23893 (Економіка Казахстану), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Економіка Казахстану", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "география" из 3 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "география" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "23893"
Текст 2 страницы из документа "23893"
Розвідані газові запаси Казахстану складають 2,7 млрд тонн, що складає 1,5 % від світових запасів (12-е місце в світі за станом на 2008 рік). Основні газові компанії Казахстану — Карачаганак Петроліум Оперейтінг, НК Казмунайгаз CNPC-Актюбемунайгаз та інші. Основні родовищі Казахстану — Карашиганак, Жанажол, Кизилойськоє та інші.
Розвідані запаси уранових родовищ Казахстану складають 1,69 млн тонн, що складає 21 % від світових запасів (2-е місце в світі за станом на 2005 рік). Урановим бізнесом в країні займається утворена в 1997 році державна компанія «Казатомпром». У 2005 році по об'єм видобутку урану компанія зайняла 3-е місце в світі (після канадської «Cameco» і французькою «Cogema»).
Чисельність населення Республіки Казахстан складає 15,73 млн. чол. Частка міського населення незначно перевищає долю сільського (Додаток А). Чисельність населення за областями можна простежити на рис. 1.2. [3]
Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота – 5,7 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км. Природний приріст населення можна простежити на рис. 1.3. [3]
Рис. 1.2 – Чисельність населення Республіки Казахстан за областями (на 01.02.2009 р.)
Рис. 1.3 – Природний приріст населення Республіки Казахстан (за 2003-2007 р.)
Міграція населення - пересування людей (мігрантів) через кордони тих або інших регіонів із зміною місця проживання. Число осіб, прибулих і вибулих визначається в результаті розробки органів юстиції (громадян РК) і міграційної поліції органів внутрішніх справ (іноземців і осіб без громадянства) талонів статистичного обліку прибуття і убування, що поступають від реєстраційних служб, які складаються одночасно з адресними листками при реєстрації населення за місцем проживання. Зовнішня міграція населення Республіки Казахстан розглянута у таблиці 1.2
Таблиця 1.2
Зовнішня міграція населення (чол.) [3]
січень | лютий | Бере-зень | Кві-тень | Тра-вень | Чер-вень | липень | Сер-пень | Вере-сень | Жов-тень | Листо-пад | Гру-день | ||||||||||||||
сальдо міграції | |||||||||||||||||||||||||
2007 | 1612 | 2 260 | 2 085 | 2 311 | 2 407 | 779 | 518 | 250 | -34 | -84 | -749 | -477 | |||||||||||||
2008 | 524 | 1 898 | 1 959 | 2 409 | 1 687 | 1 463 | -1 121 | -2 097 | -420 | -1 460 | -1346 | -1 077 | |||||||||||||
прибуло | |||||||||||||||||||||||||
2007 | 3762 | 4 252 | 4 439 | 5 077 | 5 891 | 4 690 | 5 044 | 5 544 | 4 660 | 4 237 | 3 282 | 2 431 | |||||||||||||
2008 | 2605 | 3 987 | 3 933 | 4 798 | 4 510 | 4 793 | 3 688 | 3 927 | 4 611 | 3 816 | 3672 | 3 317 | |||||||||||||
вибуло | |||||||||||||||||||||||||
2007 | 2150 | 1 992 | 2 354 | 2 766 | 3 484 | 3 911 | 4 526 | 5 294 | 4 694 | 4 321 | 4 031 | 2 908 | |||||||||||||
2008 | 2081 | 2 089 | 1 974 | 2 389 | 2 823 | 3 330 | 4 809 | 6 024 | 5 031 | 5 276 | 5018 | 4 394 |
За попередніми підсумками перепису населення 2009 років, казахи складають приблизно 67% населення країни (більше 10 млн. чол.). Тобто порівняно з даними 2007 р. національний склад населення змінився.
Таблиця 1.3
Національний склад Казахстану у2009 р. [1]
Народи | % від усього населення |
Казахи | 59,2 |
Росіяни | 25,6 |
Українці | 2,9 |
Татари | 1,5 |
Німці | 1,4 |
Інші | 5,0 |
Взагалі | 100 |
Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким. Виняток становлять південні райони країни, зокрема Шимкент.
-
Національна економіка, її становлення і характерні риси
Казахстан — це країна з багатим історичним і культурним минулим. Розташований в центрі Євразії Казахстан виявився на перехресті прадавніх цивілізацій світу, на пересіченні транспортних артерій, соціальних і економічних, культурних і ідеологічних зв'язків між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю, між Європою і Азією, між найбільшими державними утвореннями євразійського континенту.
