28465 (Історичні типи держав), страница 3

2016-07-30СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Історичні типи держав", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "государство и право" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "28465"

Текст 3 страницы из документа "28465"

Феодальна держава була знаряддям диктатури феодалів і привілейованих станів. У своєму розвитку воно пройшло ряд стадій:

а) децентралізована феодальна роздробленість;

б) посилення централізації та встановлення станово-представницької монархії;

в) централізована абсолютна монархія і розкладання феодальної державності.

Більшість функцій феодальної держави обумовлювалося класовими суперечностями. Це охорона феодальної власності, придушення опору селян та інших експлуатованих груп населення. Держава виконувала також функції, що випливають з потреб усього суспільства. Зовнішня ж його діяльність в основному зводилася до ведення загарбницьких воєн і захисту від зовнішніх нападів.[9;81]

У державний апарат феодальної держави входили військо, загони поліції та жандармерії, розвідувальні органи, органи по збору податків, суди.

Домінуючою формою феодальної держави була монархія різних видів. Республіканська форма правління існувала лише в державах-республіках (Венеції, Генуї, Новгороді й ін.)

На останньому етапі в надрах феодального суспільства стали зароджуватися буржуазні (капіталістичні) виробничі відносини, які потребують працівника, що вільно продає свою працю. Але розвитку нових відносин заважали феодали, їхня держава. Тому між молодою буржуазією і феодалами виникли гострі суперечності, які вирішувалися шляхом буржуазно-демократичних революцій. У результаті останніх виник новий тип держави.

2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава

Розвиток торгівлі дозволив за досить короткий період виділитися новому класу населення - капіталістам. Найбільш активне зростання капі-Тала мав місце в Європі після відкриття Америки (1492 р.). Постійний товарообіг, безперервний потік дорогоцінних металів дозволили зосередити велику кількість вільних грошових коштів в руках вузького кола людей, значення сільського господарства поступово падало, вірніше сказати, люди переставали залежати від землі так, як це було за часів феодалізму. А, отже, значення класу феодалів поступово втрачалося. Головну роль грали вже не земельні ділянки, а фінансові кошти, зосереджені в руках невеликої кількості підприємливих людей.

Падали економічні показники поміщицького класу, і розвивалася сила нового класу - представників капіталу. Тепер економіку держави становила власність капіталістів. І призначення держави змінювалося, в тому сенсі, що клас буржуазії підпорядкував собі всіх інших. Перебудова суспільства відбувалася таким чином, щоб усі громадяни стали як би рівними, що відпав колишній поділ на рабовласників і рабів, щоб усі вважалися рівними перед законом, не залежно від того, хто яким капіталом володіє. Закон однаково охороняє всіх, охороняє власність, у кого вона є, від замахів з боку тієї маси, яка, не маючи власності, не маючи нічого, крім своїх рук, поступово убожіє, розоряється і перетворюється в пролетарів. Така капіталістичне суспільство.

Проголошена свобода капіталістичного суспільства це свобода не для всіх, а для тих, хто має власність, яку необхідно охороняти. Свобода капіталістичного суспільства неповноцінна. Це суспільство, яке виступило проти кріпосництва, проти самого кріпосного права з лозунгом свободи, свободи всенародної, говорить, що вона виражає волю всього народу, заперечує, що вона класова держава. [10;25]

Суть суспільства тут не змінюється, адже власність буржуазії мало, чим відрізняється від власності феодалів. Як писали класики марксизму, будь-яка власність робить якийсь клас людей залежним від іншого класу. Капіталістичне суспільство не виняток з цього правила. Борючись проти кріпосного права, воно оголосило власність вільною і особисто пишалося тим, що ніби держава перестала бути класовою.

Цей тип держави виявився самим життєстійким, здатним адаптуватися до умов, що змінюються. Перші капіталістичні держави виникли більше трьох століть тому. Буржуазія йшла до влади під лозунгом «Свобода, рівність і братерство». Встановлення буржуазної держави в порівнянні з феодальною - величезний крок вперед на шляху соціального прогресу.

Економічну основу буржуазного держави на перших етапах його розвитку становила капіталістична приватна власність на засоби виробництва. У цій державі всі громадяни рівні перед законом, але зберігається економічна нерівність. Буржуазне суспільство тривалий час складалося з двох основних класів - буржуазії і робітників, відносини між якими зазнавали істотних змін.

Буржуазна держава проходить у своєму розвитку ряд етапів.

Перший етап можна назвати періодом становлення і розвитку капіталістичної держави. В економічному плані це період вільної конкуренції великого числа власників. Держава тут не втручається в економіку. Економічне життя визначають стихійний ринок і конкуренція. Для - виявлення загальнокласових інтересів і волі буржуазії необхідний був новий, більш сучасний механізм. Таким механізмом стали буржуазна демократія, парламентаризм, законність. Держава забезпечувала сприятливі умови для розвитку капіталістичних суспільних відносин. Класова боротьба ще не досягла особливої гостроти.

Другий етап розвитку буржуазної держави збігся з періодом монополістичного капіталізму. Його можна назвати етапом початку і поглиблення кризи буржуазної державності (кінець XIX ст .- перша половина XX ст.). В економіці на даному етапі відбуваються великі зміни. Малі підприємства і фірми для підвищення конкуренції об'єднуються, монополізуються різні види виробництва і розподілу, виникають потужні об'єднання - трести, синдикати, корпорації і т. п.; посилюється експлуатація робітничого класу, платоспроможний попит населення відстає від виробництва товарів. [7;48]

Наслідком цього стали періодичні кризи і депресії, супроводжуючись банкрутством підприємств, зростанням безробіття, загостренням класової боротьби. Монополізація і концентрація капіталу призвели до обсягів збільшення робітничого класу, який став носієм революційних ідей. Паризька Комуна 1871 р. - історично перша спроба робітничого класу завоювати революційним шляхом державну владу і використовувати її в своїх інтересах.

На рубежі XIX і XX століть буржуазна держава все більш пре-обертається в політичний інститут великої монополістичної буржуазії, яка починає відмовлятися від демократії і законності. У ряді країн це призводить до виникнення реакційних політичних режимів (нацистський режими у Німеччині та фашистський в Італії). У внутрішній діяльності буржуазних держав посилюється функція боротьби з революційним робітничим рухом, у зовнішній - функції ведення воєн за захоплення чужих територій і ринків збуту.

Все це супроводжується зростанням військово-бюрократичного державного-венного апарату. Перші десятиліття XX ст. - це роки першої світової війни, пролетарські революції, розпад колоніальної системи, важкі економічні кризи і депресії. Перед буржуазним суспільством і державами невідворотно встала жорстка альтернатива - або саморуйнування під натиском гострих суперечностей, або реформи і перетворення. Вони вибрали другий шлях.

У 30-ті рр.. ХХ століття буржуазне держава вступила в третій (сучасний) етап свого розвитку, який, ймовірно, є перехідним до більш високого типу держави. Початок йому поклав «Новий курс» президента США Ф. Рузвельта, але більш масштабні зміни, що збіглися з розгорнулася науково-технічною революцією, відбувалися після другої світової війни.

На даному етапі суттєво змінюється економічна основа держави, «чиста» приватна власність перестає бути домінуючою. До 30% і більше економічного потенціалу розвинених країн перетворюється у державну власність, швидкими темпами розвивається власність акціонерів, виникає кооперативна власність. Словом, економіка набуває змішаний характер. Різноманіття видів і форм власності надає економіці більший динамізм, здатність пристосовуватися до мінливих умов. [5;12]

Не менші зміни відбуваються і в соціально-класовій структурі суспільства. Багато робітників стають власниками акцій і, разом з іншими верствами суспільства (науково-технічною інтелігенцією та ін.) утворюють «середній» клас - основний стабілізатор суспільних відносин.

Держава зберігає буржуазно-класові риси, але робиться більш демократичною і соціальною. Багато основних функцій випливають з потреб усього суспільства - економічна, соціальна. Вона активно втручається в економіку шляхом гнучкого планування, розміщення державних замовлень, кредитування тощо

Зміни, що відбуваються в розвинених капіталістичних країнах, знайшли своє відображення в різних теоріях.

2.4 Соціалістична держава

Соціалістична держава - це остання стадія розвитку суспільства за класифікацією прийнятої в формаційному підході. Вона протиставляється трьом іншим типам держави, не будучи саме державою в загальноприйнятому значенні цього слова.

Соціалістична держава - вже не є, на відміну від трьох попередніх, типом експлуататорського держави. Існували й існують до цих пір суспільства, що рухається в класових протилежностях, була необхідно держава, тобто організація експлуататорського класу для підтримки зовнішніх умов виробництва, значить, особливо для насильницького утримання експлуатованого класу в визначенні даним способом виробництва умовах придушення (рабство кріпацтво найману працю).

Істотна відмінність соціалістичної держави від всіх решти типів держав полягає у відсутності цих умов придушення. Тут відсутні класи, а, отже, немає ні експлуататорів, ні людей яких експлуатують. У соціалістичній державі немає того апарату насильства, котрий притаманний державі, можна сказати, що держава, як така відсутня, немає тих факторів, які підтримували державу, будь вона рабовласницька, феодальна або капіталістична. Більше немає класів і встановленого апарату підпорядкування.

Коли держава стає дійсно представником всього суспільства вона сама себе робить зайвою. Коли немає класів, немає державного, немає ні якого апарату насильства, нікого пригнічувати, держава поступово відмирає. На підставі цього слід оцінювати фразу про «вільну народну державу», як науково неспроможну.[14;93]

Держава, що втратила деякі зі своїх властивостей не може мати ті ж функції, що й раніше. Форми власності стають іншими. Люди вже не відносяться до речей як до своїх або чужим, тепер всі дбають про майбутнє. У захисті і примноженні загальної соціалістичної власності і складається функція такої держави. Саме громадська власність і є економічним базисом держави.

