19474 (Особливості обліку розрахунків з дебіторами на ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Особливості обліку розрахунків з дебіторами на ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "бухгалтерский учет" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "бухгалтерский учет и аудит" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "19474"
Текст 2 страницы из документа "19474"
Величина дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами, які можна поділити на внутрішні та зовнішні.
Таблиця 1.3 - Зовнішні та внутрішні фактори
Зовнішні | Внутрішні | |
1 | 2 | |
1.Стан економіки країни: спад виробництва збільшує розміри дебіторської заборгованості | 1.Кредитна політика підприємства: неправильне встановлення строків і умов надання кредитів, а також критеріїв кредитоспроможності та платоспроможності клієнтів, ненадання знижок при довгостроковій оплаті ними рахунків, невраховані ризики можуть призвести до різкого зростання дебіторської заборгованості | |
2.Стан розрахунків у країні: криза неплатежів призводить до зростання дебіторської заборгованості | 2.Види розрахунків: використання розрахунків, які гарантують платіж, скорочує розміри дебіторської заборгованості | |
3.Ефективність грошово-кредитної політики НБУ: обмеження емісії викликає нестачу готівки та ускладнює розрахунки | 3.Стан контролю за дебіторською заборгованістю | |
4.Рівень інфляції: у разі високої інфляції дебітори не поспішають позбавитись боргів: чим пізніший строк сплати боргу, тим менша його сума | 4.Професіоналізм менеджера, який займається управлінням дебіторською заборгованістю підприємства | |
5.Вид продукції-якщо сезонна продукція, дебіторська заборгованість зростає | 5.Інші фактори |
2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
2.1 Облік поточної дебіторської заборгованості
Методологічні засади щодо облікового відображення дебіторської заборгованості та розкриття у фінансовій звітності інформації, яка її характеризує, визначені у Положенні (стандарти) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».
Норми цього Положення (стандарту) розповсюджуються на всі підприємства, організації та юридичні особи, незалежно від форм власності. Застосування цих норм повинно враховувати особливості оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, як встановлено іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Застосування єдиної методології бухгалтерського обліку для відображення дебіторської заборгованості обумовлює потребу загального підходу до розуміння окремих категорій, що її характеризують і можуть розглядатися як класифікаційні її ознаки.
Поточна дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. Можна визначити два головних види поточної дебіторської заборгованості: товару і нетоварну (неопераційну).
Операції називаються товарними, якщо йдеться про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт, послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт та надання послуг.
Планом рахунків передбачені рахунки як для розрахунків з покупцями і замовниками (активний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»), так і для розрахунків з постачальниками і підрядниками(пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»).
Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Нетоварна (або не операційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто операцій інших, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.
Для правильного використання поділу дебіторської заборгованості важливо прийняти до уваги ще одну обставину. Деякі господарські операції можуть супроводжуватися одночасним виникненням довгострокової і поточної дебіторської заборгованості.
Виникнення дебіторської заборгованості одночасно за двома ознаками має місце під час формування сільськогосподарськими підприємствами матеріально-технічної бази, тобто – матеріальних необоротних активів в формі фінансової оренди.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» визначено, що чисті інвестиції орендодавця фінансову оренду будуть відображені у складі довгострокової дебіторської заборгованості. Одночасно нараховані лізингові платежі, які є компенсацією частини вартості основних засобів, та відсотки за фінансовою орендою будуть відображені в обліку орендодавця як поточна дебіторська заборгованість може слугувати продаж окремих об’єктів основних засобів з оплатою в строк, що перевищує продаж цінностей в кредит, надання позики для індивідуального будівництва, що можна розглядати в цілому як довгострокове зобов’язання крім тієї частини, що має бути погашена в звітному періоді.
Бувають інші випадки, коли господарська операція веде до утворення довгострокової заборгованості, а з часом певні її суми або повна вартість будуть переведені до поточної. Прикладом такої операції м цінностей в кредит, надання позики для індивідуального будівництва, що можна розглядати вцілому як довгострокове зобов’язання крім тієї частини, що має бути погашена в звітному періоді.
Для обліку товарної та нетоварної поточної дебіторської заборгованості використовують такі рахунки 3-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку.
1. Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» призначається для обліку товарної дебіторської заборгованості. За дебетом відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації. За кредитом відображається сума платежів, які надійшли на рахунки підприємств. Відображається у звітності: Баланс (ф. №1), рядок 161.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має два субрахунки:
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.
