73626 (Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона на матеріалі роману "Дорога Фландрії"), страница 4

Жорж протягом всього роману відчуває необхідність зорієнтуватися не тільки у просторі, але і в часі. «Котра може бути година?», постійно постає питання в різних контекстах: Жорж запитує Блюма в потязі, який їх перевозить [4; 59]; в кімнаті готелю разом з Коріною [4; 203]; і нарешті Жорж хоче дізнатися точний час смерті де Решака, свідком якої він був [4; 206]. Але відповідь знаходиться лише одна: «Час не може мати для них жодного значення» [4; 59].

В кімнаті готелю, в момент екстазу, ми бачимо наскільки суб′єктивним є поняття часу для персонажів: «так ніби краю й не було, так ніби ніколи не мало бути краю (але це не так: лише одна мить, а ми сп′янілі, думали, що це тривало завжди, та насправді тільки одна мить, так само уві сні часом привидиться, що відбулося тисячу подій, коли ж розплющиш очі, то бачиш, що хвилинна стрілка заледве зрушила з місця)» [4; 184].

Дорога, перебіг, маршрут: стільки термінів, що означають простір було використано, щоб описати «Дорогу Фландрії», і, які нам дозволяють сказати, що «час перетворився на простір». Цей вражаючий, чуттєвий роман повинен сприйматися, як ціле, як гармонійна сукупність справжньої та уявної реальності.

ВИСНОВКИ

Насамперед необхідно згадати теоретичні положення, на яких побудована дана робота. Ми досліджували творчість Клода Сімона, а саме – суб’єктивізм та об’єктивізм його творів на основі роману «Дорога Фландрії».

Отже, об’єктивізм – це прагнення до оцінки речей, осіб і подій на основі їх точного вивчення, незалежно від особистих бажань та упереджених думок. З іншого боку, суб’єктивізм – це суб’єктивне, упереджене бачення реальності, що утворюється під впливом традицій, упереджених думок, бажань, інтересів.

Використовуючи дані теоретичні положення ми дослідили творчість Клода Сімона, що являється представником такого літературного явища, як «новий роман». У 50-х рр. молоді письменники відмовляються від класичної реалістичної техніки, змалювання реалій життя в літературному творі, що призводить до відсутності позиції всюдисущого автора, до відсутності інтриги та описів у дусі Бальзака. Великий вплив на формування «нового роману» справляє кінематограф. Використання кінематографічної техніки означає відмову від заглиблення у внутрішній світ персонажа, від висвітлення його психологічних властивостей; наявність оптичного прицілу дає можливість виділити поверхові деталі.

Це означає, що роман відмовляється відбивати епоху, вчити, закликати до досягнення мети так само, як навіювати враження і позначати, як це було за доби символізму. Ця революція в літературі порівнюється з переходом від фігуративного живопису до абстрактного. Роман стає насамперед лабораторією нових пошуків. Проблеми, значення і глибина погляду втрачають у ньому всякий сенс. Клод Сімон шукає опис феноменів без їх пояснення, він просто фіксує плинність часу, а не зв′язок минулого, майбутнього й теперішнього у часі та просторі.

Дослідивши роман «Дорога Фландрії», ми прийшли до висновку, що він є яскравим прикладом «нового роману»: в творі немає сюжетної лінії, він побудований на основі спогадів та уяви оповідача, якого, іноді теж складно визначити. В романі яскраво представлена тема війни та плину часу з суб’єктивної, власної точки зору героїв чи автора. Минуле і теперішнє тісно переплетені, тому час перетворюється на простір, по якому подорожують персонажі. Герої теж описані через призму пам’яті або уяви за допомогою речей, які їх оточують або елементів, з яких вони складаються.

Отже, «Дорога Фландрії» - це яскравий приклад суб’єктивізму, особистого бачення світу, та власного спостереження за плином часу. Роман складається з різнопланових фрагментів, які разом утворюють спогади героїв. Зрештою кожна людина суб’єктивно дивиться на світ, по-своєму відчуває плин часу, та згадує давно минулі події. Тому, «Дорога Фландрії» - яскравий приклад суб’єктивізму кожної людини, і водночас – об’єктивне представлення пам’яті та уяви людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алхімія слова живого. Французький роман.//уп. В. І. Фесенко. – К., «Промінь», 2005. – с. 195-199.

2. Великий тлумачний словник. – К., 2000. – 237 с.

3. Еремеев Л.А. Французький «новый роман». – К.: Наук. думка. – 1974.

4. Клод Сіион. Вибрані твори. – К., 2002. – 494 с.

5. Лексикон загального і порівняльного літературознавства. - Чернівці, 2001. - 634 с.

6. Наркирьер Ф. Французский роман наших дней. – М.: Наука, 1980.

7. Овруцька Ірина. Французький роман сьогодні// 1983. – Всесвіт - №2.

8. Уваров Ю. П. Современный французский роман (60-80-е годы): уч. пособие. – М.: Высшая школа. – 1985.

9. Українська літературна енциклопедія. - Київ, 1995. - том 3. - 493с.

10. André Bourin, « Techniciens du roman : Claude Simon », les Nouvelles littéraires, № 1739 (29 déc. 1960), р. 4.

11. Brigitte Ferrato-Combe, Ecrire en peintre, ELLUG, 1998.

12. Claude Simon : coloque de Cerisy, p. 428.

13. Lancereaux, D., « Modalités de la narration dans La route des Flandres de Claude Simon », Poétique, 4 (1973), pp. 235-49.

14. Le Monde, 8 octobre 1960, p. 9.

15. Lucien Dallenbach, Claude Simon, Seuil, coll. « Les Contemporains », 1988.

16. Mireille Calle Grüber, Claude Simon, chemins de la mémoire, Le Griffon d’argile, 1993.

17. Pascal Longuet, Lire Claude Simon, Minuit, 1995.

18. Pellegrin, J., « Du mouvement et de l’immobilité de Reixach », Revue d’esthétique, 25 (1972), pp. 335-49.

19. Pingaud, B., « Sur la route des Flandres », les Temps modernes, 16 année, № 178 (fev. 1961), pp. 1026-37.

20. Stuart Sykes. Les roman de Claude Simon.- Les Editions de Minuit, 1979. – p.195.

11