106879 (Методика слухання музики на уроках у 1-3 класах), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Методика слухання музики на уроках у 1-3 класах", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "музыка" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "музыка" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "106879"
Текст 3 страницы из документа "106879"
Як було сказано, ефективним у розвитку художнього сприймання школярів є метод порівняння. Його можна вважати універсальним, оскільки він дає змогу зіставляти твори різних видів мистецтва. Дітям доцільно пропонувати такі завдання: визначити, якій з двох картин більше відповідає прослуханий музичний твір; дивлячись на малюнок, постаратися внутрішньо почути музику, що відповідає йому настроєм.
Як зазначив Д.Кабалевський, “Той, хто знайомий з літературним або живописним твором чи подією реального життя, що надихнули композитора на написання музики… володіє надійним ключем до розуміння цієї музики”.
Вже у першому класі використання творів інших видів мистецтв дає змогу значно активізувати художньо-творчу діяльність дітей.
Наприклад, слухаючи п’єсу Прокоф’єва “Ходить місяць над лугами”, доречно запропонувати учням порівняти музичний образ твору з поетичними образами двох віршів, подумати зміст якого вірша повніше відповідає музиці і чому.
В небі місяць зіходить смутний…
В небі місяць зіходить смутний,
Поміж хмарами вид свій ховає,
Його промінь червоний, сумний
Поза хмарами світить – палає.
Л.Українка
Українська ніч
Над зеленим гаєм,
та над бережечком
місяць виринає
золотим ріжком
Посріблив отаву,
віття лугове
і на той бік ставу
човником пливе…
П.Сиченко
Враження дітей від слухання п’єси В.Косенка “Пасторальна” можна підсилити читанням вірша Д.Павличка “Осінь”.
Небеса прозорі
Як глибинь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить, як струна.
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона.
Великий інтерес викликають у дітей завдання уявити музику, якою “звучить” картина.
Наприклад, розглядаючи з учнями репродукцію картини А.Куїнджі “Хмарка”, можна поставити їм такі запитання: “Як зображена на картині весна? Яка музика може розповісти про таку весну? Якими засобами музика може виразити захоплення людини весняною красою? Якими мають бути мелодія, темп, динаміка, тембр?”
Проводячи паралелі з іншими видами мистецтва, не слід перетворювати музику в ілюстрації до якоїсь картини чи літературного твору.
Учитель має пам’ятати, що він проводить саме урок музики, а література й образотворче мистецтво мають лише збагачувати музичні враження школярів, виводячи їх на нові рівні художнього узагальнення. Звернення до них буде виправданим за умови, коли вся робота спрямовуватиметься на виховання в учнів здатності цінувати, розуміти, емоційно й свідомо сприймати музику у всій сукупності її зв’язків з життям і явищами духовної культури.
Проблемні ситуації в ході сприймання музики
У дидактиці часто виготовують поняття “проблемна ситуація”, котре розглядають як ситуацію ускладнення в навчальній діяльності школярів. Окремі вчені головною ланкою проблемної ситуації вважають суперечність між бажанням учнів розв’язати проблемну ситуацію потрібним для цього рівнем їхнього розвитку. В методиці музичного виховання визначені питання розроблено недостатньо.
Засоби здійснення проблемного навчання доступні для молодших школярів. Їх можна вважати педагогічними умовами, що сприяють створенню проблемних ситуацій.
• Застосування на основі слухання музики різноманітних видів музичної
діяльності (гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи);
• Використання творів суміжних видів мистецтва (літератури,
образотворчого мистецтва);
• Актуалізація художнього досвіду дітей (раніше прослухана музика,
переглянуті спектаклі, кінофільми, мультфільми, прочитані літературні
твори тощо);
• Посилення емоційної спрямованості навчання: використання яскравих
визначень, порівнянь, метафор, прийомів педагогічної техніки (міміка,
жестикуляція, інтонаційна й темпова виразність мовлення)
• Використання на уроках творчих завдань (передати характер музики в
русі, супроводжувати слухання музики грою на дитячих музичних
інструментах, зімпровізувати казку під враженням прослуханого
музичного твору, впізнати музичні жанри за їх характерними ознаками,
впізнати мелодії у різному тембровому звучанні, знайти виконавські
засоби для втілення певного образу).
Треба заохочувати дітей до вільного вираження на уроках власних почуттів і уявлень, вчити стежити за розвитком музики, обмінюватися враженнями, порівнювати твори. Важливо звільнити учнів від побоювань висловити неправильну думку, вчити їх мати власне судження і вміти аргументувати його.
