1274 (Діюча практика обліку операцій з векселями), страница 5

Неможливо заперечувати, що деякі компанії використовують схеми ухилення від сплати ПДВ за допомогою векселів. Однак відміна обігу векселів у цілому не вирішує цю проблему, а тільки оскладнює ситуацію на митниці. Питання векселів підіймається щороку, виникала пропозиція взагалі їх відмінити. Але зараз у нашій державі це зробити неможливо. Якби у держави не було простроченої заборгованності за неповерненим ПДВ та повернення проходило оперативно, можна б було вести дискусію про відміну податкових векселів [59, c.41].

Сьогодні заборгованність держави з повернення ПДВ складає близько 4 млрд. грн. Це гроші, що були взяті з обігу підприємств. Вони могли б працювати та приносити прибуток, доходи до бюджету. На підприємствах, де заборгованність за ПДВ перевищує сотні мільйонів гривень, додаткові витрати створюють серйозні проблеми.

Ситуація з обігом податкових векселів свідчить про недосконалість системи та відсутності політичної волі до покращення умов підприємницької діяльності. Треба якнайшвидше прийняти Податковий кодекс, внести зміни до Закону про Держбюджет. Разом з тим влада приймає напівміри, які лише призводять до остаточної втрати довіри бізнеса до влади.

У першу чергу своє невдоволення відміною податкових векселів виказали виробники феросплавів. Так, керівництво ВАТ "Запорізький завод феросплавів" призвало керівників металургійних підприємств об’єднати зусилля у підготовці звернень до Президента та Прем’єр-Міністру України про дотримання державними органами норм чинного законодавства. Причиною такого звернення став лист від 16 січня 2008 року №11/1-15/352-ЕП, згідно з яким було зупинено прийняття податкових векселів у сплату ПДВ.

За даними Асоціації виробників феросплавів (УкрФА), такі дії податкової служби можуть призвести до зупинки українських металургійних підприємств, які мають безперервний цикл виробництва. Наслідком цього стане припинення поставок імпортної сировини через відсутність фінансових можливостей за сплатою ПДВ (маючи заборгованність держави перед підприємствами за відшкодування ПДВ).

8 лютого, Перший віце-прем’єр міністр України Олександр Турчинов зробив заяву, у якій йдеться, що Кабінет Міністрів має намір відмовитись від податкових векселів. За його думкою може бути податковий кредит, але сплата податків має бути живими грошима, а не векселями.

У свою чергу, керівник Державної податкової адміністрації України Сергій Буряк відмітив, що у даній ситуації бізнесу треба дати чіткий сигнал, що якщо підприємець сплатить на митниці живі гроші, то держава не має мати перед ним боргів з повернення ПДВ. За його словами "Якщо буде збалансована відповідь на це питання, тоді це буде морально й правильно".

1.4 Облік доходів і витрат за операціями з цінними паперами

Усі доходи й витрати банку за операціями з цінними паперами класифікують на чотири групи:

1) процентні;

2) комісійні;

3) торговельні;

4) інші.

До процентних доходів (витрат) належать доходи (витрати) за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, а також доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінні папери.

Комісійні доходи (витрати) банк отримує (сплачує) у випадках зберігання та розміщення пінних паперів [81, c.413].

Торговельні прибутки (збитки) виникають від операцій з торгівлі цінними паперами.

До інших доходів (витрат) належать доходи (витрати) від цінних паперів із невизначеним доходом. Наприклад, дивіденди від акцій, що зберігаються як об’єкт торгівлі й капіталовкладень [36, с.542].

Для обліку процентних доходів і витрат за операціями з цінними паперами використовуються балансові рахунки груп 605 "Процентні доходи за цінними паперами" та 705 "Процентні витрати за цінними паперами власного боргу".

Згідно з принципом нарахування банки здійснюють нарахування доходів (витрат) за операціями з цінними паперами. Нарахування доходів чи витрат проводиться щомісяця, незалежно від дати їх отримання чи сплати. Щомісячно також здійснюються амортизація премії та дисконту за цінними паперами. Комісійні, торгівельні та інші доходи або витрати за операціями цінними паперами банку обліковуються за такими балансовими рахунками:

№ 6103 "Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків";

№ 6113 "Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для

клієнтів";

№ 6203 "Результат від торгівлі цінними паперами на продаж";

№ 6300 "Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями";

№ 6394 "Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії"‘;

№ 7103 "Комісійні витрати за операціями з цінними паперами";

№ 7394 "Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії".

Методику обліку вказаних статей доходів і витрат визначено правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 18.06. 2003 р. № 255 [9].

1.5 Організація роботи з векселями в банку

Відповідно до п.1 глави 3 розділу 2 положення НБУ "Про операції банків з векселями" банк самостійно приймає рішення про організаційне забезпечення проведення операцій з векселями [97, c.96].

У Положенні та в низці інших нормативних документів НБУ офіційно закріплено також можливість філій банків здійснювати операції з векселями за умови отримання від головного банку – юридичної особи повноважень на здійснення всіх або окремих операцій у порядку, встановленому законодавством. Проведення філіями банків операцій з векселями передбачає не тільки підписання договорів їх керівниками, а й, в основному, учинення певних написів на самих векселях (зокрема, при авалюванні векселів, акцепті тратт тощо).

З метою усунення персональної вексельної відповідальності керівника або головного бухгалтера філії банку, що підписав вексель без особливих повноважень, у Положенні передбачено необхідність вказівки на те, що вексель має бути підписаний саме на підставі довіреності (з обов’язковим зазначенням дати складання та її номера) [37, c.167].

Переважна більшість банків (66%) [71, c.43] не має у своїй структурі спеціалізованого відділу по роботі з векселями.

Діяльність усіх опитаних банків у сфері операцій з векселями визначається в основному вимогами клієнтів. Розробляють вексельні схеми та програми для клієнтів і активно просувають вексельні послуги на ринок 63% банків.

Надають філіям право здійснювати операції з векселями 53% банків, які мають філійну мережу, 47% – проводять вексельні операції через головні контори.

Понад 1000 вексельних операцій протягом року здійснюють 13% банків; від 100 до 1000 операцій – 29%; до 100 операцій – 58%.

Найбільшою перешкодою на шляху розвитку вексельною обігу 63% банків вважають недосконалість законодавства, 58% – діючу систему оподаткування, 29% – брак досвіду з проведення вексельних операцій.

77% банків оцінюють професійний рівень власних спеціалістів у сфері вексельного обігу як хороший, 23% – як задовільний. Потребу у додатковому навчанні і тестуванні відчувають 70% опитаних установ, 75% учасників моніторингу вважають доцільним певний курс навчання і тестування для клієнтів.

Знання працівників судів у сфері вексельного обігу, на думку представників 88% банків, є задовільними, на думку 12% – незадовільними. У 20% опитаних банківських установ вважають професійну підготовку працівників податкових служб незадовільною, у 80% – задовільною [57, c.9].

42% банків – з’ясовували вексельні суперечки в суді. Конфліктні ситуації з працівниками Державної податкової адміністрації щодо відображення та оподаткування вексельних операцій виникали у 12.5% банків.

Як правило, вексельна робота в комерційному банку сконцентрована в одному підрозділі. Йдеться не тільки про суто банківські операції (врахування векселів, видачу кредитів під заставу векселів, інкасування тощо), а й про торгівлю векселями [36, c.519].

Слід звернути увагу, що торгівля цінними паперами згідно зі статтею 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 є одним з видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, здійснення якої потребує спеціального дозволу Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Торгівля векселями тут не є виключенням. Тому у випадку, коли сума операцій з торгівлі векселями перевищує 500 тис. грн на квартал, банк повинен організувати діяльність вже у складі спеціалізованих організаційно відокремлених внутрішніх підрозділів.

З метою ефективного проведення вексельних операцій банк розробляє та затверджує організаційну структуру підрозділів та функціональну взаємодію між ними. Ця структура доповнюється розробкою положень, інструкцій, типових документів, технологічних карт тощо. Кожен співробітник має бути обізнаний зі своїми функціональними обов’язками та межами повноважень. Як правило, прийняття рішень за активними операціями банку здійснюється колегіальним кредитним комітетом [11]. Цей орган також приймає усі рішення з питаннь оформлення кредиторської заборгованості векселями позичальника тощо.

Як приклад наведемо функціональні обов’язки щодо роботи з векселями структурних підрозділів комерційного банку.

Відділ боргових зобов’язань відповідає:

1) за загальну координацію операцій банку з векселями;

2) оформлення первинних документів щодо операцій з векселями;

3) ведення єдиної бази даних з операцій банку з векселями;

4) ведення карток за довірчими операціями з векселями;

5) підготовку звітності за операціями банку з векселями до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України і Національного банку України;

5) ведення управлінського обліку операцій з векселями.

Функціями операційно-касового відділу є:

1) зберігання бланків векселів та оформлених векселів’ у сховищі банку;

2) видача векселів працівникам відділу боргових зобов’язань;

3) продаж вексельних бланків клієнтам банку;

4) видача вексельних бланків.

Управління бухгалтерського обліку та звітності (стосовно бухгалтерського обліку операцій з векселями):

1) здійснення за розпорядженням працівників відділу боргових зобов’язань бухгалтерських проводок за операціями з векселями;

2) ведення податкового обліку операцій банку з векселями;

3) складання та надання внутрішнім та зовнішнім користувачам бухгалтерських звітів, форм, іншої документації щодо операцій банку з векселями.

Управління активно-пасивних операцій (стосовно кредитних операцій з векселями) відповідає:

1) за прийняття заявок клієнтів (Додатки П – С) на проведення кредитних операцій, в яких передбачається використання векселів (надання та одержання кредитів під заставу векселів, інші кредитні операції, що входять до безпосередньої компетенції управління активно-пасивних операцій);

2) підготовку та оформлення первинних документів за кредитними операціями з векселями;

3) підготовку звітності для Національного банку України щодо кредитних операцій з векселями.

Функціями казначейства стосовно оперативного планування операцій з векселями в банку, є:

1) підготовка висновків щодо відповідності операцій з векселями нормативам діяльності банку;

2) підготовка звітів та іншої документації щодо виконання банком нормативів діяльності з урахуванням операцій з векселями.

Плановоекономічне управління (стосовно стратегічного планування операцій з векселями) відповідає:

1) за розробку та контроль впровадження цільових програм розвитку банку щодо операцій з векселями;

2) за координацію роботи підрозділів банку при проведенні вексельних операцій з метою досягнення запланованих економічних показників діяльності;

3) за пошук перспективних ринків для проведення операцій з векселями за регіонами, галузями, підприємствами.

Функціями юридичного управління щодо претензійної роботи з векселями є:

1) розгляд та затвердження договорів щодо операцій з векселями;

2) подання нотаріусам векселів для здійснення нотаріальних дій;

3) підготовка юридичної документації з претензійно-позовної роботи, пов’язаної з векселями;

4) представництво інтересів банку в цивільному та господарському суді при розгляданні спорів, що виникли при проведенні операцій з векселями.

висновки

Вексель – цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до законодавства України, цінні папери являють собою грошові документи, які:

1) засвідчують право володіння або відносини позики;

2) визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником;

3) передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків;

4) передбачають можливість передачі грошових та інших прав, пов'язаних з володінням цими документами, іншим особам.

Перелік видів цінних паперів, які можуть випускатися і обертатися в Україні, визначається ст. З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Найголовнішим нормативно-правовим актом, який регулює обіг векселів в Україні, є Закон "Про обіг векселів в Україні" від 25.12. 2002р., у якому найбільш повно розкрито поняття векселя.

В Україні діяльність банків на фондовому ринку регламентується низкою законів, дозволів, положень, зокрема: Закону "Про банки і банківську діяльність", статуту банку, дозволів Міністерства фінансів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ліцензії Фонду державного майна.

Інформаційною базою дослідження було положення класиків економічної теорії, наукові праці закордонних та вітчизняних вчених з питань бухгалтерського обліку та економічного аналізу, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, закони України, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку України, матеріали науково-практичних конференцій за досліджуваною темою.

У роботі представлено сутність векселю, класифікацію та функції цих цінних паперів.

У даний час банки виконують наступні операції з векселями:

1) врахування векселів;

2) надання кредитів під заставу векселів;

3) купівля та продаж векселів;

4) авалювання векселів;

5) отримання гарантій за векселями, за якими банк виступає емітентом, індосантом або платником;

6) операції з оформлення заборгованості векселями;

7) комісійні та довірчі операції.

Предметом дослідження були операції банку з векселями, а також методика й організація їх обліку і аналізу на базі переддипломної практики – АБ "Факторіал-Банк".