85533 (Визначення маркерів компенсованих, субкомпенсованих та декомпенсованих станів за кишкової непрохідності)

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Механіко-математичний факультет

Кафедра статистики й теорії ймовірностей

КУРСОВА РОБОТА

Визначення маркерів компенсованих, субкомпенсованих та декомпенсованих станів за кишкової непрохідності

Виконавець студентка

Бондаренко Наталія Сергіївна

Керівник роботи

к.ф.-м.н., доцент

Турчин Валерій Миколайович

м. Дніпропетровськ

2009 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл параметрів загального аналізу крові для компенсованого, субкомпенсованого та декомпенсованого станів за кишкової непрохідності

Розділ 2. Перевірки гіпотези про рівність середніх значень параметрів загального аналізу крові для компенсованого, субкомпенсованого та декомпенсованого станів за кишкової непрохідності

Розділ 3. Перевірка гіпотези про незалежність параметрів загального аналізу крові для компенсованого, субкомпенсованого та декомпенсованого станів за кишкової непрохідності

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Товста кишка є одним з найбільш розповсюджених місць локалізації злоякісного процесу. Незважаючи на можливості сучасних діагностичних методів, кількість ускладнених форм раку товстої кишки залишається високою. У структурі ускладненого раку товстої кишки провідне місце займає товстокишкова непрохідність.

Розрізняють три ступіні товстокишкові непрохідності.

Компенсована ступінь – це рання ступінь непрохідності, характеризується посиленою перистальтикою кишечника, при цьому вміст травного каналу намагається подолати перешкоду, що виникла – пухлину.

Субкомпенсована ступінь характеризується частковим порушенням проходження вмісту травного каналу, зумовленим пухлиною.

Декомпенсована ступінь характеризується повним порушенням проходження вмісту травного каналу внаслідок пухлини.

В роботі розглядаються дані 289 хворих з кишковою непрохідністю: у 102 хворих – компенсована ступінь, у 103 хворих – субкомпенсована ступінь, у 84 хворих – декомпенсована ступінь непрохідності.

Медиками були запропоновано розглянути такі фактори, що можуть суттєво впливати на диференціацію хворих з компенсованою та декомпенсованою ступінню, компенсованою та субкомпенсованою ступінню, субкомпенсованою та декомпенсованою ступінню непрохідності, а, отже, і на прийняття рішення щодо невідкладної операції: вік хворого та параметри загального аналізу крові, а саме гемоглобін, еритроцити, кольоровий показник, гематокрит, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитів, еозінофіли, нейтрофіли палочкоядерні, нейтрофіли сегментоядерні, лімфоцити та моноцити.

Необхідно встановити зв’язок між значеннями цих факторів та ймовірністю диференціації декомпенсованої (субкомпенсованої) ступіні кишкової непрохідності у хворого.

При первинній обробці даних було розглянуто 14 параметрів загального аналізу крові, що могли б диференціювати (відрізняти) компенсований, субкомпенсований та декомпенсований стани за кишкової непрохідності. Це гемоглобін, еритроцити, ЦП, Ht, лейкоцити, СОЕ, базофіли, еозінофіли, міелоцити, юні, нейтрофіли палочкоядерні, нейтрофіли сегментоядерні, лімфоцити та моноцити.

Крім вищезазначених параметрів розглядалися також такі параметри як стать, вік, діагноз (1- рак сліпої кишки, 2 - рак висхідної ободової кишки, 3 - рак печінкового вигину ободової кишки, 4 - рак поперечної ободової кишки, 5 - рак селезінкового вигину ободової кишки, 6 - рак низхідної ободової кишки, 7 - рак сигмовидної кишки, 8 - ураження ободової кишки, яке виходить за межі вищезазначених локалізацій, 9 - рак ободової кишки, неуточнений, 10 - рак ректосигми), характеристика пухлини (1 - пухлина інфільтрує підслизову оболонку, 2 - пухлина інфільтрує м’язову оболонку, 3 - пухлина інфільтрує підсерезну основу або тканину, яка прилягає до неперитонізованих ділянок ободової кишки, 4 - пухлина поширюється на інші органи або структури і (або)проростає вісцеральну очеревину, 5 - недостатньо даних, 6 -первинна пухлина не визначається), наявні метастази (1- N1 - метастази в 1-3 периколічних ЛВ, 2 - метастази в 4 і більше ЛВ, 3 - метастази в ЛВ вздовж судинних стовбурів, 4 -недостатньо даних для оцінки ЛВ, 5 - немає ознак враження ЛВ), віддалені метастази (0 - немає віддалених метастазів, 1 - наявні віддалені метастази, 2 - недостатньо даних), стадія (1 - стадія 1 - Т1-2N0M0, 2 - стадія 2 - Т3-4N0M0, 3 - стадія 3 - Т1-4N1-3M0, 4 - стадія 4 - Т1-4, любі N, M).

При виконанні курсової роботи застосований програмно-методичний апарат комплексу статистичного аналізу та побудови графічної інтерпретації результатів “STATISTIKA 6.0”.

Розділ 1. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл параметрів загального аналізу крові для компенсованого, субкомпенсованого та декомпенсованого станів за кишкової непрохідності

Нехай - вибірка з невідомого розподілу , стосовно якого висувається гіпотеза .

Для перевірки гіпотези скористаємося критерієм . Невідомі параметри і оцінюються за вибіркою згідно з методом максимальної правдоподібності.

Спільною щільністю розподілу незалежних випадкових величин є

Функцією максимальної правдоподібності вибірки є

диференційована за і . Точкою , в якій функція набирає найбільшого значення, є

, .

Статистикою критерію є величина

,

де – імовірність того, що вибіркове значення потрапить до множини обчислена за гіпотетичним розподілом , – кількість вибіркових значень, що потрапили до множини . Гіпотезу будемо відхиляти, якщо , і не будемо відхиляти в супротивному разі; при цьому з імовірністю гіпотеза буде відхилятися, коли вона справджується, – верхня –межа –розподілу з ступенями вільності (рівень значущості критерію дорівнює ).

Результати перевірки гіпотези про нормальний розподіл параметрів загального аналізу крові для компенсованого, субкомпенсованого та декомпенсованого станів в таблицях 1.1-1.21 (див. також відповідні рисунки при кожній таблиці).

Невідхилення гіпотези означає, що далі за розподіл параметра крові ми можемо розглядати нормальний розподіл.

Гемоглобін у стані компенсації

Таблиця 1.1

Результати перевірки гіпотези про нормальний розподіл гемоглобіна у стані компенсації

Гемоглобін у стані декомпенсації

Таблиця 1.2

Результати перевірки гіпотези про нормальний розподіл гемоглобіна у стані декомпенсації

Гемоглобін у стані субкомпенсації

Таблиця 1.3

Результати перевірки гіпотези про нормальний розподіл гемоглобіна у стані субкомпенсації

Еритроцити у стані компенсації

Таблиця 1.4

Результати перевірки гіпотези про нормальний розподіл еритроцитів у стані компенсації

Еритроцити у стані декомпенсації

Таблиця 1.5