Продаж товарів, робіт або послуг відображається записом:
Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
К-т 70 «Доходи від реалізації»
На суму ПДВ:
Д-т 70 «Доходи від реалізації»
К-т 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки за податками на додану вартість»)
За кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається погашення дебіторської заборгованості.
2. Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» призначено для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, за відшкодування завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями, строк оплати яких припадає на поточний або наступний господарський рік. За дебетом відображається при виникненні (збільшенні) поточної дебіторської заборгованості. За кредитом відображається погашення чи списання дебіторської заборгованості. Відображається у звітності: Баланс (ф. №1), рядки 170-210.
3. Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» призначений для обліку резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення. За дебетом відображається списання сумнівної заборгованості. За кредитом – створення резерву сумнівних боргів. Відображається у звітності: Баланс (ф. №1), рядок 162.
Підставою для здійснення розрахунків із покупцями є договір, в якому визначаються обов’язки сторін щодо виконання умов договору. Крім договорів, обов’язковою умовою відображення операцій у бухгалтерському обліку є наявність первинних документів.
Побудова аналітичного обліку має забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою не настав, а також про заборгованість, не сплачену в строк. Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.
Аналітичний облік за цими рахунками ведеться в оборотних відомостях 3.1.
3.1 Відомість за дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Ведення зазначених облікових регістрів здійснюється із застосуванням основних принципів журнально-ордерної системи.
Відповідно до п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (сальдо рахунка 36, 37) визнається активом за умови, що існує імовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод і що сума заборгованості може бути вірогідно визначена. Для обліку векселів одержаних використовують: субрахунок 162 «Довгострокові векселі одержані»; рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані».
На субрахунку 162 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.
На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та іншими операціями, яка забезпечена векселями.
Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:
341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті» ;
342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».
За дебетом рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» відображається отримання векселя за продані товари, (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості.
Аналітичний облік на субрахунку 162 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем. Використовується Відомість 3.4 за дебетом рахунків обліку векселів: 34, 51, 62.
Продаж отриманих векселів фінансовим установам та банкам називається дисконтуванням векселя.
Продаж векселя дає векселі одержувачу можливість раніше отримати гроші за реалізовані товари та утворює умовне зобов’язання перед третьою стороною.
Умовні забезпечення обліковуються на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» й розкриваються у Примітках до фінансових звітів.
Одержані векселі зберігаються підприємством самостійно або здаються на збереження банку, в регістрах аналітичного обліку робиться помітка про відповідний документ, одержаний від банку. Суми винагороди, сплачені банку за послуги зі зберігання векселів, відносяться на рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».
У процесі діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією товарів, робіт та послуг. Для розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями та іншими операціями використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Відомість 3.5 за дебетом рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями».
За дебетом рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.
Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має такі субрахунки:
371 «Розрахунки за виданими авансами»;
372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;
374 «Розрахунки за претензіями»;
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;
376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»;
377 «Розрахунки з іншими дебітори».
Аналітичний облік на субрахунках ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості , термінами її виникнення й погашення. Розглянемо особливості обліку на цих субрахунках.
Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовується субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».
За дебетом субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи за проміжними рахунками.
За кредитом субрахунку 371 обліковуються суми, погашені зарахуваннями при розрахунках за поставлені матеріали, товари, використані роботи, суми авансів, які повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо.
В таблиці 3 наведені слідуючи приклади кореспонденцій з обліку розрахунків з постачальниками і покупцями, підрядниками і замовниками, різними дебіторами та поточними зобов’язаннями (рахунки № 36, 37, 63).
У процесі діяльності підприємства мають місце господарські операції, пов’язані з видачею грошей підзвітними особам. Службовці отримують грошові кошти для різних цілей – закупівлі запасів, матеріалів, товарів, поїздок у відрядження та ін.
Видача під звіт грошових коштів підзвітним особам та строки подання звіту перед підприємством регламентуються Порядком ведення касових операцій у національній валюті України.
Норми відшкодування витрат на відрядження встановлені постановою Кабінету Міністрів України.
Видача готівки проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими ід звіт сумами.
Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському обліку використовується рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом – суми, які підтверджені у звіті та документами, а також повернені невикористані суми.
Аналітичний облік на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться за кожною підзвітною особою та кожним отриманим авансом окремо. Сальдо субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» може бути як дебетовим, так і кредитовим. У Балансі сальдо за субрахунком відображують розгорнуто: дебетове сальдо – у складі оборотних активів у рядку 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість», кредитове сальдо – у складі поточних зобов’язань у рядку 610 «Інші поточні зобов’язання».
На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню. За дебетом рахунка відображається нарахування дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення.