112790 (Методика впроваджень моніторингових досліджень у систему роботи вчителя)

МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

Загальною метою є надання практичної допомоги завідувачам районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження освітніх моніторингових досліджень у систему роботи вчителів.

Для ефективного впровадження моніторингу якості освіти (засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів) у систему роботи вчителів доцільно використовувати наступний алгоритм.

І етап: Планування системи моніторингу

Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання.

Робота з планування здійснюється на основі методичного аналізу теми по наступних аспектах:

• терміни вивчення окремої теми (відповідно до вимог державних програм);

• мета і задачі навчання в рамках даної теми;

• обсяг знань, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів;

• види робіт, що підлягають оцінюванню;

• можливість практичного застосування отриманих знань.

ІІ етап: Розробка інструментарію моніторингу

Одним з найбільш розповсюджених видів інструментарію, що застосовуваються при проведенні моніторингу, є кваліметрична модель.

Система кваліметричного оцінювання дає можливість об'єктивно визначити кількісну оцінку якості будь-яких об'єктів - предметів чи процесів, створити додатковий механізм активізації навчання учнів по усіх видах навчальної діяльності, удосконалювати якість оцінювання їхніх знань.

Основним методом педагогічної кваліметрії є метод групових експертних оцінок (метод Дельфи).

Для проведення моніторингу необхідно розробити чи адаптувати факторно-критериальные (кваліметричні) моделі оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по всіх навчальних предметах (алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості, базова та індивідуальна кваліметричні моделі представлені в додатках 1,2,3).

Кваліметричні моделі розробляються з урахуванням специфіки кожного навчального предмету.

При створенні таких моделей, як правило, виділяються:

• фактори оцінювання, тобто навчальні теми, досліджувані протягом семестру, навчального року;

• критерії оцінювання кожного фактора - види робіт, що будуть оцінюватися при вивченні кожної теми (як обов'язкові, відповідно до вимог державних програм, так і за вибором вчителя).

З метою одержання об'єктивних результатів визначаються коефіцієнти вагомості кожного фактора і критерію. Ці коефіцієнти являють собою бальну оцінку в частинах одиниці.

При визначенні коефіцієнта вагомості фактора (навчальної теми) враховуються наступні параметри:

• тривалість вивчення навчальної теми;

• складність досліджуваного матеріалу;

• взаємозв'язок тем, досліджуваних протягом семестру (навчального року).

У тих випадках, коли зазначені вище параметри однакові для більшості досліджуваних тем, коефіцієнти вагомості можуть бути однаковими.

При визначенні коефіцієнта вагомості критерію враховуються складність і обсяг даного виду роботи.

ІІІ етап: Проведення моніторингу в рамках навчальної теми

ІV етап: Аналіз результатів моніторингу

Дані моніторингу доцільно аналізувати по наступних аспектах:

• успішність учнів;

• якість засвоєння навчального матеріалу.

Успішність учнів визначається за формулою:

Р = А

С

Р - успішність учнів (максимально - 1);

А - кількість учнів, що мають середній, достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 4 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

Якість засвоєння навчального матеріалу визначається за формулою:

Q = B

С

Q- якість засвоєння навчального матеріалу (максимально-1);

В- кількість учнів, що мають достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 7 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

V етап: Організація корекційної діяльності за результатами моніторингу

Складання індивідуальних корекційних програм для учнів - важливий напрямок роботи вчителя.

При складанні індивідуальної програми необхідно:

• враховувати проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу по даній темі, рівень сформованості спеціальних, загальнавчальних умінь і навичок;

• спланувати реальні перспективи підвищення рівня його навчальних досягнень у результаті проведеної корекції;

• визначити тимчасові рамки корекції по даній темі;

• визначити види і форми роботи, послідовність їхнього виконання;

• спланувати і провести повторне тематичне оцінювання;

• скласти з учнем план засвоєння наступної теми.

При проведенні моніторингових досліджень діяльності учнів по самоуправлінню процесом засвоєння знань доцільно використовувати рекомендації щодо проведення освітнього моніторингу як складової частини управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах надруковані у вкладці „Моніторинг в освіті” до газети „Управління освітою” № 4(124) лютий 2006р.

Додаток 1

Алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості

1. Ранжування критеріїв (видів робіт).

Кожен учасник групи проставляє бали (без повтору) кожному виду робіт, з урахуванням складності та обсягу.

Вищий (максимальний) бал за ранжиром відповідає кількості критеріїв.

Практичне застосування алгоритму ілюструє приведена нижче таблиця

2. Визначення коефіцієнта вагомості кожного критерію.

Вагомість кожного критерію визначається за формулою:

а_k=_k

kn ,

де:

_k - сума балів, проставлених учасниками групи кожному критерію;

k - кількість учасників групи;

n -сума всіх балів ранжування (від мінімального до максимального).

Додаток 2

Базова кваліметрична модель оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по математиці

Додаток 3

Індивідуальна кваліметрична модель оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок по математиці