4610 (Автомазація виробничих процесів підприємства)

Курсова робота

з дисципліни Охорона праці

Тема „Автомазація виробничих процесів підприємства”

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА

2. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ АТОМАТИЗАЦІЇ

3. ОСНОВНІ РІШЕННЯ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛО-ГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

4. МАТЕРІАЛЬНО–ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ АВТОАМТИЗАЦІЇ

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ВСТУП

Автоматизація технологічних процесів є одною з найважливіших засобів підвищення продуктивності праці, зменшення витрат матеріалів і енергії, покращення якості продукції, впровадження прогресивних методів управління. На початку XXI століття вона набула нових рис та особливостей у зв’язку з бурхливим розвитком технічних засобів – мікропроцесорної техніки і персональних електронно-обчислювальних машин, функціональні можливості яких дають змогу використовувати найдосконаліші методи в рамках сучасних складних систем управління. Мікропроцесорні пристрої та електронно-обчислювальні машини пов’язані між собою обчислювальними і керуючими мережами, дозволяють впроваджувати комп’ютерні технології у нетрадиційні сфери діяльності підприємства, що проявляється в інтеграції виробничих процесів та управління ними. Застосування мікропроцесорної техніки в харчовій промисловості дозволяє підвищити точність регулювання технологічними параметрами, зменшити виробничі втрати компонентів продукції.

Створення і впровадження таких систем в промисловість включає декілька послідовних етапів: проектування, монтаж, наладка і експлуатація.

Основними задачами автоматизації є інтенсифікація промисловості на основі впровадження нових досягнень науки і техніки, зменшення числа технологічних переходів; впровадження неперервних схем промисловості; кількісний та якісний ріст одиничних потужностей обладнання; подальше підвищення рівня механізації і автоматизації.

Масштабність задач, які вирішує харчова промисловість потребує створення заводів, цехів, ділянок з високим ступенем механізації і автоматизації виробництва; технологічними процесами і виробництвом на базі використання ЕОМ; створення приладів і систем автоматизації на базі традиційних технічних засобів, а також мікропроцесорної техніки; розробки і впровадження промислових роботів і маніпуляторів.

Метою автоматизації є підвищення ефективності праці, покращення якості продукції, яка випускається, створення умов для оптимального використання всіх ресурсів промисловості.

При створенні систем автоматизації використовують багато контурні та каскадні системи, в яких реалізуються принципи компенсації збурень, адаптації досконалі структури типу каскадних систем, з додатковими сигналами та інше.

Автоматизація цукрового виробництва забезпечує якісну і ефективну роботу технологічних ділянок тільки у випадку комплексного підходу до вирішення цієї задачі. При такому підході варто підготувати до автоматизації технологічне устаткування, технологію і вибрати необхідні засоби автоматизації для основних і допоміжних процесів.

Сучасна автоматизована система управління технологічними процесами різних відділів цукрового виробництва призначена:

- покращення якості регулювання основних технологічних параметрів;

• зменшення відхилення від норм технологічного режиму;

• заміна морально та фізично застарілих існуючих засобів автоматизації;

• реалізація сучасних принципів управління;

• покращення технологічної дисципліни за рахунок постійного контролю по виконанню норм технологічного режиму і можливісті аналізу історії параметрів за любий період часу;

• зменшення праці технологічного персоналу;

• аналіз виникаючих ситуацій та своєчасного прийняття рішень за рахунок виділення і показу інформації на мнемосхемах ПК, графіках параметрів;

• аналіз аварійних ситуацій за допомогою роздрукування графіків;

• підвищення професіональної підготовки технологічного персоналу, персоналу служби КВПіА.

Технологічний процес цукрового виробництва є в основному безперервно – потоковим і здійснюється головним чином у безупинно-діючому устаткуванні, а тому задовольняє основні вимоги з погляду його автоматизації.

Велике значення при підготовці об’єкта або технологічної ділянки до автоматизації має вибір основних технологічних параметрів, по яких здійснюється об’єктивне керування процесом.

Ритмічна робота підприємства в значній мірі забезпечується системами керування й обумовлює високі показники його роботи.

Отже головним напрямом автоматизації в агропромисловому комплексі на сучасному етапі є створення комп’ютерно-інтегрованих виробництв, впровадження мікропроцесорної техніки та ЕОМ, покращення якості випускаємої продукції, зменшення праці персоналу.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА

Процес випарювання в цукровому виробництві призначений для підвищення концентрації цукру в розчині шляхом видалення з нього води в вигляді пару. Процес проводиться в умовах атмосферного або надлишкового тиску або під вакуумом. При цьому найбільш економічним є випарювання під вакуумом. Зниження затрат виникає внаслідок того, що при випарюванні під вакуумом знижається температура кипіння розчину, тому може бути використана пара низького тиску. Для створення більш економічних процесів випарювання в цукровому виробництві використовуються багатокорпусні випарні установки. В цьому випадку вторинна пара може використовуватися для нагрівання наступних корпусів випарної станції.

Широке застосування у цукровій галузі знайшла широке застосування чотирьохкорпусна установка з концентратором, IV корпус і концентратор якої знаходяться під розрідженням.

При автоматизації випарної установки повинно бути передбачено регулювання подачі випарного соку на установку, рівень в випарних апаратах, тиск сокового пару в 1 корпусі, розрідження у IV і в концентраторі, контроль густини соку перед випарною станцією, контроль тиску і рівня в корпусах випарної установки. Основні параметри, які повинні бути передбачені на випарній станції: температура ретурної пари, тиск ретурної пари (1.1-1.2 кгс/см), розрідження в концентраторі (0.5-0.6 кгс/см , розрідження в концентраторі повинно бути більше ніж в IV корпусі).

Стабілізація подачі фільтрованого соку на випарну установку здійснюється слідкуючою системою, де в якості завдання по витраті соку на випарну установку надходить сигнал по рівню від збірника перед випаркою.

Витрата пару на випарювання становить 40-50% до маси переробленого цукрового буряка. В гріючу пару І корпусу випарної установки підводять пар з колектору (ретурну пару), де контролюється її температура і тиск. Оптимальні умови роботи випарної установки забезпечуються шляхом контролю і регулювання по корпусам (I, II, III, IV корпуси) ряду параметрів.

Задана випарна здатність випарної установки досягається за рахунок корисної різниці температур між гріючою та соковою парою по корпусам, що забезпечується шляхом стабілізації перепаду тепла на випарній установці, як різниця між температурою розчину в І корпусі та V (концентраторі). Якщо зазначений перепад витриманий, то тиск по корпусам установлюється автоматично, як на само регульованому об’єкті.

Температура по корпусам різна. В І корпусі приблизно 126-128 С, а температура кипіння соку в концентраторі не повинна бути нижча ніж 60 С.

На кожному випарному корпусі встановлено прилад для вимірювання рівня. Також рівень можна побачити в оглядовому склі. Оптимальні значення рівнів по корпусам (в %,від висоти кип’ятильних труб): І - 20-30%;

ІІ – 30-40 %; ІІІ – 40-50%; IV – 50-60%; V – 60-70%.

Відхилення рівня від норм призводить до порушення технологічного режиму випарювання. Якість роботи випарної станції оцінюють по щільності сиропу на виході з V корпуса (концентратора). При зниженні щільності сиропу витрата пару на випарювання різко збільшується, тому що до випарювання води ведуть у вакуум-апаратах із дворазовим використанням пари, а тривалість уварення утфелю І продукту збільшується. Сироп вище 70% гірше фільтрується і уварюється. Також потрібно слідкувати за тим, щоб розрідження в концентраторі було більше ніж в IV корпусі. Приблизно розрідження в IV корпусі повинно бути 0.4-0.45 кгс/см, а в концентраторі 0.5-06кгс/см. При таких умовах концентратор під дією розрідження буде перетягувати до себе сік, а якщо розрідження буде менше ніж в IV корпусі або однаковим сік не буде перетягуватися і з часом у концентраторі рівень буде 0%.

Отже, щоб підтримувати рівень в умовах, які задовольняють технологічний режим потрібно обов’язково слідкувати за рівнем фільтрованого соку в збірнику перед випарною станцією, температурою та тиском ретурної пари, розрідженням в концентраторі та IV корпусі.

Контроль за відкачкою сиропу с концентратора дозволяє судити про ритмічність роботи випарної установки, а також регулювати її продуктивність із урахуванням роботи наступних ділянок.

Рівень конденсату в збірниках або гідравлічних колонках контролюють із метою запобігання заповнення камер, що гріють, апаратів конденсатом і відводу його в міру надходження на наступний збірник або в ТЕЦ.

В моїй схемі автоматизації IV і V збірник конденсату перекачується насосами в збірник аміачної води, а І, ІІ, ІІІ збірник конденсату в ТЕЦ.

Автоматизація випарної установки підвищує якість введення технологічного процесу й дає економію палива при переробці буряка.

Випарні корпуси розташовують на відстані, достатньому для установки регулюючої арматури з мінімальним числом колін і поворотів для одержання мінімального гідравлічного опору. На соковому потоці застосовують регулювальні клапани нормально – закритого типу, які монтують на байпасних комунікаціях. У випадку здвоювання циркуляційних корпусів перший апарат установлюють на 250-300 мм вище другого, при цьому відвід вторинної пари з корпусів здійснюють трубопроводами з урахуванням гідравлічного опору й навантаження по парі.

Також важливо, щоб збірник після випарки не був пустим та переповненим, тому що від цього залежить величина вмісту сухих речовин в сиропі. Чим більший вміст, тим краще. Надійна робота конденсатного господарства випарної установки досягається шляхом правильного вибору розмірів збірників конденсату й діаметрів регулювальних органів. Розміри збірників конденсату вибирають із умови сепарації пари кипіння конденсату. Вони повинні відповідати не менш чим двоххвилинній витраті конденсату при номінальній продуктивності заводу.

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ АТОМАТИЗАЦІЇ

Автоматизація технологічних процесів є найважливішим засобом підвищення продуктивності праці. Впровадження автоматизації призводить до скорочення витрат матеріалів та енергії, покращення якості продукції і підвищення надійності роботи.

В сучасних випарних установках теплотехнічний контроль за роботою устаткування здійснюється за допомогою різних контрольно-вимірювальних приладів. Вони призначені для автоматичного відновлення заданого режиму всієї станції випарювання. По показах цих приладів ведуть оптимальний експлуатаційний режим роботи випарних агрегатів, їх випробування й налагодження, а також стежать за надійністю і економічністю роботи установки. Контрольно-вимірювальні прилади мають винятково важливе значення для нормальної роботи процесу видалення надлишку води, тому що являються надійним засобом відтворення та обробки інформації про технологічні й теплотехнічні процеси, що протікають у випарній установці.

Для нормального протікання технологічного процесу випарювання дифузійного соку в випарній установці обов’язковою умовою є дотримання заданих параметрів рівня по корпусам випарної станції. В разі пониження рівня в корпусі можливе закипання кип’ятильних трубок, що є недопустимим. При перевищенні рівня є ймовірність потрапляння сиропу на турбіну. У зв’язку з цим, до точності підтримки заданого значення рівня пред’являються дуже високі вимоги і від якості регулювання рівня залежить якість роботи випарної станції. Система автоматизації дає можливість точного контролю та регулювання рівня шляхом впливу на подачу соку та забезпечує захист та блокування від переповнення. Для вимірювання рівня можна використати такі засоби автоматизації, як УБ-ЭМ (буйковий рівнемір електричний), УБ-П (буйковий рівнемір пневматичний), кундоктометричний рівнемір та інші. В залежності від тиску всередині випарної установки, габаритності та зовнішніх умов.

Випарна установка є основним споживачем пари на цукровому заводі і від того як вона використовується залежить її економічна ефективність. Для вимірювання тиску пари, яка подається на випарну станцію можна використати такі засоби, як манометр, датчик тиску Aplisens РС-28, САПФИР, Метран та інші.

Температура є одним з найважливіших параметрів в технологічному режимі роботи випарної установки і має чітко встановлені значення, дотримання яких забезпечує швидкість та якість процессу випарювання. В разі підвищення температури відбувається дегідратування цукрози з утворенням темнокольорових карамелей і вона піддається лужному розкладанню. Також відбувається інтенсифікація процесу утворення накипу на кип’ятильних трубах. В разі пониження температури значно уповільнюється та порушується технологічний режим роботи випарної установки. Пониження температури також призводить до порушення роботи інших станцій заводу (вакуум – апаратів, дифузії), так як вторинна пара з випарної установки використовується для їхньої роботи. Для вимірювання температури використовуються такі засоби автоматизації, як термометр розширення, термоперетворювач опору, термопари різних градуїровок.

В випарній установці ретурна пара подається лише в перший корпус, а гріючим середовищем наступних є соковита пара (пара яка утворюється під час випаровування надлишку води з соку), який переходить з корпуса в гріючу камеру наступного корпусу. Цим забезпечується економія умовного палива. Але така пара буде з меншим потенціалом менша температура і тиск. Ось чому по корпусам випарної установки різний тиск. Впровадження системи автоматизації для даного параметру забезпечить надійність технологічного режиму.

Регулювання розрідження на випарній установці відбувається в концентраторі. Якщо розрідження знаходиться в заданих межах то випарна установка працює без перебоїв, відбувається нормальне перетікання соку по корпусам та нормальний температурний режим. Система автоматизації дає можливість точного контролю та регулювання розрідження на випарній установці. Для вимірювання розрідження використовуються такі засоби автоматизації, як манометр, датчик тиску Aplisens РС-28, Метран, та інші.

Для нормального теплового режиму роботи випарної установки необхідно своєчасно відводити конденсат з випарних камер. Це відбувається шляхом відкачки через конденсатні колонки в збірники конденсату.