26435 (Адміністративна влада і судочинство Запорізької Січі), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Адміністративна влада і судочинство Запорізької Січі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "государство и право" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "26435"
Текст 4 страницы из документа "26435"
Особливе значення для розвитку українського права мало формування звичаєвого права в житті тих українських селян, які тікали від панського гніту на віддалені від властей простори середнього і нижнього Піддніпров’я, Лівобережжя і називали себе козаками. Виникло навіть нове поняття - «козацьке право» сукупність правових звичаїв, більшість з яких склалася в Запорізькій Січі. Звичаєве право запорозьких козаків залишається мало дослідженим.
До характерних рис козацького права можна віднести його суворість. Запорожці поблажливо ставилися до минулого осіб, які прагнули записатися в козаки, але за порушення запорозьких порядків встановлювали суворі покарання: смертну кару (як просту так і кваліфіковану), тілесні покарання, вигнання злочинців за межі Запорозьких Вольностей.
Що стосується форми козацького права, то загальновідомим є положення про те, що запорозькі козаки не мали писаних законів, і діяли виключно на підставі «стародавніх звичаїв, словесного права і здорового глузду».
Отже, звичаєве право запорожців можна вважати типовим прикладом ранньої стадії формування правових норм. Про це свідчать такі характерні ознаки: широке застосування смертної кари; досить суворі, переважно тілесні, покарання; корпоративність; домінуюча роль «публічного права»; усна форма вираження правових норм (у більшості випадків); консерватизм; обрядовість.
Період польсько-литовської доби приніс в Україні нові структурні зміни в суспільстві. Передусім українська верхівка, яка окатоличилась, особливо після Берестейської унії 1596 року, оформлюється в новий стан. Міста дістають законодавство і систему самоврядування – так зване магдебурзьке право. Українці призвичаювалися до тих законів, до тієї системи управління, яка існувала на Заході. Усвідомлення своїх прав, відповідальності і обов’язків перед законом було визначальним у громадській свідомості суспільства. Таке суспільне буття пов’язувало українське населення із західною політичною і правовою культурою. Головним чинником державотворення стає українське козацтво. На Запоріжжі утворюється нова військова організація, яка через деякий час стає основою української державності. Тут формуються підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства, нові джерела права. Одною з найяскравіших сторінок в історії українського народу була Визвольна війна 1648-1654 рр. Саме в цей час починає міцніти Україна, в державі з’являється нова військово-адміністративна система. Український народ здобуває національну та особисту волю. Продовжує розвиватися право та судочинство. І лише після остаточного зруйнування Запорізької Січі (4 червня 1775 р.) російською армією під командуванням генерала Текелі починається згасання найяскравішої сторінки в історії України – Козацької доби.
Використана література
-
Антонович В. Розповіді про запорізьких козаків. – К., 1992.
-
Голобуцький В. Запорізьке козацтво. К., 1994.
-
Грозовський І. Козацьке право // Право України, 1997 р., № 6., ст. 76-80.
-
Грушевський М. Історія української козаччини// Вітчизна. – 1989. №1-11
-
Історія Держави та права /за ред. А Рогожина. – К., 1996.
-
Історія держави та права України /за ред. П. Музиченка. – Київ. – 1999.
-
Історія України /за ред. В.А Смолія. – К., 1997.
-
Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років XX ст.). Львів,1992.— С. 171.
-
Кугутяк М. Галичина: Сторінки історії. Івано-Франківськ, 1993.
-
Кульчицький В.С. і ін. Історія держави і права України. Навчальний посібник для вузів. Львів: Світ, 1996 рік.
-
Мишецький С. Історія про запорозьких козаків. К., 1999. С. 72.
-
Наріжний Н. Судівництво і кара на Запорожжі. К., 2000. С. 69.
-
Полонська-Василенко Н. Запорiжжя XVIII ст. та його спадщина в 2-х т. -Мюнхен. 1965. т.1. С. 101.
-
Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша запорозького. -Дн-ськ. 1994. С. 318, 334.
-
Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорозької. ВУАН, К., 1997. С. 26.
-
Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.
-
Щербак В. О. Запорізька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини XVII ст. // УЇЖ. — 1995. — № 5. — С. 66.
-
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – К., 1990-1991. – Т.1-2.
-
Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Львів, 1990-1992. Т.1-3.