12

Методи пошуку та відбору артиста його персональним менеджером

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів як психолого-педагогічна проблема

1.1 Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів

1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження

1.3 Понятійний апарат розвитку артиста

Розділ 2 Методи і технології розвитку артиста PR засобами

2.1 Методи і технології зв'язків з громадськістю

2.2 Метод організації турне і концертів акторів персональним

менеджером

2.3 Робота з пресою

Висновок

Список літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Для сучасного етапу соціального і культурного розвитку України характерні радикальні політичні і економічні перетворення, що роблять вплив на всі сторони суспільного життя. Динаміка, складність і багатоплановість цих процесів настільки значительна, що це дає підстави називати справжній історичний період переломний-перехідним. Збереження і примноження духовної складової - вищій цінності національної культури — осмислення ролі музики «як ефективного засобу вдосконалення внутрішнього світу особи» (Л.С.Зорилова) стає одним з найважливіших завдань освітньої парадигми у вузах культури і мистецтва на сучасному етапі.

Вивчення сучасної ситуації в області культури і мистецтва показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий вуз, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Сьогодні в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури, а успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі є виключенням з правил.

Для молодого музиканта, тільки вступаючого на професійний шлях, проблема самореалізації і самоактуалізації сьогодні безпосередньо пов'язана не тільки з рівнем з його творчого потенціалу: знайдених в учбово-виховному процесі естетично-ціннісних орієнтації, знань, умінь і навиків, але і з умінням вистояти на ринку праці, добитися бажаної роботи, зуміти довести свою професійну придатність, активно включитися в творчо-творчу діяльність, виявитися корисним і значущим членом творчого колективу. Все це свідчить про назрілу необхідність вироблення нових підходів до процесу професійної підготовки музикантів - майбутніх керівників художньо-мистецьких колективів, що базується на розумінні того, що менеджмент як наука про управління, арт-менеджмент як наука про управління у сфері мистецтва і персональний менеджмент (самоменеджмент) як особиста тектология — організаційна наука управління самим собою, сьогодні є ключовою ланкою в підготовці фахівців в області музичного мистецтва і освіти, що володіють високою професійно-управлінською культурою. Ступінь вивченої проблеми. Аналізу сучасних тенденцій і особливостей розвитку системи професійної освіти присвячені численні дослідження (Н.К. Бакланова, А.А. Вербицкий, Л.С. Зорилова, Т.Г. Киселева, Н.В. Кротова, В.И. Черниченко, В.М. і В.В. Чижікови і ін.), направлені на пошук нових підходів, що відповідають гуманістичній освітній парадигмі.

Об'єкт дослідження - професійно-управлінська культура актора- музиканта.

Предмет дослідження: становлення професійно-управлінської культури музиканта в процесі навчання персональному менеджменту.

Метою даної роботи є вивчення персонального менеджменту артиста. Основними завданнями роботи є:

- визначення мети і завдання персонального менеджменту артиста; - розгляд суб’єктів та партнерів мистецького проекту, його етапів, засобів, ресурсів та проблем;

-аналіз успішних проектів в галузі шоу-бізнесу;

- визначення проблем і перспектив українського шоу-бізнесу.

Об’єктом дослідження є менеджмент сфери мистецтва світової та вітчизняної економіки. Предметом дослідження відповідно до поставленої мети є особливості та закономірності розвитку персонального менеджменту артиста в умовах ринкової трансформації економіки України.

Розділ 1. Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників

художньо-мистецьких колективів як психолого-педагогічна проблема

1.1 Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників

художньо-мистецьких колективів

Менеджмент — це особливий тип управління, що формується в Україні у міру розвитку в її економіці ринкових відносин. У економічній літературі відомо багато визначень менеджменту, перш за все розрізняють менеджмент в широкому і вузькому сенсі цього слова. У широкому сенсі менеджмент — це управління фірмою, підприємством, концертною організацією, платним учбовим закладом в умовах ринкової економіки, в якій співіснують різні форми власності, підприємці, професійні менеджери і др.; у вузькому сенсі менеджмент включає тільки діяльність професійних менеджерів по плануванню, організації, мотивації, контролю діяльності тієї або іншої установи.

Більшість фахівців і учених сходяться на думці, що менеджмент є різновидом управління, але відрізняється від нього тим, що носить більш прикладний і конкретний характер (В.М. Чижиків, В.В. Чижиків і ін.). «Його утилітарна спрямованість виявляється в процесах, що забезпечують інтеграцію і найбільш ефективне використання матеріальних і людських ресурсів на користь досягнення мети» [16. С.57]

Вивчення сучасної ситуації в області музичного мистецтва і освіти показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий ВУЗ, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі - сьогодні, скоріше, виключення з правил.

