95955 (Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"), страница 7

зростання рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 2007 роках за рахунок експортного відшкодування ПДВ з бюджету та перерахунку податкового кредиту по внутрішнім операціям з ПДВ.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.7 2.9:

1. За рахунок різниці зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 2007 роках на:

9,0 – 17,0 % для суцільних коліс;

39,0 – 43,0% для бандажів;

29,0 – 37,7% для труб;

2. За рахунок зростання податку на прибуток на різницю зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, знижується у 2006 2007 роках на:

(2,23) – (4,17) % для суцільних коліс;

(9,68) – (10,93)% для бандажів;

(7,27) – (9,41)% для труб;

3. За рахунок експортного відшкодування ПДВ ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 2007 роках на:

32,66 – 40,08 % для суцільних коліс;

34,92 – 37,40% для бандажів;

29,79 – 35,13% для труб;

Таким чином ефективність експорту у порівнянні з внутрішнєю реалізацією продукції ВАТ „Інтерпайп НТЗ” в показниках зростання рівня додаткової рентабельності виробництва оцінюється сумарно у 2006 2007 роках як:

45,49 – 46,83 % для суцільних коліс;

64,24 – 69,46% для бандажів;

51,62 – 63,42% для труб;

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ „ІНТЕРПАЙП НТЗ”

3.1 Аналіз проблем та шляхи покращання експортної діяльності підприємства

Надання Українi статусу країни з ринковою економiкою забезпечило вiтчизняним виробникам бiльше можливостей боротися на рiвних з їх конкурентами на свiтових ринках.

Внаслiдок вiдсутностi антидемпiнгових дiй по захисту вiтчизняного ринку, а також сприйнятнiших цiнових параметрiв i якiсних характеристик, необхiдно вiдзначити зростання об'ємiв труб, що iмпортуються до України. Крiм того, збiльшується ввезення труб, якi не виробляються в Українi.

Визначальним на ринках збуту трубної продукцiї є поєднання наявностi потенцiйних можливостей для зростання ринку i вiдповiдно зростання продажiв iз дiєю могутнiх негативних чинникiв, що впливають як на розвиток ринку, так i на конкурентоспроможнiсть продукцiї українських виробникiв. Можливостi зростання трубного виробництва пов'язанi з пiдвищенням привабливостi нафторозробок у свiтi i як наслiдок зростанням попиту на труби для нафтогазового сектора.

Цi потенцiйнi можливостi мiстять в собi вплив на економiчне зростання в Українi й країнах СНД. До чинникiв, стримуючих зростання ринку, можна вiднести: загострення конкуренцiї на свiтових ринках; розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнiшими споживачами трубної продукцiї (Росiя, Китай, США, Євросоюз); наявнiсть загороджувальних заходiв i мит по вiдношенню до українських виробникiв; зростання цiн на основну сировину; активна полiтика по iмпортозамiщенню української трубної продукцiї, в першу чергу, на росiйському ринку; вiдносно низька платоспроможнiсть споживаючих галузей з одного боку i дорожнеча кредитних ресурсiв, за рахунок яких здiйснюються проекти в споживаючих галузях, з iншого.

Конкурентоздатнiсть українських трубникiв також обмежена. У структурi витрат будьякого трубного пiдприємства значний вплив на кiнцеву вартiсть продукцiї, що випускається, робить цiна енергоресурсiв. На вiдмiну вiд України, росiйськi трубнi заводи купують їх по значно меншiй цiнi. Таке положення справ дозволяє росiйським пiдприємствам одержувати переваги в конкурентнiй боротьбi за рахунок бiльш низької у порiвняннi з українськими колегами собiвартостi продукцiї, що випускається.

Перерахованi загальнi тенденцiї тiєю чи iншою мiрою виявлялися на кожнiм з основних для підприємства ринкiв збуту.

УКРАЇНА: Вiтчизняний ринок є традицiйно одним iз головних для ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ" [39], як i для всiх iнших українських виробникiв. Ринку властива посилена конкуренцiя мiж українськими компанiями.

Усерединi галузi в Українi основними конкурентами, по окремим типорозмiрам труб, що випускаються є: ВАТ "Днiпропетровський трубний завод" (м. Днiпропетровськ), ВАТ "Марiупольський металургiйний комбiнат iменi Iллiча (м. Марiуполь), ТОВ "IНТЕРПАЙП НIКОТЬЮБ" (м. Нiкополь).

