104336 (Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів)
Описание файла
Документ из архива "Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "104336"
Текст из документа "104336"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»
на тему: «Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів»
Захищена з оцінкою
_________ «__» _____________2008
Викладач:_____________
(підпис)
ЗМІСТ
Вступ
1 Теоретичні аспекти показників використання основних фондів підприємств та потенціалу підприємства
1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств
1.2 Економічна ефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства
1.3 Методи аналізу ефективності використання основних фондів
2 Аналіз використання основних фондів на ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» і розробка заходів по оптимізації показників використання
2.1 Характеристика підприємства і його організаційної структури
2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»
3 Розробка заходів щодо оптимізації показників використання
основних фондів
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Засоби виробництва - це сукупність матеріальних цінностей, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони діляться на засоби праці (верстати, машини тощо) і предмети праці (сировина, матеріали тощо).
Засоби й предмети праці відіграють різну роль у виробничому процесі й створенні готового продукту. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничому процесі, вони переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зношування й відтворюються через ряд виробничих циклів: предмети праці цілком споживаються протягом одного виробничого циклу, змінюють свою натуральну форму, що утворює готову продукцію, цілком переносять на неї свою вартість. Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди. Засоби праці представляють речовинний зміст основних виробничих фондів, а предмети праці - оборотні виробничі фонди.
Засоби виробництва – це машини, верстати, прилади, інструменти, будинки, спорудження, транспортні засоби, лінії зв'язку, сховища, склади й тощо. В економічній науці всі ці види ресурсів називаються основним капіталом або основними виробничими фондами.
Основні засоби за своєю соціальною сутністю є об'єктами власності й виступають у натуральному виді, як споживчі вартості, корисні речі, а також як вартість, що збереглась в їх праці.
Основні засоби - це ті ресурси підприємства, які задіяні у виробництві на роки, на десятиліття. Їхня зовнішня форма залишається незмінною на весь строк їх «життя», а вартість свою вони переносять, приєднують до виробничого продукту частинами.
В умовах ринкових відносин на перший план висуваються наступні питання відносно основних фондів, як технічний рівень, якість, надійність продукції, що цілком залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання. Поліпшення технічних якостей засобів праці й озброєність працівників ними забезпечують основну частину росту ефективності виробничого процесу.
Тому метою даної роботи є виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства та розробка заходів по підвищенню використання основних фондів.
Більш повне й раціональне використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: росту продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.
Завданнями аналізу стану й ефективності використання основних виробничих фондів є: встановлення забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів основними фондами - відповідності величини, складу й технічного рівня фондів потреби в них; з'ясування виконання плану їхнього росту, відновлення й вибуття; вивчення технічного стану основних коштів й особливо, найбільш активної їхньої частини - машин й устаткування; визначення ступеню використання основних фондів і факторів, що на нього вплинули; встановлення повноти застосування парку устаткування і його комплектності; з'ясування ефективності використання устаткування в часі й по потужності; визначення впливу використання основних фондів на обсяг виробленої продукції; виявлення резервів росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів.
Об'єктом дослідження в курсовій роботі є відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю».
Метою діяльності підприємства є виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання в Україні.
Предметом дослідження в курсовій роботі є показники використання основних фондів підприємства.
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:
- дослідити теоретичні аспекти функціонування та використання основних фондів підприємств;
- проаналізувати динаміку ефективності використання основних фондів підприємства;
- розробити заходи щодо оптимізації їхнього використання;
- виявити резерви росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств
Матеріальну базу підприємства утворюють засоби праці й предмети праці, які поєднуються в засоби виробництва. Засоби праці враховуються у формі основних фондів. Основні фонди у вартісному вираженні являють собою основні засоби, що обліковуються у системі бухгалтерської звітності. При аналізі основних фондів, насамперед треба відзначити, що вони є активним елементом виробництва й при правильному їх використанні не тільки забезпечують створення товарів, але й сприяють поліпшенню умов праці працівників [7].
Основні засоби - це такі товарно-матеріальні цінності, які протягом тривалого періоду часу зберігають свою матеріально-натуральну форму, зношуються поступово й переносять свою вартість на готову продукцію або послуги вроздріб. Сутність основних фондів можна охарактеризувати в такий спосіб: вони речовинне втілені в коштах праці; їхня вартість вроздріб переносяться на продукцію; вони зберігають натуральну форму тривалий час у міру зношування; відшкодовуються на основі амортизаційних відрахувань після закінчення терміну служби.
Любий процес виробництва є процес перетворення предметів праці, здійснюваний живою працею за допомогою коштів праці. Сукупність коштів праці утворить основні виробничі фонди, які застосовуються в декількох виробничих циклах, поступово зношуються й переносять свою вартість на продукт вроздріб протягом усього терміну служби, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми. Основні виробничі фонди складаються з машин й устаткування, передатних устроїв, транспортних засобів, будинків, споруджень і так далі.
