95902 (Державна політика стимулювання зайнятості), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Державна політика стимулювання зайнятості", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "международные отношения" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "международные отношения" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "95902"
Текст 5 страницы из документа "95902"
- збільшено обсяги надання соціальних послуг незайнятому населенню, зареєстрованому в державній службі зайнятості, зокрема обсяги працевлаштування безробітних.
У 2005 році середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,3 млн. осіб, з яких 20,7 млн. осіб, або 92,8% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,6 млн. осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Чисельність економічно активного населення працездатного віку становила відповідно 20,5 млн. осіб, або 91,9% від зазначеної категорії населення віком 15-70 років (див. табл.3).
Скорочується чисельність зайнятих на підприємствах державної та колективної форми власності. В середньому за 2004 рік на підприємствах державної форми власності працювало 39,4 відсотка населення, зайнятого економічною діяльністю, на підприємствах колективної форми власності 31,4 відсотка, на підприємствах приватної форми власності 29,1 відсотка зайнятих.
Таблиця 3.
Основні показники економічної активності у 2000-2005рр.
| Одиниця виміру | 2000р. | 2004р. | 2005р. | |
| Економічно активне населення у віці 15-70 років працездатного віку | тис. осіб | 22830,8 21150,7 | 22202,4 20582,5 | 22280,8 20481,7 |
| Рівень економічної активності населення у віці 15-70 років працездатного віку | у% до населення відповідної вікової групи | 63,2 73,7 | 62,0 71,1 | 62,2 70,9 |
| Зайняте населення у віці 15-70 років працездатного віку | тис. осіб | 20175,0 18520,7 | 20295,7 18694,3 | 20680,0 18886,5 |
| Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років працездатного віку | у% до населення відповідної вікової групи | 55,8 64,5 | 56,7 64,6 | 57,7 65,4 |
| Безробітне населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років працездатного віку | тис. осіб | 2655,8 2630,0 | 1906,7 1888,2 | 1600,8 1595,2 |
| Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років працездатного віку | у% до економічно активного населення відповідної вікової групи | 11,6 12,4 | 8,6 9,2 | 7,2 7,8 |
В сільській місцевості внаслідок проведення аграрної реформи перерозподіл зайнятого населення між підприємствами різних форм власності проходив інтенсивніше: частка працюючих на державних підприємствах склала 28,7 відсотка зайнятого населення, а на підприємствах приватної власності 37,7 відсотків зайнятих.
Зменшується чисельність працюючих за наймом, зростає сегмент роботодавців, самозайнятих та безкоштовно працюючих членів сім’ї. В середньому за 2004 рік за наймом працювало 87,6 відсотка населення у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, проти 89,3 відсотків у відповідному періоді 2002 року. У 2005 році досягнуто ще кращих результатів (див. табл. 4).
Здійснюється подальший перерозподіл зайнятих між сферами економічної діяльності на користь сфер надання фінансових, транспортних та торговельно-посередницьких послуг. (див. таблицю 5) 0
Таблиця 4.
Зайняте населення за статусами зайнятості, статтю та місцем проживання у 2005 році.
| Все населення віком 15-70 років | у тому числі | ||||
| жінки | чоловіки | Міське населення | Сільське населення | ||
| Всього, тис. осіб | 20 680,0 | 10 075,5 | 10 604,5 | 14 093,9 | 6 586,1 |
| у тому числі за статусами зайнятості, у відсотках до підсумку: | |||||
| працюючі за наймом | 81,8 | 80,6 | 82,9 | 93,6 | 56,5 |
| роботодавці | 0,9 | 0,7 | 1,2 | 1,2 | 0,4 |
| само зайняті | 16,8 | 18,2 | 15,4 | 5,0 | 42,0 |
| безкоштовно працюючі члени сім’ї | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,2 | 1,1 |
Таблиця 5.
Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності
| 2004 | 2005 | |||||
| Всього, тис. осіб | У тому числі | Всього, тис. осіб | У тому числі | |||
| Наймані працівники підприємств, установ, організацій | У% до підсумку | Наймані працівники підприємств, установ, організацій | У% до підсумку | |||
| Всього зайнято | 20 295,7 | 14 041,2 | 100,0 | 20 680,0 | 14 005,3 | 100,0 |
| Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство | 3 998,3 | 1 637,5 | 11,7 | 4 005,5 | 1 437,3 | 10,3 |
| Промисловість | 4 077,1 | 3 897,2 | 27,7 | 4 072,4 | 3 878,0 | 27,7 |
| Будівництва | 907,5 | 676,8 | 4,8 | 941,5 | 677,6 | 4,8 |
| Оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту, готелі та ресторани | 3 971,2 | 1 161,3 | 8,3 | 4 175,2 | 1 234,2 | 8,8 |
| Транспортний зв’язок | 1 374,9 | 1 083,0 | 7,7 | 1 400,5 | 1 090,2 | 7,8 |
| Фінансова діяльність | 216,1 | 214,0 | 1,5 | 247,9 | 245,6 | 1,8 |
Продовження таблиці.
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 919,9 | 858,8 | 6,1 | 966,6 | 884,1 | 6,3 |
| Державне управління | 1 050,2 | 1 050,2 | 7,5 | 1 028,9 | 1 028,9 | 7,3 |
| Освіта | 1 648,7 | 1 643,7 | 11,7 | 1 668,2 | 1 662,0 | 11,9 |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | 1 348,9 | 1333,2 | 9,5 | 1 356,6 | 1 338,3 | 9,6 |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 782,9 | 485,5 | 3,5 | 816,7 | 529,1 | 3,7 |
З наведених даних видно, що протягом останніх років в усіх сферах економічної діяльності досягнуто певних позитивних зрушень у нормалізації процесів руху робочої сили й робочих місць у напрямі їх узгодження між собою за рахунок розширення сфери зайнятості в недержавному секторі економіки, зростання мобільності робочої сили та її професійно-кваліфікаційної адаптації. У програмних документах із соціально-економічного розвитку визначено пріоритетні сфери створення нових продуктивних робочих місць – це малий бізнес і середній бізнес, наукомісткі галузі промисловості, споживчий сектор економіки, відповідно до яких і має відбуватися введення нових продуктивних робочих місць. 0
Зросла кількість суб’єктів малого підприємництва та чисельність працівників, зайнятих у цій сфері. У 2005 році функціонувало майже 2 млн. суб’єктів малого підприємництва (з чисельністю працюючих 5,1 млн. осіб) в тому числі 275 тис. малих підприємств, проти 218 тис. малих підприємств у 2001 році.
Більше ніж 2/3 нових робочих місць були створені фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності. У 2005 році відбулося розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих місць більше ніж для 630 тис. осіб.
Попри державну політику стимулювання підприємницької діяльності, поки не можна сказати, що підприємництво в Україні набуло належного розвитку. Цей сектор економіки ще не виконує багатьох функцій, які на нього покладає суспільство, і перш за все – підвищення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць у більшості видів економічної діяльності.
Важливим є те, що в розвитку малого підприємництва поступово формується середній клас суспільства (переважно молоді). Але цей процес відбувається повільно і тому показники розвитку українського малого бізнесу у зіставленні з провідними державами світу за минулі роки виявляються досить скромними.
В Україні під час переходу до ринкових умов, змін форм власності дрібний бізнес розвивався за власною ініціативою та за рахунок власних ресурсів. Все це негативно позначилося як на розвитку підприємництва, так і на психології самих підприємців.
Мотивацію приватного підприємця націлено перш за все, на отримання прибутку. Керуючись цією головною метою, підприємці забувають про те, що крім отримання прибутку вони мають вирішувати і соціальні завдання – створювати нові робочі місця, забезпечуючи роботою незайнятих (перш за все молодь) тощо.
Основною причиною незайнятості серед молоді є складнощі у пошуку роботи після закінчення навчальних закладів. Як свідчить практика, роботодавці з великим небажанням та у дуже обмежених обсягах приймають на роботу недосвідчену молодь.
З метою вдосконалення державної соціальної політики щодо підвищення зайнятості молоді, зацікавленості роботодавців малих підприємств у наданні перших робочих місць доцільно активізувати розробку та запровадження на практиці механізму стимулювання зацікавленості роботодавців у працевлаштуванні випускників шкіл, ПТУ, ВНЗів з використанням податкових та інших пільг. 0
Не менш важливим є розроблення й формування національної політики на державному рівні. Більшість закордонних країн формують цю політику, орієнтуючись на "Міжнародну програму дій щодо молоді до 2000 року й далі", що дозволяє максимально вирішувати певне коло проблем.
У цей час в Україна реалізується загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004-2008рр., спрямована на створення сприятливих політичних, соціальних, економічних, законодавчих, фінансових та організаційних передумов для життєвого самовизначення й самореалізації молоді, розв’язання її нагальних проблем. 0