Як показує практика, в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури» [12. С.22].

Про це свідчать багато висловів сучасних музикантів. Сьогодні професори консерваторії, поза сумнівом поважані і гідні люди, «не можуть займатися тим, чим винні, тобто бути в більшою частиною управлінцями», а для успішного функціонування консерваторії, в першу чергу, «необхідний організатор і менеджер» [14. с. 4].

Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, проведений членами Ради з культури при президентові, до складу якого входять відомі діячі культури і мистецтва, дозволив зробити висновок, що на сучасному етапі «державі необхідно серйозно турбуватися проблемою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів для творчих організацій, залученням в сферу мистецтва кваліфікованих менеджерів. Слід розробити спеціальну програму по підвищенню ефективності менеджменту у сфері культури і мистецтва, що передбачає коректування учбових планів, стажування, різні заходи стимулювання праці управлінців (включаючи гранти, стипендії, премії)» [11, с.22].

Підготовка ефективного менеджера у сфері мистецтва неможлива без організації навчання персональному менеджменту (самоменджменту), який, за визначенням сучасних учених (В.Бондаренко, С.Резник, С.Соколов, Ф.Удалов), є наукою про самоорганізацію і самоврядування людини. Як справедливо помічає Э.Коротков, курс персонального менеджменту «широко вивчається і давно застосовується в зарубіжній учбовій практиці підготовки управлінських кадрів. У Україні ж існує певний пропуск в спеціальній літературі по даному напряму». І далі учений робить висновок про необхідність введення такого курсу в підготовку фахівців, оскільки «абсолютно очевидно, що якщо людина не в змозі добре управляти не тільки власним життям, але і власними справами, то дуже важко сподіватися, що він зможе ефективно управляти іншими людьми»

Введення курсу персонального менеджменту в області мистецтва в процес підготовки музикантів - виконавців, педагогів, керівників художньо-мистецьких колективів - є серйозною психолого-педагогічною проблемою, оскільки вимагає розгляду і вивчення:

• специфіки персонального менеджменту в області мистецтва;

• мотивації до процесу вивчення персонального менеджменту

музикантами;

• можливості створення і впровадження експериментального курсу персонального менеджменту в області мистецтва;

• проблеми створення педагогічних умов, необхідних для впровадження персонального менеджменту в процес підготовки музиканта-керівника художньо-мистецького колективу:

• ефективності освоєння персонального менеджменту у процесі становлення професійно-управлінської культури музиканта — керівника художньо-мистецького колективу.

Таким чином, представлене дослідження охоплює широкий круг проблем, пов'язаних з організацією навчання персональному менеджменту музикантів-керівників художньо-мистецьких колективів.

1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і

утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження

Підготовка музикантів, прагнучих стати керівниками художньо-мистецьких колективів, є складний, багатоступінчатий процес збагнення музики, виявлення її значущості для себе, отримання особово-ціннісного погляду на майбутню професійну діяльність, її цілі і завдання. Ухваливши рішення стати в майбутньому керівником художньо-мистецького колективу, молодий музикант виділяє для себе поле діяльності, яке має певну специфіку.

Інтегруючи поняття «Персональний менеджмент» (ключове для даного дослідження) в сферу музичної культури, звернемося до його суті, змісту і принципів реалізації в особливому духовному просторі, центром якого є музика - одне з найскладніших і багатозначних мистецтв. Акцентуємо увагу перш за все на тому, що поняття «Духовна культура», нерозривно пов'язане із становленням особи музиканта, інтерпретується в дослідженні як основа саморегуляції і самоорганізації, яка, за визначенням Е. Артамоновой виступає як концептуальна ідея «самотворення професійного образу, відповідно до вертикальної національної традиції духовного ідеалу» (13.С. 1). Е. Артамонова називає духовну культуру особи «культурою в культурі», підкреслюючи цим визначенням цілісність і самодостатність особи. В той же час культуролог В. Апрелева, розглядаючи музику «як вираз і передбачення культури», постійно підкреслює, що музика і культура - це «битійственная цілісність» [2.С. 5].

Усвідомлення необхідності виявлення нерозривних зв'язків духовного світу особи (культури в культурі) і музики (яка також є культурою в культурі) вимагає введення в дослідження поняття «синергетики», що інтерпретується як філософський метод вивчення законів еволюції і саморозвитку складноорганізованих систем (людина, музика, культура). Вершиной вертикалі в національній традиції, на думку Е. Артамоновой, є ідея самоудосконалення, та ж ідея, що закладена в сучасному понятті «Персональний менеджмент». Процес самотворення в області музичної культури найбезпосереднішим чином пов'язаний з формуванням естетично-ціннісного відношення до музики, до її збагнення, до передачі через неї «послання» навколишньому світу, що і є основною метою художньої творчості, оскільки «музика як частина духовної культури містить цінності людського духу» [50.с. 9]. Персональний менеджмент або самоменеджмент є спеціальною дисципліною, що є складовою частиною обширного наукового напряму, цілого комплексу наук, пов'язаних з організацією праці і управління» [15,с.9]. Це визначення співзвучне проблемі формування духовної культури музиканта, оскільки «завдяки ній процес самотворення і самоудосконалення самоорганізовуватиметься і самодостраїваєтся» [13,c.21]. Отже, персональний менеджмент, який розглядається як процес активного, цілеспрямованого і продуктивного самотворення, - це одночасно процес, що спирається на духовний світ особи, на постійне поглиблення і збагачення цього світу, процес пізнання і самопізнання, що наближає особу до її духовних ідеалів.

Витоки менеджменту як мистецтва управління і персонального менеджменту як мистецтва самотворення, криються в глибині століть, оскільки сам процес еволюції і розвитку людства безпосередньо пов'язаний з пізнанням, самопізнанням і самотворенням особи. Звертаючись до західноєвропейського середньовіччя або до музики Візантії, до праць стародавніх філософів або до «Домострою» Ксенофонта, до «Держави» Платона або навіть до культури Солютре і Мадлен, яку відокремлює від нашого часу 15 тисячоліть, сучасний дослідник зустрічається з творчим творенням і самотворенням. Перші наскальні зображення, які свідчать про народження мистецтва як способу пізнання і самопізнання, відокремлені від нашого часу 30 тисячоліттями. Спочатку наскальні зображення трактувалися як спосіб самовираження стародавніх художників. Проте, як справедливо помічають багато дослідників, ці зображення знаходяться в глибині печер і так далекі від денного світла, що можна припустити, що стародавні художники керувалися якимись іншими цілями, ніж самовираження або демонстрація свого таланту.

Сучасні дослідники прийшли до висновку, що ці зображення служили ритуальним цілям, а стародавні печери були святилища, де відбувалися магічні обряди. «Всі ці ранні форми мистецтва народжувалися в практиці повсякденного життя і трудової діяльності, вони ставали елементами освоєння людиною навколишнього світу і засобом магічного ритуалу, використовувалися для виховання дітей, для ігор.

1.3 Понятійний апарат розвитку артиста

Розвиток артиста стосується питань охорони авторських прав від несанкціонованого використання, реєстрації авторського права у відповідних організаціях. Автори пісень і музичні видавництва повинні приєднатися до асоціацій по захисту прав авторів і виконавців (у Росії такою організацією є РАО, в США - ASCAP, BMI і SESAC). Реєстрація своїх творів в цих організаціях потрібна не тільки для захисту вашої музики від крадіжки, але і для того, щоб ви отримували свої гроші, якщо ваша музика відтворюється на радіостанціях, включається у фільми або виконується з метою комерційної вигоди іншими музикантами в суспільних місцях. З розвитком музичного бізнесу, все більш актуальною стає проблема нелегального розповсюдження музики в цифрових форматах. Безліч Інтернет-магазинів торгують музикою, нічого не отчисляя її авторам і виконавцям. Тому музикантам і їх лейблам слід реєструватися в спеціальних сервісах (наприклад, SoundExchange.com), що займаються постійним моніторингом використання музики в цифрових форматах.

Багато музикантів повинні вирішити, чи будуть вони шукати музичне видавництво для співпраці або ж відкриють своє музичне видавництво. На думку Крістофера Кнаба, якщо ваші пісні затребувані (під "затребуваністю" мається на увазі те, що багато людей хочуть почути ваші пісні або навіть готові купувати вашу музику), то не хвилюйтеся щодо позитивної відповіді музичного видавництва на вашу пропозицію про співпрацю. Бізнес музичних видавництв полягає в пошуку можливостей для комерційного використання музики - включення музичних творів у фільми, джинглы| і так далі Дохід від цього використання, зрозуміло, менше доходу від концертної діяльності і продажів компакт-дисків, але це теж гроші і, до того ж, це можливість для промоушна|. Отже приділите належну увагу можливості співпраці з музичним видавництвом.

Вибір назви музичної групи і процес необхідної реєстрації цієї назви, як торгової марки, з метою запобігання його використанню іншими людьми - все це також пояснюється музикантам в процесі їх ділового розвитку. Крістофер Кнаб настійно рекомендує вам зареєструвати як торгову марку назва вашої групи або ваш сценічний псевдонім, не дивлячись на те, що реєстрація торгової марки коштує досить дорого.