28060 (Знаки для товарів і послуг), страница 4

Якщо видачу свідоцтва не було оскаржено у визначений термін до Апеляційної палати, то свідоцтво може бути визнано недійсним тільки в судовому порядку.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки.

Знак може бути зареєстрований в іноземній державі будь-якою особою. Якщо реєстрація знака в іноземній державі здійснюється відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію знаків, то заявка на зарубіжну реєстрацію подається через патентне відомство України. Пов’язані з реєстрацією в іноземній державі витрати несе заявник або за його згодою інша особа.

5. Захист прав на знаки для товарів і послуг.

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюватись в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бути припинено. Якщо порушенням власнику свідоцтва були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи будь-яким способом. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва має право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використовуваного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва. Право на захист має також особа, яка користується знаком на підставі ліцензійного договору, якщо інше не передбачено в ньому.

Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про встановлення власника свідоцтва, укладення та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва.

Суди розглядають також інші спори, пов’язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіжною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність зареєстрованого товарного знака поширюється в межах держави, де або для якої цей знак зареєстровано. Вислів «для якої» стосується тих випадків, коли товарний знак зареєстрований для ряду країн в Міжнародному бюро ВОІВ або в регіональному відомстві з товарних знаків, наприклад, в Африканській організації з охорони інтелектуальної власності. Реєстрація знака в одній країні не є чинною в інших країнах. Щоб одержати правову охорону в інших країнах, товарний знак має бути зареєстрований в кожній з них, за винятком випадків реєстрації у відповідних міжнародних органах.

Як уже зазначалося, на відміну від винаходів, охорона товарного знака не обмежена у часі. Прикладом може бути товарний знак винозаводчика П.А. Смирнова [19, 5]. Якщо охорона основана на реєстрації, то національні закони містять приписи, що реєстрація має силу тільки протягом того часу, на який знак зареєстровано, наприклад, на 10 років. Проте його охорону можна подовжувати необмежену кількість разів, приміром, через кожні 10 років, сплачуючи при цьому встановлений збір. Отже, охорона товарного знака може бути необмеженою. На практиці відомі випадки, коли товарний знак охороняється понад сто років.

Використання знака. Виключне право на товарний знак, яке набувається через його реєстрацію, можна визначити як право заборони іншим особам використовувати цей самий знак із комерційною метою. Що означає «із комерційною метою»? Тут можливі два варіанти. Найпростіший випадок порушення виключного права на товарний знак - це коли знак використовується іншим підприємством для товарів або послуг, подібних до тих, що і сам володілець. Це явне порушення, і немає потреби з’ясовувати, чи є в цьому випадку ризик обману споживачів.

Звичайно вважають, що «використання» знака означає відтворення його на товарах або при наданні послуг, або при рекламуванні, продажу, імпорту товарів із незаконним використанням знака, або при пропозиції і наданні послуг під таким знаком. У деяких законах згадуються навіть підготовчі дії, наприклад, накопичення на складах товарів для продажу.

Практично в усіх країнах визнається, що порушення має місце, коли використання товарного знака для аналогічних товарів вводить в оману споживача. Якщо споживач вважає, що товар чи послуга, на яких використано товарний знак, вироблені на підприємстві володільця знака, то він уже введений в оману і, отже, володілець товарного знака вправі вимагати припинення такого використання.

У багатьох країнах визнається, що охороні підлягають також товари і послуги, які не перелічені в реєстраційному переліку за умови: вони настільки близькі до перелічених, що це може ввести в оману споживача. При застосуванні цього правила звичайно враховують масштаб використання захищеного товарного знака, розмір підприємства володільця знака: чим більше підприємство і чим ширше використовується товарний знак, тим більший обсяг охорони.

Національні закони багатьох країн називають ще два випадки порушення прав на товарний знак: використання знака невідповідно до його статусу або не за призначенням.

Перший випадок стосується використання товарного знака, що охороняється, для абсолютно інших товарів чи послуг. Наприклад, якщо товарний знак «Кока-кола» використовується виробником джинсів і якщо при цьому складається враження, що запропонований товар підвищує репутацію «Кока-коли» як напою, який любить сучасна молодь, то це послужить на користь інтересам компанії «Кока-кола». І навряд чи варто стверджувати, що може виникнути плутанина стосовно походження джинсів, якщо виробник їх зазначить, що випустила їх компанія «Кока-кола». Він тільки одержить прибуток, скориставшись репутацією товарного знака «Кока-кола», не вводячи споживача в оману [20, 615].

Другий випадок стосується використання знака, що охороняється, в словниках, енциклопедіях або інших подібних виданнях. Тут також складається ситуація, коли відомі товарні знаки часом використовуються як назви продуктів. Може трапитися так, що редактори словника ненавмисне використовують товарний знак як назву продукту. Звичайно, таке використання не має комерційної мети і не вважається порушенням. Проте, оскільки подібне використання все ж завдає володільцю товарного знака певної шкоди, то в ряді країн вважають, що володілець знака може таке використання заборонити.

