доцільно використовувати в роботі з дітьми, оскільки він сприяє розвиткові мислення, уваги, активності в бесідах про музику. Ефективними є прийом провокування дискусій, а також різноманітні творчі та ігрові завдання.

Потрібно пам’ятати, що в основі всіх форм залучення до музики лежить її емоційне сприймання. Музика може виконати свою естетичну, пізнавальну й виховну роль тільки тоді, коли учні навчаться по-справжньому чути її та розмірковувати про неї. Поза сприйманням музика як мистецтво не існує.

Потрібно прагнути до того, щоб учні частіше самі відповідали на запитання, які виникають на уроці, не задовольнялися засвоєнням головних знань. Цьому сприятимуть точне формулювання вчителем завдання, його поступове спільне вирішення, самостійно зроблений учнями висновок.

Учителю слід постійно співвідносити педагогічні наміри з пізнавально-творчими можливостями учнів. Адже те, що ними не сприйняте, не осмислене, не почуте і не засвоєне, нічого не додає до музичного розвитку дітей та ніскільки не наближає до музики. Ніщо не замінить учневі роботи його власної думки, тому слід довірливіше ставитися до його емоційних вражень, спиратися не тільки на музичні знання, а й на широкі життєві та художні асоціації. Нав’язування школярам певної інтерпретації музичного твору, нерідко чужої їм, призводить до зниження активності музичного слуху.

Музичне сприймання не може бути наслідком засвоєння певної суми знань, якогось алгоритму діяльності. Не можна нав’язати учневі конкретний образ, не порушивши законів художнього сприймання. Неможливо “вкласти” в учня особисте ставлення до музики, як неможливо відчувати “за нього”.

Музичне сприймання, будучи основою всіх видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток школярів.

На основі формування музичного сприймання вчитель має розвивати творчі здібності учнів до співу, музикування, виховувати в них художні смаки, вчити розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення; враховувати сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу й одночасно спиратися на закономірності самої музики, пам’ятаючи, що урок музики повинен бути цілісним уроком мистецтва.

Усі форми музичних занять із школярами мають сприяти їхньому духовному розвитку, пізнанню світу, формуванню світогляду, вихованню моралі. На вирішенні цього завдання спрямовується творча ініціатива вчителя, його знання і досвід, любов до дітей і до музики.

Використана література

1. Праксина О.А. “Методика музыкального воспитания в школе”. М.: «Просвещение» 1983р.

2. Печерська Е.П. “Уроки музики в початкових класах” – К.: “Либідь” 2001р.

3. Ростовський О.Я. “Методика викладання музики в початковій школі”. – Навчально-методичний посібник. Тернопіль, Навчальна книга – Богдан 2001р.

4. Ростовський О.Я. “Педагогіка музичного сприймання” – К.: 1997р.

5. Гадалова І.М. “Музика та співи методика викладання”. Навчальний посібник 1ч. – К.: 1996р.

6. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 кл, 3-4 кл. – К.: “Початкова школа” 2003.

7. Сухомлинський В.О Народження громадянина //Вибрані твори: В5т. – К.: Радянська школа, 1997.-Т.

8. Шевченко Т.Г “Кобзар”. – К.: Дніпро, 1984р.

9. Кабалевський Д.Б. Воспитание ума и сердце: Книжка для учителя. – М.: Просвещение, 1984р.

10. Українка Л. Твори: в 4-т. – К.: Дніпро, 1981. – т-1.

11. Скрипченко Н., Валушенко М. Веснянка. – К.: Рад. шк., 1987р.

12. Павличко Д. Твори в 3 томах. – К.: Дніпро, 1989 – том-2.