Музична творчість активізує фантазію учнів, спонукає до самостійних пошуків форм втілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.
Дітям подобається виконання музично-ритмічних рухів, спрямованих на пластичне вираження особливостей музики (пластичне інтонування засобами вільного диригування, танцювальні рухи, крокування, гра на уявних музичних інструментах тощо). Передавання характеру музики в русі має розвивати природну музичність дітей, їхню здатність емоційно й свідомо сприймати музику.
Наведемо приклад створення проблемної ситуації на уроці музики:
На дошці вивішено два малюнки: на одному зображено дівчинку, що лікує ляльку, на іншому – дівчинку, яка грається з новою лялькою. Для слухання музики було використано п’єси П.Чайковського “Хвороба ляльки” і “Нова лялька”.
Перед школярами поставили такі завдання: визначити за характером музики, якому малюнку відповідає твір, і пояснити, чому; придумати за малюнками розповіді з такими назвами як і п’єси П.Чайковського, і розказати, якою має бути відповідна музика.
Щоб створити в даному випадку проблемну ситуацію, доцільно було висловити сумнівів у правильності суджень учнів. Потім учням було повідомлено, як називаються п’єси, і діти прослухали фрагменти з цих творів.
Другу частину завдання учні виконували дуже активно. Було чимало бажаючих придумати свою розповідь.
Створенню проблемної ситуації на уроці сприяло використання творів образотворчого мистецтва: малюнки стимулювали інтерес учнів і до слухання музики, і до бесіди про неї.
Визначимо три етапи проблемної ситуації: її створення, коректування, розв’язання. Найбільш важливим і складним є етап створення проблемної ситуації, оскільки навіть за наявності певних педагогічних умов для сприймання проблеми потрібно розвинути в школярів бажання розв’язати проблемну ситуацію, виявити активність, інтерес. У класах, де більшість дітей зі слабким рівнем музичного й інтелектуального розвитку, він триваліший і складніший, ніж у класах де учні загалом розвиненіші.
По-різному здійснюються у різному класі й коректування проблемних ситуацій.
Втім у прийомах його реалізації є й спільні ознаки. Так, якщо в класі з невисоким рівнем музичного й інтелектуального розвитку дітей учитель, провокуючи дискусію, пропонує думку, що відрізняється від тієї, яку висловив учень, або свідомо неправильне судження (іноді він має робити це неодноразово – у різних варіантах), то в класі, де діти розвиненіші, йому достатньо лише висловити сумнів у правильності дитячих суджень, що значно активізує їхнє мислення. По суті названі варіанти є різновидами одного й того самого прийому провокування дискусії, через те його можна вважати універсальним.
Що стосується третього етапу – розв’язання проблемної ситуації, визначимо особливості, властиві урокові музики. В одних випадках з виходом із проблемних ситуації спостерігається відносна ідентичність думок (коли діти говорять про характер музики, настрій). Не виключено, що під час розв’язання проблемних ситуацій може й не бути ідентичності – кожний пропонує свою назву. Причина цього - в суб’єктивності сприймання музики та асоціативності мислення. У таких випадках неправильних відповідей бути не може (за винятком дітей, чиї назви не відповідають характерові музики).
Тематична побудова програм
Важливою особливістю програм є їхня тематична побудова, яка відбиває основні закономірності й функції музичного мистецтва. Кожен семестр навчального року має свої теми, які, послідовно поглиблюючись, розвиваються від уроку до уроку.
1 клас
І семестр. Які почуття передає, про що розповідає музика (16год.)
ІІ семестр. Про що і як розповідає музика (18год)
2 клас
І семестр. Три типи музики – пісня, танець, марш (8год.)
Про що говорить музика
ІІ семестр. Куди ведуть нас пісня, танець, марш (10год.)
Що таке музична мова (8 год.)
3 клас
І семестр. Пісня, танець, марш переростають у пісенність, танцювальність, марш овість (8год.)
Інтонація (8год.)
ІІ семестр. Розвиток музики (10год.)
Будова (форми) музики (9год.)
Тематична побудова програм сприяє досягненню цілісності уроку, єдності його складових частин, оскільки в основу цієї побудови покладені не різні види діяльності учнів, а різні грані музики як єдиного цілого. Це дає змогу вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримування уваги учнів, створювати атмосферу творчої зацікавленості.
