58619 (Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.), страница 9

1. Розташування, планування та забудова мiста

Робота з картою

Учитель. Давнiй Київ був розташований на мальовничих схилах берега Днiпра, нижче гирла Десни. У тi часи вiн займав лише четверть старого мiста. Навколо нього, особливо з півночi, розкинулися великi лiси, багатi на звiрину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зонi лiсостепу, лiси чергувалися з широкими просторами родючої землi, де було добре вирощувати хлiб. У мiсцi, де виник Київ, могутній Днiпро збирає води, якi зi сходу несе йому Десна, а iз заходу – Прип’ять. Отож Київ, немов ключ, замикав воднi шляхи на пiвнiч, пiвдень, захiд i схiд. Таке вийняткове мiсце не могло не стати великим центром навколишнiх земель.

Високi київськi кручi, порiзанi рiчками Либiдь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укрiпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінцi V ст. з’явилось славетне місто.

А в 988 р. здiйснилось вiкопомне хрещення киян у водах Дніпра i Почайни. З цього часу бере початок нове життя на Русi, що характеризувалося існуванням двох релігій одночасно та освятило Київ великою силою свого духу і величi.

Особливої опiки Київ зазнав за часiв правлiння Ярослава Мудрого. Князь зробив мiсто "суперником Константинополя i преславною окрасою схiдної церкви". Зайдемо в міськi ворота переконаємося в цьому.

Робота iз планом та схемами забудови древнього Києва

Екскурсовод. Як бачите, мiсто дiлилося на кiлька частин. Однiєю з них є Старий Город (мiсто Володимира) на Старокиївськiй горi, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часiв Ярослава, на мiсцi, де вiдбувся останнiй бiй з печенігами, виник Новий, або Великий Город (мiсто Ярослава). Внизу розташований Подiл, де мешкають ремiсники i торговцi. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищенiй Горi або у Великому Городi.

Укрiплене наше мiсто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавнi часи, другий — в кiнцi Х ст., третiй — за часiв Ярослава Мудрого — нашого князя. Ця споруда складається з великих "клiток" розмiром З х З м, зроблених з дерев’яних колод i засипаних глиною. Основою валу є 6 таких клiток, тобто вiн має 18м ширини i понад 7м висоти. Із зонiшнього боку валу викопаний глибокий рiв, заповнений водою. На хребтi валу споруджено острiг — огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а подекуди навiть кам’янi стiни. В’їхати до мiста можна через 4 брами: Лядську, Жидiвську, Угорську та Золоту. Загалом все мiсто займає 400 гектарiв. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбiльших мiст Європи. Детальніше про нього розповiсть наш архiтектор.

Архiтектор. Київ є дуже мальовничим. Адже нiхто не має права зводити споруди, як заманеться. Iснує спеціальний збiрник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусiдам.

Переважна більшiсть будiвель є дерев’яними. Найкраще збудованi будинки заможних верств населення – "хороми". Князiвськi i боярськi палати мають два i бiльше поверхи. Цi будiвлi ще називають тереми. Бiднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20м. Їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах накривають соломою, деревом, черепицею, або свинцем. Підлога глиняна, подекуди – дерев’яна. З дерева також споруджені перші церкви нашого міста. Тепер ми все більше будуємо кам’яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.

2. Архітектурні пам’ятки древнього Києва. Оздоблюване мистецтво.

Екскурсовод. Навіть з введенням християнства храмобудівництво широко використовує язичницькі символічні елементи, як в оздобленні церков і соборів, так і у внутрішньому дизайні алтарів, арок, у напрестольних сенях; у конструкціях будівель. Досить популярними є ящури як вимір підземного світу води, ящури-коні, собако-птиці – прототип Семаргла, потрійне сонце – тривимірна позиція ранку, дня та вечору, співаючі півні – символіка перемоги та вовки, які кусають один одного, – як єдиноборство.

Давайте зійдемо на Старокиївську гору та поглянемо на першу кам’яну споруду Києва – Десятинну церкву.

Бесіда

• На честь якої події збудовано Десятинну церкву?

• Хто її заклав?

• Чому вона отримала таку назву?

• Як ще називали цю церкву?

Робота з ілюстраціями

Архітектор. Це хрестово купольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли – плінфи. Внутрішній простір перекритий склепіннями у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру, тому ми називаємо її мармуровою.

Екскурсовод. Подивіться, будь ласка: вона дійсно задаровує своєю красою та величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим за візантійським зразком. Але тепер у нашому місті є багато будівель, що мають наші, національні ознаки. Однією з таких є знаменитий Софіївський собор, до якого ми зараз підійдемо і послухаємо розповіді будівельників, художників та служителів собору.

Бесіда.

• Пригадайте, на честь якої події Ярослав Мудрий заклав Софію Київську.

• Коли відбулася ця подія?

• Чому храм отримав таке ім’я?

Робота з ілюстраціями

Екскурсовод. Князь Ярослав 1037 року заклав Софіївський собор – найбільшу споруду нашого міста. Це є головний храм Київської Русі –"митрополія руська", де проводить богослужіння митрополит. Софія Київська має ступінчату пірамідальність, що продовжує традицію давньослов’янського дерев’яного зодчества з його стовповидними зрубами, клітями та золотоверхими верхівками – що у своїй мальовничій декоративності є видозміненим аналогом язичницьких ідолів.

Будівельник. Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії, як і головні майстри, а от підмайстри що допомагали у зведенні храмів були деревороби, що колись зводили дерев’яних ідолів. Церква мала бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи – нефи. Ми також споруджуємо за цими правилами, але маємо і власний досвід, адже в Києві вже давно будуємо кам’яні палаци. Отже, Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі.

1-й художник. Зайдіть до собору, і ви одразуж побачите Божу Матір Оранту, яка в молитві здіймає руки до гори. Я зобразив її на ясному золотому тлі. Її вбрання – золоте і блакитне. Ці кольори – символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою – кольоровими шматочками спеціального скла – смальти. Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640м площі.

2-й художник. А я прикрасив стіни фресками – розписом по сирій штукатурці. Їхня площа сягає 300 метрів. Особливо ретельно я зобразив князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками. На стінах, біля сходів, що ведуть в хори винятковий інтерес у розпису становить оригінальність виконання: кольорові гами фресок, зображення культових та світських тем, пов’язаних із улюбленими розвагами князів. Тут і полювання з гепардами та собаками на оленів, вепрів, вовків та рисей, вершники на коні. В медальйонах на склепіннях веж зображено ловчих птахів – соколів, яструбів, кречетів. Також представлено і інші князівські розваги: двобої борців, жонглери, танцюристи-скоморохи, змагання ряджених, стрільці з луками, музикі з дудками, флейтами, домрами та гуслями 3. Розвиток книг описання й літописання

Робота з ілюстраціями-зображеннями давньоруських книг

Служитель храму (священик). Наша Софія зберігає дуже важливу таємницю. Тут ведеться переписування книг. Книги пишемо чорнилом, яке виготовляємо з дубової або вільхової кори, квасного меду тощо. Великі літери на початку рядка малюємо червоною фарбою. Сторінки робимо з пергаменту і прикрашаємо орнаментами, зображеннями фантастичних птахів, звірів тощо. Готову книгу старанно оправляємо в дошки, вкриті шкірою, або срібним окладом, на якому власник пише своє ім’я. Така книга коштує дуже дорого.

Вже готові 5 книг: "Златая цепь", "Слова святих отців", "Кузьми Індікоплава мандрування", "Діяння Дігенія Акріта" і "Шестоднєв".

Учитель. Книгу високо цінували на Русі. Її вважали поводирем у житті. "Окраса для вояка – зброя, для корабля – вітрила, а для праведника – читання книг", – писав літописець.

Літописець. Літописання дуже важлива справа. Адже треба правильно і правдиво викласти всі події, які відбуваються в нашому житті. Ці події я записую в літописи. Згодом з кількох літописів робиться одне зведення (звід). Я складаю один з перших зводів. Він написаний давньослов’янською мовою і буде називатись Найдавнішим Київським Зводом.

Чернець. Князь Ярослав Мудрий створив і зберігає в Софії Київській свою бібліотеку – понад 500 книжок. Можливо, колись наші нащадки матимуть згоду їх прочитати.

Учитель. Сьогодні Софія Київська – найдорогоцінніша пам’ятка не тільки для України, а й для всього слов’янського світу. Вона багата язичницькими мотивами, які повертають людину в епоху його предків, в першоприродность його існування, роскриває побут та календарно-обрядове життя слов’ян, наших праотців. Неодноразово вороги руйнували нашу святиню, тому собор декілька разів реконструювався. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд. Софію взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури – ЮНЕСКО. Тому цей собор – пам’ятка світового значення.

4. Художні ремесла Київської Русі.

Робота з картинами та ілюстраціями

Екскурсовод. А тепер залишимо Верхнє Місто й роздивимося його околиці. Найжвавіше й найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там, як ми вже говорили, селяться ремісники: кожум’яки, гончарі, ковалі тощо. Значного розвитку досягло руське ремесло на Русі, тут більш нiж 60 ремiсничих професій. У творах художнього ремесла особливо рельєфно виступають язичницькі елементи – змійовики, діадема, колти, браслети-наручі, підвіски-обереги, На всіх їх разом з християнською символікою представлена і поганська (дерево життя, скоморошьні пляски і демонські игрища, зображення фантастичних звірів і птахів та ін.

Давайте відвідаємо найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля, і побачимо, що ж пропонують київські умільці.

Золотар. Я – золотар і володію різними техніками обробки коштовних металів. Ось вироби, прикрашені технікою зерні, скані, перегород частої емалі. Назва "зернь" походить від слова зерно. Я роблю прикраси з крихітних металевих зерняток! Уявляєте, яка то праця – виготовити вручну ті зернятка! Скань – це візерунки з найтонших скручених дротиків. Але найкраще в мене виходять перегордчасті емалі. Я можу на площі завбільшки, як зріз олівця, вмістити зображення жіночої голівки з діадемою і серіжками. Жіночі прикраси: довгі срібні ланцюжки складного плетіння (завдовшки – 177см), що замикає двоголовий ящур, голови якого дивляться в різні боки. Перша – ковтає вечірнє сонце, друга – зригує ранкове. Невеличкі жіночі колти, де напаяно близько п’яти тисяч кілечок діаметром 0,06см, в кожному вмонтовано зернятко 0,04см.. На восьми квадратних сантиметрах ювелір зробив 120 золотих квіточок на тонкіх стеблинках.

Зброяр. Недорого! Добрі мечі, булави з бронзи, луки, наконечники списів! А подивіться, скільки праці я доклав, аби зробити кольчугу воїна! На неї витрачено 600 метрів залізного дроту, з якого зроблено 20 тис. кілець! Купуйте! Захищайте наше місто і державу від лютих ворогів, бережіть честь землі своєї!

Різьбяр. Вибирайте мій товар! Дивіться – ось різьблені дерев’яні скрині, шкатулки, прикрашені геометричними ромбами; люстеркі з змійовидними ручками, ножі, ложки, шахові фігури, рами для вікон. Все з найкращих порід дерев! Все для вашої зручності та краси!

Гончар. Різноманітні гончарні вироби! Для дому і для храмів. Гляньте, будь ласка, які кольори! Глечики, горщики, горнята; миски, мисочки і блюдечка! Рослинні і тваринні візерунки. Не проходьте повз мене! Купуйте!

5. Музичне мистецтво давньоруських слов’ян.

Робота з картинами та ілюстраціями

Екскурсовод. Прислухайтесь уважно до ринкового багатоголосся – і ви почуєте звуки музики. Вона збирає навколо себе дуже багато людей. Тож давайте приєднаймося до цього гомінкого кола і познайомимося з талановитими виконавцями.

Скоморохи. Ми виступаємо на княжих дворах, на міських та ринкових майданах, святкових зібраннях. Серед нас є танцюристи, фокусники, актори. Наші музики грають на гуслях, сопілках, лютнях, гудках, арфах, флейтах, б’ють у бубни, тарілки. Під час родинних та громадських свят ми приносимо людям радість і задоволення.

Співець. А я можу виконати для вас билини, де ви почуєте про наших славетних героїв: Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича. Проте з найбільшою радістю виконаю пісню про Ярослава Мудрого, котрий є душею і тілом нашої землі Руської, її вірним захисником й оберегом.

ІІІ. Заключний етап. Підсумок уроку.

Екскурсовод. Ось і закінчилась наша мандрівка вулицями стародавнього Києва – столицею Київської Русі. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. Славетне місто яке неможливо не любити. Хай на все життя стануть вам заповітом слова найвідомішого київського опікуна – князя Ярослава Мудрого: "Майте любов між собою… І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим".

ІV. Повідомлення домашнього завдання.

Виконання творчих завдань диференційованого характеру

• Запишіть відомі прислів’я та приказки про Київ; прочитайте 1-2 народних казок, де висвітлюється побут, праця та дозвілля – спробуйте умовно відтворити життя слов’янського народу.

• Складіть перелік літературно-мистецьких творів, проаналізуйте: - які з них можна віднести до християнського мотиву, а які є проявом пережитків старої віри.

• За даними "Повісті минулих літ" напишіть твір-мініатюру на тему: "Давній Київ часів правління Ярослава Мудрого".

• Намалюйте побачені мистецькі вироби, де зустрічалися зооморфні та геоментичні зображення, які вам найбільше сподобалися.

Допоміжна література

1. Асєєв Ю.С. Розповіді про архітектурні скарби – К.: Радянська школа. – 1976. – 183 с.

2. Коляда А.І. Історія України. – К.: АСК. – 1997. – 160 с.

3. Повесть временных лет. – М., Л.: Изд-во АН СССР. – 1950. – 200 с.

4. Удовик С. Украина – исторические места. – К.: Ваклер. 2005. – 93 с.

5. Юрій М.Ф. Історія світової та вітчизняної культури. –К.: ДаКор. – 2007. – 445 с.

6. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика. – 2006. –582 с.

7. Ямпольская Т. История русской культуры. – М.: Эксмо.– 2007. –832 с.