Верхові болота утворюються на низьких сідлоподібних вододілах, поверхнях річкових терас і пологих схилах незначних підвищень в рельєфі. Живляться вони атмосферними опадами і характеризуються бідною рослинністю, серед якої переважає сфагновий мох. Останній швидше розвивається в середній частині болота, що надає його поверхні опуклої форми. Мох швидко заростає деревною рослинністю (сосною, модриною), а також вереском, журавлиною, чорницею.

Низовинні болота приурочені до улоговино-подібних форм рельєфу і, здебільшого, утворюються на місці озер. Джерелом їхнього живлення є підземні води та води наземного стоку. Комплекс рослинності в них значно різноманітніший у порівнянні з верховими болотами. Тут ростуть зелений мох, осока, очерет, а з дерев найпоширеніші вільха та береза.

Проміжні болота живляться атмосферними опадами і підземними водами. У рельєфі вони займають проміжне положення між верховими та низинними.

Приморські болота поширені в межах приморських зон з вологим кліматом, де займають значні за розміром території. Головним джерелом їх живлення є атмосферні опади, а також води припливу. Рослинність різноманітна, здебільшого деревна, але з корінням, пристосованим до тривалого перебування під водою. В тропічних областях такі болота заростають манграми – деревами з корінням, яке виходить на поверхню.

Геологічна діяльність боліт зводиться здебільшого до утворення торфів.

Список використаних джерел

1. Алекин О.А., Ляхин Ю.И. Химия океана. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984.

2. Богословский Б.Б. Озероведение. – М.: Изд-во МГУ, 1963.

3. Богословский Б.Б., Самохин А.А., Соколов Д.П. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат. – 1984.

4. Важное А.Н. Гидрология рек. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

5. Водные ресурсы и водный баланс территории Советского Союза. – Л.: Гидрометеоиздат, 1967.

6. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1973.

7. Добровольский А.Д., Залогин Б.С. Моря СССР. – М.: Высшая школа, 1982.

8. Загальна гідрологія. / За ред. С.М. Лисогора. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

9. Куков Л.А. Общая океанология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976.

10. Кац Я.Л. Болота Земного шара. – М.: Наука. 1971.

11. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. – Киев: Вища школа, 1979.

12. Маккавеев Н.И. Русло реки и эрозия в ее бассейне. – М.: Изд-во АН СССР. – 1955.

13. Маккавеев Н.И., Чалов Р.С. Русловые процессы. – М.: Изд-во МГУ, 1986.

14. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974.

15. Михайлов В.П., Добровольский А.Д. Общая гидрология. – М. Высшая школа, 1991.

16. Овчинников А.М. Общая гидрогеология. – М.: Госнаучтехиздат, 1955.

17. Основи загальної гідрології /За ред. С.С. Левківського. – Київ: Вища школа, 1975.

18. Ободовський О.Г. Руслові процеси. – К.: ВЦ «Київський університет», 1998.

19. Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія. – Київ: «Либідь», 1997.

20. Романенко В.Д. Основи гідроекології – К.: Обереги, 2001. – 728 с.

21. Руденко Ф.А., Попов О.Є. Гідрогеологія. – Кию: Вид-во Київського ун-ту, 1959.

22. Справочник по водним ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца. – Киев: Урожай, 1987.

23. Чалов Р.С. Географические особенности русловых процессов. – М.: изд-во МГУ. 1979.

24. Чеботарев А.И. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975.