16920 (Облікові регістри)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Індивідуальна робота з дисципліни “Спецсемінар”

на тему:

“Облікові регістри”

Рівне – 2008

План

Вступ

І. Теоретична частина

1. Облікові регістри в системі організації бухгалтерського обліку

1.1 Поняття та зміст облікових регістрів.

1.2 Загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку

2. Журнал 2. Облік грошових коштів та грошових документів

3. Журнал 3. Облік розрахунків довгострокових та поточних зобов’язань

4. Журнал 4. Облік необоротних матеріальних активів та фінансових інвестицій

5. Журнал 5. Облік витрат

6. Журнал 6. Облік доходів та результатів діяльності

7. Журнал 7. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язання

Висновок

Список використаної літератури

ІІ. Практична частина

Вступ

Ведення обліку завжди передбачає, що дані будь-якої господарської операції, відображені у відповідних документах, після їх належної перевірки мають бути записані в облікові регістри. Облікові регістри призначено для відображення, накопичення та зберігання облікових даних, вони представлені у вигляді спеціальних таблиць, які призначені для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

Облікові регістри можуть бути у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-орденів, машинограм тощо. Вони призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Облікові регістри зберігаються в папках або швидкозшивачах.

В облікових регістрах - бухгалтерських книгах, наприклад, Касовій книзі, всі сторінки мають бути зброшуровані й пронумеровані. На останній сторінці вказується кількість пронумерованих сторінок, ставляться підписи керівника підприємства, головного бухгалтера і печатка.

Облікові регістри - картки. Прикладом можуть бути картки кількісно - сумового обліку матеріалів. Картки не скріплюються між собою і зберігаються у спеціальних ящиках - картотеках.

Обов'язковим для всіх підприємств, установ та організацій є ведення Головної книги.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Підприємства й установи, що складають облікові регістри на машинозчитуваних носіях, зобов'язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів має здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерії, обчислювальної установки), одначе не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну звітність, наприклад, нарахування й виплату заробітної плати, складання бухгалтерської звітності, статистичної звітності, відповідних рахунків, декларацій.

Для синтетичного й аналітичного обліку господарських операцій підприємства, установи, організації застосовують облікові регістри, рекомендовані Державним комітетом з бухгалтерського обліку.

Відповідальність за правильність відображення господарських операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці регістри.

І. Теоретична частина

1. Облікові регістри в системі організації бухгалтерського обліку

1.1 Поняття та зміст облікових регістрів

Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Первинні документи упорядковуються для зберігання в архіві підприємства за належністю до журналу, в якому здійснено відповідні облікові записи.

Відповідно до положення про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку від 24.05.95 р. зі змістом № 88, визначено, що облікові регістри – носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Облікові регістри складаються щомісяця, підписуються виконавцем та головним бухгалтером, або особою відповідальною за ведення обліку на підприємствах.

Ведення облікових регістрів та користування документами первинного обліку здійснюється із застосуванням щонайменше коду класів рахунку та коду синтетичного рахунку.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях підсумки з яких переносяться з відповідних журналів.

Деталізацію аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємство самостійно може змінювати залежно від діяльності.

Аналітичні дані мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число кожного місяця.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць в залежності від характеру і змісту операцій.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

На документах, дані яких включені до облікових регістрів зазначаються номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка).

За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були представлені для запису та з відомостями.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або інші облікові регістри, роблять відповідну відмітку у відповідному рядку регістра.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинні здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання фінансової та статистичної звітності, податкової декларації та розрахунків.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них та використання необхідної інформації, визначаються відповідними нормативними документами.

1.2 Загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку

Журнальна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення даних первинних документів на відповідних рахунках із застосуванням їхньої кореспонденції безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

При цьому важливим методичним принципом є те, що аналітичний і синтетичний облік, хронологічне і системне групування даних, здійснюється в єдиній системі записів, оскільки журнали і відомості аналітичного обліку сконструйовані за шаховим принципом, тому подвійний запис операцій технічно здійснюється в журналах лише один раз.