Конкурентами підприємства по виробництву зварних труб є всi пiдприємства, якi виробляють зварнi труби, окрiм ВАТ "Харцизького трубного заводу" (м. Харцизьк) та ВАТ "IНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКОГО ТРУБНОГО ЗАВОДУ" (м. Новомосковськ). Цi пiдприємства виробляють труби великого дiаметра.

У асортименті підприємства є окремi види продукцiї, якi не виробляються на трубних заводах України. Наприклад, ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ" являється монополiстом по виробництву холоднотягнутих труб для корпусiв ПЕД i ПЕН.

РОСIЯ: Основними конкурентами по всьому сортаменту продукцiї, що виробляється, включаючи труби нафтового сортаменту є: ВАТ "Первоуральський новотрубний завод" (м. Первоуральськ), ВАТ "Сiнарський трубний завод" (м. КаменськУральський), ВАТ "Сiверський трубний завод" (м. Полiвське), ВАТ "Волжський трубний завод" (м. Волжський), ВАТ "Таганрогський металургiйний завод" (м. Таганрог), ВАТ "Челябинський трубний завод" (м. Челябiнськ).

ЄВРОПА та США: На ринках Європи та США ВАТ «Інтерпайп НТЗ» змушено працювати в режимi квотування, спровокованому антидемпiнговими розслiдуваннями. Крiм проблем iз квотуванням наших постачань у країни Європейського Союзу, ситуацiя на трубному ринку в цьому регiонi об'єктивно стала бiльш складною. Пов'язано це з тим, що нашi традицiйнi споживачi почали переорiєнтуватися на продукцiю постачальникiв iз країн Схiдної й Центральної Європи.

Конкурентiв, якi випускають залiзничнi колеса та бандажi в Українi ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ" не має внаслiдок монопольного положення по вищеназваних видах продукцiї.

Росiйський ринок колiс та бандажiв представлений двома виробниками ВАТ "Виксунським металургiйним заводом" (м. Виксунськ) та ВАТ "Нижньотагiльським металургiйним комбiнатом" (м. Нижнiй Тагiл). ВАТ "Виксунський металургiйний завод" є конкурентом підприємства в областi виробництва залiзничних колiс, ВАТ "Нижньотагiльський металургiйний комбiнат" в областi виробництва залiзничних колiс та бандажiв.

Слiд зазначити, що в даний час показником, який визначає конкурентоспроможнiсть продукцiї, є якiсть. По якiсних характеристиках та по цiнових параметрах продукцiя всiх трьох виробникiв (ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ", ВАТ "Виксунський металургiйний завод", ВАТ "Нижньотагiльський металургiйний комбiнат") знаходиться приблизно на одному рiвнi. Проте слiд зазначити, що завдяки модернiзацiї виробничих потужностей, яка здiйснювалась в останнi роки росiйськими виробниками колiсної продукцiї, значно пiдвищилася її якiсть i, як наслiдок, зросла конкурентоспроможнiсть.

У зв'язку з цим ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ", в цiлях пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, що виробляється, необхiдно видiлити прiоритетним напрямом дiяльностi проведення заходiв, направлених на вдосконалення технiки i технологiї на базi сучасних наукових розробок з метою зниження енерго i матерiаломiсткостi, а також на пiдвищення якостi трубної й колiсної продукцiї.

Зараз обстановка на ринках склалася таким чином, що, в основному, усiх наявних результатiв по удосконаленню технологiчних процесiв виробництва сталi, труб, колiс та бандажiв, пiдвищенню якiсних характеристик та зниженню витрат на їхнє виробництво недостатньо для виробництва конкурентної продукцiї.

Бiльшiсть продукцiї ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ" за своїми технiчними характеристиками не поступається закордонним аналогам. Особливiстю трубної продукцiї являється пiдвищена точнiсть труб по дiаметру, що дозволило освоїти виробництво труб нафтового сортаменту за американськими стандартами i пiдтримувати високий рiвень реалiзацiї їх на американському i середньоазiатському ринках. Але конкуренцiя на трубному ринку дуже висока, тому кожне пiдприємство шукає напрямки й регiони для просування своєї продукцiї.

