104740 (Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач), страница 2

Процедура змістовного аналізу творів-розповідей

1. Встановити, чи відповідає тема твору прагненню до досягнення успіху. Якщо на це запитання отримана позитивна відповідь, то розповідь підлягає подальшому аналізу. Якщо відповідь на дане запитання невизначена, то розповідь відкладається і не аналізується. Висновок про те, чи має сюжет розповіді пряме відношення до теми досягнення успіхів робиться на основі цілі, до якої прагнуть описані персонажі. Якщо таку ціль однозначно можна розцінити як успіх в діяльності, то це буде позитивним рішенням. У решта випадків, в тому числі при виникненні сумнівів в правильності рішення, яке приймається, вона буде негативною.

Як успіх в діяльності, оцінюється:

– прагнення людини до ділового успіху;

– прагнення до досягнення високої якості в роботі і високої продуктивності праці;

– прагнення до професійного самовдосконалення, до набуття необхідних для досягнення успіху знань, умінь і навиків;

– прагнення до створення чогось нового, оригінального, унікального – такого, що іншими людьми буде сприйматися як досягнення людини.

2. Розглядаючи оповідання перший раз, орієнтуючись на вказані вище критерії успіху, психолог повинен вирішити, до якої з груп цю розповідь можна віднести:

група А – включає в себе розповідь з явно вираженим змістом прагнення персонажів до досягнення успіху (зміст відповідає хоча б одній з чотирьох вище вказаних ознак);

група Б – розповіді, в яких хтось зайнятись певною корисною діяльністю, але до успіху в ній не прагне;

група В – розповіді, в яких немає навіть натяку на те, що хтось з персонажів зайнятий корисною діяльністю або думає про неї.

Розповіді, які віднесені до групи А і Б, отримують по 1 балу.

3. Відібрати розповіді лише групи А для подальшого аналізу. Другий етап змістовного аналізу розповідей групи А здійснюється наступним чином. Потрібно відібрати речення, які свідчать про:

– наявність у персонажа бажання добитися успіху (мотиву досягнення успіху) («Він хоче досягнути успіху в роботі…», «Він вирішив досягнути високих показників…»);

– наявність у цього ж персонажа очікування того, що він дійсно досягне успіху («Ця людина розраховує на успіх в своїй справі»);

– наявність у персонажа опису того, що його застане невдача («Ця людина боїться, що її в кінцевому результаті застане невдача»; «Його робота в кінці-кінців приведе до якогось результату»);

– наявність у персонажа позитивних емоційних переживань у зв’язку з очікуваним успіхом («Йде спектакль. Керівник зі своїм помічником художнього колективу дивиться із-за куліс на сцену і розраховує на успіх. Все йде добре і вони відчувають приємні емоції в зв’язку з очікуваним успіхом»;

– наявність у персонажа негативних емоційних переживань у зв’язку з очікуваною невдачею («У нього щось не виходить і це викликає відчуття розчарування»; «Людина зайнята справою і переживає за неї»);

– наявність у персонажа різних розумових і практичних дій, спрямованих на те, щоб досягнути успіху («Людина думає над планом» (розумова дія); «Людина відпрацьовує роботи машини, яку створила» (практична дія);

– наявність на шляху до успіху внутрішніх або зовнішніх перешкод, які персонаж прагне подолати («Він не впевнений в собі» (внутрішня перешкода); «Раптом зламалась машина…» (зовнішня перешкода);

– наявність чогось або когось, хто допомагає персонажу досягнути успіху («Йому співчувають, співпереживають оточуючі»; «Товариш по роботі допомагає йому досягнути успіху»);

– наявність у персонажа єдиного домінуючого мотиву діяльності, пов’язаної виключно з прагненням досягнути успіху («Людина довго прагнула досягнути успіху в цій справі, але дуже втомилася, і в даний момент часу вона думає не тільки про роботу, але і про те, щоб швидше все кинути і відпочити» – 2 конкуруючих мотиви: бажання успіху і бажання відпочити).

За кожну з 9 описаних ознак групи А присвоюється 1 бал. При цьому бали, одержані за ознаками 1, 2, 4, 6, 7, 8, і 9 беруться з позитивним знаком, а бали, одержані за ознаками 3 і 5 – з негативним (вони свідчать про ступінь розвину тості мотиву уникнення невдач).

Загальна сума позитивних балів, одержаних досліджуваним за всі оповідання, є загальним кількісним показником ступеню розвину тості у нього мотиву досягнення успіху. Під мотивацією досягнення успіху розуміється різниця між силою потреби в досягненні успіху і уникнення невдач. Вона встановлюється як алгебраїчна сума позитивних і негативних балів. Якщо ця сума позитивна, то робиться висновок про те, що у досліджуваного мотив досягнення успіху переважає над мотивом уникнення невдач. При негативній сумі робиться висновок про те, що мотив уникнення невдач домінує над мотивом досягнення успіху. При нульовому показнику вважається, що мотивація досягнення успіху відсутня (як реальна поведінкова тенденція), тому що обидва мотиви витісняють один одного.