Обсяги і характер даних залежить від оперативної обстановки, соціальної та економічної специфіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.

На сьогодні інформаційна мережа являє собою сукупність локальних обчислювальних мереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційну систему.

Локальна мережа кожної галузевої служби є автономною і може функціонувати самостійно. Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються та супроводжуються відповідними службами апарату міністерства. Доступ до баз даних здійснюється безпосередньо з робочих місць працівників.

На даний час у кожному без винятку органі дізнання працюють найбільш розповсюджені автоматизовані бази даних (у подальшому – АБД): „РВВС", „ЖРЗПЗ" (до 2004 р. – „КОЗП"), „Особа", у кожному підрозділі ДАІ (МРЕВ, ДАІ) працюють автоматизовані інформаційні системи (у подальшому – АІС): Національна автоматизована база даних „Автомобіль", „Угон", „Державний номер", „Документ", „Дорожньо-транспортна пригода", „Техогляд", „СНД - Інтерпол", „Митниця", „Адмінпрактика", є також і локальні АІС - такі як „Штрафний майданчик", „Арешт", в оперативних підрозділах також є свої різноманітні оперативно-розшукові та профілактичні бази даних. Треба зазначити, що й у неоперативних службах існують свої облікові системи. Наприклад, у дозвільній системі – база про номерний облік зброї, у паспортній службі - база даних про втрачені паспортні документи, у службі міліції громадської безпеки - система обліку адміністративних правопорушень тощо. Також існують і різні статистичні обліки. Слід додати, що більшість автоматизованих баз даних та інформаційних систем (практично за винятком баз оперативного обліку) мають відповідну „вертикаль", куди каналами електронної пошти (або каналами мережі Інтернет) підпорядковані підрозділи передають усю накопичену інформацію [3, с. 166] .

Для чергових частин органів внутрішніх справ розроблено автоматизовану систему оперативного інформування, яка являє собою комплекс інформаційних, програмних, технічних, організаційних засобів, що призначені для збору,зберігання, контролю та видачі інформації в Черговій частині [2, с. 32].

Інформаційні масиви автоматизованої системи оперативного інформування чергових МВС використовуються для: централізованого збору, обробки та зберігання відомостей про зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни заяви і повідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України; отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточний або інший день; аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, які дозволяють виявити основні тенденції динаміки як окремих видів, так і всієї злочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії; видачі інформації державним органам, керівництву та галузевим службам МВС у формах: а) оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстровані заяви та результати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами за станом обліково-реєстрованої дисципліни; організації розкриття злочину по гарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оперативної інформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі» тощо, пов'язаних із задачею «Заява»); видачі добового звіту про злочини та події в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статистичної інформації у табличному та графічному видах); отримання інформації від чергових частин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку для оперативних управлінських рішень [3, с. 167].

В Управлінні оперативної інформації МВС України та УМВС областей, а також у міських, районних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюється кримінальна реєстрація осіб та інших об’єктів, що становлять оперативний інтерес та сприяють розкриттю злочину.

Збір інформації для автоматизованого банку даних про об'єкти кримінальної реєстрації здійснюється за допомогою єдиних карток збору інформації усіх рівнів.

Важливе місце в системі інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ займають канали зв'язку і передачі інформації. В даний час в системі органів внутрішніх справ створено телекомунікаційні системи для здійснення звязку і передачі інформації з банку даних.

Так, для безпосереднього звернення в «АБД Центр» з УМВС областей та міськрайвідділів використовуються підсистема «Телеграф» і підсистема обробки запитів по телефонних каналах зв'язку. Система «Телеграф» дозволяє проводити обробку запитів в «АБД Центр» за такими напрямками: а) підсистема «Особа»; б) підсистема „Номерні речі”; в) підсистема „Автомобіль”.

В одному запиті можна перевіряти до 30 осіб, речей, зброї та автотранспортних засобів. Правила набору запитів містяться у відповідних інструкціях, які є у всіх інформаційних управліннях УМВС областей України. Абонентом системи «Телеграф» може стати будь-який орган внутішніх справ, обладнаний звичайним телеграфним апаратом, персональним комп'ютером із спеціальним адаптером [3, c. 170].

Для здійснення зв'язку і передачі інформації в системі органів внутрішніх справ використовується електронна пошта, телеграф, письмовий зв'язок, особисте звернення працівника ОВС [5, с. 3].

Підсумовуючи вищесказане, відмітимо, що за масштабом інформаційні системи, як зазначалось раніше, поділяються на загальнодержавні в межах МВС України, регіональні (обласні) в межах УМВС області (на транспорті) і місцеві (міські, районні) в межах УМВС міста, району. Зокрема, принцип дії розглянутої системи інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ заснований саме на кримінальній реєстрації. Для всіх видів інформаційного забезпечення важливе значення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформації, її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційному забезпеченні управління органами внутрішніх справ є ефективне використання інформації для прийняття управлінських рішень та їх реалізації.

РОЗДІЛ ІV. Шляхи оптимізації інформаційного забезпечення ОВС

Стрімкий розвиток інформаційних технологій у світовому просторі призвів до активного їхнього використання у боротьбі зі злочинністю. Основними тенденціями розвитку інформаційних систем у правоохоронній сфері є: удосконалення форм та методів управління системами інформаційного забезпечення; централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх інформаційних технологій для ведення кримінологічних та криміналістичних обліків; широке використання ефективних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованих засобів захисту інформації; налагодження ефективного обміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні [2, c. 32].

Вважаємо за доцільне, розглянути основні недоліки, що існують сьогодні у сфері інформаційного забезпечення, до яких вінесено: незадовільне матеріально-технічне та програмне забезпечення органів внутрішніх справ (відсутність дійових програмних розробок, технічних можливостей, каналів передачі інформації, відсутність засобів захисту обчислювальної техніки); недостатня поінформованість населення: відсутність висвітлення в центральних та місцевих засобах масової інформації діяльності територіальних органів і підрозділів ОВС, відсутність публікацій відкритих матеріалів щодо роботи, спрямованої на протидію злочинності.

Аналіз стану інформатизації, наведений в Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 - 2000 роки, показав, що існуючі банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, розробка і впровадження яких були здійснені наприкінці 80-х та початку 90-х рр., в чималій мірі застаріли й не виконують покладених на них функцій. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяє визначити їх основні недоліки: неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних; дублювання збирання і багаторазова переробка однакових даних різними галузевими службами і на різних рівнях; багаточисельність та недосконалість первинних облікових документів; слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими і довідковими фондами різних служб; відсутність реальної та належної інформаційної взаємодії між зацікавленими органами, департаментами й установами (тривалість очікування відповіді на запит, у зв'язку з чим виключається оперативність дій в екстремальних ситуаціях); недостатня повнота і вірогідність даних; несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей в банки даних і слабкого використання сучасних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку; практику всілякого роду укриття злочинів від державної статистичної звітності (перекваліфікація злочину з більш тяжкого на менш тяжкий, безпідставні відмови в порушенні кримінальних справ та їх призупинення, неприйняття повідомлень про злочини тощо), що призводить до викривлення реального стану справ; застарілість технічних комплексів МВС, УМВС України в областях, переважна більшість яких виробила свій ресурс; недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів МВС, УМВС в областях та в галузевих службах; нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи; недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних банків даних [11, с. 255].

Причини цього полягають, з одного боку, у недоліках постановчих розробок систем, і з іншого – у відірваності конкретних споживачів інформації (практичних працівників органів внутрішніх справ) від банків даних, неможливості чи незручності безпосереднього доступу до інформації, і як наслідок – їх незацікавленості в підтримці інформаційних підсистем в якісному та актуальному стані.

Потребує реорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке на даному етапі не відповідає сучасним вимогам. Відсутність відповідних підрозділів у міськрайлінорганах, невизначеність підходу до їх створення в галузевих службах, необхідність введення нових підрозділів для обробки спеціальної інформації – основні питання, які необхідно вирішувати при реорганізації організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів [7,с. 108].

Втім, були відмічені і певні позитивні зрушення, пов’язані з проявом тенденції використання персональної комп'ютерної техніки. А саме: загальне підвищення рівня комп'ютерної грамотності працівників міліції; збільшення переліку комп'ютерних інформаційних обліків; поширення «географії» використання сучасних засобів комп'ютерної техніки в діяльності усіх ланок ОВС; розвиток технологій безпаперової обробки інформації; створення компютерної мережі обміну інформацією [13, с. 172].

Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та ін.

Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, відповідними знаннями та навиками у цій галузі.

Важливо дбати про підготовку майбутніх фахівців, впроваджувачів сучасних технологій у майбутньому. Курсанти (слухачі) в процесі навчання або при проходженні практики мають отримати цілісне уявлення про склад інформаційних підсистем, їх практичне застосування, технологію збору, зберігання, обробки та використання інформації. Обов’язкове й набуття навиків практичної роботи з інформаційними підсистемами.

Постійне загострення криміногенного стану в Україні висуває вимоги докорінного поліпшення інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю, створення принципово нової системи, яка має поєднувати всі накопичені та наново створювані масиви оперативно-розшукового призначення в єдину інформаційно-обчислювальну мережу органів внутрішніх справ України. Ця система дозволяє здійснювати обмін необхідною інформацією на всіх рівнях управління, від МВС до будь-якого підрозділу міліції та іншого відомства. Наприклад, у нашій країні поки що немає єдиного центру, який збирав би й аналізував інформацію від всіх відомств, що ведуть боротьбу з тероризмом. Тому створення такого центру може забезпечити створення єдиної бази даних, яка буде доступна в реальному часі усім відомствам, організаціям і службам, що дозволить розширити їхні можливості щодо протидії тероризму. Аналіз інформативно-правової бази свідчить що про чималий потенціал взаємовідносин між СБУ та МВС, який треба використати для успішної боротьби з тероризмом. Одним із прикладів такої взаємодії можна назвати створення спільного інтерактивного банку даних про терористів та осіб, що їм симпатизують, що дає змогу оперативно розвязувати завдання щодо профілактики тих чи інших осіб [12, с. 225].

Досвід використання комп'ютерних інформаційних систем і технологій в правоохоронній сфері свідчить, що основними тенденціями їх розвитку та удосконалення є: удосконалення форм та методів керування системами інформаційного забезпечення; централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх комп'ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних обліків; розбудова та широке використання ефективних та потужних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації; налагодження ефективного взаємообміну інформацією на міждержавному рівні.

Розвиток науки, техніки, введення у дію новітніх технологій, розбудова суспільства на засадах демократії обумовлює зміни й у роботі органів внутрішніх справ, і,насамперед, тих їхніх підрозділів, які тісно співпрацюють з населенням. Таких змін вимагала робота дільничних інспекторів міліції. Детальне вивчення умов їх роботи, спільне обговорення проблем і шляхів їх вирішення з галузевими фахівцями органів внутрішніх справ підштовхнуло керівництво Юридичної академії МВС України (м. Дніпропетровськ) до розробки проекту „Електронне робоче місце дільничного інспектора міліції". Програма вже апробується в деяких районних відділах м. Дніпропетровська і дала перші позитивні результати.

Боротьба зі злочинністю постає пріоритетним напрямком міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України. Зважаючи на інтеграцію України у світове співтовариство, яке рухається у напрямку загальної інформатизації, пропонуємо зосередити увагу на інформаційному чиннику підвищення ефективності управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Аналіз відомчих нормативно-правових актів, наукової літератури та практичного досвіду працівників ОВС України дозволяє дійти до наступних висновків. По-перше, у Програмі інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005 роки не приділяється належна увага питанню інформаційного забезпечення міжнародної правоохоронної діяльності. По-друге, у Проекті створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів внутрішніх справ України на 2000-2005 роки до складу системи входить лише інформаційна підсистема НЦБ Інтерполу в Україні, яка здійснює інформаційну підтримку управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Що стосується практиків, то вони стурбовані таким становищем і, з свого боку, вкрай зацікавлені у відповідних наукових концепціях інформаційного забезпечення та науковому супроводженні управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Безумовно, це потребує подальших спільних зусиль багатьох науковців та практичних працівників у цій сфері [7, c. 107].

Тому вважаємо, що завдання першочергової розробки та впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення усіх напрямків діяльності ОВС України, у тому числі і міжнародної правоохоронної діяльності, має усвідомлюватися не тільки керівництвом МВС України, але й окремими працівниками, що здійснюють міжнародну діяльність.