Враховуючи що обліковий процес передбачає обов’язкову систематизацію всіх господарських операцій у регістрах аналітичного і синтетичного обліку є досить трудоємним, завдяки такому принципу досягається скорочення технологічного процесу трансформації господарських операцій через їх систематизацію за допомогою кореспонденції рахунків, які можна безпосередньо використовувати для складання фінансової та систематичної звітності.

Цим умовам найбільш відповідають форми регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2000 р. № 356.

Згідно методичних рекомендацій № 356, у регістрах бухгалтерського обліку узагальнюється інформація про наявність та рух активів, капіталу та зобов’язань, та факти фінансово-господарської діяльності підприємств та інших юридичних осіб незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, виду діяльності, здійснюється накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань, доходів, витрат та фінансового результату.

У журналах записи проводять за операціями, що реєструються за Кт одного основного синтетичного рахунку, а взаємозв’язок забезпечується за Дт іншого або іншого рахунку.

Застосування аркушів-розшифровок, що передбачені цією формою обліку, дає можливість групувати однорідні операції і записувати в журнал не кожну з них а загальний підсумок. Це досягається завдяки комбінуванню журналів, які надруковані у вигляді таблиць де підметом є Кт основних кореспондуючих рахунків, а присудком № запису, дати операцій, дата операції рахунку за Дт, що кореспондують з кожним із основних рахунків, зміст статей, назва субрахунків тощо.

За цим же принципом скомпоновані і відомості аналітичного обліку.

У журналах суміщено як правило відомості аналітичного і синтетичного обліку за єдиною системою записів, що дозволяє без додаткового групування здійснювати їх перенесення до Головної книги безпосередньо з цих регістрів.

Журнали побудовані з урахуванням вимог фінансової звітності, що дозволяє використовувати накопичену в них інформацію для складання встановлених форм звітності без додаткового групування даних.

До тих журналів, де їх обсяг не дозволяє відобразити всі необхідні аналітичні дані (Журнал 1, 3, 5, 5а), передбачені допоміжні відомості.

В цілому записи в облікових регістрах здійснюються в чіткій послідовності від первинних документів до Головної книги.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності.

Головна книга ведеться протягом календарного року.

Правильність записів у Головній книзі здійснюється шляхом підрахування суми оборотів і сальдо за усіма рахунками.

Суми дебетових і кредитових оборотів а також сальдо за Дт і Кт повинні бути рівні.

2. Журнал 1. Облік грошових коштів та грошових документів

Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.

Для відображення операцій, здійснених в національній і іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюють у валюті здійснення операцій. Для кожної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначають назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які є в касі підприємства (поштових марок, оплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Касові операції в Журналі 1 показуються як кредитові обороти за субрахунками 301 "Каса в національній валюті" та 302 "Каса в іноземній валюті".

Крім того, на підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки "Операційна каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".

Приймання і видавання грошових коштів, оформлення прибуткових і видаткових документів, ведення касової книги, складання звіту про касові операції здійснюються відповідно до Порядку ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.02.95р. №21 із змінами та доповненнями.

Записи в Журналі 1 і відомості 1.1 здійснюються підсумками за день на підставі звіту касира, що підтверджується доданими до нього документами.

Залишок грошових коштів в касі наводиться у відомості на початок та кінець місяця. Протягом місяця для контролю і оперативних даних використовуються дані про залишок коштів, наведені у звітах касира.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахунках в банку і можуть бути використані для поточних операцій.

Записи в Журналі 1 відображаються з кредиту рахунка 31 "Рахунки в банках" в дебет рахунків, а у відомості 1.2 - в дебет рахунка 31 "Рахунки в банках" з кредиту рахунків.

Записи в Журналі 1 і відомості 1.2 ведуться на підставі виписок банку за рахунками і доданими до них документами.

Групування сум для відображення в Журналі 1 і відомості 1.2 необхідних підсумків здійснюється шляхом підрахунку відповідних даних у виписках чи доданих до них документах згідно з наведеними у них бухгалтерськими проведеннями. Доцільно кореспонденцію рахунків проставляти як в банківських виписках, так і на документах.

Залишок коштів на розрахунковому рахунку в банку відображається у відомості 1.2 тільки на початок і кінець місяця. Протягом місяця для оперативного обліку використовуються дані про залишки коштів, що відображені у виписках банку.