163011 (Фінансове право України)
Описание файла
Документ из архива "Фінансове право України", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из 3 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "163011"
Текст из документа "163011"
Фінансове право як галузь права
Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових правовідносин, зокрема, через фізичних та юридичних осіб, державу, міжнародні фінансові організації тощо.
Ознаки фінансів:
-
це грошові відносини;
-
це економічні відносини;
-
вартісний характер;
-
розподільчий характер;
-
опосередковуються через доходи та видатки.
Фінанси є об’єктом фінансової діяльності.
Фінансова діяльність – це діяльність, яка проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб’єктами фінансових правовідносин.
Фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.
Особливості фінансів:
-
тісно пов’язані з функціями держави;
-
це відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу формування, розподілу та перерозподілу централізованих та децентралізованих фондів коштів;
-
нерозривно пов’язані з існуванням товарно-грошових відносин;
-
пов’язані з розподілом і перерозподілом частини національного валового продукту.
Фінанси поділяють на державні і приватні.
Переважно державні фінанси є предметом дослідження Фінансового права.
Ознаки державних фінансів:
-
це економічні відносини;
-
це відносини з приводу мобілізації, розподілу та витрачання коштів;
-
мета: виконання завдань та функцій держави.
Відмінності державних фінансів відповідно до приватних:
-
держава застосовує примусовий порядок мобілізації фінансових ресурсів;
-
державні фінанси дуже тісно пов’язані з грошовою системою держави;
-
значний розмір державних фінансів;
-
державні фінанси спрямовані на задоволення загальносуспільних потреб;
-
пріоритет видатків над доходами.
Централізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні:
-
держави як суб’єкта публічної влади;
-
органів місцевого самоврядування.
Децентралізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні окремих суб’єктів господарської діяльності і створюються за рахунок їх власних прибутків.
Централізовані та децентралізовані фонди коштів у вузькому розумінні включають в себе гроші (готівкові, безготівкові).
Централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе валютні цінності. Хоча деякі автори вважають, що централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе гроші, цінні папери та валютні цінності.
Але відповідно до Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. валютні цінності – це
-
валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;
-
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
-
іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
-
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
-
банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Відповідно до ч.1 ст.192 Цивільного кодексу України: цінний папір - це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.
Особливості фінансової діяльності держави:
-
міжгалузевий характер;
-
суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
-
поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.
Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:
-
Державний бюджет України і бюджетна система України;
-
система оподаткування, податки і збори;
-
засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
-
статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
-
порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
-
порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
Принципи фінансової діяльності держави:
-
загальноправові:
-
законність;
-
верховенство права;
-
суверенітет держави;
-
рівність усіх форм власності:
-
та ін.
-
-
галузеві:
-
публічний характер фінансової діяльності держави;
-
розподіл функцій між представницьким органом та органами виконавчої влади у сфері фінансової діяльності;
-
пріоритет законодавчого органу над виконавчими;
-
пріоритет видатків над доходами;
-
всебічний контроль у сфері фінансової діяльності;
-
плановий та цільовий характер використання фінансових ресурсів держави.
-
Методи фінансової діяльності держави:
-
мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.
Види мобілізації: обов’язкова (сплата податків) і добровільна (допомоги, пожертви, дарунки).
-
розподіл коштів - це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.
Завдяки розподілу коштів видно пріоритети державної політики та її співвідношення з функціями держави. Розподіл коштів здійснюється на підставі Бюджетного кодексу відповідно до Закону України про державний бюджет.
Методи розподілу коштів:
-
фінансування;
-
кредитування.
Фінансування – це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану з відповідного централізованого фонду кошту.
Ознаки фінансування:
-
безповоротність;
-
безоплатність;
-
цільовий характер;
-
підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;
-
здійснюється з бюджету відповідного рівня.
Кредитування – це виділення коштів на певний строк на засадах оплатності та поворотності з додержанням цільового призначення.
Ознаки кредитування:
-
оплатність;
-
строковість;
-
поворотність;
-
цільовий характер;
-
підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;
-
здійснюється з бюджету відповідного рівня.
-
використання коштів – це система заходів щодо використання за призначенням бюджетних коштів.
-
Ознаки використання коштів:
-
плановість;
-
цільовий характер;
-
ефективність;
-
економія;
-
здійснюється в межах затверджених лімітів.
-
фінансовий контроль - це система заходів щодо додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у під час здійснення фінансової діяльності держави.
Фінансова система України
Фінансова система України – це сукупність фінансових інститутів, які сприяють утворенню та використанню централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави.
Основні ланки фінансової системи України:
-
державний бюджет; це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду.
Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п.1 ст.2 БК України).
-
місцеві бюджети;
бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань (п.2 ст.2 БК України).
місцеві бюджети – це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (п.26 ст.2 БК України).
-
фінанси державних підприємств;
Джерелами формування майна суб'єктів господарювання, зокрема і державних підприємств, є:
-
грошові та матеріальні внески засновників;
-
доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
-
доходи від цінних паперів;
-
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
-
надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;
-
кредити банків та інших кредиторів;
-
безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
-
інші джерела, не заборонені законом (ч.1 ст. 140 ГК України).
-
спеціальні цільові фонди; наприклад, Пенсійний фонд України. Специфіка спеціальних цільових фондів:
-
цільове призначення;
-
визначена законодавча самостійність;
-
відокремленість від державного бюджету;
-
управління ними здійснюється чітко визначеними органами державної влади;
-
чітко визначені джерела формування;
-
чітко визначені напрями використання коштів;
-
зумовлені конкретними потребами.
-
-
кредит. Позичальником виступає держава в особі органів державної влади. Наприклад. Держава випускає облігації державної внутрішньої (зовнішньої) позики.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску) - ст.10 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991р.