20385 (Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів), страница 3

Таким чином, каналізаційна система не в усьому відповідає вимогам ДБН.

Визначаємо необхідний об'єм аварійного резервуара:

V_рез. = N_п•n_ст•t = 200∙2∙2 = 800 л.,

де n_ст = 2 л/(чол∙добу) - добова норма стоків на одну людину; N_п =200 чол. - кількість тих, що переховуються в сховищі, і = 2 доби мінімальний термін життєзабезпечення сховища при роботі його в автономному режимі.

Необхідно встановити станцію для перекачування стічних вод, установити аварійний резервуар для збору стоків у приміщенні санвузла, підготувати запасні ємності для збору нечистот.

Система електропостачання.

Виходячи з характеристик ТДЦ і СРЗ у цілому, оцінимо відповідність системи вимогам ДБН:

1) електроенергією сховище ТДЦ забезпечується від підстанції заводської мережі та від групової захищеної дизель-електростанції (ДЕС);

2) завод забезпечується електроенергією від декількох джерел: від ГЕС; у випадку припинення подачі електроенергії від ГЕС, завод забезпечується енергією від міський ТЕЦ і підприємства електромереж (ПЕС);

1. електросистеми - підземні, заглиблені на глибину 0,7 м, закільцьовані.

2. пристрою для автоматичного відключення електромереж немає;

5) електрозабезпечення сховища ТДЦ можливе від групової захищеної дизель-електростанції (ДЕС).

Виходячи з вище сказаного, в сховище ТДЦ необхідно встановити пристрій для автоматичного відключення електромережі в цілому і її окремих ділянок, також необхідно встановити місцеві засоби освітлення (акумуляторні світильники і т.д.).

Система опалення.

Повинна входити до мережі опалювальної системи об'єкта (будівлі) у вигляді самостійного відгалуження і мати вимикальну арматуру.

Сховище забезпечується теплом від заводської котельні, в усіх виробничих будівлях опалення центральне. Необхідно встановити пристрій відключення арматури при заповненні сховища людьми.

Система зв'язку.

Сховище необхідно обладнати телефонним зв'язком і гучномовцями, з'єднаними з міською і об'єктовою радіотрансляційними мережами. Так як в сховищі присутній пункт управління ЦО, то виникає потреба в радіозв'язку.

2.5. Розрахунок потреби ТДЦ у додатковому сховищі.

Вибір типу захисного спорудження по ступені захисту.

Тип захисних споруджень для конкретного об'єкту повинний задовольняти вимогам забезпечення надійного захисту виробничого персоналу й економії засобів. Вибір типу захисних споруджень для об'єкта зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якій може виявитися об'єкт. Для цього, використовуючи результати розрахунків попереднього етапу, за знайденим значенням максимального надлишкового тиску ΔР_Ф= 22 кПа, очікуваного на об'єкті, визначають, у якій зоні можливих руйнувань знаходиться об'єкт, і вибирають тип захисного спорудження. При цьому виходять з того, що в зоні дії ударної хвилі в залежності від надлишкового тиску будуються сховища чи протирадіаційні укриття, а за межами зони дії ударної хвилі - - тільки ПРУ.

Розміщення захисних споруджень.

Захисні спорудження на об'єкті необхідно розміщати з урахуванням своєчасного укриття людей і мінімальної вартості будівництва. Досягти цього можливо при виконанні наступних вимог:

• захисні спорудження варто розташовувати в місцях найбільшого
  зосередження виробничого персоналу; радіус збору тих, що вкриваються в
  зоні дії ударної хвилі повинний бути таким, щоб забезпечувалося своєчасне
  укриття робітників та службовців по сигналу «Повітряна тривога», а радіус
  збору для ПРУ, розташовуваних за межами дії ударної хвилі, повинний
  забезпечувати укриття людей по сигналу «Радіаційна небезпека» до підходу
  радіоактивної хмари ядерного вибуху (до початку зараження);

• сховище варто розміщати в підвальних і цокольних поверхах будівлів і
  споруджень; сховище, що стоїть окремо повинно будуватися тільки при
  неможливості побудови вбудованих;

