23547 (Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області), страница 4

Скорочення поголів’я великої рогатої худоби відбулося в усіх районах, крім Радомишльського (+8%) та Лугинського (+18,3%) районів.

У сільгосппідприємствах покращились показники кормового забезпечення худоби і птиці. Упродовж січня-листопада заготовлено 174,2 тис. тонн усіх видів кормів, що на 14,2% більше ніж у минулому році. У розрахунку на одну умовну голову припадає 16,2 ц кормових одиниць, що на 4,4 ц більше ніж торік. На 29,8% збільшилось надходження концентрованих кормів, що створює передумови для збільшення продуктивності тварин, зокрема птиці.

За рахунок збільшення валового збору зерна обсяг виготовлення пшеничного та житнього борошна зріс удвічі.

Добувна галузь займає 10% промислового виробництва. Галузь має привабливість у інвесторів. В області на 512 родовищах, з яких лише 190 розробляється, зосереджений великий і різноманітний комплекс корисних копалин. Розвідано 188 родовищ торфу, з яких експлуатується лише 55.

Проведена також розвідка двох комплексних родовищ титаново-апатитових руд, що містять ванадій – Стремигородського і Торчинського. Запаси апатитових руд складають понад 237 млн. тонн. Для їх експлуатації необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик.

Сприяння нарощуванню виробництва нерудних будівельних матеріалів розвиватиме заодно і інфраструктуру у регіонах області та забезпечуватиме зростаючий попит на цю продукцію у зв’язку з пожвавленням будівництва шляхів та споруд як в Україні, так в країнах близького зарубіжжя.

Сприяти створенню на базі:

- Кропивенського апатит-ільменитового родовища у Володарсько-Волинському районі гірничо-збагачувального комбінату (за участю приватного виробничого підприємства «Сиріус») для виробництва ільменітового концентрату та мінеральних добрив. Кошторисна вартість – 60,0 млн. грн. Створення 260 нових робочих місць;

- Миколаївського родовища габро ТОВ «Добрин», Олегівського родовища лабрадоритів ТОВ «Украгроресурс», Болярівського родовища габро МП «Комета», Небіжського родовища лабрадоритів ТОВ «Центр Анастасія». Кошторисна вартість – 8,5 млн. грн. Створення 111 нових робочих місць.

За період січня-листопада проти аналогічного періоду минулого року приріст у машинобудуванні становив 22,0%. Збільшилось виготовлення вузлів та комплектуючих до транспортерів, елеваторів та іншого устаткування (у 7 р.), дискових борін (+36,4%), машин для очищення та сортування насіння (у 2 р.), верстатів для формування металу (в 50 р.) та вузлів до них (+34,7%), комплектуючих для кранів, бурильних та прохідних машин (+44,0%), частин машин для обробітку ґрунту (+64,1%) та різних видів послуг.

Основними напрямками подальшого розвитку галузі з початку 2009 року стануть освоєння та налагодження виробництва сучасного обладнання для видобування та обробки природного каменю, в тому числі каменедробильних машин, вантажно-розвантажувальних механізмів та транспортних засобів.

Зростання обсягів виробництва у добувній промисловості становить 13,3%. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вдалося збільшити видобуток корисних копалин (гальки, дробленого каменю, щебеню) для будівельної підгалузі (+19,3%), крихти та гранул (+28,4%) та вогнетривкої глини (+10,5%).

З початку року в галузі склалася неоднозначна ситуація, пов’язана із неможливістю вирішення питання відведення земельних ділянок, які знаходяться під лісовими угіддями. Подальше провадження гірничодобувних робіт потребує залучення нових ділянок надр на землях лісового фонду.

В галузі виробництва деревини приріст забезпечено на рівні 5,3%. Більш як в 1,7 рази збільшилось виробництво дерев’яних вікон, дверей, рам та порогів, на 14,1% зріс випуск дерев’яних столярних та будівельних виробів.

Продовжується освоєння підприємствами галузі нових технологій поглибленої переробки деревини, зокрема у напрямку виробництва клеєної фанери, шпону та дубових матеріалів. Суттєву увагу буде приділено питанням переробки відходів деревини та виробництву паливних брикетів, що дозволить в певній мірі вирішити питання енергозбереження та дещо послабити соціальну напругу завдяки створенню нових робочих місць.

Завдяки ефективній роботі виробників фармацевтичної продукції обсяги виробництва у хімічній промисловості зросли на 23,2%. На 9,6% збільшилось виготовлення фарб та лаків на основі полімерів, на 10,6% – лікарських препаратів (окрім антибіотиків), вдвічі зросло виготовлення будівельних виробів з пластмас та на 7,6% зріс випуск косметичних засобів (шампунів).

В складних фінансово-економічних умовах функціонування діяльність підприємств хімічної підгалузі буде зосереджено на освоєнні ефективної переробки наявних місцевих ресурсів та впровадженні нових видів продукції з метою витіснення із ринку імпортних аналогів.

Одними з найвищих у промисловості залишаються темпи розвитку целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності. Приріст обсягів продукції тут склав 20,7%. В 1,3 рази нарощено виробництво паперу та картону, в 1,7 рази – коробок та ящиків з паперу, на 13,5% збільшено виготовлення етикеток та ярликів, в 1,7 рази – зошитів.

З метою адаптації целюлозно-паперового виробництва до складних фінансово-економічних умов підприємствами області освоюється технологія застосування альтернативних видів сировини (подрібненої соломи замість макулатури).

Попри кризову ситуацію продовжує стабілізуватись становище у створенні неметалевих мінеральних виробів. Обсяги виробництва в галузі зросли на 7,2%, таке збільшення було досягнуто за рахунок нарощування випуску скляних ємностей для фармацевтичних продуктів (+20,6%), силікатної цегли (+3,3%), готових бетонних сумішей (+9,5%) та виробів з асфальту в рулонах (+13,5%).

Покращення у галузі у першу чергу досягнуто завдяки запуску І-ї черги на ТОВ «Церсаніт» Новоград-Волинського району. Подальший розвиток буде забезпечуватись шляхом реалізації проектів за участю іноземного капіталу, зокрема на ЗАТ «Інтертайл» (по виробництву керамічної плитки, санітарно-технічних виробів та декоративних керамічних виробів), ТОВ «Церсаніт» (керамічна плитка та санітарно-технічні вироби) та подальшої модернізації виробничих потужностей фарфоро-фаянсових виробників.

Виробництво неметалевих мінеральних виробів базується на використанні місцевих сировинних ресурсів і є традиційним видом діяльності для області. Воно одне з найбільш експортно-орієнтованих. Окремі фарфорові та склозаводи значну частку продукції поставляють на експорт. Експортуються також облицювальні вироби з природного каменю.

Питома вага продукції виробництва неметалевих мінеральних виробів складає майже 9%.

Основні пріоритети у розвитку їх інноваційної діяльності у галузі полягають у придбанні та застосуванні принципово нового каменеобробного обладнання, у тому числі для виробництва бруківки.

Необхідне також впровадження нових технологічних процесів випалювання виробів з використанням малогабаритних печей нового типу з вищим коефіцієнтом корисних дії, а також потрібне освоєння нових видів господарського посуду.

Передбачено модернізувати теплові агрегати на КП «Городницький фарфоровий завод», ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», ТОВ «Корал» Довбишський фарфоровий завод, ВАТ «Полянківський фарфоровий завод». Для цього залучається 17,0 млн. грн. інвестиційних та кредитних ресурсів.

Для реалізації фарфорового посуду на внутрішньому ринку опрацьовується питання відкриття 7 спеціалізованих магазинів в регіонах України. Обсяг капітальних вкладень складає 2,7 млн. грн.

Виробництво неметалевих мінеральних виробів є також перспективним і для забезпечення розвитку будівельної галузі.

Сприяти компанії «Церсаніт» у будівництві заводу по виробництву керамічних сантехнічних виробів у Новоград-Волинському районі та розширенню потужностей по виробництву керамічної плитки на ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені. Кошторисна вартість 350,0 млн. грн. Створення 1,2 тис. нових робочих місць.

Надання пріоритетності розвитку деревообробної промисловості обумовлено тим, що область має одні з найбільших сировинних ресурсів в державі (понад 180 млн. куб. м.) і в перспективі, при активній підтримці, може розвинути діяльність, пов’язану з глибокою переробкою деревини. На даний час деревообробна галузь області займає лише біля 3% загальнодержавних обсягів, тоді, як лісові ресурси складають більше 10%.

Деревообробна промисловість має швидкий обіг капіталу (майже 14 обертів за рік, у той час, коли по промисловості в цілому не повних два), що забезпечує швидку окупність вкладень та зменшує інвестиційні ризики. Тому підтримка та інвестування виробництва деревини і виробів з неї стане імпульсом для розвитку суміжних галузей економіки та покращанню ситуації на ринку праці у регіоні.

