37275 (Представництво та захист інтересів митних органів при здійсненні цивільного судочинства), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Представництво та захист інтересів митних органів при здійсненні цивільного судочинства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "государство и право" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "37275"
Текст 4 страницы из документа "37275"
Також статтею 166 Митного кодексу України визначено перелік товарів, що зберігаються виключно митним органом. Зокрема, встановлено, що обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари: не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення; що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню податками і зборами, якщо вони не сплачені; які до закінчення строків тимчасового зберігання підприємствами, встановлених частинами першою - третьою статті 108 цього Кодексу, не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; які заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до статті 246 цього Кодексу. Товари, які підлягають обов'язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей), зберігаються на складах митних органів.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Водночас, береться до уваги, що за змістом ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при покладенні обов'язку по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності) суди повинні виходити з положень Цивільного кодексу України та іншого законодавства України, що регулює дані правовідносини, і враховувати, що правильне вирішення цього питання має важливе значення в захисті цивільних прав громадян та юридичних осіб. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких залежить вирішення питання про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно, в чому полягала вина особи. При цьому, під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей та ін.
Вирішуючи спір про стягнення заподіяних збитків, суд перш за все повинен з'ясовувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої юридичним та фізичним особам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, податковими і митними органами, здійснюється із Державного бюджету України Державним казначейством України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів на утримання судів, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби України, а також інших центральних органів виконавчої влади, незаконними діями працівників яких була завдана шкода юридичним і фізичним особам, а сума відшкодування кваліфікується як збитки, нанесені Державному бюджету України.
Тож, за результатами наведеної справи позовні вимоги Товариства задоволено. З Митниці на користь Товариства стягнуто 12523784,29 грн. збитків, 2550,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ВИСНОВКИ
Митна система України є загальнодержавною і складається з митних органів та спеціалізованих митних установ та організацій.
В Україні регулювання митних органів здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів.
До системи митних органів поряд з ДМСУ входять регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи та організації, навчальні заклади.
В системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що на відміну від раніше діючого МК новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланок системи митних органів України.
Представництво у цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника, повіреного), спрямована на захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові у всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин справи, у постановленні законного і обґрунтованого рішення.
Процесуальний представник діє у цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи у межах наданих нею повноважень.
Правовідносини, які складаються між представником і особою, яку він представляє (довірителем), представником і судом, у цивільному процесі мають різний галузевий характер.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-1996.- №30.- ст.141.
-
Митний кодекс України. Від 11 липня 2002р. №92-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2002.-№38-39.-ст.288.
-
Цивільний кодекс України. Від 16.01.2003р. №435-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - №40-44. - ст.356.
-
Цивільний процесуальний кодекс України. Від 18 березня 2004р. №1618-IV. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2004.- №40-41, 42.- ст.492.
-
Наказ Державної митної служби від 07.12.2007р. №1031 «Про затвердження Примірного положення про порядок органiзацiї роботи регiональної митницi, митницi, спецiалiзованої митної установи та органiзацiї при провадженнi в адмiнiстративних, господарських i цивiльних справах» // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua.
-
Владимиров К.М., Бардачова В.Ю. Митне регулювання. Навчальний посібник. – Херсон, 2002. – 336 с.
-
Гражданский процесс: Учебник. / Под ред. В.В.Комарова. – Х.: Одиссей, 2001. – 704 с.
-
Дубиніна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні. – К.: Видавничий дім „Професіонал”, 2004. – 360 с.
-
Козырин А.Н. Таможенное право: Учебное пособие. – М.: СпаК, 1995. – 389 с.
-
Коментар до митного кодексу України. Із практики митної справи. / За ред. П.В.Пашка, М.М.Каленського. – К.: Юстініан, 2004. – 736 с.
-
Основи митної справи. / За ред. П.В.Пашка. – К.: ТОВ „Знання-КОО”, 2002. – 318 с.
-
Сандровский К.К. Международное таможенное право. Учебник. – К.: „Знання”, 2002. – 461 с.
-
Сандровский К.К. Таможенное право в Украине: национальное и международное: Учебное пособие. – К., 2000. – 208 с.
-
Таможенное право: Учебник. / Под ред. А.Ф. Ноздрачева. – М., Юристъ, 1998. – 542 с.
-
Таможенное право: Учебник для вузов. / Под ред. Б.Н.Габрачидзе. – М.: Инфра - Норма – М, 1997. – 388 с.
-
Чорнооченко С.І. Цивільний процес України. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 308 с.
-
Шакарян М.С. Гражданский процесс. - М., 1993. – 328 с.
-
Шишка Р.Б., Сергієнко В.В. Митне право України. Навчальний посібник. – Х.: Еспада, 2004. – 352 с.
-
Штефан М.Й. Цивільний процес. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 695 с.
-
Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: академічний курс. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2005. – 624 с.
Размещено на Allbest.ru