З метою створення сприятливого середовища для розвитку ринку автотранспортних послуг найбільш актуальними і ефективними засобами можна вважати:

- звільнення суб’єктів автотранспортної діяльності від необхідності забезпечувати безкоштовні перевезення, для чого потрібно розробити і запровадити порядок реалізації прав громадян на пільговий проїзд;

- лібералізацію тарифної політики на пасажирських перевезеннях, упровадження поступового, протягом 3-5 років, процесу скорочення сегмента державного регулювання тарифів з урахуванням як технологічних можливостей, так і соціальних аспектів, у першу чергу проведення дерегуляції тарифів на перевезення пасажирів у регулярному міжобласному сполученні.

На залізничному транспорті першочергового рішення вимагають такі проблеми:

- відшкодування втрат залізницям від перевезень пільгових пасажирів (у приміському сполученні – це понад 80 % пасажирів), що дасть можливість ліквідувати перехресне субсидіювання пасажирських перевезень за рахунок вантажних та направити кошти на закупівлю рухомого складу;

- фінансування робіт з відновлення, модернізації та організації виробництва вітчизняного рухомого складу як за рахунок власних коштів залізниць, так і за рахунок бюджетних коштів, як це передбачено.

Крім того, досягнення стабілізації роботи морського транспорту передбачається за рахунок:

- збільшення перевезень зовнішньоторговельних вантажів вітчизняним флотом, залучення додаткових вантажопотоків шляхом удосконалення тарифної політики;

- розвитку інфраструктури портів, будівництва і реконструкції причалів, перевантажувальних комплексів, будівництва залізниці у портах;

- створення вільних економічних зон різних типів у морських портах і територіях, що прилягають до портів Одеси, Іллічівська, Рені, Маріуполя, Ізмаїла;

- інтенсифікації перевантажувальних робіт у портах – відновлення перевантажувального устаткування, створення конкурентного середовища стивідорних, експедиторських та інших комерційних структур;

- поетапної приватизації судноремонтного виробництва для входження в міжнародний ринок ремонту флоту – поетапного роздержавлення на Іллічівському СРЗ і Одеському СРЗ «Україна».

Пріоритетними напрямами розвитку транспортно-дорожнього комплексу є:

- утвердження ролі України, як транзитної держави;

- розвиток мережі міжнародних транспортних коридорів;

- інтеграція транспорту України в міжнародну транспортну систему на основі створення національної нормативної бази галузі, адаптованої до міжнародної;

- забезпечення відновлення рухомого складу, основних фондів галузі з метою досягнення їх конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішніх ринках;

- організація безпеки роботи транспорту;

- введення ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій, зменшення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

- удосконалення державного регулювання, структури управління та реформування галузі;

- залучення інвестицій у розвиток транспортно-дорожнього комплексу.

В останні роки у взаємовідносинах європейських та азіатських держав набув розвитку такий напрям транспортної політики, як створення міжнародних транспортних коридорів (МТК). Ці шляхи сполучення виконують роль не тільки головної поєднувальної ланки між багатьма державами світу, а також є альтернативою всій транспортній мережі України для перевізників, які працюють на внутрішньодержавних маршрутах. Передбачається, що мережею міжнародних транспортних коридорів здійснюється близько 50 % усіх внутрішніх перевезень – цьому сприяє зручне їх географічне положення, більша пропускна спроможність, наявність пунктів сервісу та кращий технічний стан [12].

ВИСНОВКИ

Галузі матеріального виробництва України займають значну її частину народного господарства, тому від їх функціонування залежить економічне становище самого народного господарства. Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування галузей матеріального виробництва, необхідно їх правильно розмістити відносно природних ресурсів, споживачів та різних виробництв.

Структура матеріального виробництва включає ті підприємства і галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання та збут).

Промислове виробництво – найбільша складова матеріального виробництва, продукція якого йде у фонди нагромадження України та на експорт. При розміщенні промислових виробництв враховують такі важливі фактори, як наявність трудових та водних ресурсів, екологічна ситуація, беруться до уваги витрати пов’язані із створенням об’єктів соціальної інфраструктури, водозабезпечення виробництва і населення, охорона навколишнього середовища і відтворення відновлювальних природних ресурсів.

Сільське господарство є другою важливою ланкою матеріального виробництва після промисловості, оскільки воно забезпечує населення продовольством, а промисловість сировиною. Досить значну частку займає у валовому внутрішньому продукті України. Без нормального функціонування сільського господарства неможливе нормальне функціонування інших галузей матеріального виробництва. На розміщення підприємств сільського господарства впливають такі фактори, як родючість землі, трудовий та водний фактори.

Будівництво забезпечує населення житлом, будує заводи, автотранспортні та залізничні шляхи, атомні, теплові станції та гідростанції, тваринні ферми та ін. Без існування будівництва неможливе існування жодного виробництва.

Транспорт забезпечує пересування пасажирів та транспортування вантажів, а також за його допомогою здійснюється доставка продукції до споживачів, зв’язок між різними галузями народного господарства, експорт та імпорт товарів.

Розглянувши обсяги виробництва продукції галузей матеріального виробництва за 2004-2006 роки та проаналізувавши їх, можна зробити висновок, що найкраще розвивалася протягом даного періоду промисловість, оскільки найуспішніше збільшила обсяги виробництва порівняно з іншими галузями.

Серед галузей промисловості найбільше зросли обсяги виробництва продукції машинобудування, особливо легкових автомобілів та автобусів, що в цілому спричинене капіталовкладенням у дану сферу діяльності.

Усі галузі промисловості, окрім виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення і легкої промисловості, мали зростаючий характер обсягів виробництва продукції.

Стан легкої промисловості поступово погіршувався, оскільки у 2005 році досягнуто зовсім незначний приріст продукції, тоді як у 2006 – випуск продукції зменшився.

Досить екстенсивно протягом даного періоду розвивалися харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; виробництво деревини і виробів із неї; целюзно-паперова, поліграфічна промисловість; хімічна та нафтохімічна промисловість; виробництво неметалевих мінеральних виробів та виробництво електроенергії, на що вплинула введена нова програма розвитку промисловості.

Сільське господарство протягом даного періоду показало досить негативну тенденцію розвитку, оскільки у 2005 році порівняно з 2004 обсяги виробництва залишились на тому ж економічному рівні, а у 2006 році зросли всього майже на половину відсотка, що спричинило скорочення обсягів виробництва деяких видів продукції харчової та легкої промисловостей. Скорочення випуску сільськогосподарської продукції спричинене перш за все неурожайністю та скороченням посівних площ. Особливо зменшились обсяги виробництва плодоягідної продукції, оскільки несприятливі умови спостерігались під час цвітіння даної продукції. Варто зазначити, що протягом 2004-2006 років вагомо зменшився випуск жита, вівсу та просу.

Будівництво протягом даного періоду мало коливальний характер розвитку, оскільки у 2005 році проти 2004 року обсяги випуску будівельної продукції суттєво зменшувались, тоді як у 2006 році вагомо зросли, що спричинене збільшенням обсягів робіт будівельної діяльності у 22 регіонах, тоді як у 2005 році збільшення спостерігалося у 8 регіонах, а також пов’язано в основному із газифікацією сіл та будівництвом кабельних ліній електропередачі і зв’язку.

Помітно збільшились роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, що становили 75% від загального обсягу робіт.

Транспорт протягом 2004-2006 показав різні результати обсягів перевезених вантажів та пасажирів, проте в цілому досягнув значного успіху. Пасажирський транспорт досить суттєво збільшив обсяги перевезених пасажирів протягом зазначеного періоду, проте у вантажному транспорті спостерігалася деяка інша тенденція розвитку, оскільки у 2005 році обсяги багатьох видів перевезених вантажів порівняно з 2004 роком зменшились, тоді як у 2006 – зросли обсяги перевезених вантажів майже всіх видів вантажів, однією з причин чого було збільшення робочого часу транспортної роботи.

Оцінивши економічні результати кожної галузі матеріального виробництва бачимо, що кожна з них має свої проблеми, які потребують негайного вирішення. Спільною проблемою для галузей матеріального виробництва є недостатнє капіталовкладення та невнесення суттєвих змін до стратегії їх розвитку. Варто зазначити, що кожна галузь матеріального виробництва потребує перехід на інноваційний шлях розвитку, а також висококваліфікованих кадрів.

Промисловість потребує нових технологій і техніки, а також всебічного використання альтернативних джерел палива, сировини, матеріалів та енергії, що дозволить раціональне використання природних запасів.

Сільське господарство знаходиться на даний момент в жахливому економічному становищі, що є актуальною і досить важливою проблемою України. Для подолання проблем сільського господарства варто ввести нову програму роботи сільського господарства, що дозволить отримувати більші прибутки та зменшити витрати.

Будівництво, як і інші галузі матеріального виробництва України, потребує негайного капіталовкладення, скорочення термінів тривалості будівництва, скорішого введення в дію основних фондів та виробничих потужностей.

Транспорт потребує забезпечення відновлення рухомого складу, основних фондів галузі з метою досягнення їх конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішніх ринках; організацію безпеки роботи транспорту, введення ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій, зменшення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; удосконалення державного регулювання, структури управління та реформування галузі; залучення інвестицій у розвиток транспортно-дорожнього комплексу.

Галузі матеріального виробництва відіграють важливу роль у народному господарстві, а також у житті населення України, тому важливо забезпечити їх ефективне функціонування для задоволення усіх потреб. Варто врахувати такі фактори, що можуть вплинути на їх функціонування, а також провести комплекс заходів для здійснення екстенсивного розвитку певної галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дорогунцов С.І., Заєць Т.А., Пітюренко Ю.І та ін.; За заг. ред. д-ра ек. наук, проф., чл.-кор. НАН України Дорогунцова С.І.// Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 988с.

2. Заставний Ф.Д.// Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472с. іл.

3. Заставний Ф.Д.// Соціально-економічна географія України: Підруч. Для 9 кл. серед. загальноосвіт. шк. вид. 3-тє, зі змінами. – К.: Форум, 2004. – 239 с.: іл.., карти.

4. Качан Є.П.// Розміщення продуктивних сил: Підручник. – К.: ВД „Юридична книга”, 2001. – 552с.: іл.

5. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенова В.Ф.// Розміщення продуктивних сил.: Підручник. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1988. – 546 с.

6. Мочерний С.В.//Політична економія.: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687с. – (Вища освіта ХХІ століття).

7. Павидова А.В.// Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. для студ. екон. та геогр. спец. вищ. навч, зал. – К.: 2000. – 260с.

8. Радіонова І.Ф. та ін.//Загальна економіка.: Підручник, 3-тє вид., доп. і перероб. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 384с.

9. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В.// Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. для. дистац. навчання. – К.: Ун-т „Україна”, 2005. – 245с.

10. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В.// Розміщення продуктивних сил України: Навчльний посібник. – Київ ЦУЛ, 2002. – 470с.

11. Шаблій О.І.//Соціально-економічна географія України.: Навч. посібник вид. друге, перероб. і доп. – Львів: Світ, 200. – 680с., іл.

12. www.ukrstat.gov.ua

13. www.industry.gov.ua

14. www.energy.gov.ua

15. www.minagro.gov.ua

16. www.nerc.gov.ua

17. www.customs.gov.ua

18. www.kmu.gov.ua

19. www.rada.gov.ua

20. www.google.gov.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів України за 2004-2006 роки

Додаток Б

Темпи приросту обсягів виробництва продукції легкої промисловості України за 2004-2006 років

Додаток В

Темпи приросту обсягів виробництва продукції целюзно-паперової, поліграфічної промисловості України за 2004-2006 років

Додаток Д