57244 (Друга світова війна: бойові дії та опірний рух)

Тема 1. Причини і початок Другої світової війни. Події 1939-1941 рр.

Завдання уроку: розкрити причини і характер Другої світової війни, охарактеризувати хід бойових дій у 1939—1941 рр., показати причини успіхів Німеччини на першому етапі війни; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, картосхеми в підручнику.

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Розповідь учителя.

Історія людства знає безліч воєн. Але дві з них за масштабами руйнувань і людських утрат не мають рівних. Обидві сталися у XX ст., і в них брали участь усі найбільші держави світу. Війни прийшли з Німеччини; основні бойові дії розгортались в Європі.

У Другій світовій війні брали участь понад 60 держав, на території яких мешкало 80 % населення Землі. Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах Світового океану. За роки війни до армій воюючих держав було призвано110 млн. , 50-65 млн. загинуло на фронтах, 90 млн.. - поранено або скалічено; біля половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні збитки – 4 трлн $.

Причини й передумови війни. По-перше, несправедливість Версальскої системи поставила багато народів у принизливе положення, сприяла приходу до влади сил, що прагнули реваншу та нового переділу світу. Найбільше це проявилося у політиці Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали ініціаторами війни

По-друге, економ криза 1930-х загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зyсилля у боротьбі за збереження миру. Систему безпеки, створену у 1920-х рр.., було зpyйновано.

По-третє, розв’язанню війни сприяла політика урядів Англій та Франції, спрямованих на «уми творення» агресора, а також «ізоляція» США, які, оголосивши нейтралітет, фактично самоусунулися від впливу на розвиток подій у світі.

По-четверте, не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Характер війни. держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини – тобто досягнення світового панування. 3 боку цих країн війна мала загарбницький характер. Для країн, які зазнали агресії та були окупован, війна була справедливою. Складніше визначити хар-р війни стосовно СРСР. З 1939 р по 22 червня 1941р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, що на той час належали Польщі, Румунії, Фінляндії, а також країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва}. Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з фашистською Німеччиною і для нього війна мала справедливий характер, її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.

Періодизація Другої світової війни

І етап. 1 вересня 1939 р. — 22 червня 1941 р. Напад Німеччини на Польщу, а згодом і на СРСР. Вступ у війну Англії та франції. Загарбання гітлерівською Німеччиною континентальної частини Європи. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику. Приєднання до СРСР Західної України та Західної Білорусії, частини Фінляндії, Бессарабії, Північної Буковини та Прибалтики.

II етап. 22 червня 1941 р. - 19 листопада 1942 р. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Зрив планів «блискавичної війни». формування Антигітлерівської коаліції.

III етап. 19 листопада 1942 р. - 1943 р. Докорінний перелом у ході війни (Сталінградська, Курська битви; битва під Ель-Аламейном і розгром німецько-італійських військ у Північній Африці; поразка японського флоту в битвах біля атола Мідуей і Кораловому морі, перемога англо-американських військ у битві за Гуадалканал). Перехід стратегічної ініціативи на бік країн Антигітлерівської коаліції.

IV етап. Кінець 1943 р. - 9 травня 1945 р. Наступ країн Антигітлерівської коаліції по всіх фронтах. Розвал блоку фашистських держав. Звільнення народів Європи від гітлерівського поневолення. Розгром і капітуляція гітлерівської Німеччини.

V етап. 9 травня -2 вересня 1945 р. Завершення бойових дій в азіатсько-тихоокеанському регіоні. Розгром і капітуляція Японії.

Привід до війни Вторгнення на територію Польщі розпочалося 1 вересня 1939 р. Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глейвіц. 31 серпня 1939 р. о 20.00 спеціально підготовлений загін гестапівців, переодягнених у польську форму, здійснив напад на радіостанцію німецького прикордонного містечка Глейвіц. Після її «захоплення» перед мікрофоном було зроблено декілька пострілів і один з нападаючих, що знав польську мову, зачитав заяву, у який говорилося, що «прийшов час війни Польщі проти Німеччини». Потім почалась перестрілка із загоном поліції. Щоб замести сліди провокації, усі учасники за наказом Гімлера були розстріляні.

Уже в перші дні наступу організований опір польської армії було зламано і до 8 вересня розгромлено її головні сили. Значна частина польської армії опинилася в оточенні або потрапила в полон. Опір чинили лише окремі частини. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона півострова Вестерплятте, міст Варшава, Краків, Ґдиня.

17 вересня, коли крах Польщі став уже очевидним, а польський уряд залишив країну, польський кордон перейшли радянські війська. Для вторгнення до Польщі було створено два фронти — Український і Білоруський. На вимогу Гітлера Червона Армія форсовано просувалася у напрямку Коломиї—Косова, щоб перетнути відступаючим польським солдатам і біженцям шлях до Румунії. Після 12-денного маршу і коротких боїв з польськими частинами Червона Армія вийшла на Західний Буг і Сян, де й зупинилася (командування польською армією віддало наказ не чинити опір).

Відповідно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня 1939 р. і зафіксованими в таємному протоколі, німецьке командування відвело свої війська від Львова і Бреста за демаркаційну лінію. Перед тим у Бресті, Гродно, Ковелі й Пінську відбулися спільні паради військ переможців. 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів, а 28 вересня у Москві Й. Ріббентроп за дорученням А. Гітлера підписав разом з В. Молотовим договір про дружбу і кордон та таємні протоколи про поділ сфер впливу і співпрацю між двома державами.

Цей договір зафіксував розділ Польщі й уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була перенесена на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, та українців і білорусів — з іншого (лінія Керзона). Землі, на яких проживало виключно польське населення, залишилися у складі Німеччини, а зоною впливу СРСР стала Литва. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6 % території Польщі й 69,9 % населення, а до СРСР — 51,4 % території і 30,1 % населення.

Початок Другої світової війни. Бойові дії 1939-1941 рр. Бік країн Антигітлерівської коаліції

Таблиця «Хронологія основних подій першого періоду Другої світової війни (1939—1941 рр.)».

Напад СРСР на Фінляндію («Зимова війна») Радянський Союз веде переговори з Фінляндією, щоб та поступилася територіями в район Ленінграда та узбережжям фінської затоки в обмін на болотисті й лісисті території на півночі, що ніяк не компенсувало втрату Виборга і стратегічно важливої лінії Маннергейма (система фінської оборони, споруджена в 1927—1939 рр.).

Уряд Фінляндії не погодився на цю пропозицію. На світанку ЗО листопада 1939 р. значні сили радянських військ розпочали воєнні дії проти Фінляндії. Поспіхом розроблений план агресії і райдужні настрої призвели до того, що радянські дивізії у повному складі потрапляли в оточення. ЗО грудня наступ радянських військ припинився. Зазнав поразки і Балтійський флот. Й. Сталін ужив жорстких заходів для наведення порядку у військах. Почалися тривалі бомбардування фінських міст.

Безперервним потоком на фронт надходило озброєння та спорядження. Маленька Фінляндія фактично опинилася наодинці з могутнім агресором. На допомогу Фінляндії прийшла Швеція. Німеччина висловила готовність надати допомогу СРСР і навіть стала на перешкоді Італії, яка хотіла направити до Фінляндії ешелони зі зброєю. 11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ радянських військ, який завершився проривом лінії Маннергейма. Ціною великих втрат (234 тис. осіб убито, поранено, обморожено і взято в полон) радянські війська домоглися перемоги і головнокомандуючий фінською армією К. Маннергейм змушений був дати згоду на початок мирних переговорів.

12 березня СРСР і Фінляндія підписали мирний договір, згідно з яким жертва агресії втрачала значну частину своєї території, де до війни мешкало 450 тис. осіб, тобто 1/8 частина населення країни. Тяжкими були міжнародні наслідки війни й для СРСР. Ліга Націй виключила СРСР зі свого складу, ускладнилися його відносини практично з усіма європейськими країнами та США. У листопаді 1940 р. нейтральна напередодні конфлікту Фінляндія приєдналася до агресивної «осі» Берлін—Рим—Токіо. З нападом Німеччини на СРСР у червні 1941 р. здобуті такою дорогою ціною території знову були відвойовані військами гітлерівської Німеччини та Фінляндії.

Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції

Події на Півночі Європи спонукали Англію та Францію до більш рішучих дій. Прагнучи сильніше стиснути блокаду навколо Німеччини (припинити вивіз залізної руди зі Швеції через норвезький порт Нарвік і блокувати нім флот на Балтийск морі, почали мінування прибережних вод Норвегії, направили туди транспорт з військами. Проте німці випередили супротивників. 9 квітня 1940 гітреровці без оголошення війни напали на Данію, Норвегію. Данія капітулювала, Норвегія вчинила опір. Проте все рівно була окупована через місяць, єдиною перевагою було те, що нім флот зазнав значних втрат.