Ідеї про справді демократичні, гуманні і справедливому держави містяться в багатьох світових релігіях, зокрема, в християнській. Вони висувалися і розвивалися соціалістично-утопістська теорії, містилися в билинах і переказах.

Основи вчення про соціалістичну державу заклали у своїх працях К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін. Причому К. Маркс і Ф. Енгельс свої ідеї про майбутнє пролетарської державі черпали з досвіду Паризької Комуни. В.І. Ленін розвивав ці ідеї, спираючись на досвід Жовтневої революції і перші роки Радянської влади. Вважалося, що нове антиексплуататорська держава виникає в результаті пролетарської революції і зламу старої буржуазної державності. Державна влада в ній належить трудящим на чолі з робітничим класом. За своєю суттю це держава диктатури пролетаріату, покликана придушити опір повалених експлуататорських класів, перетворити всіх працездатних громадян у трудящих.

Держави колишніх соціалістичних країн визнавалися державами вищого та історично останнього типу. Вони протиставлялися всім експлуататорським державам.

Насправді це були, швидше за все, держави, обтяжені великими деформаціями переходу до соціалістичного типу. Сьогодні китайські теоретики більш реалістичні, вони доводять, що для побудови соціалізму в Китаї потрібні не десятиліття, а сторіччя. Крім того, догматизм в теорії, волюнтаризм, суб'єктивізм, постійний забіг вперед стали причинами численних помилок і деформацій у практичній діяльності.

3. Історична типологія держав при цивілізаційному підході

Цивілізація - це соціокультурна система, що включає соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, етнічні, релігійні його основи, ступінь гармонізації людини і природи, а також рівень економічної, політичної, соціальної та духовної свободи особистості.

Виділяються такі типи цивілізацій (Дмитрук В. М.):

1. стародавні держави;

2. середньовічні держави;

3. сучасні держави.

На відміну від формаційного підходу, цивілізаційний підхід містить велику кількість різних теорій. Тут і теорії економічного зростання, і так звані теорії виклику, теорії зближення капіталістичних і соціалістичних систем.

Теорії економічного зростання чимось нагадують марксистський підхід, однак розглядають державу не просто, як економічну формацію, а як складну систему, що розвивається, що включає в себе багато різних факторів, що в тій чи іншій мірі діють на неї (релігія, рівень техніки, науки, і т.д.). Цю теорію підтримував У. Ростоу. Він виділяв п'ять стадій економічного розвитку, і кожне існуюче суспільство можна віднести до однієї з них. Першою сходинкою розвитку є традиційне - первісне суспільство, за ним етап перехідного суспільства, далі суспільство, що знаходиться в процесі зсуву, дозріваюче право і суспільство, досягло високого рівня споживання. Кожне з цих товариств має свої властивості й характеристики, що відрізняються один від одного. [4;59]

До теорій економічного зростання тісно примикають теорії менеджментаризму і теорії єдиного індустріального суспільства. Згідно з ними наукова революція несе всі необхідні соціальні перетворення, не зачіпаючи при цьому основи державного устрою (це протиставлення марксистському вченню.) Взагалі багато теорії цивілізаційного підходу «призвані кинути виклик марксизму і витіснити його як метод розгляду сучасної історії ».

Існує так само теорія зближення соціалістичної і капіталістичної систем. Так А.Д.Сахаров вважав, що ці дві системи повинні злитися в єдину, переймаючи один в одного все краще.

Інший підхід у рамках цивілізаційного підходу полягає в тому, що кожне суспільство представляє собою замкнуте утворення зі своїми особливостями економіки, культури, релігії, психології і т.д. Ці теорії розробляли А. Тойнбі, Л. М. Гумільов.

Питання про класифікацію держав був глибоко досліджено Л.М. Гу-Мілевим. [2; 9-47] Він розробив оригінальну теорію, за якою кожен народ (етнос) у своєму розвитку проходить певні стадії, кожна з яких має свої особливості культури та особливості народного характеру.

Суть його теорії в тому, що люди об'єднуються за принципом комплементарним. Компліментарності - це неусвідомлена симпатія до одних людям і антипатія до інших, тобто позитивна і негативна компліментарність. Коли створюється початковий етнос, то ініціатори цього руху вибирають собі підходящих людей саме з цього випливає, що компліментарною ознакою - вибирають тих, хто їм просто симпатичний. Симпатія і антипатія грають дуже великі ролі у формуванні етнічних груп та створюваних ними держав.

Свежие статьи
Популярно сейчас
Зачем заказывать выполнение своего задания, если оно уже было выполнено много много раз? Его можно просто купить или даже скачать бесплатно на СтудИзбе. Найдите нужный учебный материал у нас!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
5160
Авторов
на СтудИзбе
439
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее