49846 (Табличний процесор Excel), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Табличний процесор Excel", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "49846"
Текст 2 страницы из документа "49846"
=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);
Для введення функції у комірку необхідно:
-
виділити комірку для формули;
-
викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;
-
у діалоговому вікні, що з'явилося (мал.13), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция;
-
натиснути кнопку ОК;
Мал.12
-
у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна ввести аргументи функції (числові значення або посилання на комірки);
-
щоб не указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і виділити мишею ділянку комірок, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком формул;
-
натиснути ОК.
Вставити у комірку функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки .
1.10 Робота з діаграмами
Діаграма – це подання даних таблиці в графічному вигляді, що використовується для аналізу і порівняння даних. На діаграмі вміст кожного комірки зображується у вигляді крапок, ліній, смуг, стовпчиків, секторів і в іншій формі. Групи елементів даних, що відбивають вміст комірок одного рядку або стовпця на робочому аркуші, складають ряд даних.
Для створення діаграми необхідно:
-
на робочому аркуші виділити дані, по яким слід побудувати діаграму, включаючи комірки, що містять імена категорій або рядів, які будуть використовуватися в діаграмі;
-
вибрати команду Диаграмма меню Вставка або натиснути кнопку ;
-
у діалогових вікнах Мастер диаграмм слід вибрати тип, формат і інші параметри діаграми;
-
для переходу до наступного кроку використовується кнопка Далее >;
-
для побудови діаграми на будь-якому кроці можна натиснути кнопку Готово, Мастер диаграмм самостійно закінчить побудову діаграми;
-
в останньому (4-му) вікні натиснути кнопку Готово.
Діаграму можна пересунути мишею в будь-яке місце. Для зміни розміру діаграми необхідно натиснути на ній мишею і пересунути маркери розміру. Для зміни типу і параметрів побудованої діаграми слід натиснути на діаграмі правою клавішею миші. Контекстне меню, що з’явиться містить команди для зміни діаграми. Щоб видалити діаграму необхідно натиснути на ній мишею, щоб з’явилися маркери розміру, і натиснути клавішу Delete.
1.11 Друкування таблиць
Перед друкуванням таблиць необхідно установити параметри сторінки за допомогою команди Параметры страницы меню Файл. В укладці Страница (мал.39) установлюється орієнтація і розміри аркушу паперу, масштаб зображення і якість друкування. У рамці Ориентация установлюється орієнтація аркушу:
книжная – вертикальне розташування аркушу паперу;
альбомная – горизонтальне розташування.
Мал.13
Якщо встановлений прапорець установить, то таблиця буде зображена при друкуванні в масштабі, зазначеному в полі праворуч (без зміни розміру аркушу на екрані).
Якщо встановлений прапорець разместить не более чем на, то таблиця або виділення буде зменшено так, щоб результат заповнював у точності визначену кількість сторінок, стр. в ширину і стр. в высоту.
У полі Размер бумаги вибирається формат аркушу паперу, а в полі Качество печати – графічна спроможність принтера.
Для встановлення полів сторінки слід вибрати вкладку Поля і в полях верхнее, нижнее, левое і правое потрібні значення полів. У полях верхнего колонтитула і нижнего колонтитула вибирається відстань від верхнього краю аркушу до верхнього колонтитулу і нижнього краю аркушу до нижнього колонтитулу відповідно.
Для введення колонтитулів використовується укладка Колонтитулы. Вміст колонтитулів або вибирається у прихованих переліках верхний колонтитул і нижний колонтитул, або уводиться після натискання кнопок Создать верхний колонтитул і Создать нижний колонтитул.
Після установки усіх параметрів у вікні Параметры страницы необхідно натиснути кнопку ОК.
Для перегляду таблиці перед друком слід вибрати пункт Предварительный просмотр у меню Файл або натиснути кнопку . У цьому режимі, щоб збільшити зображення слід навести покажчик миші, який матиме вигляд лупи, на потрібний фрагмент і натиснути кнопку миші. Наступне натискання кнопки миші віддаляє зображення. Вийти з режиму попереднього перегляду можна за допомогою кнопки Закрыть або клавіші Esc.
Для друкування таблиці необхідно в меню Файл вибрати команду Печать. У діалоговому вікні Печать (мал.40) у полі прихованого переліку Имя потрібно вибрати принтер, якщо можливо друкувати на декількох принтерах.
У рамці Печатать, діалогового вікна Печать указуються сторінки, що будуть надруковані:
все – усі сторінки;
страницы – тільки сторінки, зазначені в полях с і по.
У рамці Вывести на печать зазначається об'єкт друкування:
выделенный диапазон – друкувати тільки виділену ділянку;
выделенные листы – друкувати виділені аркуші (для виділення 2-х і більше аркушів необхідно натискати мишею на їх ярлики при натиснутій клавіші Ctrl);
всю книгу – друкування усієї робочої книги.
У полі Число копий указується кількість копій. Щоб надрукувати цілком першу копію, потім другу й інші слід увімкнути прапорець разобрать по копиям.
Щоб надрукувати одну копію активних аркушів досить натиснути кнопку .
Мал.14
Розділ II. Методика ознайомлення з таблицями Excel
2.1 Можливості використання табличного процесора
На початку вивчення теми вчителю необхідно завантажити табличний процесор та продемонструвати основні можливості опрацювання табличної інформації за допомогою заздалегідь підготовлених файлів — провести етап мотивації. Для цього можна скористатися мультимедійним проектором або засобом MS NetMeeting, який дозволяє організувати демонстрацію на один екран, під’єднаний до монітора вчительського комп'ютера. Корисно розглянути приклади. Приклад 1. Розглядається електронна таблиця з текстовими, числовими константами та датами, формулами, в яких використовуються абсолютні та відносні посилання на клітинки таблиці. Наприклад, розглянемо таблицю Розрахунку вартості проданого товару (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
А | В | С | О | Е | F | |
1. | Роз рахунки вартості проданого товару | |||||
2. | Товар | Ціна в дол. | Ціна в грн. | Ціна з ПДВ | Кількість | Вартість |
3. | Аудіокасета | $0,40 | 2,24 | 2,69 | 3 | 8,06 |
4. | Ліцензійна аудіокасета | $0,45 | 2,52 | 3,02 | 4 | 12,10 |
5. | CD | $1,00 | 5,60 | 6,72 | 6 | 40,32 |
6. | Ліцензійний CD | $2,70 | 15,12 | 18,14 | 5 | 90,72 |
7. | CD-ROM | $1,40 | 7,84 | 9,41 | 4 | 37,63 |
8. | ||||||
9. | ||||||
10. | Дата виписування рахунку товару | 12.01.03 | ||||
11. | Дата оплати рахунку | 17.01.03 | ||||
12. | Курс грн. | 5,6 | ||||
13. | ||||||
14. | Вартість покупки | 188,83 | ||||
15. | Остаточна вартість | Слід виписати інший рахунок |
Нижче подано цю саму таблицю (табл. 1.2), але в клітинках відображено константи та формули, за якими проводились обчислення.
Таблиця 1.2
1. | Розрахунки вартості проданого товару | |||||
2. | Товар | Ціна в дол. | Ціна в грн. | Ціна з ПДВ | Кількість | Вартість |
3. | Аудіокасета | 0,4 | =ВЗ*$В$12 | =СЗ+0,2*СЗ | 3 | =D3*E3 |
4. | Ліцензійна аудіокасета | 0,45 | =В4*$В$12 | =С4+0,2*С4 | 4 | =D4*E4 |
5. | CD | 1 | =В5*$В$12 | =С5+0,2*С5 | 6 | =D5*E5 |
6. | Ліцензійний CD | 2,7 | =В6*$В$12 | =С6+0,2*С6 | 5 | =D6*E6 |
7. | CD-ROM | 1,4 | =В7*$В$12 | =С7+0,2*С7 | 4 | =D7*E7 |
8. | ||||||
9. | ||||||
10. | Дата виписування рахунку товару | 12.01.03 | ||||
11. | Дата оплати рахунку | 17.01.03 | ||||
12. | Курс грн. | 5,6 | ||||
13. | ||||||
14. | Вартість покупки | =СУММ(FЗ :F7) | ||||
15. | Остаточна вартість | =ЯКЩО ( В1-В10>3; «Слід виписати інший рахунок» ;F14 ) |
Під час демонстрації опрацювання такої табличної інформації слід запропонувати учням змінити вміст однієї клітинки (для розглядуваної таблиці це курс грн., дата оплати рахунку, ціна за одиницю товару), на яку існує посилання із формул, та прослідити зміну результатів обчислень.
Такий підхід дає можливість продемонструвати в середовищі електронних таблиць автоматичне переобчислення за раніше введеними формулами значень, які зберігаються в клітинках таблиці, при зміні вмісту клітинок, на які є посилання в формулах. При цьому демонстраційні таблиці повинні бути відформатовані з використанням всіх можливостей форматування в тому числі і кольорів, деякі клітинки повинні мати примітки та захист їх вмісту. Основна мета використання для демонстрації подібних електронних таблиць — сформувати уявлення учнів про можливості подання і форматування числової та текстової інформації, що зберігається в електронній таблиці, виконання автоматизованих обчислень та зміну обчислювальних результатів. Важливо продемонструвати динамічність електронної таблиці та різні типи форматування вмісту окремих її об'єктів.