95988 (Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшникової олії ЗАТ з ІІ "ДОЕЗ")), страница 5

13.11.2008 року Уряд України запропонував парламенту тимчасово скасу вати 17% мито на експорт соняшнику для підтримки цін на внутрішньому ринку.

Згідно з документом, мито не стягуватиметься до 1 вересня 2009 р. для виробників соняшнику і трейдерів, які купили продукцію безпосередньо у фермерів по цінах, не нижче встановлених урядом.

«Значно знизилися ціни на соняшник і соняшникову олію. Ціна на соняшник на внутрішньому ринку знизилася на більш ніж 40% до 700 грн за т (121 дол.). Потрібно зробити дійові заходи з активізації ринку соняшнику і соняшникової олії", йдеться в записціпояснення до законопроекту [47].

Україна один із провідних світових виробників і експортерів соняшникової олії, ввела 23% мито на експорт соняшнику у 1999 році для підтримки вітчизняних виробників олії. У 2001 році мито було знижено до 17%.

2008 року урожай соняшнику зріс до 6 млн т з 4,9 млн в 2007 р. Експорт соняшнику не перевищував 100 тис. т останні роки.

ТОВ «Укрзернопром Агро» і ряд інших великих українських сільгоспвиробників звернулися до уряду України з проханням про тимчасове скасування експортного мита на насіння соняшнику.

Зокрема, скасування експортних квот змусить переробників соняшника значно підвищити закупівельні ціни на цю культуру. Якщо виходити зі звичайної арифметичної логіки, ціна на соняшникову олію сьогодні на світових ринках, ф'ючерси на грудень $1130, на січень $1300 за тонну, отже, ціна на соняшник повинна бути понад 2 тис. гривень. На сьогодні ціна на соняшник становить, максимум, 1630 грн за тонну.

Уу переробників зараз у наявності запаси соняшнику минулого сезону за ціною від 3,5 до 4 тис. грн за тонну. Масло з такого соняшнику на експорт абсолютно нерентабельне, тому вони прагнули різко збити ціни для того, щоб підняти свою рентабельність і знизити собівартість на масло нового врожаю.

Зниження ціни на соняшник переробники пояснюють падінням ціни на соняшникову олію на світових ринках. На той момент, коли минулого року наприкінці сезону ціна на масло на світових ринках була понад $2 тис. /за тонну, ціна в Україні на соняшник у цей же час була близько 4 тис. Грн./тону (рис.1.2).

Одним з основних чинників, які вплинули на «обвал» цін на соняшник у 20078 році було повідомлення про підвищення прогнозного рівня врожаю соняшнику в Україні на 23 млн тонн. Якщо на початку сезону давали 2100, 1900, 1700 грн за тонну, то восени 2008 року ціна різко впала до 13001400 грн. за тону (рис.1.2).

Вирощування соняшнику в 2008 р. було збитковим для українських сільгоспвиробників. За даними Української зернової асоціації середня собівартість 1 т соняшнику в 2008 р. склала 1500 грн/т, тоді як середня закупівельна ціна склала 11001200 грн/т. станом на листопад 2008 року [48].

Конкурентне середовище

Ринок олії є одним із найконкурентніших в Україні. На ринку присутні як вітчизняні, так і іноземні гравці, представлені, передусім, дочірніми структурами. Інтерес іноземних компаній до ринку виготовлення олії почав спостерігатися в останні п’ять років, після введення високого мита на експорт насіння соняшнику.

Так, серед іноземних компаній слід відзначити такі:

1) Cargill

Одна з найбільших світових компаній, що інвестує у сільське господарство в 60 країн світу. Кредитний рейтинг компанії перебуває на рівні А2 (Мооdу's). Компанія одна з перших прийшла на український ринок і зважилася на великі вкладення у виробництво. У Донецьку за два роки був побудований один з найбільших переробних комплексів у СНД (Cargill Industrial Complex). Загальний обсяг інвестицій оцінюється в 50 млн. дол. США. Запуск заводу АТ «Каргілл» був здійснений у 2000 році. Олійноекстракційний завод став першим проектом, реалізованим у рамках спеціальної економічної зони «Донецьк». Незабаром, завод вийшов у лідери вітчизняного виробництва рослинної олії. Протягом своєї діяльності компанія інвестувала близько 100 млн. дол. США у будівництво заводів. За підсумками минулого сезону «АТ Каргілл» виготовив 190 тис. т продукції, а це практично шоста частина всього виробництва сирої олії великими вітчизняними олійножировими підприємствами.

2) Bunge

Міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе» займає провідне положення на світовому ринку агробізнесу, виробництва добрив і харчових продуктів. Кредитний рейтинг холдингу перебуває на рівні Ваа2 (Мооdу's). В Україні інтереси Bunge представляє дочірнє підприємство «Сантрейд», створене в 1998 році.

«Вungе» почав освоювати український ринок у 2002 році, з придбанням відомої торговельної марки «Олейна» і ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ», яке її випускає. Для «Вungе» купівля українського лідера у виробництві фасованої олії мала велике значення, тому що близько 70% «Олейни» відправляється на експорт.

Європейська філія компанії «Вungе» на паритетних засадах з французькою компанією «Eston Corporation» створили спільне підприємство з метою будівництва олійнопереробного комплексу в Іллічівськом порту. Планується, що це підприємство з 2008 року буде випускати тільки сиру олію, призначену для експорту в Європу, на Середній Схід, у країни Середземномор'я й Північну Африку. У випадку успішної реалізації цього проекту «Вungе» має шанс закріпити за собою статус головного виробника олії в Україні.

На українському олійножировому ринку працює цілий ряд компаній з вітчизняним капіталом. Найбільш значними в цьому бізнесі є компанії «КМТ», «Кернел Груп», «Зерноторгова компанія», «Євротек». Ці оператори мають вертикально інтегровану структуру виробництва. Система елеваторів, свої сільгосппідприємства дають їм конкурентні переваги за рахунок гарантованих поставок сировини й економії на витратах, насамперед, пов’язаних з транспортом.

3) Група «КМТ»

Заснована в 1992 році, група «КМТ» є найбільшим виробником олії у західній частині країни. Основними видами діяльності групи «КМТ» є виробництво та продаж олії, жирів і шроту, закупівля й реалізація зернових і олійних культур, виробництво й продаж млиноелеваторного устаткування. До її складу входять Вінницький і Чернівецький олійножирові комбінати, що випускають до 10% олії, виробленої в Україні, а також МогилівПодільський машинобудівний завод, Ладижинський завод ферментних препаратів «Энзим» та інноваційне впроваджувальне підприємство «Інновин». Група «КМТ» сформувала свою заготівельну й збутову структуру, в яку увійшли хлібоприймальні підприємства декількох областей, представництва в містах України, Росії, Молдови, Киргизстану й Чехії. У 2004 році компанія придбала 50% акцій ВАТ «Ставропольський ОЖК» та ще 50% акцій взяла в управління. У планах придбання аналогічні підприємства в Самарі й Воронежі. Річний оборот групи компаній становить більше ніж 100 млн. дол. США.

4) Група Кернел

Працює на аграрному ринку України протягом десяти років. На сьогодні група компаній володіє Полтавським ОЕЗ (з 2001 року), Меловським заводом рафінованої олії (з 2004 року), що виробляють продукцію під торговельною маркою «Щедрий Дар», торговельною компанію «КернелТрейд» із представництвами в 11 регіонах країни та компанія «Іnеrсо», 28 елеваторами з загальним обсягом зберігання 1,6 млн. т, трьома автотранспортними підприємствами, п’ятьма агропідприємствами.

5) Холдинг «Зерноторгова компанія»

Очолює групу компаній і фактично здійснює функції головної компанії холдингу, що працює у сфері аграрного бізнесу з 1991 року. Олійноекстракційний завод ВАТ «Кіровоградолія» з 1998 року є виробничою одиницею холдингу з переробки насіння соняшнику, виробництва олії й шроту соняшникового. Компанія володіє декількома елеваторами й відкрила більше десятка представництв в основних аграрних регіонах України. Відповідно до перспективних планів компанія планує зайняти до 20% ринку соняшникової олії після реконструкції Кіровоградського ОЕЗ. Зовнішньоекономічну діяльність холдингу забезпечує компанія «Торговий дім «Артос», що входить до його структури.

6) ЗАТ «Євротек»

ЗАТ «Євротек» фактично є холдинговою компанією, до складу якого входять 2 олійноекстракційних заводи, 13 підприємств із зберігання та переробки зерна, хлібозавод, а також орендовані сільськогосподарські угіддя. Компанія володіє правами на торговельну марку «Стожар», під якою виготовляється рафінована олія.

