19296 (Облік виробничих запасів та ефективність їх використання на підприємстві), страница 7

Залишок матеріалів за даними попередньої інвентаризації + Надійшло за даними документів – Залишок матеріалів за даними інвентаризації на кінець місяця.

Спосіб аналітичних розрахунків найчастіше використовується у харчовій, хімічній промисловості, в кольоровій металургії, де з вихідної сировини отримують продукцію, вихід якої, в сою чергу, залежить від вмісту корисних речовин у сировині.

Сутність способу полягає в тому, що при більшому вмісті корисних речовин у сировині при її переробці завжди отримують більше продукції, ніж із сировини з базовим вмістом таких речовин. Якщо не враховувати цей фактор, то підприємство отримає більше продукції з переробленої речовини, а безконтрольність може спричинити її привласнення.

Додаток З

На першому етапі проводиться аналіз складових виробничих запасів у минулому періоді, основною метою якого є виявлення забезпеченості виробництва певними видами виробничих запасів і проведення оцінки ефективності їх використання.

На даному етапі повинні бути враховані всі складові виробничих запасів з урахуванням особливостей господарювання підприємства, і при цьому за основу необхідно взяти нормативно-законодавчу базу України, а саме П(С)Б0 9 «Запаси». Важливо розрахувати наявність виробничих запасів на підприємстві, їх загальну вартість та питому вагу кожної із складових.

Далі проводиться аналіз структури запасів у розрізі окремих видів та основних груп, виявляються можливості сезонних коливань протягом року. Але даний аналіз може проводитись лише безпосередньо на підприємстві за наявності великого обсягу достовірної інформації про запаси. Бажано проводити даний аналіз із допомогою ЕОМ та використанням спеціальних програм, призначених для управління запасами, але якщо таких немає, то це можна зробити і в Microsoft Excel. Проведення робіт дає можливість визначити ефективність використання запасів, яка оцінюється показниками оборотності.

Наступною процедурою є розрахунки ефективності використання матеріальних ресурсів вже у контексті того, наскільки вміло підприємство використовує наявні потужності. Тут важливі такі показники, як матеріаловіддача, матеріаломісткість продукції та її прибутковість.

Після проведення досконалого аналізу виробничих запасів за минулий період спеціалісти повинні перейти до наступного другого етапу методики управління запасами.

Другий етап передбачає визначення цілей формування запасів.

Вивчення та систематизація багатьох праць з питань управління запасами на підприємстві дає можливість виділити три основні цілі, задля яких створюються запаси на підприємстві, а саме:

• забезпечення поточної виробничої діяльності;

• забезпечення поточної збутової діяльності;

• можливість мінімізації ціни на готову продукцію та оптимізації витрат, які пов'язані з формуванням запасів.

Третій етап — оцінка основних факторів, які виникають в процесі формування запасів, можливість їх ігнорування або ж необхідність пильного стеження за ними. Проведені дослідження показують, що виділяють три концепції, згідно з якими розглядаються фактори, що здатні впливати на процес формування запасів на підприємстві. До них відносять: раціоналістична, маркетингова та логістична. Даний етап є досить важливим, адже в результаті його здійснення фахівці з управління запасами зможуть виявити існуючі недоліки формування запасів та запропонувати реальні шляхи та резерви покращення існуючої методики управління, а також можливість скорочення витрат під час формування та утримання запасів.

Наступний четвертий етап передбачає виявлення резервів економії витрат під час формування запасів. На даному етапі повинні плануватися обсяги та асортимент виробництва, а потім на основі розроблених планів обґрунтовуватись доцільність створення певних обсягів кожного виду запасу.

Визначивши плановий обсяг виробництва та необхідний обсяг виробничих запасів, ми можемо виявити певні резерви економії витрат за рахунок, наприклад, збільшення партій закупівель відповідних видів запасів з наданням при цьому певних знижок від постачальників, зменшення числа посередників під час закупівель, зменшення умовно-змінних витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва тощо.

Даний етап здійснюється для кожного підприємства індивідуально та враховує всі тонкощі господарської діяльності.

На п'ятому етапі розраховуються витрати підприємства, які пов'язані з формуванням виробничих запасів.

Якісно проведений п'ятий етап сприяє повному використанню виробничих потужностей підприємства, підвищенню його ефективності та оптимізації витрат під час формування запасів.

На шостому етапі розраховується оптимальний обсяг поставки виробничих запасів.

Для оптимізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей використовується ряд моделей, найбільш розповсюдженими серед яких є:

• модель економічного розміру замовлення,

• модель виробничого замовлення,

• модель з кількістю, яка дисконтується, та модель замовлення із резервним запасом .

Кожна з наведених моделей має свої переваги та недоліки, а також певні пріоритети для окремо взятої галузі господарювання.

Сьомий етап передбачає нормування виробничих запасів. Розрахунок нормативів повинен здійснюватися по всіх складових виробничих запасів і обов'язково порівнюватися з нормами виробничого споживання. Що дасть можливість, з однієї сторони, здійснювати вплив на величину зазначених показників, а з іншої, не створювати зайвих запасів на підприємстві.

Розраховувати нормативи запасів бажано в натуральних вимірниках, тому що у вартісному вираженні будуть присутні значні похибки, що пов'язано із значними коливаннями цін на створювані сировинно-матеріальні ресурси, а також впливом інфляції.

Однією із помилок на підприємствах є те, що нормування запасів здійснюється лише по основних складових виробничих запасів, а це спричиняє створення зайвих, залежалих запасів на складах.

Восьмий етап передбачає побудову ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві. Основною задачею таких систем, які є складовою частиною оперативного фінансового контролінгу підприємства, є своєчасне розміщення замовлень на поповнення запасів і втягування у виробничий процес зайво сформованих виробничих запасів.

Вибір системи контролю запасів багато в чому залежить від параметрів контролю, які є загальноприйнятими на підприємстві, а також потребує певних знань та навичок спеціалістів.

У країнах з розвиненою економікою широкого розповсюдження набула система або метод контролю за рухом запасів, який отримав назву ABC. Дана система контролю передбачає розподіл всієї сукупності товарно-матеріальних запасів на три категорії, виходячи з таких параметрів, як вартість, обсяг, періодичність витрачання і втрачені вигоди від нестачі запасів, а також виникнення інших негативних наслідків від збоїв у виробничому процесі, які будуть відображатися на фінансових результатах підприємства тощо.

Отже, доцільність використання однієї із систем контролю за запасами здійснюється безпосередньо на підприємстві, при цьому повинні враховуватися особливості та можливості господарської діяльності підприємства.

Останнім дев'ятим етапом є планування виробничих запасів на підприємстві з використанням автоматизованих систем управління.

Даний етап є завершальним і повинен здійснюватися на основі попередніх етапів. Найбільш розповсюдженими системами у виробництві є планування потреб матеріалів MRP та MRP II (планування виробничих ресурсів). Застосування даних систем потребує великої кількості детальної інформації, яка систематизується і вводиться в певні програмні продукти.

Ефект від впровадження даних систем буде тоді, коли відповідальними за їх роботу будуть не прості працівники, а ті, які пройшли спеціальні курси з даних програм і знають тонкощі роботи з ними. Тому керівники підприємства не повинні економити на підвищенні кваліфікації своїх кадрів, адже це може відбитися на діяльності підприємства в майбутньому.