49651 (Застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем), страница 4

ЕС моніторингу є орієнтований на безперервну інтерпретацію даних в реальному масштабі часу і сигналізацію про вихід тих або інших параметрів за допустимі межі.

ЕС проектування готують специфікації на створення «об'єктів» з наперед певними властивостями. Під специфікацією розуміється весь набір необхідних документів — креслення, записка пояснення і т.і.

ЕС планування знаходять плани дій, що відносяться до об'єктів, здатних виконувати деякі функції. В таких ЕС використуються моделі поведінки реальних об'єктів з тим, щоб логічно вивести наслідки планованої діяльності.

ЕС навчання діагностують помилки при вивченні якої-небудь дисципліни за допомогою ЕОМ і підказують правильні рішення. Вони акумулюють знання про гіпотетичного «учня» і його характерні помилки, потім в роботі вони здатні діагностувати слабості в пізнаннях і знаходити відповідні засоби для їх ліквідації [2, c.14].

Наступна класифікація по зв'язку з реальним часом. Статичні ЕС розробляються в наочних областях, в яких база знань і дані, що інтерпретуються, не міняється за час рішення задачі. Вони стабільні. Наприклад, діагностика несправностей в автомобілі.

Квазідинамічні ЕС інтерпретують ситуацію, яка міняється з деяким фіксованим інтервалом часу. Наприклад, мікробіологічні ЕС, в яких знімаються лабораторні вимірювання з технологічного процесу один раз в 4—5 годин (виробництво лізину, наприклад) і аналізується динаміка отриманих показників по відношенню до попереднього вимірювання.

Динамічні ЕС працюють з даними, що змінюються під час рішення задачі, часто в сполученні з датчиками об'єктів, іноді в режимі реального часу з безперервною інтерпретацією даних, що поступають. Приклад — управління ГПС, монитофінг в реанімаційних палатах і ін.

Розглянемо класифікацію по типу ЕВМ. ЕС на супер ЭВМ для унікальних стратегічно важливих задач (Ельбрус, CRAY і ін.).

ЕС на ЕОМ середньої продуктивності (типу ЄС ЕОМ).

ЕС на символьних ЕОМ і робочих станціях (SYMBOLIC SUN, APOLLO і ін.).

ЕС на міні- і супер-мини-ЭВМ (СМ-1700, VAX, miсro-VAХ і ін.).

ЕС на ПЕВМ (IBM PC, PS/2 і подібні). Ця класифікація, мабуть, не вимагає пояснень [2, c.16].

Наступна класифікація по ступеню інтеграції з іншими програмами. Автономні ЕС працюють безпосередньо в режимі консультацій з користувачем тільки для «експертних» задач, при рішенні яких не вимагається привертати традиційні методи обробки даних (розрахунки, моделювання і т. д.).

Гібридні ЕС представляють програмний комплекс, агрегуючий стандартні пакети прикладних програм (наприклад! математичну статистику, лінійне програмування або системи управління базами даних) і засобу маніпулювання знаннями. Це може бути інтелектуальна надбудова над пакетом прикладних програм або інтегроване середовище для вирішення складної задачі з елементами експертних знань.

Не дивлячись на зовнішню привабливість гібридного підходу слід зазначити, що розробка таких систем виявляє собою за' дачу на порядок складнішу, ніж розробка автономної ЕС Стиковка не просто різних пакетів, а різних методологій (що відбувається в гібридних системах) породжує комплекс теоретичних і практичних труднощів [1, c.16].

Таким чином експертні системи це самостійний напрям який був сформований в дослідженнях по штучному інтелекту. Причини успішного практичного використовування експертних систем полягають в том, що при їх побудові були враховані попередні дослідження в області штучного інтелекту. Також треба додати що, найкориснішою характеристикою експертної системи є те, що вона застосовує для вирішення проблем високоякісний досвід.

Розділ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АБО УСТАНОВИ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ

2.1 Аналіз інформаційної діяльності організації або установи: сутність, складові

Останніми роками нові інформаційні технології в банківській системі України переживають бурхливий розвиток. Не дивлячись на існуючі недоліки законодавства регулюючого діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще.

Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних задач будь-якої крупної фінансової організації. Відповідно до цього очевидна необхідність застосування інформаційних банківських технологій дозволяючих обробляти всі зростаючі інформаційні потоки. Крім того на базі інформаційних технологій створюються і реалізуються численні банківські послуги.

Тому більшість сучасних банків в числі своїх задач ставлять упровадження нових інформаційних технологій. Треба сказати, що інтерес до розвитку компьютеризированних банківських систем визначається не бажанням отримати вигоду, а, головним чином, стратегічними задачами, оскільки інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу і пристосовування системи до конкретних умов [18].

Інформаційні технології мають певну мету, методи і засоби реалізації. Ціллю інформаційної технології є створення з інформаційного ресурсу якісного інформаційного продукту, задовольняючого вимогам користувача. Методами інформаційних технологій є методи і прийоми моделювання, розробки і реалізації процедур обробки даних. Як засоби інформаційних технологій застосовуються математичні методи і моделі рішення задач, алгоритми обробки даних, інструментальні засоби моделювання бізнеспроцесів, даних, проектування інформаційних систем, розробки програм,власне програмні продукти, різноманітні інформаційні ресурси, технічні засоби обробки даних.

Головна відмітна особливість інформаційних технологій полягає в їх цільовій спрямованості на оптимізацію інформаційних процесів, вихідним результатом яких є інформація.

Інформаційна банківська технологія – процес перетворення банківської інформації на основі методів збору, реєстрації передачі, зберігання і обробок даних [18].

Розглянемо інформаційну діяльність в економіці та менеджменті. Для ухвалення ефективних управлінських рішень в умовах динамічного розвитку ринкової економіки підприємству потрібна доцільна система інформаційного забезпечення, що об'єктивно відображає економічну ситуацію, що склалася. Хороше інформаційне забезпечення це не тільки запорука успіху і конкурентоспроможності фірми, але і деколи виступає як засіб виживання в умовах жорсткої конкуренції.

Інформаційне забезпечення управління – це зв'язок інформації з системами управління підприємством і управлінським процесом в цілому. Воно може розглядатися не тільки в цілому, охоплюючи всі функції управління, але і по окремих функціональних управлінських роботах, наприклад прогнозуванню і плануванню, обліку і аналізу. В сучасних умовах важливою областю стало інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі і переробці інформації, необхідної для ухвалення обгрунтованих управлінських рішень.

Передача інформації про положення і діяльність фірми на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між всіма взаємозв'язаними підрозділами фірми здійснюються на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки і інших технічних засобів зв'язку [16].

В міжнародній конкуренції на перший план виходять економічні, ринкові критерії ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості. Науково-технічний прогрес і динаміка зовнішнього середовища примушує сучасні підприємства перетворюватися на все більш складні системи, для яких необхідні нові методи для забезпечення керованості. Тому можна затверджувати, що ефективна діяльність сучасного підприємства можлива тільки за наявності єдиної корпоративної системи, об'єднуючої управління фінансами, персоналом, постачанням, збутом і процес управління виробництвом. Такі системи стали розглядатися як засіб досягнення основних цілей бізнесу - поліпшення якості товарів, що випускаються, і послуг, збільшення об'єму виробництва, заняття стійких позицій на ринку і перемоги в конкурентній боротьбі. Вимоги, що пред'являються до корпоративної інформаційної системи, не залежать від форми власності і сфери діяльності підприємства, а її програмні модулі повинні відповідати бізнес - процесам, функції автоматизованих робочих місць - посадовим обов'язкам співробітників.

Інформація потрібна всім: керуючим структурам, колективам підприємств, суспільним організаціям, всім працюючим. Неможливо спиратися тільки на інтуїцію, на свій життєвий і практичний досвід, необхідно одержувати і освоювати всю інформацію, що розширяється, яка допомагає вирішувати виникаючі питання. Інформація виступає сьогодні як один з першорядних ресурсів, значення якого не менше ніж значення матеріальних, сировинних і інших ресурсів. До речі, використовування останніх в значній мірі залежить саме від стану і використовування інформації. На відміну від більшості ресурсів, які здатні виснажуватися, інформаційний потенціал може використовуватися багато разів як колективами, так і індивідуальними працівниками. При цьому він постійно збільшується [16].

Найважливіший чинник підвищення ефективності виробництва в будь-якій галузі є поліпшення управління. Вдосконалення форм і методів управління відбувається на основі досягнень науково-технічного прогресу, подальшого розвитку інформатики, що займається вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки і передачі інформації за допомогою різних технічних засобів.

Різні інформаційно-технічні новини слід сприймати як засіб скорочення і здешевлення апарату управління. Так, наприклад, поява телефону, радіо, телебачення, персональних комп'ютерів, локальних комп'ютерних мереж і глобальної мережі Інтернет приводило у свою чергу до вдосконалення системи інформаційного забезпечення управління підприємством. Зрештою роль інформації в організаційному управлінні фірмою постійно зростає, що пов'язано із змінами соціально-економічного характеру, появою новітніх досягнень в області техніки і технологій, результатами наукових досліджень. Науково-технічна революція висунула інформацію як найважливіший чинник виробничого процесу. Інформаційний процес необхідний як неодмінна умова роботи сучасної техніки, як засіб підвищення якості робочої сили, як передумова успішної організації самого процесу виробництва.

Процес передачі інформації навіть в одному напрямі проходить через множину посередників, а це значить, що під час передачі інформації відбувається її затримка і спотворення. Крім того, інформація може перетворюватися залежно від того до кого вона адресована. Так, наприклад, при передачі інформації вгору від підлеглих до керівника відбувається її узагальнення, а при передачі вниз, від керівника до підлеглих навпаки – вона конкретизується. Головне в цьому процесі максимальна швидкість передачі інформації при мінімальних допустимих спотвореннях [17].

В процесі управління постійно відбувається обмін інформацією. Причому напрям переміщення інформації може бути вертикальним (від керівника до підлеглих або від підлеглих до керівника), так і горизонтальним (між начальниками підрозділів, підлеглими одного рівня). Як джерело інформації може бути рівень цін на ринку, розмір прибутку фірми в минулому кварталі або вказівка керівника.

Менеджмент повною мірою використовує об'єктивну і своєчасну інформацію, збирану, оброблювану, що зберігається і поширюється за допомогою сучасних наукових методів і технічних засобів. Потрібно не тільки мати в своєму розпорядженні своєчасну і точну інформацію, але уміти осмислювати її, робити необхідні висновки і результативно утілювати в управлінських рішеннях. Звідси необхідність присутності інформаційної складової в управлінні очевидна, оскільки вона є основою всього управлінського процесу [16].

Можна зробити висновок, що інформаційна діяльність - діяльність, забезпечуючи збір, обробку, зберігання, пошук і розповсюдження інформації, тому вона є необхідною у всіх сферах людської діяльності. Інформаційне забезпечення це необхідна послуга для функціонування економіки та менеджменту в сучасних умовах. У ринковій економіці незалежні, самостійні виробники товарів і послуг, а також всі ті, хто забезпечує безперервність циклу "наука - техніка - виробництво - збут - споживання" не зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформації.

2.2 Можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем

Область застосування експертних систем розширяється швидко. І уряд, і промисловість починають фінансувати комерційні експертні системи, так що вже через декілька років компанії в США включаться в розробки і дослідження по штучному інтелекту і експертним системам. Компанії, ігноруючи ці нові технологічні досягнення, в недалекому майбутньому напевно опиняться в невигідному положенні в порівнянні зі своїми більш далекоглядними конкурентами [8, c.223].

Розглянемо експертні системи, що розробляються в університетах. Досягнення багато кого в технології ШІ були стимульовані дослідженнями в університетах, звичайно за допомогою дисертацій. Хоча більшість крупних університетів пропонують окремі курси або повні освітні програми по ШІ і експертним системам, але більша частина роботи в цій області була виконана всього в декількох з них. Пов'язаними з університетами центрами досліджень в області ШІ в США є Станфорд, Карнеги-Меллон і МТІ (Массачусетський технологічний інститут). Два з цих університетів, Станфорд і Карнеги-Меллон, стали ініціаторами в розробці експертних систем і інженерії знань.

Дослідження, що привели до появи систем, заснованих на знаннях, і до створення інженерії знань, виросли з обміну ідеями між Станфордськім університетом (SU) і Університетом Карнеги-Меллон (CMU). В шестидесятих роках Аллан Ньюелл і Херберт Симон з CMU вивчили процес вирішення задач людиною, розробляючи і застосовуючи методи комп'ютерної обробки інформації для моделювання людської свідомості і пам'яті [NEW72]. Ключова ідея Ньюелла полягала в тому, щоб представити довготривалу пам'ять людини як послідовність, правил. Кожне правило має наступний вигляд: «Якщо я розпізнаю деяку ситуацію S в оперативній пам'яті, то я зроблю деяку дію A». Зроблені дії змінюють зміст оперативної пам'яті. Як тільки зміст змінився, виникає нова ситуація, активуюча нові правила [8, c.205]. Ньюелл використовував цю процедуру активації правил і зміни пам'яті для того, щоб змоделювати процес відшукання людиною рішень проблем і назвав отриману систему продукційною системою.

Ідея Ньюелля - використовувати правила для опису процесу пізнання - потім була узагальненою в інших роботах, що проводилися в Станфорді в кінці 60‑х. Програма, названа Р, розроблялася, щоб досліджувати методи представлення евристичних методів в програмах ШІ у вигляді наборів явних і окремих правил [WAT68, WAT70]. Метод відділення операційних знань в програмах ШІ від решти частин програми вплинув на роботи по темі DENDRAL в Станфорді на початку сімдесятих, що і привело до концепції системи, заснованої на знаннях. В DENDRAL евристичні знання були представлені через окремі правила, і цей успіх з DENDRAL вплинув на розробку MYCIN в тому ж Станфорді в середині сімдесятих. Успіх DENDRAL, MYCIN і інших станфордських проектів привів до усвідомлення того факту, що розумність і умілість програми в значній мірі обумовлена вбудованими в неї високоякісними знаннями. Ед Фейгенбаум із Станфорда ввів термін інженерія знань для опису процесу побудови таких програм, і ера експертних систем почалася.