• ПРУ в межах дії ударної хвилі варто розміщати в підвальних і цокольних
  поверхах, а за межами її впливу - - у підвалах і підпіллях, а також на перших
  і цокольних поверхах будинків і споруджень і т.п.;

- вбудовані сховища варто розміщати по можливості під будинками
найменшої поверховості, а ті, що стоять окремо - - на відстані від будинків і
споруджень, рівній їх висоті;

- вбудовані сховища і ПРУ потрібно розміщати в будинках І і II ступеня
вогнестійкості з виробництвом категорій Г й Д по пожежній небезпеці;

- сховище необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних,
теплових і каналізаційних магістралей діаметром більш 200 мм і, крім того,
вони повинні бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і
дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємностей,
розташованих на поверхні чи землі в будинках і спорудженнях.

Розрахунок місткості захисних споруджень.

Загальна місткість захисних споруджень повинна відповідати кількості робітників та службовців об'єкта, що підлягають укриттю і визначається загальною сумою місць для сидіння і лежання. Місця по окремим сховищам розподіляються з урахуванням розташування робочих ділянок на території об'єкта і кількості тих, що вкриваються в радіусі збору, але, як правило, не менш 150 місць для одного сховища. Будувати сховище місткістю менше 150 місць економічно недоцільно.

Таким чином, проаналізувавши конкретний випадок і виходячи з всього вище сказанного, будуємо додаткове сховище класу А-ІV (відповідно до ДБН), що стоїть окремо (при неможливості побудови вбудованного) з мінімальною відстанню до найближчої будівлі 30 м. В данному випадку потрібно укрити 200 чоловік.

В сховищі повинно бути не менше двох входів, які розміщуються в протилежних кінцях сховища. При місткості сховища в 150 чол. допускається влаштовувати один вхід при ширині дверного прорізу 0,8x1,8 м, при цьому другим входом повинний бути аварійний (евакуаційний) вихід у виді тунеля з внутрішніми розмірами 1,2x2 м.

Для даного випадку (сховище на 200 чоловік) не передбачаються такі приміщення:

1. медичний пункт (влаштовується в сховищах на 900... 1200 чоловік);

2. тамбур-шлюз (влаштовується при одному із входів в сховищах місткістю 300 і більше чоловік).

Розрахунок площі основних приміщень.

Площа приміщення для тих, що переховуються:

S_п = N_п∙n_п + S_сп = 200∙0,5+2 = 102 м²,

де N_п=200 чол. - кількість тих, що переховуються в сховищі; n_п =0,5 м /чол.. (при 2-х ярусних лавках-нарах) - норма площі підлоги приміщення на одну людину, яка переховується в сховищі; S_сп =2 м² - площа санітарних постів (СП).

Площа пункту управління:

S_{п у}= N_пу∙n_пу = 12∙2 = 24 м²,

де N_пу =12 чол. - кількість людей, що працюють у ПУ;

n_пу =2 м²/чол. - норма площі підлоги приміщення на одну людину, що працює в ПУ.

Загальна площа основних приміщень (з урахуванням необхідної площі для санітарного поста):

S_осн. = S_п + S_{п у} = 102+24=126 м²

В приміщенні для тих, що переховуються необхідно встановити 2-ярусні лавки-нари, які забезпечують 80% місць для сидіння (200∙0,8=160 місць) і 20% місць для лежання ( 200∙0,2=40 місць). При нормі 0,45x0,45 м на одне місце для сидіння в сховищі необходимо встановити 200∙0,2 = 40 2-ярусних лавок-нар довжиною 1,8 м (нижній ярус для сидіння на 4 місця, верхній -одне місце для лежання).

Розрахунок площі допоміжних приміщень.

Площа приміщення для зберігання продуктів:

S_пр. = 5+(212-150)/50 = 6,24 м².

Площа всіх інших допоміжних приміщень:

S_ін. = 212∙0,15 = 31,8 м²,

Загальна площа допоміжних приміщень = 38,04 м².

Визначення необхідної висоти приміщень сховища.

Загальна площа сховища = 164,04 м²

Об'єм приміщень сховища = 212∙0,15 = 318 м³

Висота приміщень сховища = 318/164,04 = 1,94 м.

Отримана висота приміщень нас не задовольняє, так як відповідно до норм при встановленні 2-ярусних лавок-нар висота має бути в межах від 2,15 до 2,9м.

Отже приймаємо висоту 2,15 м. по нормам.

2.6. Схема додаткового сховища приведена в Додатку В.

РОЗДІЛ 3.

Визначення необхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОГД

При плануванні й організації РВР на ОГД потрібно визначити види і обсяги робіт, розробити проект відновлення зруйнованих елементів, підготувати робочу силу та матеріально-технічне забезпечення. Роботи виконуються на базі внутрішніх можливостей і місцевих ресурсів з урахуванням змушених відхилень від прийнятих будівельних, технічних та інших норм мирного часу.

РВР зводяться до середнього відбудовного ремонту й орієнтовано можуть бути проведені протягом 1-4 тижнів.

Для нашого випадку ми обираємо строк проведення РВР - чотири тижні.

Визначимо обсяг ремонтно-відбудовних робіт:

W = GF тис.грн.;

W = 1760∙0,3 = 528 тис.грн.;

де G – відносна величина збитку в залежності від характеру руйнувань;

F – балансова вартість основних виробничих фондів (F = F_б + F_т + F_е, де F_б – виробничі будівлі; F_т – технологічне устаткування; F_е – енергетичне устаткування).

Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР, визначається із залежності:

R = W/N = G F/N;

R = 528/7*12=912 чол.

Завод може виділити робочої сили:

R=3015*0,3=905 чол.

де N – норма виробітку на одного працівника за рік, тис.грн.;

N = 7000 грн./рік.

Час, необхідний для виконання РВР, визначаємо наступним чином:

T₁ =12 R/R₁ при T₁>T,

T₁ =12∙912/905 = 12,1 год.

де Т –директивний час, необхідний для виконання РВР, встановлений відповідним міністерством (відомством), год.; R₁ – кількість робочої сили, яка виділяється для виконання РВР; 12 – тривалість робочої зміни воєнного часу, год.

Потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВР визначається:

Q = Wg,

Q = 528∙0,65 = 343,2 тис.грн.

де g – норма витрат матеріалів, виробів, устаткування (будівельне, сантехнічне, технологічне устаткування, електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн.грн.

Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах, виробах, устаткуванні визначимо:

Q₁ = Q₂ / Q ∙ 100,

Q₁ = 1232 / 343,2 ∙ 100 = 358,97 тис.грн.

де Q₂ – кількість матеріалів, що збереглися на ОГД і можуть бути використані для виконання РВР (за видами робіт), %.

Висновок:

Отже, внаслідок виникнення середніх руйнувань на нашому заводі, ми можемо зробити висновок, що для відновлення промислового устаткування, техніки, транспортних засобів необхідне проведення середнього ремонту; а для будинків та споруд – капітального ремонту. Для виконання робіт потрібно за підрахунками приблизно 912 чоловік, а завод може виділити лише 905 чоловік. Отже, нам необхідно зупинити діяльність допоміжних цехів.

РОЗДІЛ 4.

Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху СРЗ в особливий період

На підставі виконаних досліджень та розрахунків, ретельного вивчення характеристики ТДЦ визначаємо заходи, які необхідно провести для підвищення стійкості його роботи в особливий період. Указуємо час проведення заходів: мирний час, при загрозі нападу агресора, за сигналом "Повітряна тривога".

