49922 (Системи автоматизованого проектування), страница 8

Файлова система являє собою сукупність файлів, організованих при допомозі засобів управління данними, які є в наявності в обчислювальній системі.

Файлом називається сукупність данних, які складаються з логічних записів, що відносяться до однієї теми, або це упорядкована поіменована область пам’яті на зовнішніх магнітних носіях (дисках), яка складається із окремих записів. Для маніпулювання з записами або з цілими файлами (перегляд, знищення, коректування і т. інше) необхідно створювати спеціальні програми або користуватись тільки засобами обчислювальних систем.

Бібліотека - таж сукупність файлів але об’єднаних в деяку групу по деяких функціональних ознаках.

Наприклад: бібліотека ППП по проекруванню та конструюванню автомобілів та будівельних машин.

В додатках до САПР ці два способи використовуються тільки для збереження програмних модулів, в вихідних та об’єктних кодах, змісті екранів дисплеїв, початкового вводу великих масивів вихідних данних, збереженні текстових документів, хоча й виключається використання цих способів при організації інформаційного фонду для всієї САПР для простих об’єктів.

Але, слід відмітити, що для забезпечення швидкого доступу до довідкових даних, збереження швидкозмінних даних, введення текучої проектної документації, пошуку необхідних текстових документів, організації взаємодії між різномовними програмними модулями ці способи малоефективні.

Спосіб 3: Використання банків данних. Є основою і найбільш вагомою формою організації інформаційного фонду, а банк данних, в свою чергу, становить найбільшу частину інформаційного забезпечення САПР в порівнянні з іншими видами організації та ведення динних.

Цей спосіб дозволяє:

- централізувати інформаційний фонд САПР;

- проводити оструктурювання данних у вигляді, зручному для проек-тувальника;

- забезпечити швидкий пошук нормативно- довідкової та проектної документації;

- спростити організацію міжмодульного інтерфейсу шляхом уніфікації проміжних данних.

3. Система управління базами данних (СУБД). Призначення, використання та ефективність СУБД

Система управління базами данних (СУБД) це програмна система, яка забезпечує використання та ведення баз данних.

Основне призначення СУБД - представлення користувачам баз данних засобів маніпулювання данними в абстрактних термінах, не зв’язаних із способом їх зберігання в ЕОМ.

Використання СУБД гарантує непротирічність, цілістність, секретність та мінімальний надлишок данних, що зберігаються в базах данних.

Ефективність СУБД визначається швидкістю доступу до данних, раціональним використанням пам’яті ЕОМ, простотою розробки прикладних програм, які оперують даними із бази.

Використання СУБД для цілей організації обміну інформацією між різноманітними процесами (між системою та користувачем, між різноманітними ПП, між програмними модулями) забезпечує слідуючі переваги:

- звільняє прикладну програму від необхідності управління процесом розподілення пам’яті для данних та врахування деталей роганізації данних;

- зменшує надмірність данних:

- забезпечує з великою імовірністю непротирічність данних; одночасне використання данних окремими паралельними процесами; захист данних.

3.2 Приклади використання конкретних СУБД в САПР

В даний час розроблено багато СУБД для підтримки різноманітних структур данних. Наприклад, СУБД “СЕДАН”, “ОКА”, “СЕТОР”, “БАНК-ОС”, “ДИСОД”, “ИНЕС”, “СЕТЬ” ті інші.

Їх використовують в інформаційно- пошукових системах, але можливе використання і для забезпечення інформаційних потреб САПР.В першу чергу мова йде про відтворення нормативно- довідкової та іншої фактографічної інформації.

Приведемо короткий огляд ункціональних можливостей та експлуатаційних характеристик найбільш перспективних СУБД.

Система управління базою данних “ИНЕС” орієнтована на підтримання ієрархічних структур данних. На фізичному рівні використовується метод доступу, програмно імітуючий механізм вертуальної пам’яті.

(Вертуальна пам’ять- спосіб організації пам’яті обчислювальної системи, при якому кожна програма може оперувати з адресним простором, що переважає ємкість фізичної оперативної пам’яті). При цьому данні зберігаються в блоках пам’яті та лексикографічно впорядковані, а різноманітним сегментам в логічній схемі відповідають різноманітні блоки.

Для забезпечення одночасної роботи декількох користувачів за терміналами СУБД “ИНЕС” обладнана монітором.

Система управління базою данних “ОКА”, так як і СУБД “ИНЕС”, належить до систем ієрархічного типу. В своєму складі вома має засоби для задання зв’язків між ієрархічними структурами, що дає змогу описувати мережні структури обмеженого виду.

В СУБД “ОКА” є засоби для організації діалогової взаємодії з кінцевим користувачем - діалогова система.

Система управління базою данних “ДИСОД” - одна з найбільш розвинутих вітчизняних СУБД. Це багатофункціональна система обробки та зберігання данних, яка розрахована на широкий спектр практичного використання в області розв’язку інформаційних задач. Однотипні записи бази данних СУБД “ДИСОД” організовані в файли, між якими можуть бути встановлені зв’язки, що дозволяють створювати як ієрархічні так і мережні структури.

СУБД “ДИСОД”- універсальна система для збереження та обробки всіх видів нормативно-довідкової інформації та проектних документів у ве-ликих САПР.

Питання для самоконтролю

1.Загальна характеристика інформаційного забезпечення САПР.

2. Основні компоненти та види інформаційного забезпечення САПР.

3. Склад інформаційного фонду САПР.

4. Способи ведення інформаційного фонду САПР.

5.Система управління базами данних (СУБД) . Призначення, використання та ефективність.

6. Приклади використання конкретних СУБД в САПР.

7. Тема : Лінгвістичне забезпечення САПР

План

1. Визначення і структура лінгвістичного забезпечення САПР.

2. Функціональне призначення мов, які використовуються в САПР.

3. Базове лінгвістичне забезпечення САПР.

(2 години).

1. Визначення і структура лінгвістичного забезпечення САПР

Лінгвістичне забезпечення САПР - це сукупність мов, які використовуються в САПР для висвітлення інформації про об’єкти, що проектуються, про процес та засоби проектування, якою обмінюються люди з ЕОМ між собою в процесі автоматизованого проектування.

Однією із важливіших задач при створенні лінгвістичного забезпечення САПР є вибір мов взаємодії та форм спілкування проектувальника з ЕОМ.

Мови взаємодії є особливими, спеціально орієнтованими на потреби проектувальника. Якщо мови програмування направлені, головним чином, на універсальність та зручність їх трансляції в машинні мови, то мови взаємодії призначені для забезпечення найбільших зручностей при спілкуванні проектувальника з ЕОМ, найбільш компактного приставлення проектної інформації, найбільших зручностей при здійсненні проектних процедур і т. інше.

Мови взаємодії можна розподілити на слідуючі основні типи: природня, обмежена природня, командна, “меню” та “шаблони”.

Природня мова користувача не завжди може бути використана для спілкування з ЕОМ в сучасних САПР, так як виникають труднощі автоматичного аналізу повідомлень користувача, виражених на природній мові в межах жорстко обмежених ситуацій, які пов’язані з задачами проектування.

Обмежена природня мова є на даний час перспективним способом взаємодії. Основний недолік такої взаємодії полягає в тому, що користувач повинен добре уявляти синтаксичні та семантичні обмеження, які накладаються на природню мову.

Командна мова є розповсюдженим способом взаємодії. Користувачу приставляється набір команд, за допомогою яких він може управляти вико-нанням різноманітних проектних процедур. Ці команди виконують два види

функцій: визначають процеси, які повинні бути виконані; вміщують в собі дані, що передаються цим процесам.

При діалоговій взаємодії інформація, що вводиться користувачем, розбивається на велике число команд, які вміщують відносно малу кількість даних. В цьому випадку введені данні тут же виводяться системою (еховідображення), що полегшує виправлення помилок при вводі.

“Меню” та “Шаблони”. Дані мови є найбільш поширеним способом діалогової взаємодії з прикладними програмами САПР. З допомогою “меню” користувач керує виконанням проектної процедури, вибираючи необхідну функцію із перерахованих в “меню”.

“Шаблон” являє собою спеціальним чином організований кадр діалогу, який відображується на екрані дисплею, та призначений для введення та виведення даних. “Шаблон” включає інформаційні поля, які розміщуються в визначених місцях екрану та призначені для введення- виведення даних та пояснювальні надписи до них.

Організація взаємодії тільки з використанням “меню” та “шаблонів” не має достатньої гнучкості, через це даний спосіб взаємодії використовується, як правило, разом з командними мовами.

2. Функціональне призначення мов, які використовуються в САПР

По функціональному призначенню, мови які використовуються в САПР поділяються на три основні групи:

Вхідні мови. Призначені для опису об’єктів , що проектуються та управління процедурами проектування. Основною вимогою, яка висувається до вхідних мов є їх максимальна близькість до мови проектувальника в даній предметній області.

Вихідні мови. Це мови, які орієнтовані на вивід одержаних в результаті проектування, проектних рішень у вигляді необхідної проектної документації, які задовільняють вимогам виготовлення об’єкту та стандартам. Так як і для вхідних мов, в САПР повинна бути передбачена достатньо широка номенклатура вихідних мов для задоволення різноманітним вимогам з точки зору реалізації об’єктів проектування та вимогам до різноманітних форм приставлення документації, що прийнята для проектної ор-ганізації.

Базові мови. Це мови, які орієнтовані на здійснення програмування основних процедур проектування.

Однією із особливостей лінгвістичного забезпечення САПР є те, що воно повинно відповідати властивостям “відкритості”, тому в складі інструментальних засобів САПР доцільно мати синтаксично орієнтований мовний процесор, який призначений для розробки нових мов взаємодії, так як і для модифікації вже існуючих.

Класифікація мов, які використовуються в САПР

ПЛ/1 моделювання

С

АДА

ПРОЛОГ