Для того, щоб утримувати свої позицiї на ринку, необхiдна систематична робота за всiма напрямками це пiдвищення товарного вигляду, якостi продукцiї, полiпшення й удосконалення споживчих властивостей, а також розробка нових видiв продукцiї, що вiдповiдають зростаючим вимогам споживачiв.

Для пiдтримки конкурентоздатностi продукцiї прийнята перспективна програма технiчного переозброєння й реконструкцiї як окремих агрегатiв, так i цiлих виробничих дiлянок, що визначають якiсть та споживчi властивостi продукцiї. Успiшна реалiзацiя цього рiшення матиме далеко спрямованi стратегiчнi наслiдки. У підприємства з'явиться реальна можливiсть не тiльки зберегти свої позицiї на ринках труб, колiс та бандажiв, але й за рахунок випередження конкурентiв, одержати додатковi ринки, а значить, одержати можливiсть нарощувати виробництво та пiдвищувати добробут трудящих.

Основним стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий шлях технологічного переозброєння будівництво цеху електроплавильної переробки сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубноколесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортировку матеріалів для виготовлення трубноколісної продукції, а також суттєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.

Перспективна отримана трубноколісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідуваннями.

3.2 Аналіз проблем та основні шляхи покращання імпортної діяльності підприємства

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» розташовано у м. Днiпропетровську стратегiчно важливому, високоiндустрiальному центрi України. Це дозволяє користуватися перевагами близькостi основних джерел сировини, матерiалiв та iнших ресурсiв.

Практично вся сировинна база сконцентрована в Приднiпровсько-Донецькому регiонi, тобто в безпосереднiй близькостi вiд Підприємства, що визначає незначну частку транспортних витрат у загальних витратах на виробництво.

Основною сировиною для Підприємства є чавун, трубна заготовка, штрипс, феросплави, вогнетриви та металобрухт. Основними постачальниками сировини та матерiалiв є, в основному пiдприємства Росiї (прямі виробничі поставки) та оптовий металотрейдер концерну «Інтерпайп Україна» (поставки з ринків металопродукції), з якими налагоджено довгостроковi надiйнi зв'язки. Тому на сьогоднiшнiй день ризик втрати одного з постачальникiв не може привести до зупинки виробництва, зриву договiрних вiдносин [39].

I. Постачальники трубної заготовки: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА"(м. Днiпропетровськ, Україна); ВАТ "Оскольський електрометалургiний комбiнат" (Росiя, м. Старий Оскол).

II. Постачальники чавуну: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна); ВАТ "Лiпецький металургiйний завод "Свободний сокол" (Росiя, м. Лiпецьк); ВАТ "Новолiпецький металургiйний комбiнат" (Росiя, м. Лiпецьк).

III. Постачальники штрипса: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна).

IV. Постачальники металобрухту: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна).

Джерела сировини доступнi, що оцiнюється наступними факторами: тривалi комерцiйнi зв'язки, вiдсутнiсть заходiв обмежуючих доступнiсть ринку сировини з боку урядiв країн, достатньо великi об'єми виробництва сировини i матерiалiв, задовiльнi умови транспортування сировини.

Поставка iмпортної заготовки виконується пiсля 100% попередньої оплати, або в iншi строки згiдно з узгодженою сторонами спецiфiкацiєю. Середня цiна імпортної заготовки у 2007 році збiльшилася на 17% в порiвняннi з початком року. Поставка заготовки українських виробників з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Цiна на заготовку українського постачальника у 2007 році в порiвняннi з початком року збiльшилась на 25%.

Поставка чавуну виконується на умовах оплати по факту отримання. Середня цiна виробництва ВАТ "Лiпецький металургiйний завод "Свободний сокол" збiльшилася на 34% в порiвняннi з початком року, виробництва ВАТ "Новолiпецький металургiйний комбiнат" збiльшилася на 22%. Поставка металобрухту i чавуну з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Середня цiна в порiвняннi з початком року збiльшилась на 32%.

Поставка штрипса з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Середня цiна в порiвняннi з початком року збiльшилась на 18%.

В загальному обсязi поставок доля iмпортної трубної заготовки становить 40%, доля iмпортного чавуну 59%.

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 7090 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країнчленів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;