Перелік заходів:

1 . Захист робітників та службовців і членів їх сімей:

Час проведення

1.1. Забезпечення найбільшої робочої зміни сховищами та персоналу, що обслуговує установки з безперервним технологічним процесом, індивідуальними захисними спорудами на території об'єкта (побудувати додаткове сховище, що стоїть окремо на 200 чоловік).	МЧ
1.2. Планування та підготовка евакозаходів.	ЗН
1.3. Забезпечити ЗКЗ робітників, службовців (170 чол.) та 3І3 - 32 чол., членів їх сімей (212 чол.).	МЧ
1.4. Навчання застосуванню ЗКЗ та діям в НС усіх робітників, службовців та членів їх сімей.	МЧ
1.5. Оповіщення про загрозу і виникнення НС та постійне інформування про стан, що складається.	ЗН
1.6. Навчання і підготовка керівників та сил ІДО об'єкта до проведення АРіНР.	МЧ
1.7. Приведення до готовності сховищ.	ЗН
1.8.Герметизація приміщень цехів та інших споруд (зачинення дверей, вікон, вентиляційних шахт та ін.)	ЗН
1.9. Укриття робітників та службовців у сховище.	ПТ
1.10. Розосередження робітників і службовців та евакуація членів їх сімей у заміську зону.	ПТ

2. Підвищення стійкості управління виробництвом та ЦО об'єкта:

2.1. Організація управління виробництвом та ЦО об'єкта з ПУ в сховищі.	ПТ
2.2. Підготовка взаємозамінюваності керівного складу.	ЗН
2.3. Обладнання сховища телефонним зв'язком і гучномовцями, з'єднаними з міською і об'єктовою радіотрансляційними мережами, налаштування радіозв'язку (присутній пункт управління ЦО).	МЧ
2.4. Створення двох груп керівного складу (по змінах).	ЗН
2.5. Розробка всієї технічної, виробничої, технологічної та іншої необхідної документації на мікрофільмах і зберігання її у сейфах на ПУ .	ЗН

3. Підвищення стійкості будівель та споруд:

3.1. Підсилення окремих елементів і конструкцій будівель (споруд) шляхом використання нових більш міцних та легких матеріалів.	МЧ
3.2. Підсилення елементів несучих конструкцій та їх зв’язків установленням каркасів, підкосів та ін.	МЧ
3.3. Зменшення прогонів несучих конструкцій встановленням додаткових опор, колон та ін.	МЧ
3.4. Закріплення додатковими відтяжками високих споруд (труб, веж, вишок та ін.)	МЧ

4. Захист технологічного обладнання:

4.1. Міцне закріплення на фундаментах.	МЧ
4.2. Розміщення нестійкого до ударних впливів цінного та унікального обладнання в міцних, заглиблених або підземних спорудах.	ЗН
4.3. Підготовка індивідуальних захисних пристроїв до використання (розміщення їх біля цінного та унікального обладнання).	ЗН
4.4. Створення необхідних запасів найбільш уразливих деталей, вузлів агрегатів тощо.	МЧ
4.5. Забезпечити обладнання автоматами, що вимикають; контрольними, сигнальними та запобіжними приладами	МЧ
4.6. Улаштування стопорних (закріпляючих) засобів для цехового підйомно-кранового обладнання.	МЧ

5. Підвищення стійкості комунально-енергетичних мереж (КЕМ):

5.1. Збільшення міцності трубопроводів установленням ребер жорсткості, хомутів, що з'єднують їх в один пучок, та ін.	МЧ
5.2. Обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої ділянки або всієї мережі цілком.	МЧ
5.3. Забезпечення автоматичного переходу постачання від основного на аварійне без припинення надання електроенергії споживачам	ЗН
5.4. Переведення повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) на підземні або розміщення їх поза зоною можливих сильних руйнувань.	МЧ
5.5. Встановлення місцевих засобів освітлення (акумуляторні світильники і т.д.	МЧ
5.6. Обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стінах (перекриттях) будівель та споруд.	МЧ
5.7. Спорудження на території об'єкта водоймищ та резервуарів з запасом чистої води (у вбудованому сховищі ТДЦ передбачити додатковий резервуар на 1270 л).	МЧ
5.8. Забезпечення можливості герметизації артезіанських свердловин, шахтних колодязів та резервуарів з водою.	МЧ
5.9. Забезпечення можливості передачі води з промислових до комунальних систем із дотриманням установлених санітарних норм.	МЧ
5.10. Спорудження в районі розміщення газорозподільних станцій для створення запасів газу в підземних резервуарах газгольдерів постійного тиску.	МЧ
5.11.Забезпечення газопостачання об'єкта (міста) від двох незалежних газопроводів з дублюванням вводів.	МЧ
5.12.Забезпечення теплопостачання (гаряча вода, пара) не менше ніж від двох джерел: зовнішнього (міська ТЕЦ) та внутрішнього (об'єктова котельня	МЧ
5.13. Обладнання вбудованого сховища станцією для перекачування стічних вод, встановлення аварійного резервуару для збору стоків у приміщенні санвузла.	МЧ
5.14. Обладнання виведення для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі до об'єкта яри та інші природні й штучні заглиблення або у зливну мережу (у разі виходу з ладу об'єктових або міських систем каналізації).	МЧ

