5124 (Розрахунок механічної вентиляції для виробничих приміщень)
Описание файла
Документ из архива "Розрахунок механічної вентиляції для виробничих приміщень", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "безопасность жизнедеятельности (бжд и гроб или обж)" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "безопасность жизнедеятельности" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "5124"
Текст из документа "5124"
РОЗРАХУНОК МЕХАНІЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Вентиляція призначена підтримувати у виробничих приміщеннях повітряне середовище, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам.
Підтримування в приміщенні нормальних санітарно-гігієнічних умов здійснюється шляхом видалення з приміщення забрудненого або дуже нагрітого повітря і заміни його чистим із зовнішньої атмосфери.
Механічна вентиляція може бути загальнообмінною і місцевою.
Загальнообмінною вентиляцією називають таку, яка своєю дією змінює все повітря в приміщенні. Місцева вентиляція призначена для видалення шкідливого повітря безпосередньо з місця його утворення. За родом дії вентиляція поділяється на витяжну, припливну та припливно-витяжну.
При загальнообмінній вентиляції відношення об’єму засмоктуваного або видаленого вентилятором повітря протягом однієї години до об’єму приміщення називається кратністю повітрообміну. Знаючи встановлену для даного виробництва кратність повітрообміну, можна розрахувати необхідну продуктивність вентилятора. Обчислення ведуть за формулою:
,
де L – годинна продуктивність вентилятора, м3/год;
k – кратність повітрообміну (табл. 1);
V – об’єм приміщення, м3.
Таблиця 1. Значення k для різних приміщень сільськогосподарських ремонтних майстерень
| Призначення приміщення | k | Призначення приміщення | k |
| Верстатне відділення | 2–3 | Відділення випробування двигунів | 2–3 |
| Моторно-ремонтне відділення | 2–5 | Мийне відділення | 2–3 |
| Мідярно-заливальне відділення | 3–4 | Столярні майстерні | 2 |
| Зварювальне відділення | 4–6 | Адміністративно-кон-торські приміщення | 1,5 |
| Кузня | 4–6 | Зали засідань | 3 |
| Відділення ремонту паливної апаратури | 1,5–2 | Курильні кімнати | 10 |
Якщо вентиляція призначена для видалення з приміщення пилу, її продуктивність розраховують за формулою
,
де P – кількість пилу, що виділяється в приміщенні, мг/год;
– допустима кількість пилу в приміщенні, мг/м3 (табл. 2);
– вміст пилу в засмоктуваному чистому повітрі, мг/м3.
Таблиця 2. Гранично допустима концентрація пилу в повітрі робочої зони виробничих приміщень
| Речовина | Гранично допустима концентрація пилу, мг/м3 |
| 1 | 2 |
| Пил вугільний, що містить від 2 до 10 % вільної SiO2 | 4 |
| Пил вугільний, що не містить вільної SiO2 не менше 2 % | 10 |
| Пил рослинного і тваринного походження (борошневий, зерновий, деревинний та ін.), що містить до 10 % вільної SiO2 | 4 |
| Те ж, що містить 10 % і більше вільної SiO2 | 2 |
| Пил штучних абразивів (корунд і карборунд) | 5 |
| Гексахлоран (пара і аерозоль) | 0,1 |
| Метафос (пара, аерозоль) | 0,1 |
| Альдрін (пара, аерозоль) | 0,01 |
| Тіофос | 0,05 |
| Меркуран (пара, аерозоль) | 0,005 |
Формулу (2) можна застосовувати для розрахунку продуктивності вентилятора, що призначений для видалення з приміщення шкідливих газів. У такому разі літерні позначення відповідають таким величинам:
Р – кількість газів, що виділяються в приміщенні, м3/год;
Р1 – допустимий вміст шкідливих газів у повітрі
приміщення, мг/м3 (табл. 3 );
Р0 – вміст цих же газів у зовнішньому повітрі, мг/м3.
Таблиця 3. Гранично допустима концентрація шкідливих газів і парів в повітрі робочої зони виробничих приміщень
| Найменування речовин | Величина гранично допустимої концентрації, мг/м3 |
| 1 | 2 |
| Аміак | 20 |
| Ацетон | 200 |
| Бензин паливний (у перерахунку на С) | 100 |
| Бензин розчинний (у перерахунку на С) | 300 |
| Бензол | 5 |
| Гас (у перерахунку на С) | 300 |
| Егілендіамін | 2 |
| Метилацетат | 100 |
| Оксиду вуглецю | 20 |
| Сірчана кислота | 1 |
| Сірководень | 10 |
| Скипідар | 300 |
| Соляна кислота | 5 |
| Хлор | 1 |
У деяких виробничих приміщеннях виділяється окис вуглецю (СО), який може бути причиною отруєння людей. Окис вуглецю – безбарвний газ, не має запаху і тому наявність його своєчасно виявити неможливо. У табл. 4. наведено симптоми отруєння оксидом вуглецю.
Таблиця 4. Симптоми отруєння окисом вуглецю за концентрації 135 мг/л
| Час перебування під дією газу, хв | Симптоми отруєння |
| 30 | Головний біль, підсилене серцебиття |
| 90 | Легка нудота, задишка, розлад зору й слуху |
| 120 | Те ж, і деякий розлад свідомості |
| Понад 120 | Збільшення розладу свідомості, втрата її, глибоке ураження дихальних шляхів |
У виробничих приміщеннях із великим виділенням тепла й вологи вентиляцію влаштовують для підтримки в приміщенні нормальної температури або нормальної вологості. У табл. 5 наведено норми температури, вологості та допустимої швидкості переміщення повітря.
Продуктивність вентилятора, призначеного для підтримки в приміщенні нормальної температури повітря, розраховують за формулою
,
де 
– надлишок кількості тепла, що поступає у приміщення (визначається теплотехнічним розрахунком), ккал/год;
с – середня питома теплоємність повітря; для практичних розрахунків вагову теплоємність повітря приймають рівною 0,24 ккал/кг . градус;
– температура повітря, що допускається у приміщенні, оС;
– температура зовнішнього повітря, що поступає у приміщення, оС;
– об’ємна вага повітря за температури приміщення, кг/м3 (табл. 1).
У деяких виробничих приміщеннях виділяється велика кількість водяної пари, в результаті чого підвищується вологість повітря. Шляхом відсмоктування з приміщення повітря вентилятором можна підтримувати вологість в межах норми.
Стан повітря характеризується абсолютною і відносною вологістю.
Абсолютна вологість показує, яка кількість водяної пари у грамах міститься в 1 м3 повітря при заданій температурі (табл. 5).
Таблиця 5. Вміст водяної пари в повітрі за нормального атмосферного тиску, г/м3
| Температура, оС | Відносна вологість, % | |||||||||
| 80 | 75 | 70 | 65 | 60 | 55 | 50 | 45 | 40 | 35 | |
| 1 | 3,3 | 3,1 | 2,9 | 2,6 | 2,4 | 2,2 | 2,0 | 1,8 | 1,6 | 1,4 |
| 5 | 4,2 | 4,0 | 3,7 | 3,4 | 3,2 | 2,9 | 2,6 | 2,4 | 2,1 | 1,9 |
| 10 | 6,0 | 5,6 | 5,2 | 4,9 | 4,5 | 4,1 | 3,8 | 3,4 | 3,0 | 2,6 |
| 11 | 6,4 | 6,0 | 5,6 | 5,3 | 4,4 | 4,4 | 4,0 | 3,6 | 3,2 | 2,8 |
| 12 | 6,9 | 6,5 | 6,0 | 5,6 | 5,2 | 4,6 | 4,3 | 3,9 | 3,4 | 3,0 |
| 13 | 7,4 | 6,9 | 6,5 | 6,0 | 5,5 | 5,1 | 4,6 | 4,1 | 3,7 | 3,2 |
| 14 | 7,8 | 7,4 | 6,9 | 6,4 | 5,9 | 5,4 | 4,9 | 4,4 | 3,9 | 3,4 |
| 15 | 8,4 | 7,9 | 7,4 | 6,9 | 6,3 | 5,8 | 5,2 | 4,7 | 4,2 | 3,7 |
| 16 | 9,0 | 8,4 | 7,8 | 7,3 | 6,7 | 6,2 | 5,6 | 5,0 | 4,5 | 3,8 |
| 17 | 9,5 | 8,9 | 8,3 | 7,7 | 7,2 | 6,5 | 5,9 | 5,3 | 4,8 | 4,2 |
| 18 | 10,2 | 9,5 | 8,9 | 8,3 | 7,6 | 7,0 | 6,4 | 5,7 | 5,1 | 4,4 |
| 19 | 10,8 | 10,2 | 8,5 | 8,7 | 8,2 | 7,4 | 6,7 | 6,1 | 5,4 | 4,7 |
| 20 | 11,5 | 10,8 | 10,1 | 9,4 | 8,7 | 7,9 | 7,2 | 6,5 | 5,8 | 5,0 |
| 21 | 12,3 | 11,5 | 10,7 | 10,0 | 9,2 | 8,4 | 7,6 | 6,9 | 6,1 | 5,4 |
| 22 | 13,0 | 12,3 | 11,4 | 10,6 | 9,8 | 8,9 | 8,2 | 7,4 | 6,5 | 5,7 |
| 23 | 13,8 | 13,0 | 12,2 | 11,3 | 10,4 | 8,5 | 8,6 | 7,8 | 6,9 | 6,0 |
| 24 | 14,8 | 13,8 | 12,9 | 12,0 | 11,0 | 10,2 | 9,2 | 8,3 | 7,4 | 6,4 |
| 25 | 15,6 | 14,6 | 13,7 | 12,7 | 11,7 | 10,8 | 9,7 | 8,8 | 7,8 | 6,8 |
Відносна вологість В – це відсоткове відношення фактичного вмісту в повітрі пари води до максимально можливого вмісту пари за тієї ж температури:
