18997 (Аудит аудиту готівково-розрахункових операцій), страница 4

Аудитору слід встановити, чи визначено коло осіб, що мають право одержувати підзвітні суми. Далі аудитор вимагає здавання у бухгалтерію авансових звітів. До осіб, які не звітували за одержані гроші у підзвіт, застосовують заходи щодо погашення заборгованості з нарахованої заробітної плати або через суд чи прокуратуру. Крім того, аудитор з'ясовує, чи не було випадків видачі авансів за наявності заборгованості за попередньо одержані суми або видачі грошей особам, які не числяться у штаті. Також слід перевірити, чи не видавався аванс у розмірі, що значно перевищує потребу. З виторгу видавати аванс у підзвіт не дозволяється. Аудитор звіряє аналітичний і синтетичний облік з рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами", потім розпочинає суцільну перевірку документів.

Термін відрядження визначається керівником, але має становити не більше 30 календарних днів в Україні, 60 днів — за кордон. Крім того, за наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати на проїзд туди і звідти (у тому числі багаж); на побутові послуги (прання, чистка, ремонт одягу, білизни, взуття), але не більше 10 % добових за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях до 50 % вартості місця; на службові телефонні переговори — за узгодженням із керівником. Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах 1-4 групи тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1-2 категорії на суднах річкового флоту і літаком І класу відшкодовуються з дозволу керівника підприємства згідно з наданими проїзними документами. В інших випадках відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі).

Працівникам, що перебувають у відрядженні понад встановлені норми компенсації витрат при відрядженнях відшкодовуються також витрати на оплату ПДВ за придбані проїзні документи, користування у поїздах постільною білизною та найм житлового приміщення. За період тимчасової непрацездатності особі, що була у відрядженні, виплачується допомога за лікарняними листками, дні яких не включаються до строку відрядження.
Керівникам підприємств надано право у випадках, коли розмір витрат на службові відрядження відомий заздалегідь, проводити оплату вказаних витрат за згодою осіб, що їдуть у відрядження, без подання виправдувальних документів. Розрахунок виданої суми, підписаний керівником підприємства, зберігається у бухгалтерії підприємства. Посвідчення на відрядження подається у бухгалтерію без звіту.

На практиці трапляються порушення операцій, пов'язаних із закупівлями сільськогосподарських продуктів і сировини. Тому аудитору слід ретельно перевірити авансові звіти заготівельників і прикладені до них закупівельні квитанції, приймальні акти, відомості закупок тощо. Аудитори зіставляють копії квитанцій відносно номерів, дат, ціни і суми. Якщо є сумнівні документи, виїжджають на місце або надсилають письмовий запит.

2.2. Аудиторська перевірка ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт»

Аудиторською фірмою «Капіталъ» була проведена перевірка фінансової звітності за 2005 рік ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт» на основі Угоди № 111 від 01.09.2006 р. [дод. Ж].

Аудиторською фірмою «Капіталъ» провела аудиторську перевірку наступних фінансових звітів:

• «Баланс станом на 31 грудня 2005 року;

• «Звіт про фінансові результати за 2005 рік;

• «Звіт про рух грошових коштів за 2005 рік»;

• «Звіт про власний капітал за 2005 рік»;

• «Примітки до фінансової звітності за 2005 рік у довільній формі».

Відповідальність за ці фінансові звіти несе управлінський персонал підприємства. Аудиторською фірмою «Капіталъ» несе відповідальність за висловлення думки щодо фінансових звітів на підставі аудиторської перевірки. Аудиторською фірмою «Капіталъ» провела аудиторську перевірку згідно з« Стандартами аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, які використовуються в якості Національних стандартів аудиту в Україні. Ці стандарти зобов'язують Аудиторською фірмою «Капіталъ» планувати і здійснювати аудиторську перевірку з метою одержання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансових звіти не містять суттєвих заправлень.

Аудит включав перевірку шляхом тестування доказів, які підтверджують суми й розкриття інформації у фінансових звітах. Аудиторська перевірка ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт» включала також оцінку застосованих принципів бухгалтерського обліку й суттєвих попередніх оцінок, здійснюваних управлінським персоналом, а також оцінку загального подання фінансових звітів. Застосовуючи тестування аудитори перевірили інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на якому базується звітність. Під час перевірки було досліджено бухгалтерські принципи оцінки основних засобів, запасів та інших статей Балансу, використані керівництвом підприємства. Аудиторською фірмою «Капіталъ» вважає, що проведена аудиторська перевірка забезпечує обґрунтовану підставу для висловлення думки аудиторської фірми «Капіталъ».

Аудиторською фірмою «Капіталъ» не спостерігали за інвентаризацією наявних основних засобів станом на 01.12.05р., запасів та розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами (Наказ №90 від 26.10.05), оскільки дата інвентаризації передувала призначенню аудиторську фірму «Капіталъ» аудиторами підприємства, але аудиторська фірма «Капіталъ» покладається на професійне судження комісії підприємства, що виконувала функції внутрішнього аудиту. Як зазначено в Примітці 5 до фінансових звітів, у фінансових звітах не враховано резерв сумнівних боргів, що на думку аудиторів, не відповідає Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та є результатом рішення, прийнятого управлінським персоналом, це змусило нас висловити умовно-позитивну думку щодо фінансових звітів за цей рік.

На думку аудиторів, за винятком впливу відхилень, що вказані вище, фінансові звіти достовірно відображають інформацію згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт» станом на 31 грудня 2005 року, а також результати діяльності за 2005 рік згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні.

Не вносячи до аудиторського висновку застережень, в наступних пояснювальних параграфах аудиторська фірма «Капіталъ» звертає увагу на додаткову інформацію, висновок щодо якої надається згідно Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Міністерством юстиції України № 1664/10263 від 29 грудня 2004 року.

При веденні бухгалтерського обліку підприємство керується Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Наказом про облікову політику.

Активи підприємства на дату Балансу складають нематеріальні активи, основні засоби, відстрочені податкові активи, запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість та витрати майбутніх періодів. На думку аудиторів, інформація за видами активів розкрита підприємством, в основному, відповідно до вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Зобов'язання підприємства складають інші поточні зобов'язання; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. На аудиторську думку інформація про зобов'язання розкрита підприємством в основному відповідно до вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Власний капітал підприємства складає статутний капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал та нерозподілені прибутки. Сутністю корпоративного управління є система відносин між власниками акцій, управлінським персоналом, а також зацікавленими особами задля забезпечення (ефективної діяльності підприємства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин.

З метою захисту прав та законних інтересів акціонерів підприємство забезпечує комплексний, незалежний, об'єктивний та професійний контроль за фінансово-господарською діяльністю шляхом залучення незалежного зовнішнього аудитора та створення внутрішніх механізмів контролю. Вартість чистих активів підприємства на дату Балансу становить 1579,7 тис., що перевищує розмір статутного капіталу.

На думку аудитора, інформація про власний капітал розкрита підприємством відповідно до вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Концептуальною основою для складання фінансових звітів підприємства є Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зміст та форма Балансу станом на 31.12.2005 року, загальні вимоги до розкриття його статей, відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку

№ 2. Зміст та форма Звіту про фінансові результати за 2005 рік, загальні вимоги до розкриття його статей відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку

№ 3. Зміст та форма Звіту про рух грошових коштів за 2005 рік, загальні вимоги до розкриття його статей відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку

№ 4. Зміст та форма Звіту про власний капітал за 2005 рік, загальні вимоги до розкриття його статей відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку.

РОЗДІЛ 3.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Однією з головних цілей будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку та збільшення його вартості. Для вирішення цих задач необхідно отримати інформацію про джерела доходів, а також про те, які клієнти його забезпечують і чому, виявити ті ключові бізнес-процеси, на удосконаленні яких повинно сконцентруватися підприємство, щоб забезпечити приріст доходу та реалізацію корпоративної стратегії. У відповідності з цим у подальшому підприємство направляє інвестиції і організовує свою управлінську роботу.

У загальному вигляді проблема розвитку системи внутрішнього контролю на рівні будь-якого промислового підприємства полягає у вироблені комплексного, системного підходу і пов'язаних з ним методичних рішень, які б були здатні створити практичні умови для її впровадження та функціонування.

У ринковому конкурентному середовищі дана проблема набуває особливої актуальності, оскільки на злагоджене та ефективне ведення господарської діяльності визначальний вплив здійснює діюча система внутрішнього контролю. На ефективність роботи підприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, що описують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвитку системи внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, що сформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця в методиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основою для подальших прикладних досліджень з цього питання.

Побудова та організація системи внутрішнього контролю на підприємстві має залежити від:

• галузевої особливості суб'єкта господарювання, що організовує внутрішній контроль;

• впливу специфіки діяльності на побудову системи обліку на підприємстві;

• сезонних коливань в діяльності об'єкта;

• зовнішнього впливу на розвиток даної галузі;

• виробничих факторів;

• номенклатури продукції, що виробляється.

Для того, щоб правильно розробити план аудиту, необхідно отримати інформацію і уявлення про існуючі заходи внутрішнього контролю підприємства. При цьому аудитору необхідно врахувати дані, отримані ним під час вивчення середовища контролю і систем бухгалтерського обліку для визначення обсягу подальшого вивчення процедур внутрішнього контролю [21, 67].

Внаслідок того, що процедури контролю тісно взаємопов'язані з середовищем контролю і системою обліку, під час отримання аудитором уявлення про середовище контролю і систему обліку він отримує також певний рівень інформації щодо процедури контролю. Наприклад, при дослідженні системи бухгалтерського обліку грошових коштів, аудитору, як правило, стає відомо про здійснену перевірку по банківських рахунках. За звичайних обставин під час розробки загального аудиторського плану не вимагається розуміння аудитором абсолютно всіх внутрішніх процедур контролю підприємства, які використовуються для кожного затвердження фінансової звітності чи для кожної її позиції або кожної категорії операцій.

Тести на відповідність внутрішнього контролю здійснюються з метою отримання аудиторських доказів його ефективності: структури систем обліку і внутрішнього контролю, що означає наскільки ця структура попереджає, виявляє і своєчасно виправляє істотні помилки; функціонування внутрішнього контролю протягом всього періоду перевірки. Деякі процедури аудиту можна не планувати окремо як тести на відповідність внутрішнього контролю, але вони можуть дати аудиторські докази ефективності як структури внутрішнього контролю, так і її функціонування. Таким чином, ці процедури перевірки можуть служити для аудиту тестами відповідності внутрішнього контролю. Наприклад, під час вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю грошових коштів аудитор може отримати аудиторські докази ефективності контрольної перевірки рахунків банку шляхом опитування і спостереження

Відповідно до світових тенденцій все більша кількість підприємств переходять на систему внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, відомого як модель COSO. При цьому «ризик» визначають як можливість негативно вплинути на основні бізнес-процеси на підприємстві. Згідно з концепцією внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності початкове пов'язані специфічні ризики і повністю їх уникнути практично не можливо [20, 52]. Проте потрібна своєчасна ідентифікація цих ризиків і створення таких управлінських механізмів, які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу до допустимого рівня. Таким чином, внутрішній контроль – це та частина бізнес-процеса, яка забезпечує прийнятний для бізнесу рівень контрольованого ризику.

Необхідно виділити важливі характеристики внутрішнього контролю:

• внутрішній контроль являє собою процес досягнення цілі, а не самоціль;

• важливі не лише правила, процедура і регулюючі документи, але і люди, які здійснюють внутрішній контроль на всіх рівнях;

• від внутрішнього контролю власники і керівництво компанії можуть очікувати лише обґрунтування рівня досягнення поставленої цілі, але аж ніяк не абсолютної гарантії безпомилкової роботи;

• внутрішній контроль забезпечує досягнення поставленої цілі або декількох цілей у суміжних сферах діяльності підприємства.

Таким чином, внутрішній контроль – це процес, контрольований вищим органом підприємства, який визначає його політику (наприклад, радою директорів, яка представляє інтереси власників компанії), і здійснюється управлінським персоналом вищого рівня (менеджментом) і всіма іншими співробітниками в достатньому та обґрунтованому обсязі, що забезпечує досягнення підприємством наступних цілей:

• підприємство працює фінансово ефективно у відповідності із затвердженою стратегією;

• фінансова звітність повністю достовірна;

• бізнес-процедури організовані з максимальною ефективністю;

• необхідний рівень якості продукції, товарів, робіт, послуг досягнений;

• діяльність підприємства повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Процес організації внутрішнього контролю на підприємстві починається з етапу встановлення стандартів, тобто конкретних цілей, які підлягають змінам та мають часові границі. Для управління необхідні стандарти у формі показників результативності об'єкта управління для всіх його ключових областей. Всі стандарти, які використовуються для контролю, повинні бути обрані із багаточислених цілей та стратегій підприємства. На другому етапів організації внутрішнього контролю на підприємстві співставляються реально досягнуті результати із установленими стандартами, а керівництво підприємства визначає величину відхилення, в рамках якого відхилення від встановлених стандартів вважається нормальним [22, 101]. При цьому оцінка відхилень від стандартів має бути об'єктивною і здійснюватися висококваліфікованими експертами, які мають бути повністю незалежними від процесу та керівництва. Третій етап внутрішнього контролю – прийняття відповідних корекційних заходів. При цьому керівництво має змогу обрати самостійно одну з трьох ліній поведінки:

• нічого не змінювати (основна ціль чого полягає у тому, щоб досягти такого положення, при якому процес управління підприємством дійсно заставив би його функціонувати у відповідності із планом);

• ліквідувати відхилення (коректування, що проводиться, має бути напрямлене на ліквідацію дійсної причини відхилення, її смисл – зрозуміти дійсну причину відхилення та досягти повернення підприємства до правильної стратегії діяльності);

• переглянути стандарт (не всі відхилення від стандарту слід ліквідовувати, інколи самі стандарти можуть виявитися нереальними, тоді необхідні об'єктивні зміни стандартів).

Висновки, зроблені контролерами (аудиторами), повинні бути затверджені керівництвом підприємства. При цьому необхідно мати достатню обґрунтованість необхідних корегуюючих заходів.