3441 (Операції банків с банківськими металами)

ПЛАН

ВСТУП

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ

1.1 Законодавча та нормативно-правова база НБУ в частині виконання операції з банківськими металами

1.2 Класифікація операцій з банківськими металами

1.3 Економічні нормативи, які регулюють виконання операції з банківськими металами

2. ПРОЦЕСС ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА ПРИКЛАДІ ЗАТ „VAB БАНКА”

2.1 Класифікація операції з банківськими металами

2.2 Управління ризиками та дотримання економічних нормативів ЗАТ „VAB Банком”

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАЦІЇ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ

3.1 Проблеми здіснення операції з банківськими металами в умовах фінансової кризи та шляхи їх вирішення на рівні банківської системи України та ЗАТ „VAB Банком”

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСУП

На сучасному етапі розвитку банківської системи України в умовах світової фінансової та економічної кризи являється дуже важливим мати якомога стабільніше положення, щоб природний добір не вибив з стрімкої течії ділового життя. Як відомо золото і інші дорогоцінні, вони ж банківські, метали традиційно залишаються найнадійнішим способом для зберігання і примноження коштів. Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства. За останні 5 років ціна золота і платини в доларовому еквіваленті виросла більш, ніж в 2 рази, ціна срібла більш, ніж в 2,5 рази. Тому тема операції с банківськими металами являє собою дуже актуальну.

Ціль даної курсової роботи полягає в вивченні сутності виконуваних банками операції с банківськими металами. З чого можна сформувати наступні задачі:

• з’ясувати поняття банківських металів, їх види та форми існування;

• розглянути класифікацію операції з банківськими металами та види ринків, на яких вони фігурують, зокрема на прикладі ЗАТ „VAB Банку”;

• ознайомитися з законодавчою та нормативно-правовою базою, яка регулює виконання операції, а також з ризиками здійснення операцій;

• проаналізувати сучасний стан розібраних операції з банківськими металами в умовах світової кризи;

• запропонувати шляхи вдосконалення цих операції для досягнення максимального ефекту від їх виконання.

Об’єктами вивчення являються банківські метали, операції з ними, ринки банківських металів, економічні нормативи та нормативно-правова база, ризики, пов’язані з виконанням операції з банківськими металами.

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ

1.1 Законодавча та нормативно-правова база НБУ в частині виконання операції з банківськими металами

Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України „Про Національний Банк України”, на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України „Про банки і банківську діяльність” чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності. [1,2]

Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 „Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж два роки;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005, N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]

Постановою Правління Національного банку України N 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 „Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”. [12]

Постанова Правління Національного банку України N 148 „Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]

Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 „Про валютний контроль” та в Декреті Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. [4]

1.2 Класифікація операцій з банківськими металами

Банківські метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Операції з банківськими металами включають дії, пов'язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку банківських металів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням банківських металів у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини та паладію — 999,5.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків банківських металів:

1. Міжнародний, або світовий, ринок. Він є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулювання дуже ліберальні. На міжнародних ринках здійснюються: первісна пропозиція банківських металів найбільшими їх видобувачами; встановлення базової ціни дорогоцінних та інших банківських металів для операцій на регіональних і внутрішніх ринках; інтервенції центральних банків для підтримання ціни металу.

2. Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних.

3. Внутрішні або місцеві ринки — це, як правило, ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони, у свою чергу, поділяються на:

—вільні ринки, на яких держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснюється регулювання;

—контрольовані ринки, на яких для резидентів встановлюються досить суворі правила, а права нерезидентів можуть обмежуватися, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами.

4. "Чорні ринки", де, незважаючи на заборону офіційних органів, здійснюються традиційні операції купівлі-продажу дорогоцінних металів.

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безготівкового («паперового») металу.

Ринок банківських металів поділяють також на:

1. оптовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку, а також міжбанківський ринок та поставки з нього посередникам (торговцям), які займаються перепродажем металів кінцевим споживачам;

2. роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх споживачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.

В Україні до оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет. Якщо торгівля відбувається у розмірах, менших ніж указано вище, то вона називається роздрібною.

Залежно від характеру продукції, яку продають на ринку дорогоцінних металів, ринок банківських металів поділимо на:

● ринок металів у формі зливків, порошків, пластин;

● ринок дорогоцінних каменів (алмазів, діамантів);

● ринок монет із дорогоцінних металів.

До складу учасників ринку входять постачальники металу (видобувні компанії, афінажні підприємства, асоціації виробників тощо), професійні посередники (банки, спеціалізовані компанії) та фінансові і промислові споживачі (центральні банки, інвестори, ювелірні підприємства тощо).

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відповідати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (міні-зливки) — це зливки масою До 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу.

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі:

1. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет — кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zürich), Нью-Йорк (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкам-емітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.