48867 (Розробка алгоритму операційного автомату, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Розробка алгоритму операційного автомату, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "48867"
Текст 3 страницы из документа "48867"
В основі опису керуючих автоматів лежить принцип мікропрограмного керування. Він полягає в тому що будь-яка операція розглядається як складна що містить більш прості операції які називаються мікроопераціями тобто кожна операція – це визначена послідовність мікрооперацій.
Існують два основні типи керуючих автоматів
1. Керуючий автомат з жорсткою чи схемною логікою. Для кожної операції будується набір комбінаційних схем які в потрібних тактах збуджують відповідні керуючі сигнали. Іншими словами будується скінчений автомат в якому необхідна множина станів представляється станами k запам’ятовуючих елементів
q = {q1 q2, …, qk}
2. Керуючий автомат з збереженою в пам’яті логікою (програмованою логікою). Кожній операції що виконується в операційному пристрої ставиться у відповідність сукупність збережених в пам’яті слів-мікрокоманд кожна з яких містить інформацію про мікрооперації що підлягають виконанню на протязі одного машинного такту та вказівку (яка в загальному випадку залежить від значень вхідних сигналів) яке повинно бути вибране з пам’яті наступне слово (наступна мікрокоманда). Таким чином в цьому випадку функції переходів та виходів А та В керуючого автомату реалізуються збереженою в пам’яті сукупністю мікрокоманд.
Послідовність мікрокоманд що виконують одну машинну команду чи окрему процедуру створює мікропрограму. Звичайно мікропрограми зберігаються в спеціальній пам’яті мікропрограм (керуючій пам’яті).
В керуючих автоматах з збереженоюю в пам’яті програмою мікропрограми використовуються в явній формі вони програмуються в кодах мікрокоманд і в такому вигляді заносяться в пам’ять. Тому такий метод управління цифровим пристроєм називається мікропрограмуванням а керуючі блоки що використовують цей метод - мікропрограмними керуючими пристроями.
В залежності від прийнятого способу кодування мікрооперацій розрізняють три варіанти організації мікропрограмного керування горизонтальне вертикальне та комбіноване мікропрограмування. При горизонтальному мікропрограмуванні для кожної мікрооперації виділяється один розряд у мікрокоманді. При такому кодуванні всі операції що виконуються одночасно визначаються одиницями у відповідних розрядах однієї мікрокоманди. Код операції задає адресу першої мікрокоманди в мікропрограмі. Адреси наступних мікрокоманд визначаються за принципом примусової адресації згідно цього мікрокоманда складається з двох частин-мікроопераційної та адресної. Основною перевагою горизонтального мікропрограмування є висока швидкодія як за рахунок простоти та можливості одночасної генерації довільного числа сигналів мікрооперацій так і за рахунок швидкого формування адреси наступної мікрокоманди. Однак при горизонтальному мікропрограмуванні довжина поля мікрооперації повинна бути не менша за максимальну кількість несумісних мікрооперацій тобто вимагаються довгі формати мікрокоманд та комірки запам’ятовуючого пристрою що призводить до значних витрат обладнання. Крім того лише невелике число розрядів в полі мікрооперації буде містити одиниці тобто запам’ятовуючий пристрій буде використовуватись неефективно.
Скоротити довжину мікрокоманд дозволяє застосування вертикального мікропрограмування при якому кожна мікрооперація кодується ]log2 n[ - розрядним кодом де n – загальна кількість мікрооперацій. Таке кодування накладає обмеження на методи виконання операцій а саме не повинно бути операцій що потребують одночасного виконання ряда мікрооперацій. В тих випадках коли це обмеження виконати неможливо треба використовувати складні мікрооперації що складаються з сукупності простих.
-
2.2 Опис керуючого автомату Мілі
За способом формування функції виходів виділяють три типи абстрактних автоматів: автомат Мілі, автомат Мура та С-автомат.
В абстрактному автоматі Мілі значення функції виходу в момент t залежить не лише від стану автомата, але і від набору значень вхідних сигналів.
Довільний абстрактний автомат Мілі має один вхідний і один вихідний канали.
Автомат Мілі характеризується системою рівнянь:
(2.1)
де – множина вхідних сигналів автомата (вхідний алфавіт);
– множина станів автомата (алфавіт станів);
– множина вихідних сигналів (вихідний алфавіт).
λ – функція виходів автомата;
φ – функція переходів автомата.
Іншими словами, функція виходів λ задає відображення (X S)→Y, тобто ставить у відповідність будь-якій парі елементів декартового добутку множин (X S) елемент множини S.
-
2.3 Кодування граф-схеми автомату
В автоматі Мілі початок і кінець мікропрограми представляються початковим станом автомата а0. Кожна дуга, яка виходить із операторної вершини позначається символом аі. Якщо декілька дуг, позначені певними станами ак, входять до одного блоку графа мікропрограми, то всі вони помічаються однаковим символом стану ак.
Позначення операцій та логічних умов наведено у таблиці 3.
-
-
2.4 Побудова таблиці переходів
Умови переходу по мікропрограмі від одного стану до іншого задають функцію переходів автомата.
Таблиця переходів (виходів) являє собою таблицю з подвійним входом, рядки якого пронумеровані вхідними буквами, а стовпці – станами. На перетині вказується стан, у який переходить автомат (в таблиці переходів) або вихідний сигнал, що видається ним (у таблиці виходів).
Іноді при завданні автоматів Мілі використовують одну суміщену таблицю переходів і виходів, в якій на перетині стовпця аm і рядка хj записуються у вигляді аs/yg наступний стан і вихідний сигнал, що видається.
У таблиці 4 для заданого автомата маємо суміщену таблицю переходів і виходів.
Таблиця 2 – Таблиця переходів і виходів
t | t+1 | Тригери | ||||||||||
JK2 | JK1 | JK0 | ||||||||||
ai | код ai | xi | ai+1 | код ai+1 | yi | J2 | K2 | J1 | K1 | J0 | K0 | |
a0 | 000 |
| a1 | 001 | y1,y2,y3,y4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | |
| a2 | 010 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | ||||
| a3 | 011 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | ||||
a1 | 001 |
| a2 | 010 | y5 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
| a3 | 011 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | ||||
a2 | 010 | ___ | a3 | 011 | y6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | |
a3 | 011 | ___ | a4 | 100 | y7,y8 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | |
a4 | 100 |
| a5 | 101 | y9,y10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | |
| a2 | 010 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | ||||
| a3 | 011 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | ||||
a5 | 101 | ____ | a6 | 110 | y11 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
a6 | 110 | ____ | a0 | 000 | y12 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
-
-
2.5 Синтез керуючого автомату
Керуючі пристрої складаються із окремих логічних схем елементів, які виробляють керуючі сигнали в заданій послідовності. Такий керуючий пристрій можна розглядати як керуючий автомат типу Мура чи Мілі.
Для автомату Мілі вихідний сигнал залежить не лише від внутрішнього стану, а й від зовнішнього стану схеми. Можна побудувати граф переходів автомата Мура, де вершинами являються стани автомата, а дугами - умови переходу з одного стану в інший.
В залежності від способу визначення вихідного сигналу в синхронних автоматах існує два способи:
вихідний сигнал y(t) однозначно визначається вхідним сигналом x(t) і станом а(t-1) автомата в слідуючий момент часу;
вихідний сигнал y(t) однозначно визначається вхідним сигналом x(t) і станом а в даний момент часу.