Висновок по темі

Конституція України у статті 54 гарантує кожному громадянинові свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Окрім цього, держава визнає за кожним громадянином право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, встановлює пряму заборону використання чи поширення вказаних результатів без згоди автора.

Усі ці положення дістають свій розвиток у нормах ЦК України, зокрема, в книзі четвертій, та цілій низці інших актів цивільного законодавства, які регулюють суспільні відносини у сфері інтелектуальної, творчої діяльності. Але, на думку автора, цього недостатньо, оскільки деякі акти цивільного законодавста є застарілі, і тому вони не можуть у повному обсязі регулювати деякі питання - вони (акти) потребують оновлення, щоб забезпечити достатнє регулювання та освітлення певних питань.

Наша держава ще дуже молода, і саме це є причиною появи вищезазначеної проблеми. Не можна порівнювати нашу країну, її законодавство і економіку із деякими країнами Західної Європи та США, тому що Україна - це країна, яка на даний момент має лише величезний потенціал, вона ще розвивається, а тому прагне вдосконалення, яке вже знаходиться від нас у недалекому майбутньому.

Тема даної курсової роботи є дуже актуальною у наш час, і підтвердженням цьому служить усе вищесказане. Автор вважає, щоб вирішити це питання потрібен певний час, а з ним і прийняття низки актів цивільного законодавства, а також правильна політика держави щодо подальшого розвитку ринкових відносин в Україні та її інтегрування як на Захід, так і на Схід.

Раніше Україна існувала лише як сировинний придаток певних країн (Росії, Польщі, СРСР), але зараз настав вже той час, коли вона має повне право розпоряджатися власними сировинними ресурсами на свою користь, а також той час, коли треба виходити із кризи, а це можливо лише тоді, коли є відповідне законодавство. Наш Уряд вже практично знайшов цей вихід, хоча всього ще до кінця не зроблено, але вже є вірна орієнтація нашої економіки. Залишається справа лише за прийняттям відповідних Законів та правильним сприйняттям їх народом, який цього чекає, а також треба зробити так, щоб новому ЦК України відповідали Закони прийняті у майбутньому і ті, що вже діють, і лише тоді у нас нарешті буде країна із тим законодавством, яке відповідає дійсності.

Крім того, слід зазначити, що крім вищезазначених справ, треба буде ще зробити так, щоб нове діюче законодавство було відповідним чином висвітлено у пресі, а саме наступним чином: необхідно, щоб деякі автори дали повну характеристику новому законодавству у своїх підручниках, які б були поширені серед юристів та майбутніх молодих спеціалістів даної галузі науки.

Таким чином, можна сказати, що в Україні немає ще законодавства, яке б регулювало би усі сфери суспільного життя, усі галузі народного господарства. Щоб зробити це - треба плідно попрацювати, тому маємо надію, що все буде гаразд.

Перелік посилань

1. Стаття 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

2. Стаття 492 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.03 року.

3. Гражданское право Украины: Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: ТОВ «Одіссей», 1996. - 384 с.

4. Право інтелектуальної власності: Підручник / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Атіка, 1998. - 123 с.

5. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 465 с.

6. Гражданское право: Учебник / Е.О. Харитонов, Н.А. Саниахметова. - К.: Юринком Интер, 2001. - 147 с.

7. Стаття 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

8. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 678 с.

9. Стаття 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

10. Цивільне право України: Навч. посіб. / М.І. Панченко. - К.: Знання, 2005. - 239 с.

11. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 612 с.

12. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов, С.Н. Приступа, В.М. Ігнатенко. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 451 с.

13. Пункт 2.1.21 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116.

14. Як одержати свідоцтво на знак для товарів і послуг? / Н. Мошинська // Закон і бізнес. - 1995. - № 20. - 67 с.

15. Стаття 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

16. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 680 с.

17. Стаття 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

18. Стаття 496 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.03 року.

19. Заявление потомков знаменитого винозаводчика П.А. Смирнова. // Известия. - 1996. - 21 февраля. - 5 с.

20. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 615 с.

Список використаної літератури

1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.96 року.

2. Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16.01.03 року.

3. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.93 року.

4. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116.

5. Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 року № 576.

6. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року № 10.

7. Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 22.04.2005 року № 247.

8. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року.

9. Законодавство про інтелектуальну діяльність: Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 798 с.

10. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 856 с.

11. Гражданское право Украины: Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: ТОВ «Одіссей», 1996. - 621 с.

12. Право інтелектуальної власності: Підручник / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Атіка, 1998. - 385 с.

13. Право інтелектуальної власності України: Навчальний посібник для студентів юр. вузів і фак-тів ун-тів / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 336 с.