Управління освіти

Дзержинської районної ради в м. Харкові

Ефективне керівництво школою сприяння здоров’ю

(методичні рекомендації)

Виконавець:

Методист управління освіти

Дзержинської районної ради

в м. Харкові ради

Аксьонова О.В.

Харків 2006

Зміст

Вступ

Психолого-педагогічний простір

Оцінка необхідності формування функціональних умінь у закладі освіти

Концепція програми

Нормативна база

Методологічні засади, підходи, критерії оцінки здоров’я педагогічними працівниками

Орієнтовна програма розвиту навчального закладу, що працює у напрямку формування здорового способу життя серед учнівської молоді

Загальні показники здоров’язберігаючої діяльності закладу освіти

Таблиця № 1 Розподіл учнів за групами здоров’я, медичними групами по фізичній культурі, фізичним розвитком

Таблиця № 4 Технологія реалізація програми

Таблиця № 5 Показники здоров’я зберігаючої діяльності

закладу освіти

Список використаної та рекомендованої літератури

Вступ

Сучасна школа знаходиться в стані реформування. Основною метою сучасної освіти є виховання активної, творчої особистості, що може взяти на себе відповідальність за своє благополуччя та за благополуччя суспільства в цілому.

Але в жодному навчальному закладі нашої країни дитина, що має негаразди із самопочуттям на фізичному чи соціальному плані, не в змозі досягти будь-яких вершин в освіті.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я «Здоров’я - це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». В Україні Конституцією визначено, що життя і здоров’я дитини - це найвища цінність.

Але ми – вчителі не маємо можливості чітко визначити стан здоров’я дитини. І лише спостереження вчителя за поведінкою учнів дають змогу зробити висновок: чи в змозі дитина плідно працювати на уроці.

Сучасна дитина у віці від 6 до 16 років більшу частину світового дня проводить в навчальному закладі. Спочатку – на уроках, а потім – в ГПД або на годинах додаткової освіти. Достатньо відомо, що стан здоров’я школяра напряму залежить від стану психолого – педагогічного простору закладу освіти. Тому в цій роботі автор намагається розкрити основні етапи створення закладу освіти, що зберігає здоров’я учнів і вчителів.

Психолого-педагогічний простір

Як зрозуміти поняття психолого-педагогічний простір?

До психолого-педагогічного простору належить все те , з чим учень стикається щодня, а саме, це батьки та їх відносини з дитиною, однокласники, вчителі, це навчально-виховний процес та позаурочна діяльність. Цей простір виховує, навчає, формує світогляд, який надовго, а іноді , на все життя стає основою культури людини.

Захворюваність школярів і дорослих, що їх оточують, є лише показником, який чітко вказує правильність побудови середовища стосовно певної особистості та комфортність цього середовища.

Аналізуючи динаміку стану здоров’я учнів за останній час, можна сказати, що формування психолого - педагогічного простору в навчальному закладі має бути одним із пріоритетних напрямків реформування сучасної освіти.

Оптимальний ефект в вихованні здорової дитини можна досягти, якщо навчально-виховна робота буде здійснюватись за певною схемою, що є сукупністю взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих процесів медичного, психологічного та педагогічного характеру.

З чого ж розпочати?

Перед початком розробки програми закладу освіти, що працює над проблемою збереження здоров’я учнів і вчителів, необхідно сформувати в колективі мотиваційну готовність до її реалізації. Умовою формування такої готовності є створення ситуації „занурення” колективу в проблему. Метод занурення може бути реалізований з допомогою організації круглих столів, обговорень, що проводяться як на базі окремої школи, так і групою шкіл (в рамках районного семінару). Тематика семінару може відображати як загальні шляхи покращення здоров’я учнів та вчителів, так і обговорення основних шляхів збереження здоров’я в умовах сучасної школи.

З цією метою можуть бути використані матеріали семінарів окремих шкіл, що вже працюють в заданому напрямку, матеріали, які є в наявності в кожній школі в медичному кабінеті стосовно розподілу учнів по групах здоров’я. (Таблиця № 1)

Результатом обговорення може стати порівняння досвіду роботи, що вже впроваджується в інших навчальних закладах, та роботи і ситуації стану здоров’я учасників навчально-виховного процесу в даному закладі освіти.

Одним із актуальних напрямків формування особистості дитини – валеологічна освіта, яку можна розглядати як органічну частину всього педагогічного процесу. В чому ж полягає мета валеологічного навчання? Наприклад:

1. Формувати в учнів свідомого уявлення про себе як цілісну, творчу особистість.

2. Формувати в учня знання, вміння, навички ведення здорового способу життя, дотримання основ безпечної поведінки в побуті, соціумі, природі, способів догляду за власним тілом, способів надання елементарної медичної допомоги.

3. Формувати навички самодопомоги та взаємодопомоги, самоконтролю, самовираження, самокорекції, само- оздоровлення.

4. Формувати навички до дотримання оптимального рухового режиму.

5. Навчити учнів прийомам активного спілкування та елементам етикету.

6. Навчити учнів свідомо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих людей та навколишнього середовища.

Аналізуючи поставлену мету, можна визначити такі задачі в роботі закладу освіти:

1. Формування екологічного простору закладу;

2. Організація навчально-виховного процесу з урахуванням психолого-педагогічних факторів використання здоров’язберігаючих та здоров’язміцнюючих технологій;

3. Створення системи виховної роботи, що сприяла би збереженню здоров’я;

4. Організація роботи з батьківською громадськістю з питань здоров’язбереження;

Для реалізації зазначених задач необхідно визначитись із кадровим забезпеченням закладу. Для цього необхідно проаналізувати на скільки педагогічний колектив вважає вагомими поставлені питання і готовий до впровадження технологій здоров’язбереження.

Оцінку необхідності формування функціональних умінь у закладі освіти можливо провести, провівши анкетування серед педагогічних працівників закладу.

Таблиця № 2

За результатами анкетування створюється творча група, яка починає працювати над розробкою концепції програми розвитку освітнього закладу.

Концепція програми

1.Концепція програми повинна розкривати, в яких нормативних документах чи наукових роботах відмічається значимість питання збереження здоров’я та питання, що поставлені як мета розвитку закладу.

На сьогодні діють величезна кількість нормативних документів, в яких закладено основні вимоги до збереження самого цінного, що є в людини здоров’я.

Наприклад:

• Програма „Фізичне виховання - здоров’я нації”;

• Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р. (Постанова КМУ від 28.03.2002р.№378);

• Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки;

• Програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства (Постанова КМУ від 15.09.2000р. №1679);

• Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки;

• Міжгалузева комплексна програма „Здоров’я нації на 2002 – 2011 роки”;

• Програма боротьби із захворюванням на туберкульоз серед дітей та підлітків (Указ Президента України від 20.08.2000 р. №643/2001);

• Програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року;

• Концепція Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації” на 2006-2015 р.;

• Програма імунопрофілактики населення області на 2003-2006 роки;

• Програма розвитку футболу на 2003-2008 роки;

• Обласна Програма мережі шкіл сприяння здоров’ю „Здорове майбутнє Харківщини” на 2004-2010 роки;

• Постанова Верховної Ради про посилення боротьби з наркоманією в Україні;

• Регіональні заходи щодо заохочування народжуваності на 2006-2007 р.;

• Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя (Наказ МОНУ від 21 липня 2004 р.).

2. Концепція повинна розкривати теоретичні положення, що мають найбільш важливе значення для визначення шляхів реалізації поставленої мети. А саме, методологічні засади, підходи, критерії оцінки здоров’я педагогічними працівниками, фактори, що впливають на формування складових здоров’я.

Наприклад.