Однак в основні виробничі фонди включаються не всі засоби праці, а лише ті з них, які являють собою продукти суспільної праці, мають вартість. Але й не всяка річ, що має вартість і є за своєю натуральною формою засобом виробництва, входить до складу основних виробничих фондів. Приміром, машини або верстати, які лежать на складі як готова продукція чекаючи реалізації, входять не в основні фонди, а у фонди обігу.
Отже, виробничі основні фонди беруть участь у матеріальному виробництві й у міру зношування переносять частинами свою вартість на вартість готової продукції, виробленої з їх допомогою.
Поряд з ними в народному господарстві функціонують й основні невиробничі фонди - об'єкти тривалого невиробничого використання, що зберігають свою натуральну форму й поступово втрачають вартість. До них ставляться фонди житлово-комунального господарства, організацій культури, науки, охорони здоров'я тощо. Основні невиробничі фонди не беруть участь у створенні споживацьких вартостей.
Отже, основні фонди - це матеріальні цінності, використовувані в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 12 місяців з дати введення їх в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.
До складу основних коштів зараховуються предмети вартістю понад 1000 грн. за ціною придбання (виготовлення) і терміну служби більше одного року [9].
По використанню основні фонди підрозділяються на: діючі, не діючі (що перебувають на консервації), запасні (призначені для заміни).
По функціональному призначенню, залежно від характеру участі основних фондів у процесі виробництва розрізняють:
- виробничі основні фонди (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню) - будинки, спорудження, машини, устаткування;
- невиробничі основні фонди (вони безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва й призначені для задоволення культурно-побутових, комунальних потреб трудящих).
По оперативному призначенню основні фонди діляться на:
- промислові;
- будівельні;
- сільськогосподарські;
- транспортні;
- зв'язку.
По ознаці приналежності основні фонди підрозділяються на: власні й орендовані.
Основні фонди в залежності від амортизації підрозділяються на наступні групи:
Перша група - будинки, споруди, їхні структурні компоненти, передатні пристрої, житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування);
Будинки - це архітектурно - будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці. До цієї групи ставляться: житлові будинки, виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії й так далі. До складу цих об'єктів включаються також системи опалення, внутрішня мережа каналізації й водопроводу, освітлювальні арматури й електропроводка, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі, вентиляційні устрої, підйомники.
Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для здійснення процесу виробництва й не пов'язані зі зміною предметів праці. До них ставляться: стовбури шахт, нафтові свердловини, греблі, естакади, водопідйомні станції й колодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, залізничні колії внутрішньозаводського, внутрішньогосподарського транспорту.
Передатні пристрої - устрої, за допомогою яких провадиться передача електричної, теплової або механічної енергії, а також передача рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого. До цих устроїв ставляться: нафтопроводи й газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, тепломережі, газові мережі, лінії зв'язку.
Друга група - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) оснащення, устаткування й приналежність до них;
Транспортні засоби призначені для переміщення людей і вантажів у межах підприємства й поза ним. У цю групу входять: рухомий склад залізничного транспорту (заводські локомотиви, вагони, цистерни, дрезини); заводські баржі, катери, пороми, автомобілі, трактори, тягачі, мотоцикли; а також виробничий транспорту-вагонетки, автокари, електрокари, візки тощо (крім конвеєрів, транспортерів й інших механізмів, що ставляться до виробничого устаткування). Інструменти всіх видів - це механізовані й немеханізовані ріжучі, що давлять, ущільнюючі, ударні й інші знаряддя ручної праці, а пристосування, що прикріплюють також до машин, що служать для обробки виробів (затиски, лещата, оправлення). До цієї групи ставляться інструменти вартістю за одиницю сто мінімальних неоподатковуваних податком доходів громадян з терміном служби більше одного року. Виробничий інвентар і приналежності служать для полегшення виробничих операцій (робітники столи, верстати); для зберігання рідких і сипучих тіл (баки, чани); для охорони праці (кожухи , пристосування для огородження механізмів). До цієї групи ставляться також шафи торговельні й стелажі, інвентарна тара, предмети технічного призначення. До господарського інвентарю належать предмети конторського й господарського призначення: конторська обстановка, гардероби, столи, сейфи, друкарські машинки, множні апарати, а також предмети протипожежного призначення. Третя група - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 й 4 - машини й устаткування використаються для безпосереднього впливу на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукту або послуг виробничого характеру, для вироблення й перетворення енергії. До них ставляться: силові машини й устаткування, турбінне встаткування, трактори, металорізальне, ковальсько-пресове, компресорне встаткування, насоси, підйомно-транспортне, вантажно-розвантажувальне встаткування.