163799 (Податкова система України), страница 10

Питання 4. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”.

Література:

1. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” від 21. 12. 2000(ст. 16-17)

При вивченні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” від 21. 12. 2000 №2181-ІІІ (далі ЗУ №2181) слід звернути увагу на статті 16 та 17.

У статті 16 вказується порядок нарахування пені, а в статті 17 вказуються види штрафів за порушення податкового законодавства.

Штрафи:

1. За несвоєчасне подання податкової декларації стягується штраф у розмірі 170 грн. – за кожне неподання або затримку (згідно ст. 17. 1. ЗУ №2181).

2. За заниження суми податку стягується штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку починаючи з податкового періоду на який припадає така недоплата і закінчуючи податковим періодом на який припадає сплата податку, але не більше 50% такої суми і не менше 170 грн.

Примітка: за заниження податку у великих розмірах стягується штраф у розмірі 50% від суми недоплати, але не менше 1700 грн. Під великими розмірами коштів розуміють суму податку, яка у 5000 разів перевищує мінімальну заробітну плату.

1. При допущені арифметичних та методологічних помилок в декларації, що привели до заниження суми податку стягується штраф у розмірі 5% від суми донарахованого додаткового забов’язання, але не менше 17 грн.

Примітка: платник податків, який самостійно виявляє допущенні помилки повинен подати в податкову інспекцію уточнюючий розрахунок податку, тобто нову Декларацію і сплатити штраф в розмірі 5% від допущеної суми помилки. В даному випадку, при перевірці податковим інспектором, до підприємства не застосовуються штрафні санкції та не накладається адміністративна відповідальність на керівника і головного бухгалтера.

1. За несвоєчасну сплату податків у встановлені терміни нараховується штраф:

   • при затримці до 30 календарних днів – у розмірі 10% від суми податку;

   • при затримці від 31 до 90 календарних днів – у розмірі 20% від суми податку;

   • при затримці понад 90 календарних днів – у розмірі 50% від суми податку.

2. За неповідомлення про відкриття або закриття рахунків в банку стягується штраф у розмірі 340 грн.

Примітка: термін повідомлення податковому органу, в якому платник перебуває на обліку – 3 робочі дні з дня відкриття або закриття поточного рахунку.

Пеня.

Нараховується за прострочку платежу за період починаючи з 1-го робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового забов’язання, визначеного в законах про оподаткування та в Законі України №2181.

Нарахування пені закінчується в день сплати платником податку податкового боргу.

Розмір пені встановлюється виходячи із:

• суми податкового боргу, яка включає суму несплаченого податку та суму штрафних санкцій;

• розміру пені за 1 день прострочки платежу виходячи з 120% від річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення податкового боргу або на день його погашення. При цьому враховується більша ставка.

• кількість днів прострочки платежу.

За порушення чинного законодавства з оподаткування накладається адміністративний штраф на керівника, головного бухгалтера і посадових осіб підприємства.

Розмір адміністративного штрафу залежить від виду порушення. Так, за відмову в поданні інформації посадовим особам органів державної податкової служби та не усунення виявлених порушень стягується адміністративний штраф в розмірі від 10 до 20 н. м. д. г.

За приховування в обліку доходів, продуктивних затрат і збитків адміністративний штраф стягується в розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. , тощо.

Адміністративний штраф сплачується або із власних коштів посадових осіб або утримується з їх заробітної плати. Сплата адміністративних штрафів за рахунок підприємства забороняється.

Питання 5. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Література:

1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25. 06. 91

2. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К. :ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 220-222

3. Онизько С. М. , Тофан У. М. Податкова система. Підруч. -Львів: Магнолія плюс 2004 с. 251.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збереження природного середовища, а також для створення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів.

При вивченні Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25. 06. 91. (зі змінами та доповненнями) слід з’ясувати, що платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є юридичні і фізичні особи.

Об’єктами нарахування збору є:

• для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або безпосередньо у водний об’єкт та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях;

• для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Ставки збору встановлені в залежності від виду забруднення в грн. за одну тону.

Суми збору юридичні особи нараховують самостійно на основі встановлених ставок і лімітів. Державні органи управління встановлюють ліміт викидів для суб’єктів господарської діяльності. За викиди забруднюючих речовин понад ліміт стягується плата у п’ятикратному розмірі до встановленої ставки в межах ліміту. Юридичні особи суму нарахованого збору в межах встановленого ліміту відносять на валові витрати підприємства, а сума нарахованого збору понад ліміт сплачують за рахунок чистого прибутку підприємства.

Збір сплачується щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом. Кошти, які надходять від цього збору розподіляються наступним чином:

• 70% – до місцевих фондів охорони навколишнього середовища;

• 30% – на рахунок Державного фонду охорони навколишнього середовища.

Запитання для самоперевірки

1. Хто є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища?

2. Що є об’єктом оподаткування?

3. Вкажіть, що враховується при обчисленні суми збору?

4. В якому розмірі нараховується сума збору за викиди забруднюючих речових понад встановленого ліміту?

5. Вкажіть джерела сплати суми нарахованого збору за забруднення навколишнього природного середовища?

Питання 6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”.

Література:

1. Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмілярства" від 04. 09. 99

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства” від 29. 06. 99

3. Онизько С. М. , Тофан У. М. Податкова система. Підруч. -Львів: Магнолія плюс 2004 с. 249-250

Під час вивчення Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства” від 29. 06. 99. №1170 (зі змінами та доповненнями) слід з’ясувати, що платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують в оптовій і роздрібній торгівлі та у сфері громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Базою оподаткування є виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива, що одержана на кожному етапі реалізації в оптовій і роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування.

Ставка збору становить 1% від бази оподаткування (вся сума виручки від реалізації алкогольних напоїв та пива без виключення сум ПДВ і акцизного збору).

Суми збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з бази оподаткування та ставки збору.

Нараховані суми збору перераховуються платниками на спеціальний рахунок Державного казначейства щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним місяцем, в якому була отримана виручка.

Платники збору щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним подають до податкової інспекції за місцем свої реєстрації Звіт про суми нарахованого збору на бланку спеціального зразку.

Запитання для самоперевірки

1. Хто є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства?

2. Що є об’єктом оподаткування?

3. Вкажіть, що враховується при обчисленні суми збору?

4. В якому розмірі встановлена ставка збору?

5. Вкажіть термін сплати суми нарахованого збору до бюджету.

Питання 7. Інструкція “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету”.

Література:

1. Інструкція “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету” від 29. 01. 99 № 115

2. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К.: ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 222-224.

Збір за геологорозвідувальні роботи запроваджено з метою компенсацій витрат бюджету на здійснення робіт, пов’язаних з приростом запасів корисних копалин для забезпечення вітчизняних підприємств мінерально – сировинними ресурсами.

Під час вивчення Інструкції “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету” від 29. 01. 99. №115 (зі змінами та доповненнями) слід з’ясувати, що платниками збору за геологорозвідувальні роботи виконані на рахунок державного бюджету, є юридичні особи всіх форм власності, що видобувають корисні копалини, а також фізичні особи, які займаються цією діяльністю як підприємці. При цьому суб’єкти підприємницької діяльності повинні мати спеціальні дозволи (ліцензію) на пошук та експлуатацію родовищ корисних копалин.

Об’єктом нарахування збору є обсяг видобутих корисних копалин (для нафти, природного газу) та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин (для інших корисних копалин).

Суму збору обчислюють виходячи з обсягу видобутих корисних копалин і нормативів збору з урахування індексу інфляції. Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин у грн. до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин.

Суми нарахованого збору за виконані геологорозвідувальні роботи відносяться до валових витрат реалізованої продукції (робіт, послуг) і в повному обсязі зараховуються до державного бюджету авансовими платежами щодекадно або щомісячно, залежно від суми збору за минулий місяць. Якщо сума збору за минулий місяць становила більше 10 тис. грн. , то авансові платежі сплачуються до 13, 23 числа поточного місяця і до 3 числа наступного місяця – виходячи з кількості видобутих корисних копалин за кожну минулу декаду.

При сумі збору менше 10 тис. грн. авансові платежі сплачуються до 15 числа місяця наступного за звітним місяцем, виходячи з фактичної кількості видобутих корисних копалин.

Після закінчення кварталу, півріччя, 9 місяців і року користувачі надр обчислюють повну суму збору за виконані геологорозвідувальні роботи наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичної кількості видобутої мінеральної сировини. Перерахунок провадиться в п’ятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів.

Запитання для самоперевірки

1. Хто є платниками збору за геологорозвідувальні роботи?

2. Що є об’єктом оподаткування?

3. Що враховується при обчисленні суми збору?

Індивідуальні завдання