57244 (Друга світова війна: бойові дії та опірний рух), страница 9

1. Яка мета німецького наступу в Арденах у грудні 1944 р.?

2. Якими були наслідки наступу в Арденах?

3. Чому наступ в Арденах не досяг поставленої мети?

5. Бойові дії на Тихому океані в 1944-1945 рр.

На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршаловими островами, а з часом — над Маріанськими островами та Філліпінами. 23 жовтня 1944 р. біля острова Лейте (Філіппіни) відбулася найбільша 2 світової війни морська битва між флотом союзників, японцями. У ній з обох боків брали участь 330 великих кораблів, зокрема 39 авіаносців та 21 лінкор. У результаті чотириденної битви японський флот було розгромлено. Утрати Японії становили 4 авіаносці 3 лінкори та велику кількість менших суден, а також сотні літаків.

До літа 1945 р. японці повністю втратили контроль над Індонезією та частиною Індокитаю. Остаточний розгром Японії вимагав значної підтримки сил з Європи, допомоги США та Англії, а також СРСР.

Запитання та завдання на закріплення.

1. Як розвивались події на радянсько-німецькому фронті в 1944 р.?

2. Як ви вважаєте, вступ радянських військ на територію Східної Європи був визволенням чи окупацією? обґрунтуйте.

3. Складіть розповідь за темою «Відкриття Другого фронту».

4. Як відбувалося визволення Франції?

5. Коли і які союзники Німеччини капітулювали?

Підсумки уроку

Домашнє завдання: вивчити записи у зошиті.

Тема 7. Завершення та підсумки війни

Завдання уроку: охарактеризувати бойові дії на завершальному етапі Другої світової війни, показати вплив на перебіг бойових дій використання атомної зброї, з'ясувати причини поразки країн фашистського блоку; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Друга світова війна», атлас

ХІД УРОКУ

Перевірка домашнього завдання

Робота з поняттями і термінами.

Дайте визначення понять: Антигітлерівська коаліція, колабораціонізм, Голокост, «Велика трійка», «Східний вал», «Атлантичний вал», «чудо-зброя».

Історичний диктант.

1. Які країни були визволені радянськими військами в 1944 р.?

2. Як називалась наступальна операція радянських військ, у результаті якої було розгромлено німецьку групу армій «Центр» і визволено Білорусію?

3. Коли було відкрито Другий фронт?

4. Як називалась операція з висадки союзницьких військ у Нормандії?

5. Де відбулась остання наступальна операція німецьких військ проти союзників на Заході?

6. Де відбулись антифашистські повстання в 1944 р.?

7. Під час ведення бойових дій у 1944 р. країни Антигітлерівської коаліції керувалися переважно воєнними чи політичними міркуваннями?

8. Чи вдалося радянським військам у 1944 р. остаточно звільнити територію СРСР?

9. Де американські війська здобули перемогу у війні на Тихому океані в 1944 р.?

10 Яка операція була здійснена раніше висадка союзниць військ на півдні чи півночі Франції ?

11. Чому завершено розгром німецьких військ у Криму?

12. Хто очолював антифашистське повстання у Варшаві в середині-жовтні 1944р.?

Вивчення нового матеріалу

1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція. Німеччині

Розповідь учителя.

На початку радянського наступу німецьке командування прийнято рішення про припинення наступу в Арденах і перекинуло більш боєздатні частини на Східний фронт, у район озера Балатон (Угорщина), де німецькі війська намагалися наступальними діями деблокувати оточене угруповання у Будапешті.

Війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, це зазнали значних втрат під час німецького наступу наприкінці береза, 1945 р., почали операцію по форсуванню Рейну і захопленню Руру. Ця операція супроводжувалася стратегічними бомбардуваннями Німеччини. Під час бомбардування Дрездена загинуло 135 тис. мирних громадян. У результаті успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Рура було оточене і 17 квітня 1945 р. припинило опір. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій де можна було б організувати опір. Війська союзників швидко просувалися на Схід і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби

26 квітня у районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. 7 травня в штабі Д. Ейзенхауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини. Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. При обороні столиці рейху гітлерівське командування робило все для впровадження у життя гасла: «Берлін залишиться німецьким!», мобілізовувалося все населення, здатне тримати в руках зброю, формувалися загони винищувачів танків з «гітлерюгенда», житлові картали перетворювались на фортеці. На оборонних роботах працювало 400 тис. осіб. Відмова Гітлера від капітуляції, його розрахунки на протиріччя військ союзників затягували кінець кривавої війни. З боку Радянського Союзу втрати склали 78 тис, із німецького - 150 тис в Берлінській операції брали участь війстка: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського. 1-го Українського, ними командували відповідно К. Рокосовський, Жуков та Конєв

Битва почалась 16 квітня. О 3-й годині ранку при світлі прожекторів в атаку пішли танки і під командуванням Г. Жукова. Лінію оборони противника перед висотами було подолано досить швидко, далі почались ускладнення. Бої тривали увесь день, не припинялися навіть уночі. Лише на ранок 18 квітня рубіж було взято. Зав'язалися бої на підступах до Берліна. Ще через чотири дні фронти Г. Жукова та І. Конєва зімкнули кільце навколо міста. А. Гітлер приймає рішення не тікати на південь, а особисто керувати битвою за Берлін.

25 квітня невелике місто Торгау на березі Ельби стало відоме всьому світові. У цей день тут зустрілися передові частини 1-го Українського фронту і підрозділи американської армії. Тим часом у Берліні бої точилися вже в центрі міста, де ворог чинив запеклий опір. Усі спроби деблокувати місто з боку інших угруповань гітлерівських військ були марними. Майже кожен будинок доводилося брати штурмом. «На третій день боїв у Берліні,— згадував Г. Жуков,— спеціально розширеною колією із Сілезького вокзалу було подано фортечні гармати, які відкрили вогонь по центру міста. Маса кожного снаряда становила півтонни. Оборона Берліна розліталась ущент. Навіть в імперській канцелярії розуміють, що наближається розв'язка битви за столицю Німеччини...» ЗО квітня штурмом було взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.

1 травня на командний пункт 8-ї Гвардійської армії було доставлено начальника генштабу сухопутних військ Німеччини генерала Кребса, який, заявивши, що 30 квітня А. Гітлер покінчивши життя самогубством (28 квітня 1945 партизани Італії, виконуючи вирок народного трибуналу розстріляли й повісили за ноги Мусоліні, 30 квітня 1945 р. А. Гітлер отруїв свою дружину Єву Браун і самого себе. їхні трупи разом з трупом Геббельса, його дружини та 6 дочок есесівці спалили в дворі) запропонував розпочати переговори про перемир’я. Коли про це доповіли Сталіну, він зажадав вести переговори тільки про беззастережну капітуляцію. Відповіді не було і бої відновилися. берлінської оборони віддав. Берлін впав. Під час штурму радянські війська втратили 300 тис. убитими і пораненим.

Залишки німецьких військ на півночі Німеччини, притиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. 8 травня 1945 р в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, Великої Британії, Франції, США генерал-фельдмаршал В. Кейтель від німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Це була Перемога.

Однак угруповання німецьких військ на території Чехословаччини та Австрії ще не склали зброю. Їх частини в Празі вели бої з учасниками антифашистського повстання, яке почалося 5 травня Допомога військ 1-го Українського фронту, насамперед танкових підрозділів, дала змогу врятувати місто і його мешканців.

На ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Червоній площі 24 червня 1945 р. було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги. Марш зведених полків фронті завершила колона солдатів, які кинули до підніжжя мавзолею Леніна 200 прапорів розгромлених фашистських армій. Командував парадом Маршал Радянського Союзу К. Рокоссовський, приймав парад заступник Верховного Головнокомандуючого Маршал Г. Жуков.

Ялтинська і Потсдамська конференції та їх рішення

Кримська (Ялтинська) конференція 4—11 лютого 1945 р.

Лідери країн-учасниць: В. Черчілль (Англія), Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США)

Потсдамська (Берлінська) конференція

17 липня — 2 серпня 1945 р.