125997 (Оформлення курсової роботи з автоматизації)

Мета курсової роботи

Метою курсової роботи є систематизація, закріплення і поглиблення знань студентів, а також підготовка їх до виконання економічних розрахунків і організаційних обґрунтувань по темі дипломного проекту. В процесі курсового проектування студенти одержують потрібні навики самостійної роботи, вивчають конкретну економіку підприємства, правила складання, розрахунку і оформлення різних видів заводської документації, цим самим готуючи себе до виконання конкретних виробничих завдань по місцю роботи.

В роботі необхідно максимально наголосити на першочерговому значенні комплексної автоматизації виробництва, впровадження електронних систем, масовому використанні комп’ютерної техніки.

В усіх роботах повинен бути використаний аналітичний, конкретний матеріал. Переписування загальних положень і понять з підручників та іншої літератури для штучного збільшування об'єму пояснювальної записки недопустимо.

Курсові роботи, що вміщують лише теоретичне викладення матеріалу, без конкретних практичних розрахунків не рецензуються і до захисту не допускаються.

Студентам дозволяється і рекомендується результати розрахунків зводити в таблиці зручні для аналізу.

Зміст і оформлення курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки (ПЗ) і графічної частини. В ПЗ включаються: титульний лист, бланк – завдання, зміст, вступ, вихідні дані і на кінець всі наступні листи організаційної економічної частини КР з розрахунками і обґрунтуваннями. В кінці роботи робиться короткий висновок, подається список використаної літератури і додатки.

ПЗ виконується на стандартних листках ф. А4 297x210 мм, а креслення «План дільниці» на листі ф. А3 420x297 мм. Розділи КР організаційна та економічна частини починаються з нової сторінки. Всі сторінки ПЗ повинні бути проштамповані. На сторінці «Зміст» робиться штамп 40 мм, а на всіх інших висотою 15 мм. В штампах повинен бути вказаний шифр: 037КР.704.Д2.001ПЗ.

Якщо розрахунки робляться за формулами, то слід конкретно вказати з яких джерел вони взяті і вказати сторінки підручників і посібників.

В тексті ПЗ не варто зловживати наведенням довгих цитат. При цитуванні необхідно вказати сторінки джерел.

В кінці роботи варто навести повний список використаної літератури з наведенням прізвищ та ініціалів автора, назви роботи, видавництва і року видання, а також назву статті, року видання і номера журналу чи газети. Рекомендується використовувати літературу видану в останні роки.

1. Організаційна частина

В кожній частині перед початком розрахунків слід провести аналіз вихідних даних, наприклад, вибрати по виробничій програмі тип виробництва, уточнити фонд робочого часу у відповідності з примірним виробничим календарем, зробити баланс робочого часу для одного робітника, уточнити режим роботи проектованої дільниці.

Вибір типу виробництва і розрахунок виробничої програми по місяцях і кварталах

Розбивку виробничої програми по місяцях і кварталах робимо в табл. 1.1., використовуючи примірний виробничий календар. Визначаємо добовий випуск продукції:

(1)

де: - річна виробнича програма випуску;

- кількість робочих днів в році.

Наприклад: якщо річна програма випуску становить 78000 шт., а в році 262 робочих дні, тоді:

(2)

Таблиця 1.1

2. Розрахунок основних параметрів потокової лінії

Потокові лінії класифікуються по семи признаках.

1. По характеру технологічних процесів, що виконуються потокові лінії бувають: заготівельні, механічної обробки, лінії покриття та складальні.

2. По степені автоматизації потокові лінії бувають: ручні, механізовані та автоматизовані.

3. По структурі потокові лінії бувають: постійно – потокові (однономенклатурні) і переміно – потокові (багатономенклатурні).

4. По степені неперервності потокові лінії бувають: неперервно-потокові і перервно-потокові.

5. По характеру ритму потокові лінії бувають: з вимушеним ритмом і з вільно регульованим ритмом.

6. По положенню об’єкта виробництва потокові лінії бувають: рухливопотокові і потоковостаціонарні.

7. По характеру руху транспортних засобів потокові лінії бувають: з перервно-руховим предметом праці і з періодично рухомим предметом праці (пульсуючі конвеєри).

Лінії з неперервно-руховим предметом праці в свою чергу діляться на робочі і розподільні.

Визначаємо такт потокової лінії за формулою:

(3)

- корисний фонд робочого часу:

= (дні календарні – дні вихідні – дні святкові)

(4)

– кількість змін

– коефіцієнт планових витрат робочого часу

Визначаємо кількість робочих місць на конвеєрі за формулою:

(5)

– трудоємкість виробу

- коефіцієнт виконання норм.

Визначаємо робочу довжину потокової лінії:

(6)

де – крок конвеєра.

Загальна довжина потокової лінії довша від на 3–4 м, які враховують розташування привідного і натяжного барабанів.

Визначаємо основну площу дільниці за формулою:

м² (7)

де - ширина конвеєрної стрічки,

– ширина проходів по обидві сторони конвеєра.

Визначаємо додаткову площу дільниці:

(8)

Визначаємо загальну площу дільниці:

м² (9)

Визначаємо об’єм дільниці за формулою:

м³ (10)

де м – стандартна висота виробничих приміщень.

Визначаємо темп потоку за формулою:

шт./год (11)

Визначаємо швидкість конвеєра за формулою:

м/хв. (12)

визначаємо вартість конвеєра за формулою:

грн. (13)

де – ціна одного погонного метра конвеєра.

3. Розрахунок чисельності працівників дільниці

Функціональний розподіл праці виражається в розподілі всіх працівників на різні групи в залежності від їх ролі у виробництві.

Такий розподіл приводить до розмежування всього кадрового складу на дві групи: промислову і непромислову.

Далі подати структуру обох груп.

Розрахунок чисельності працівників починають з розрахунку чисельності основних робітників.

Визначаємо спискову чисельність робітників за формулою:

чол. (14)

де – дійсний фонд робочого часу одного середньоспискового працівника. Баланс робочого часу робимо в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 –

Визначаємо явкову чисельність робітників за формулою:

чол. (15)

Визначаємо чисельність допоміжних робітників за формулою:

чол. (16)

По середньостатистичних даних підприємств радіоелектронної промисловості допоміжні робітники складають 20–25% від чисельності основних робітників. Чисельність інженерно – технічних працівників і службовців становить 8–10% від чисельності основних і допоміжних робітників разом.

Чисельність інженерно-технічних працівників і службовців визначаємо за формулою: