Основними вимогами в галузі охорони надр є такі:

а) забезпечення належного правового регулювання охорони надр;

б) додержання встановленого порядку надання надр у користування;

в) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

г) Недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експортуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

д) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

е) запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

є) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, сховані шкідливих речовин в відходів виробництва, скидання стічних вод;

ж) додержання інших вимог передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Зазначені вимоги є складовою частиною компетенції вищих і місцевих органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих відносин До відання Верховної Ради України належать:

1) Законодавче регулювання гірничих відносин;

2) Визначення основних напрямків державної політики в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;

3) Визначення повноважень органів виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр.

До відання Кабінету Міністрів України належать:

1) Реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;

2) Здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр;

3) Визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація діяльності;

4) Забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм;

5) Визначення порядку використання надр та їх охорони;

6) Вирішення інших витань.

Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують, також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.

Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління: Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за охороною праці.

Користувачі надр мають право:

• здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

• розпоряджатися видобутими корисними копалинами;

• здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.

Користувачі надр зобов’язані:

• використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

• забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону надр;

• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог. Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те державними органами.

Також одним із заходів охорони надр є заборона проектування і будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Існує спеціальне Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р.

Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та культурне значення. Це рідкісні геологічні відклади, мінеральні утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду України.

Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх користування.

Вона справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

4) акцизного збору.

Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12 вересня 1997р. він затвердив “Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для добування корисних копалин”.

Оплата за користування надрами може сплачуватися у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Від плати за користування надрами звільняються:

а) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках;

б) користувачі надр – при організації геологічних об’єктів природно-заповідного фонду;

в) користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобутку корисних копалин.

Розділ 3. Відповідальність за порушення правил користування надрами

Основні вимоги в галузі охорони надр.

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• додержання встановленого Законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи Законсервовані, а також підземних споруд;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого Законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

• додержання інших вимог, передбачених Законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами.

У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому Законодавством України.

Забудова площ залягання корисних копалин.

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених Законодавством України.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється Державним комітетом України по геології і використанню надр та його органами на місцях. Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Повноваження органів державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр

Органи державного геологічного контролю перевіряють:

1. виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

2. виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр;

3. обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр;

4. повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин;

5. своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов;

6. виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин;

7. дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

8. збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр. Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право:

1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр. Органам державного геологічного контролю відповідно до Законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення Законодавства про надра.

Порушення Законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з Законодавством України. Відповідальність за порушення Законодавства про надра несуть особи, винні у:

• самовільному користуванні надрами;

• порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

• вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

• наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

• пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

• порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

• невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

• знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

• незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

• невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або Законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення Законодавства про надра.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених Законодавством України.

Розділ 4. Участь органів внутрішніх справ в охороні надр

Охорону надр органи внутрішніх справ здійснюють, голо­вним чином, у процесі охорони права державної власності і в процесі забезпечення громадського порядку. Надра є об'єктом природи і водночас — виключною власністю народу України, яку органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти. Особлива увага при цьому приділяється зберіганню видобутих корисних копалин від розкрадання і безгосподарного викорис­тання. Саме ці правопорушення і злочини здебільшого вияв­ляються і припиняються працівниками міліції.

Органи внутрішніх справ сприяють охороні надр і тим, що захищають права їхніх користувачів, які можуть бути обмеже­ні лише у випадках, передбачених законодавством України. Це відноситься до охорони прав усіх користувачів надр, яки­ми можуть бути підприємства, установи, організації, громадя­ни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Однією з форм охорони надр органами внутрішніх справ є сприяння місцевим органам влади у виконанні такої важ­ливої функції, як здійснення контролю, що передбачено Ко­дексом України про надра. Виконуючи цю функцію, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі органи спираються на допомогу правоохоронних органів.