95083 (Перша медична допомога), страница 5

Через дихальні

шляхи

Через шкіру

В результаті

ін’єкцій, укусів

Основними ознаками отруєння є порушення дихання, свідомості, серцевої діяльності, блювання, пронос, біль у животі.

Одним із поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені деякими мікробами, які виділяють сильні токсини. Перш за все – це збудник ботулізму, якій розвивається без доступу кисню у консервованих продуктах. Після звичайного для будь-якого харчового отруєння початку (блювання, пронос, біль у животі), за декілька годин розвивається порушення мови, ослаблення зору, утруднення ковтання. Також широко розповсюджені харчові отруєння, що викликані стафілококом. Ці бактерії швидко розмножуються у молочних продуктах, тістечках, паштетах, копчених продуктах. Бурхливий розвиток бактерій відбувається в продуктах харчування при їх неправильному зберіганні, перевищенні терміну придатності до використання тощо. При отруєнні харчовими продуктами, особливо м’ясними, симптоми отруєння виникають через 4-48 годин. Захворювання починається гостро: підвищується температура тіла, з’являється озноб, нудота, біль в животі, блювання, пронос. Велику небезпеку при отруєннях представляє зневоднення організму.

Схема надання першої допомоги:

• негайно викличте лікаря;

• промийте постраждалому шлунок: дайте випити 5-6 стаканів теплої води, натисніть на корінь язика і викличте блювання (повторити процедуру декілька разів);

• дайте випити міцного несолодкого чаю;

• при проносі – поставте клізму;

• дайте прийняти активований вугіль (4-5 таблеток);

• якщо блювання у потерпілого проходить мимоволі, а він непритомний, поверніть його голову набік, слідкуйте, щоб блювотні маси не потрапили у дихальні шляхи (вчасно видаляйте їх з ротової порожнини).

Неприпустимо:

• викликати блювання, якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані;

• використовувати для промивання шлунку навіть слабких розчинів кислот, лугів;

• давати пити молоко, якщо причина отруєння не відома;

• давати пити алкоголь.

При отруєнні хімічними речовинами

Найчастіше у побуті відбуваються отруєння кислотами (80% оцтової, карболової, щавлевої, соляної) та їдкими лугами (каустична сода, нашатирний спирт). Відразу ж при попаданні в організм, цих хімічних речовин виникає сильний біль в роті, глотці та дихальних шляхах. Опік слизової оболонки викликає набряк, сильне виділення слини, а різкий біль перешкоджає ковтанню. Хімічні речовини призводять до порушення функції нирок та печінки. Блювання і пронос часто бувають із домішками крови. Під час дихання є вірогідність затікання слини у дихальні шляхи, що призводить до задухи.

Схема надання першої допомоги:

• негайно викличте лікаря;

• до прибуття лікаря видаліть слину та слиз з рота потерпілого;

• чайною ложкою, обгорнутою серветкою, марлею, протріть ротову порожнину;

• дайте випити 2-3 стакані води (краще – з льодом).

Неприпустимо:

• викликати блювання (їдкі речовини можуть потрапити в дихальні шляхи або знову обпекти стравохід);

• давати нейтралізуючі розчини (при отруєння кислотами – лужні, при отруєнні лугами – кислотні);

• не покласти постраждалого на живіт, повернувши голову на бік, якщо він у стані непритомності.

При отруєнні газоподібними токсинами

Газоподібні токсичні речовини потрапляють до організму при вдиханні. До них відносяться чадний газ, закис азоту або речовини, що використовуються на виробництві аміак, хлор, різні види клею, розчинники та фарби.

Отруєння чадним газом може виникнути при пожежах, неправильному користуванні піччю, вдиханні вихлопних газів автомобіля. Чадний газ, потрапляючи дихальними шляхами до крові витісняє гемоглобін кисню. В результаті настає кисневе голодування тканин.

Ознаки отруєння чадним газом: головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, біль у грудях. При тяжкій формі отруєння – втрата свідомості, судоми, порушення дихання. При великих концентраціях чадного газу смерть може настати миттєво.

При отруєнні аміаком виникає прискорене серцебиття, нежить, кашель, різь у очах, сльозотеча, а при великій концентрації аміаку – нудота, порушення координації рухів, галюцинації.

Отруєння хлором викликає різкий біль у грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів, різь у очах, сльозотеча.

Отруєння газоподібними токсинами можуть призвести до смертельних випадків.

Схема надання першої допомоги:

• винесіть постраждалого на свіже повітря (впевніться, що це місце – небезпечно);

• якщо постраждалий у свідомості – дайте багато пити (чай, вода);

• якщо постраждалий в комі - покладіть постраждалого на живіт, повернувши голову у бік;

• очистіть дихальні шляхи від блювотних мас, зафіксуйте язик;

• проводіть штучне дихання та непрямий масаж серця;

• викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

• залишати постраждалого у стані коми лежати на спині;

• не викликати швидку допомогу;

• давати пити алкогольні напої;

• проводити реанімаційні заходи у загазованому приміщенні;

• при контакті з отруйними речовинами не використовувати спецодяг;

• не дотримуватися попереджень та заходів безпеки, вказаних на етикетках отруйних речовин.

При отруєнні алкоголем та його сурогатами

Прийом алкоголю у великій кількості може викликати гостре отруєння. Його ознаки: блювота (іноді з домішками крови), біль у надчеревній області ("під ложечкою"), головний біль, порушення свідомості іноді, її втрата. Надмірне вживання спиртних напоїв також може стати причиною виникнення алкогольної коми. Цей стан може призвести до смерті через удушення власним язиком або блювотними масами, гостру серцеву недостатність, зупинку дихання, набряк головного мозку та переохолодження у холодну пору року.

Схема надання першої допомоги:

• перевірте наявність пульсу;

• переверніть хворого на живіт, очистить ротову порожнину;

• піднесіть до носа ватку з нашатирним спиртом;

• прикладіть холод до голови;

• викличте швидку допомогу;

• обов’язково доставте хворого до лікарні;

• у разі відсутності ознак життя – приступіть до штучного дихання і непрямого масажу серця.

Неприпустимо:

• залишити людину в алкогольній комі лежати на спині;

• не викликати швидку допомогу.

• залишити людину лежати на холоді.

Перша допомога при укусах звірів

Як вже вказувалося вище, токсичні речовини можуть потрапити до організму людини і при укусах звірів, комах. Частіше за все людей кусають собаки, кішки, а іноді – дики тварини. Основна небезпека при цих укусах не лише у пораненні шкіри та кровотечі, а й у можливості розвитку сказу. Сказ – смертельно небезпечна хвороба, яка має нетривалий скритий період і вражає нервову систему. Якщо людину вкусила тварина, яка живе у неї вдома або сусідська, слід разом з укушеною людиною доставити у лікарню тварину, щоб з’ясувати наявність збудника сказу. Для запобігання виникнення сказу вкушеній людини слід обов’язково пройти курс лікування (зараз існують нові медичні препарати, що роблять цей курс значно коротшим). Основними симптомами сказу у людей є: депресія, збудження, параліч, потім у хворого виникають неприємні відчуття в ділянці укусу (жар, тягучі болі, сверблячка), хоч рана давно загоїлась, безпричинне хвилювання, депресія, безсоння, такий стан триває 1-3 дні. Після цього виникає стан збудження, який характеризується водобоязню, яка проявляється в тому, що при спробі пити у хворого виникають судомні скорочення м'язів гортані, дихання стає голосним і можлива короткочасна його зупинка. З'являються зорові і слухові галюцинації. Іноді виникають припадки буйства з агресивними діями. Через 2-3 дні збудження змінюється паралічем м'язів кінцівок, язика, обличчя. Протягом 12-20 годин після цього настає смерть від паралічу дихання і падіння серцевої діяльності. Загальна тривалість захворювання - 3-7 днів. При появі вищезгаданих симптомів хворих врятувати не вдавалось.

Схема надання першої допомоги:

• уведіть потерпілого в безпечне місце;

• накладіть стерильну пов’язку і зупиніть кровотечу;

• негайно доставте потерпілого до лікувального закладу;

• обов’язково повідомте лікарю, що рана виникла від укусу.

Неприпустимо:

• гаяти час на пошуки і відловлювання звіра, який вкусив людину;

• не звернутися до лікаря у разі укусу.

Перша допомога при укусах змій

Змій дуже бояться, навіть самої думки про змії. Але наші страхи багато в чому перебільшені. Небезпечні менше 10 % всіх змій та й вони постараються по можливості забратися з вашої дороги. Проте дуже важливо не лякати і не заганяти в кут змію (у тому числі несвідомо) через те, що в такій ситуації змія може атакувати блискавично. В звичайних же умовах вони пересуваються дуже повільно і людина може легко від змії втекти.

В Україні найчастіше зустрічаються змії із сімейства гадюк. Їхня отрута має швидку, але не дуже сильну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується симптомами отруєння. Якщо протягом 1 години в місці укусу не виникає набряк шкіри, то можна вважати, що укус не отрутний.

Якщо вас або ще кого-небудь укусить змія, ви повинні вживати заходів швидко, але без паніки. Поширений надмірний страх перед зміями значною мірою є одночасно і джерелом небезпеки. Заходи, які приймаються при укусі змії, направлені на те, щоб:

1. Зменшити кількість отрути, що потрапила в організм, намагаючись знизити дозу нижче смертельної.

2. Понизити швидкість розповсюдження отрути по тілу, щоб дати організму максимальну можливість протистояти отруєнню.

Відомо, що будь-яка форма страху або паніки, особливо у разі фізичної напруги, негайно прискорює серцебиття і підвищує швидкість циркуляції крові. Звідси витікає, що в такій ситуації украй важливо заспокоїти потерпілого.

Схема надання першої допомоги:

• знайдіть місце укусу і ретельно промийте його водою;

• розмістіть постраждалого таким чином, щоб місце укусу знаходилося нижче тіла;

• накладіть пов'язку вище за ранку, починаючи зверху і поступово спускаючись (вона повинна бути достатньо тугою, щоб запобігати поверненню венозної крові, оскільки саме з нею отрута може продовжити свій рух по тілу, разом з тим вона не повинна перешкоджати руху артеріальній крові (при правильно накладеній пов'язці нижче неї пульс прощупується, а вени надуваються);

• після накладення пов'язки укус продовжуватиме кровоточити, але боятися цього не слід, тому що кров може вивести з ранки частину отрути;

• якщо дозволяє місце укусу, можна відсмоктати отруту за допомогою медичної банки (у разі її відсутності можна використати банку з-під майонезу);

• іммобілізуйте кінцівку, наклавши шину;

• при можливості, помістить кінцівку у холодну воду – це уповільнить повернення крові.

• джгут при укусах змій слід накладати лише в тих випадках, коли не увінчалися успіхом всі інші способи припинити кровотечу.

Неприпустимо:

• надрізати краї ранки — це може лише відкрити додаткові шляхи для проникнення отрути в тіло;

• намагатися ротом відсмоктувати отруту з ранки, оскільки вона може легко проникнути крізь слизову оболонку вашого рота;

• давати пити алкоголь;

• довго тримати джгут – це призведе до втрати кінцівки.

Перша допомога при укусах комах

Множинні укуси бджіл або ос можуть бути небезпекою для людини, особливо у разі підвищеної до них чутливості. При цьому, окрім місцевого набряку тканин, може спостерігатися значне підвищення температури тіла, різкі головні болі, можливі судоми. Прояви отруєнь токсинами бджіл, шершнів, джмелів, ос різноманітні. Самою ранньою і постійною ознакою є пекуча, колюча чи пульсуюча біль, що може поширюватися по ходу нервів. Особливо небезпечно, коли у людини є алергічна реакція на токсини отрути комахи. У таких випадках є можливість розвитку шоку.

Схема надання першої допомоги:

• якщо жало все ще знаходиться в шкірі, видаліть його: зішкребіть нігтем або яким-небудь предметом;

• протріть уражену ділянку шкіри тампоном, змоченим розчином перекису водню;

• для зменшення болю і припухлості прикладіть холодний компрес;

• для знеболювання та зменшення алергічної реакції можна дати 1 г ацетилсаліцилової кислоти, димедрол 0,03 г;

• до місця укусу можна прикласти марлеву серветку, змочену 10%-м розчином спиртового ментолу чи 5-10%-м розчином валідолу, примочки з 0,25%-го розчину аміаку, настойки календули;

• постійно спостерігайте за станом потерпілого, стежте за можливою появою алергічної реакції (у деяких людей важка алергічна реакція може привести до анафілактичного шоку);

• при ознаках розвитку алергічної реакції негайно доставте постраждалого до лікарня.

Неприпустимо:

• використовувати пінцет (при здавлюванні жала в шкіру може потрапити більше отрути);

• не доставити постраждалого до лікарні у разі розвитку алергії та шоку;

• надрізати місце укусу.

Перша допомога при утопленні

Утоплення - заповнення дихальних шляхів рідиною або рідкими масами. Коли людина тоне, вода або якась інша рідина перекриває надходження в легені повітря. Задуха в більшості випадків, хоча і не завжди, викликана попаданням води в легені. Це веде до втрати свідомості від браку кисню в крові, що забезпечує мозок. Мозок гине, якщо більше 4-5 хвилин позбавлений кисню.

Фактично можна потонути в будь-якій кількості води, якщо її достатньо для того, щоб в неї занурилося обличчя. Серйозною причиною утоплення дорослих та підлітків є пияцтво. Абсолютно зрозуміло, що не можна пірнати в нетверезому стані.

Ознаками утоплення є виділення піни з рота, зупинка дихання і серцевої діяльності, посиніння шкірних покровів, розширення зіниць.