Даний вид діяльності став досить популярним серед підприємств малого бізнесу, оскільки кількість малих підприємств цієї галузі в останні роки зросла вдвічі. Значний попит деревини та виробів з неї має зовнішній ринок. Розвиток експорту сприяє ефективному оновленню виробничих фондів у галузі та забезпеченню поглибленої переробки деревини.

Сприяння роботі підприємств деревообробної галузі стимулюватиме також розвиток місцевого меблевого виробництва, яке в даний час забезпечується в основному сировиною та матеріалами з інших регіонів та зарубіжних країн.

Виходячи з цього, саме вище вказаним галузям надаватиметься пріоритет у їх розвитку.

Діяльність буде спрямована на:

створення в межах повноважень сприятливих економічних, правових та інституційних умов для прискорення формування і функціонування нових суб’єктів господарювання;

підтримку органами місцевої влади ініціатив бізнесових структур щодо інноваційного розвитку підприємств та галузей;

підтримку інноваційно-активних підприємств, поширення їх досвіду роботи, сприяння науковому потенціалу області у розробленні інноваційних програм розвитку галузей;

сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та створенню спільних виробництв з іноземним капіталом;

сприяння розвитку господарських відносин між підприємствами харчопереробної промисловості та сільгоспвиробниками, створенню на їх базі спільних інтегрованих підрозділів;

сприяння у створенні виробничих об’єднань (кластерів).

Враховуючи ключове значення машинобудування для технологічного переозброєння всіх галузей виробництва, необхідно забезпечити нарощування його частки в загальній структурі промисловості, перш за все, за рахунок його інноваційності. Випереджаючими темпами повинні розвиватись найбільш високотехнологічні та наукоємні виробництва.

Пріоритетним напрямком у сільському господарстві залишається продовження земельної реформи та забезпечення розвитку традиційних для області галузей аграрного сектору (хмелярство, м’ясне та молочне скотарство, вирощування ріпаку, селекція у цих галузях та підтримка особистих селянських господарств).

Для лісостепової зони пріоритетним напрямом є виробництво зерна та цукрових буряків.

Зерно є найприбутковішою сільськогосподарською продукцією. Так прогнозований рівень рентабельності зернового виробництва в 2006 році становить 17,2%. Сільськогосподарські підприємства області отримають 18 млн. грн.. прибутку.

Подальшого розвитку набула агроінтеграція в напрямку виробництва цукросировини. В 2006 році цукровий буряк вирощений на площі 32 тис. га , що на 8,6 тис. га більше попереднього року, рентабельність складе 7,6%, прибуток становитиме 3,5 млн. грн. Це вплине на розширення площ та збільшення виробництва цукрових буряків в 2007 році.

Одним із головних пріоритетів залишається збереження та підвищення родючості ґрунтів. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо формування раціональної структури земельних ресурсів, впровадження системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту, проведення протиерозійних і культур технічних робіт, ремонту та реконструкції меліоративних осушувальних систем, хімічний меліорації та агрохімічній паспортизації земель, внесення науково-обґрунтованих норм мінеральних та органічних добрив.

Житомирщина є провідним в країні виробником хмелю.

Певну позитивну дію на розвиток хмелярства має Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”.

В умовах реформованого аграрного сектору економіки обсяги виробництва хмелю, як і інших видів сільськогосподарської продукції, визначаються попитом на хмелярство на внутрішньому та зовнішньому ринках. Але на сьогодні в області обсяги виробництва хмелю не забезпечують навіть потреб внутріобласної пивоварної промисловості. Річна потреба в сировині складає в межах 540-560 тонн.

Концентрація зусиль на забезпечення розвитку галузі хмелярства та налагодження в області технології його повної переробки (гранулювання та виготовлення екстракту) значно поліпшить фінансово-господарську діяльність хмелегосподарств.

Щодо тваринництва, то пріоритетним напрямом тут є розвиток м’ясного і молочного скотарства, особливо в Поліській частині області, де є наявність значних площ природних кормових угідь.

Як показують розрахунки, виробництво молока в даних економічних умовах може бути прибутковим при продуктивності корів 3000-3500 кг на рік, в той час як можливості дійного стада, що зараз утримується в сільгосппідприємствах області, при належній кормовій базі обмежується 2000 кг. В м’ясному скотарстві середньодобові привіси мають становити не менше 500 г (в даний час - 300 – 350 г).

В тваринництві головною проблемою є низька продуктивність тварин. Вирішення її можливе за умови покращення кормової бази.