Наголосимо на необхідності нерозривної єдності музичного навчання-виховання як органічного зв’язку знань, умінь і навичок музичної діяльності, з одного боку, та осягнення естетичної суті музичного мистецтва – з іншого.
Хоча програма значною мірою конкретизована, вона водночас передбачає творчого вчителя, який за цією конкретикою побачить загальну ідею. І це зрозуміло: найпрогресивніша методика і програма не дають бажаних результатів, якщо вони потрапляють у руки педагога – консерватора.
Творчість учителя у межах певної теми пов’язана, насамперед, з її реалізацією в конкретному змісті урок. Як не буває двох однакових класів, умов, ситуацій, в яких працює вчитель, так не може бути й постійного, непорушного порядку ведення уроку, розкриття теми. Творчо підійти до уроку – означає виявити і розкрити власне ставлення до музики.
Уроки музики у 1-3 класах
1 клас Зацікавити, захопити дітей музикою – корінне питання, яке вчитель мусить постійно вирішувати на уроці музики в 1 класі. Залучення першокласників до музики можна уподібнити до побудови фундаменту, на якому виростуть тематичні поверхи наступних класів. Тому важливим завданням уроків музики в 1 класі є послідовне й системне збагачення музичного досвіду дітей, виховання в них навичок сприймання і виконання музики.
Відносно добре розвинута наочно-образна пам'ять дітей: вони легко запам’ятовують те, що їх особливо вражає, що безпосередньо пов’язане з їхніми інтересами. Помітними стають вияви словесно-логічної пам’яті – діти краще запам’ятовують зрозумілий матеріал.
Водночас слід пам’ятати, що шестиліткам властива легка збудливість, ранимість психіки, нестійкість мимовільної уваги й пам’яті, не сформованість, тендітність усього організму, швидка стомлюваність, імпульсивна активність, прагнення до ігрової діяльності дитини, її постійної активізації шляхом постановки нових і цікавих завдань, чергування форм індивідуальної й колективної роботи тощо.
У сфері сприймання музики можливості дітей досить широкі: їм доступні такі основні жанри, як пісня, танець і марш, близька музика зображального характеру. Через незначний обсяг довільної уваги першокласників, твори повинні бути невеликі за обсягом з яскравим музичним образом.
Уроки музики будується залежно від конкретного змісту: як правило, діти на уроці слухають два-три твори, співають поспівки й пісні, виконують танцювальні рухи й ведуть танки, беруть участь у музичній грі, в інсценуванні пісень. Вчитель повинен вести урок як живу, вільну імпровізацію ( звичайно ретельно підготовлену), постійно пам’ятаючи про свій обов’язок – виховувати в дітей музичну культуру.
Виховуючи в учнів відчуття пульсації під час слухання маршів, танців і пісень, корисно запропонувати їм виконання різноманітних рухів: крокування, плескання, відстукування, вільного диригування тощо. При виконанні пульсу дзвінкішим ударом виділяти сильну частку, глухішим – слабку.
Паралельно з вихованням відчуття метричної пульсації в дво-, тридольних розмірах слід розвивати вміння розрізняти на слух і в умовному графічному запису довгі й короткі звуки, їх найпростіші сполучення. Пояснення ритмічних одиниць доцільно розпочати з порівняння пульсації й ритмічного малюнку пісні. Термінів чверть і восьма поки що слід уникати,, користуючись назвами ритмічних складів та і ті (дон, ді-лі).
Від якості музичних занять в 1 класі значною мірою залежить музичний розвиток молодших школярів в наступних класах. Молодший шкільний вік багатий на приховані можливості розвитку, які важливо своєчасно помітити і підтримати. Однаково недопустимо вважати першокласників менш розвиненими, ніж вони є насправді, як і перебільшувати їхні можливості. Приділяючи особливу увагу тим дітям, які менш обдаровані музично, вчитель повинен всіляко сприяти розвитку дітей обдарованих, ставити перед ними індивідуальні завдання.
Вдумливе ставлення до вікових особливостей фізичного і психічного розвитку дітей дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для вихованців здійснювати їхнє музичне навчання і виховання.
І семестр
Основні завдання: навчити дітей відчувати емоційний зміст і характер музичних творів різних жанрів, розпізнавати життєвий зміст музики, виділяти ознаки зображальності у творах, де вони яскраво виражені через залучення дітей до різноманітної музичної діяльності; закласти основи елементарних виконавських умінь і навичок.