6. Забезпечення надійності матеріально-технічного постачання:

6.1. Установлення стійких зв'язків з постачальниками пального, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, необхідних для функціонування ОГД;	МЧ
6.2. Створення гарантійних (що забезпечують роботу об'єкта при частковому порушенні постачання) та аварійних запасів (що використовуються при повному порушенні постачання та загрозі зупинки виробництва	МЧ

7. Підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах впливу РР, ОР, НХР та БЗ

7.1. Обладнання в цехах фільтровентиляційної системи.	МЧ
7.2. Встановити додатковий охолоджувач повітря	МЧ
7.3. Обладнати вбудоване в ТДЦ сховище 1 регенеративною установкою РУ 150/6 та встановити 2 додаткових електроручний вентилятори ЗРВ-72-2.	МЧ
7.4. Своєчасне оповіщення про загрозу впливу РР, ОР, НХР та БЗ.	ЗН
7.5. Виконання заходів щодо захисту виробничого персоналу.	ЗН
7.6. Створення запасів дезактивувальних, дегазувальних та дезінфекційних речовин і підготовка технічних засобів для їх використання.	МЧ

8. Виключення або обмеження впливу інших вражаючих факторів:

8.1. Заміна технологічного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факторів.	ЗН
8.2. Вивезення та зберігання наднормативних запасів речовин, що викликають повторні враження, на безпечній відстані від об'єкта	ЗН
8.3. Встановлення у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалізують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі,).	ЗН

9. Підвищення протипожежної стійкості:

9.1. Регулярне очищення території від предметів, що легко спалахують, та відходів.	МЧ
9.2.Зруйнування малоцінних споруд, що легко спалахують(заміна на негорючі).	ЗН
9.3. Зберігання ПМР та інших вибухо- і пожежонебезпечних речовин на відокремленій території в підземних сховищах.	МЧ
9.4. Обладнання цехів (приміщень) пожежною сигналізацією та автоматичними лініями і засобами гасіння пожеж.	МЧ
9.5. Обладнання в системі водопостачання пожежних гідрантів та розміщення їх на території, що не завалюється.	МЧ
9.6. Зміна дерев'яних конструкцій будівель та споруд на ті, що не горять (металеві), або вогнезахисне пофарбування та обмазування при неможливості швидкої їх заміни.	ЗН

10. Світломаскування об'єкта у воєнний час:

10.1. Розробка плану заходів щодо режимів часткового та повного затемнення об'єкта.	МЧ
10.2. Організація постійного чергування на ЦДП та введення режиму часткового затемнення (зниження загального освітлювання об'єкта, підготовка заходів щодо маскування виробничого та транспортного світла), контроль його ефек­тивності.	ЗН
10.3. Обладнання та підготовка світломаскування внутрішнього освітлення в будівлях (штор, щитів, віконниць, жалюзі тощо).	ЗН
10.4. Обладнання центрального диспетчерського пункту (ЦДП) та пункту централізованого вимикання зовнішнього освітлення.	ЗН
11 . Захист суден (кораблів), що будуються та ремонтуються
11.1. Забезпечення плавучості та спуск на воду (вивід з доку).	ЗН
11.2. Вивід з території об'єкта за межі ЗМР.	ЗН
11.3. Приведення до дії ділянки добудови та організацію роботи.	ЗН
11.4. Забезпечування стійкості роботи ділянки добудови та захисту її виробничого персоналу.	ЗН

0