Крім вертикально інтегрованих компаній, значну частку ринку займають також інші великі виробники. Серед них Пологівський ОЕЗ, Одеський ОЕЗ, Слов'янський ОЖК, а також Запорізький ОЕЗ, що перебуває у сфері впливу бізнесгрупи «Приват». Наприклад, Пологівський ОЕЗ, що розташований в Запорізькій області, є одним з найбільших заводів у Україні й країнах СНД з переробки олійних культур та є єдиним комплексом цехів і допоміжних підрозділів з розвинутою інфраструктурою, що забезпечує можливість переробки до 1 250 т насіння соняшнику на добу, випуску 450460 т соняшникової олії та до 410 т соняшникового шроту на добу. Пологівський завод утримує друге місце серед підприємств, що випускають олію та займає 10% ринку. Частки Слов'янського ОЖК, Одеського й Запорізького ОЕЗ на ринку олії коливаються в межах 68%. ТОВ «Зерноторговельна компанія» за результатами 2004 року переробила більше ніж 330 тис. т насіння соняшнику та 134 тис. т.

Лідером з виробництва нерафінованої олії є компанія «Каргілл», що займає до 16% українського ринку, в групу лідерів також входять Пологівський ОЕЗ (до 10% ринку), ЗАТ «Євротек» (до 9%) та ТОВ «Зерноторговельна компанія» (до 9%).

Трохи інша структура розподілу ринкової частки в секторі рафінованої олії.

Лідерство в цьому сегменті ринку втримує «Bunge», що має найбільші потужності з рафінації в Україні, займаючи до 38% загального обсягу вироблення рафінованої олії.

Друге місце посідає компанія «Євротек», третє «ОліяЧумак», четверте місце, з практично вдвічі меншим обсягом виробництва, посідає Пологівський ОЕЗ. Ці чотири компанії нині забезпечують до 70% випуску рафінованої олії в Україні.

Рис.1.8. Місячне вирбництво рафінованої олії, за даними січня 2007 (тонни, відсотки)

РОЗДІЛ 2 Обгрунтування доцільності експортних операцій по торгівлі насінням соняшника між Україною та Францією

2.1 Складання плану проведення експортної операції

Згідно з «Положенням про порядок видачі ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику» [18] у 2008 році планування експортної операції потрібно розпочинати з отримання ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 N 189 "Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій" [19].

Для одержання ліцензії заявником суб'єктом господарської діяльності подаються такі документи:

• заявка за формою згідно з додатком до цього Положення;

• листзвернення про видачу ліцензії з гарантією сплати збору за її видачу;

• копія зовнішньоекономічного контракту з додатками та специфікаціями до нього;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію;

• довідка Мінагрополітики про наявність обсягів олії соняшникової та/або забезпеченості сировиною для її виробництва або обсягів насіння соняшнику, заявлених на експорт (оригінал);

• оригінал довідки Мінагрополітики (для суб'єктів господарської діяльності, які здійснювали реалізацію на внутрішньому ринку фасованої олії соняшникової у період з 1 вересня 2007 року по 1 березня 2008 року).

Закрите акціонерне товариства з іноземними інвестиціями “Дніпропетровський олійноекстракційний завод” (код ЄДРОПУ 00374385) створено шляхом об’єднання майнових внесків українських засновників та залучення іноземного інвестора акціонерного товариства “Олейна Холдінг С.А.”, ( попередня назва АТ “Ілта Холдінг С.А.”, чий постійний офіс був розташований за адресою: place du Molard 3,Geneva, Switzerland, змінена відповідно Торговому Реєстру Женеви від 19 серпня 1998 р.), чий постійний офіс розташовано за адресою: boulevard du Pontd’Arve 28, Geneva, Switzerland ( “ Олейна” ), з метою виробничої діяльності для отримання прибутку.

Статутний фонд підприємства дорівнює 11 592 250 гривень, який розділений на 90 000 простих іменних акцій та 2 738 привілейованих іменних акцій, усі такі акції мають номінальну вартість 125 грн. кожна, які повністю оплачені акціонерами та знаходяться в обороті. З них:

• 5,7 % ( 5 277 акцій) належить фізичним особам ( 255 фізичних осіб) прості іменні акції;

• 91,4 % ( 84 723 акцій) частка іноземного інвестора швейцарської компанії “Бунге С.А.” прості іменні акції;

• 2,9 % ( 2 738 акцій) доля іноземного інвестора швейцарської компанії “Бунге С.А” привілейовані іменні акції.

Внески іноземного інвестора складають 8 999 713 доларів США ( 95,1 % Статутного фонду):

• 1 000 000 доларів США у вигляді грошових коштів;

• 4 273 483,66 доларів США збільшення на 09.11.95 р. Статутного фонду у зв’язку з індексацією основних фондів, введенням основних фондів, капіталізацією належного АТ прибутку ;

• 3 204 880 доларів США обладнання для цеху очищення олії ( дезодорації, рафінації ).

Внески українських засновників складають 455 398 доларів США.