Доходний підхід

• метод прямого визначення чистого доходу

• метод переваги в прибутку

• метод дисконтування

• метод капіталізації прибутку

• метод звільнення від роялті

Рис. 2.1 Методи оцінки вартості нематеріальних активів

Так, для оцінки нематеріальних активів у межах витратного підходу за певних умов пропонується використовувати метод виграшу в собівартості. Використання методів при ринковому підході можливе лише за умов наявності об’єктів-аналогів. При безоплатному отриманні, внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу, для забалансового обліку патентів, ліцензій, свідоцтв можливе використання методів оцінки доходного підходу: капіталізації прибутку і спрощених методів дисконтування. Метод звільнення від роялті може застосовуватись у забалансовому обліку для оцінки вартості ліцензій.

Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів аудиторськими фірмами повинна здійснюватися за програмою, яка передбачає послідовні стадії виконання певних робіт (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Послідовність оцінки вартості нематеріальних активів

Для оцінки вартості прав на товарні знаки можливе застосування методу вартості створення. Розрахунок було проведено згідно методичних рекомендацій Держпатенту України з оцінки прав промислової власності. Автором обгрунтовано доцільність включення в алгоритм розрахунку коефіцієнтів значимості та естетичного сприйняття споживачами прав на товарні знаки. Запропоновано обчислювати ринкову вартість прав на товарний знак за нижче наведеною формулою:

, (1)

де , – витрати на створення (придбання), правову охорону нематераільного активу, рекламу, тис. грн;

- коефіцієнт дисконтування;

– коефіцієнт придатності;

– коефіцієнт естетичного сприйняття нематеріального активу;

– коефіцієнт значимості нематеріального активу.

Розрахунок коефіцієнтів значимості й естетичного сприйняття прав на товарний знак проведено методом експертних оцінок. Оцінка значимості нематеріального активу проведена за сьома характеристиками: лідируюче положення на ринку, довіра споживачів, стабільність ринку, світове розповсюдження, довгостроковість попиту на продукцію, рекламна підтримка, правова захищеність. Значення коефіцієнта в результаті обробки анкет, заповнених експертами, склало 0,57, що свідчить про середню престижність права на товарний знак. Для оцінки коефіцієнта естетичного сприйняття нематеріального активу були обрані такі характеристики: легко запам'ятовується, легко промовляється, коротка назва, оригінальність зображення логотипу. Після ранжування і визначення середньої бальної оцінки одержано значення коефіцієнта 0,56, яке свідчить про недостатнє сприйняття споживачами конкретного товарного знаку. Відповідно розрахунків ринкова вартість прав на товарний знак становить 759,18 тис. грн.

Результати оцінки вартості нематеріальних активів можуть використовуватись при наданні аудиторських послуг з аналізу використання вище зазначених активів. Враховуючи складність і різноманітність нематеріальних активів, доцільно в аналізі їх наявності і ефективності використання застосовувати систему взаємоповязаних показників, представлену на рис. 2.3

Error: Reference source not found

Рис. 2.3. Система взаємопов'язаних показників аналізу нематеріальних активів

Проведене в роботі дослідження нематеріальних активів ПП “Кімс” показало, що найбільшу вагу в нематеріальних активах цього підприємства мають права на товарні знаки (52,3 %), доля авторських прав складає 21,4 %. Ступінь зношеності нематеріальних активів згідно даних обліку - 35,07 %.

Таблиця 2.4

Показники оновлення матеріальних активів на ПП «Кімс»

Виходячи з проведених коригувань, визначено, що цей показник складає 47,6 %. Установлено, що дані балансу на 2007-2008 роки не відображають рух нематеріальних активів. Фактично підприємство проводило активну інвестиційну політику протягом останніх років. Коефіцієнт придбання і оновлення нематеріальних активів складає у 2008 року 31,48. Результати розрахунку показників використання нематеріальних активів наведено в табл. 2. 5

Таблиця 2.5.

Показники використання нематеріальних активів ПП “Кімс” у 2007-2008 роках

Дані табл.2.4 свідчать, що дохідність нематеріальних активів, у тому числі їх активної частини, зросла у 2008 році. Рентабельність нематеріальних активів зменшилася, що може свідчити про недостатню увагу керівництва питанням управління даним видом активів. У роботі запропонована модель, яка дозволяє виявити чинники, що впливають на ефективність використання нематеріальних активів:

Використовуючи прийом абсолютних різниць, встановлено, що незначне зниження питомої ваги активної частини нематеріальних активів ( ) привело до зниження рентабельності нематеріальних активів на 0,10 %. Значне зниження рентабельності продукції ( ) зменшило рентабельність нематеріальних активів на 786 %. Причиною такої ситуації стало збільшення витрат підприємства, пов'язаних з виробничою діяльністю, а не з використанням вище зазначених ресурсів. Це підтверджується підвищенням доходності нематеріальних активів ( ) на 25,18 %.

Отже, застосування системи взаємопов'язаних показників та методів факторного аналізу для дослідження нематеріальних активів дозволить визначити місце (значення) даних ресурсів у формуванні результатів діяльності підприємств.

3. Методи управління

Дослідженнями встановлено, що особливості управління нематеріальних активів визначаються специфікою їх об’єкта, зумовленою відсутністю нематеріальної форми.

Особливістю управління нематеріальних активів є перевірка об’єктів і аналіз прав, що з них випливають. Це зумовлює потребу у дослідженні юридичної форми документів, що може бути здійсненим за умови залучення до аудиту консультантів і експертів (патентних повірених), які спеціалізуються з цих питань.

Метою оцінки та контролю НМА як основного підґрунтя управління ними є формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку та відображення у фінансовій звітності прав підприємства на користування природними надрами, майном, землею, авторським правом у сфері науки, літератури, мистецтва, об’єктами промислової власності та інших видів нематеріальних активів.

Визначена мета передбачає виконання аудитором завдань оцінки та контролю НМА з'ясування: законності прийнятої на підприємстві методики обліку нематеріальних активів; вірогідності даних про нематеріальні активи, вміщених у фінансовій звітності.

Обґрунтовано послідовність оцінки та контролю наявності і руху нематеріальних активів (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Послідовність оцінки та контролю наявності і руху нематеріальних активів