Кочові племена, що заселяли величезну степову територію від монгольських гір до Дніпра і Дунаю, греки називали скіфами, перси — саками. Письмові свідоцтва про племена, що населяли нинішню територію Казахстану, з'явилися в середині 1-го тис. до н. е. [1]
Більш детально варто зупинитись на історії країни під час перебування її у стані Радянського Союзу. 6 серпня 1920 року ВЦИК і СНК РСФСР прийняли підписаний М. І. Калініним і В. І. Леніним Декрет «Про утворення Киргизької Радянської Автономної Соціалістичної Республіки» у складі РРФСР із столицею в Оренбургу. Вона була утворена з Акмолінськой, Семипалатинською, Тургайськой, Уральською, а також Букєєвськой і частин Оренбурзькою губерній. «Алаш-орда», власне, добивалася саме цього. У 1925 році, після національно-територіального розмежування в Середній Азії, Киргизька АССР перейменована в Казакськую АССР, столиця перенесена з Уралу на Сир-дар'ю в Перовськ (Ак-мечеть), названий Кзил-орда (Червона столиця), в її склад увійшли ще Сирдарья і Джетисуйськая області що була Туркестаном АССР з киргизьким населенням і Каракалпацька АТ (пізніше включена в Узбецьку РСР з перетворенням в Каракалпацьку АССР). Оренбурзька область була повернена в безпосереднє підпорядкування РРФСР. У 1927 році столиця перенесена ще східнішим до Алма-Ати. У 1936 році Казакськая АССР перетворена в Казахську РСР. У 1956 р. в ході хрущовського буму з освоєнням цілинних земель ще частина територій були передані РРФСР (приєднані до сучасних Омської області і Алтайському краю) і Узбецькій РСР (Голодний степ — сучасні Навоїйськая і Джізакськая області). [4]
Період становлення адміністратівно-планової державної системи в республіці був найбільш болезненен: по-перше, в рамках форсованої колективізації, що передбачала осілість сільського населення, було порушено кочове і напівкочове скотарство — традиційну господарську національну галузь; по-друге, істотна утрата була нанесена національній культурі і інтелігенції (через те, що припинилося навчання казахській мові на арабському шрифті, на якому була видана вся казахська література), зокрема, шляхом заміни арабського алфавіту спочатку на латинський (латинізація 1929), а потім на кирилицю (киріллізация 1940). Це відлучило казахів від писемності, на якій створювалися традиційні зразки літератури, як казахською ((Кунанбаєв Абай, Дулатов Міржакип, Жумабаєв Магжан, Ауезов Мухтар і ін.), так і общетюркськой (Аль-фарабі, Ахмед Яссаві, Юсуф Баласагуні, Махмуд Кашгарі і ін.). [5]
На початку 30-х років в результаті невдалої сталінської сільськогосподарської політики, що проводиться в Казахстані першим секретарем Казкрайкома ВКП(б) Філіппом Голощекиним, з голоду загинуло близько півтора мільйона казахів (31 % сільського населення), сотні тисяч бігли до Китаю. У 1954 році в Китаї був навіть утворений прикордонний Іліказахський автономний округ (ІКАО) з центром в Кульдже. Частково це визнається і радянськими офіційними даними, згідно Всесоюзного перепису населення СРСР 1926 років, казахів налічувалося 3,968 млн. чоловік, а згідно перепису 1939 років — вже всього 3,1 млн. чоловік. В кінці 30-х років метрополією до Казахстану були депортовані деякі неугодні їй народи: поляки із Західної України і Білорусії (1936), корейці з Примор'я і Сахаліну (1937), в роки війни депортовані німці Поволжя (1941), греки з Краснодарського краю (1941), кабардинці і балкарці (1943), чеченці і інгуші (1944) з з Північного Кавказу, кримські татари з Криму (1944). У Казахській РСР було побудовано багато концентраційних таборів системи ГУЛАГ. Хрущовська епопея освоєння цілинних земель в 1950-х роках привела до переселення до Казахстану ще мільйона нових жителів з Росії. В результаті доля казахів в населенні Казахською РСР знизилася до 30 % (по перепису населення 1959 років) і вона стала єдиною в СРСР, де представників титульної нації було менше «приїжджих». [6]
Одночасно почалася потужна індустріалізація республіки, яка дозволила Казахстану перетворитися на солідний промисловий регіон, органічно включений в загальносоюзний комплекс, хоча пріоритетно радянською владою розвивався гірничодобувний сектор і республіка фактично стала сировинним придатком Центру. У роки фашистської агресії до Казахстану було евакуйовано понад 400 заводів і фабрик з центру Росії, на основі яких розрослася місцева промисловість. Були побудовані нові міста і села, дороги та мости.
Також був створений Семипалатинський ядерний полігон, на якому в 1949 році була випробувана перша радянська атомна бомба Рдс-1, а потім і перша термоядерна Рдс-6 з (1953). Сумарна потужність ядерних зарядів, випробуваних під землею і в повітрі лише за період 1949-63 роки на Семипалатинському полігоні, в 2500 разів перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. Регіону був завданий страхітливого екологічного збитку. У радіусі 2000 квадратних кілометрів люди піддалися радіаційному зараженню, що з часом викликає хвороби, передчасну смерть, генетичну мутацію серед місцевого населення. Дані про це до цих пір засекречені. У 1989 році було створено рух "Невада — Семипалатинськ", що об'єднало жертви ядерних випробувань по всьому світу.